Ухвала суду № 30708976, 10.04.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/1137/13 10.04.2013 10.04.2013 10.04.2013

Провадження №22-ц/784/1222/13

Провадження № 22Ц- 784/1222/ 2013 р. Головуюча першої інстанції: Кологрива Т.М.

Категорія - 23 Доповідач апеляційного суду: Галущенко О.І

У Х В А Л А

Іменем України

10 квітня 2013 р. м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого: Галущенка О.І.

суддів: Крамаренко Т.В.

Довжук Т.С. із секретарем

судового засідання - Богуславською О.М.

з участю:

представника

позивачки - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за

апеляційною скаргою

ОСОБА_5 на рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 19. 02. 2013 р., у справі за

позовом

ОСОБА_5 до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вісла» ( далі - ТОВ «Агрофірма «Вісла», або Орендар) про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки,

встановила:

17.08.2012 р. ОСОБА_5 звернулася з позовом до ТОВ «Агрофірма «Вісла» про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки.

Позивачка зазначала, що вона є власником двох земельних ділянок площею по 7, 12 га. кожна, які розташовані в межах території Новоселівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області..

Першою вона володіє на підставі держаного акту ЯЕ № 900169, виданого Арбузинською райдержадміністрацією 11.09.2007 р.

18.09.2007 р. вона передала її в оренду ТОВ «Агрофірма «Вісла» на підставі договору оренди земельної ділянки, укладеного на 15 років зі сплатою Орендарем у грошовій або натуральній формі плати у розмірі не менше 2,5% вартості земельної ділянки..

Зазначений договір зареєстрований у Миколаївській регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру» про що у реєстрі вчинено запис від 21.11.2007 р. № 040700500016.

Другою земельною ділянкою вона володіє на підставі Державного акту IIІ-МК № 033640, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 158, виданого 14.12. 2001 р. Новоселівською сільською радою на підставі рішення від 28.11.2001 р.

У листопаді 2011 р. Орендар звернувся до неї з позовом про заборону вчиняти дії, що порушують права орендаря.

Зазначений позов був обґрунтований укладеними нею з Орендарем договором оренди земельної ділянки площею 7,12 га строком на 10 років за 2005 р. та додатковим договором № 431 від 18.09.2007 р.

Проте, вказані договори вона не укладала, земельну ділянку в оренду не передавала та орендну плату за цими договорами з дня їх складання не отримувала.

Посилаючись на зазначені обставини та наявність заборгованості у розмірі 8234 грн. 64 коп., позивачка вимагала розірвати укладений нею з Орендарем договір від 18.09.2007 р.

Рішенням Арбузинського районного суду Миколаївської області від 19. 02. 2013 р. постановлено про відмову у задоволенні позову.

В апеляційній скарзі позивачка ставить питання про скасування рішення та ухвалення нового про задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм судочинства та матеріального права.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 124 ЗК України передача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди.

Згідно з положеннями ст. ст. 13, 15 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається в письмовій формі ( далі - Закон).

Змістом цього договору є права та обов'язки сторін договору, щодо використання земельної ділянки, визначення розміру орендної плати, порядок і умови її сплати, припинення договору та відшкодування збитків.

Відповідно до приписів ст. 32 Закону договір може бути припинений шляхом розірвання в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст. 24-25 Закону та умовами договору.

Статтею 651 ЦК України визначено, що договір може бути розірвано у разі істотного порушення договору або в інших випадках передбачених договором або законом.

Підставою припинення права користування земельною ділянкою за змістом п.1 «д» ч.1 ст. 141 ЗК України є систематична несплата орендної плати.

З матеріалів справи та змісту договору вбачається, що рішенням Арбузинського районного суду від 30.01.2013 договір від 2005 р. та додатковий договір № 431 від 18.09.2007 р. визнано недійсними.

Орендна плата за договором від 18.09.2007 р. мала сплачуватися не пізніше 31 грудня кожного року у розмірі 1439 грн. 20 коп. з урахуванням індексу інфляції та з відрахуванням розміру податку, так як орендар відповідно до вимог закону є податковим агентом орендодавця.

З наданих суду письмових доказів вбачається, що орендна плата сплачувалася орендарем у належному розмірі, за виключенням 2007 р., оскільки згідно з експертним висновком підписи про отримання орендної плати за цей рік у платіжній відомості позивачці не належать.

В той же час, позивачка не зверталася з вимогою про виплату їй орендної плати за цей рік.

Виходячи з цих обставин, які підтверджені належними доказами, суд прийшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав вважати, що несплата орендної плати лише за один 2007 рік є свідченням систематичного та суттєвого порушення договору.

З врахуванням такого висновку, який відповідає дійсним обставинам справи, вимогам закону, судом ухвалене правильне та законне рішення про відмову у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги про істотність порушення договору у зв'язку з невиплатою орендної плати за 2007-2011 р. р., не заслуговують на увагу, оскільки при судовому розгляді належними доказами встановлено факт отримання позивачкою орендної плати за весь період дії договору, за виключенням 2007 р., що не являється свідченням систематичного порушення договору та не може бути підставою для припинення права користування землею за договором оренди.

Інші доводи апеляційної скарги також не можуть бути враховані, оскільки висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314 - 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - відхилити, а рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 19. 02. 2013 р.- залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але з цього часу на протязі двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий: О.І. Галущенко

Судді: Т.В. Крамаренко

Т.С. Довжук