Рішення № 30708748, 10.04.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/983/13 10.04.2013 10.04.2013 10.04.2013

Провадження №22-ц/784/1104/13

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22 Ц- 784/1104/ 2013 р. Головуюча першої інстанції : Репушевська О.В.

Категорія-57 Доповідач апеляційного суду: Галущенко О.І

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

2013 р., квітня місяця, 10 дня м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого: Галущенка О.І.

суддів Довжук Т.С.

Крамаренко Т.В.

із секретарем

судового засідання: Богуславською О.М.

з участю:

представника

позивача - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за

апеляційною скаргою

ОСОБА_5 на рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 06.02.2013 р. у справі за

позовом

ОСОБА_6 до Кривоозерської селищної ради та ОСОБА_5 про визнання незаконним рішення селищної ради і його скасування, визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю,

встановила:

07.11.2012 р. ОСОБА_6 звернувся з позовом до до Кривоозерської селищної ради та ОСОБА_5 про визнання незаконним рішення селищної ради і його скасування, визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю.

Позивач зазначав, що він являється власником квартири АДРЕСА_1.

На прибудинковій території зазначеного будинку знаходиться тимчасова споруда, яку він використовує для зберігання палива з метою обігріву квартири в опалювальний період.

В травні 2012 р. він дізнався, що ОСОБА_5, яка є власником квартири НОМЕР_1 в цьому ж будинку, рішенням Кривоозерської селищної ради № 8 від 07.10.2010 р. незаконно надано дозвіл на виготовлення технічної документації щодо надання земельної ділянки у її власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,01 га, розміщеної біля цього ж будинку, а рішенням того ж органу № 27 від 17.12.2010 р. затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку та передано у власність ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,0123 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1

24.02.2012 р. ОСОБА_5 отримала та зареєструвала Державний акт на право власності на указану земельну ділянку сер. ЯК № 263980 від 24.02.2012 р..

Зазначені рішення є незаконними, а державний акт недійсним.

Посилаючись на ці обставини позивач просив про задоволення позовних вимог.

Рішенням Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 06.02.2013 р. постановлено про задоволення позову.

Цим рішенням визнано недійсним та скасовано Державний акт на право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0,0123 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1

Рішення Кривоозерської селищної ради №8 від 07.10.2010 р. та № 27 від 17.12.2010 р. визнано незаконними та скасовано.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 ставить питання про скасування рішення і ухвалення нового про відмову у задоволенні позову, посилаючись на невідповідність висновків суду вимогам матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 116 ЗК України набуття права власності чи користування землями державної або комунальної власності здійснюється за рішеннями органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Надання у власність або користування земель, які перебувають у власності чи користуванні інших фізичних або у відповідних випалках юридичних осіб, провадиться лише після вилучення чи викупу зазначених земельних ділянок, в порядку визначеному ЗК України.

Згідно з положеннями ст.38 ЗК України до земель житлової чи громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.

Прибудинковою територією у визначенні ст. 15 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» є територія навколо багатоквартирного будинку, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою і призначена для обслуговування цього будинку.

У разі приватизації громадянами багатоквартирного будинку відповідна земельна ділянка може надаватися у користування об'єднанню співвласників.

В цих випадках порядок користування земельною ділянкою визначається співвласниками.

В тому разі, коли об'єднання співвласників не створене земельна ділянка, на якій розміщена прибудинкова територія, залишається у користуванні підприємства чи організації, яка здійснює управління цим будинком., як це визначено частинами 2 ст.42 ЗК, а питання її надання у власність іншої фізичної особи вирішується лише шляхом вилучення, згідно з положеннями ст. 20 ЗК України.

Розміри та конфігурація земельних ділянок на яких розташовані багатоквартирні будинки визначаються проектами розподілу території кварталу на підставі землевпорядної документації.

У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження земельною ділянкою , такий акт визнається недійсним (ст. 155 ЗК України)

Якщо державний акт на право власності на землю видано на підставі незаконного рішення органу місцевого самоврядування таке рішення відповідно до способів захисту права, передбачених ст. 152 ЗК, визнається недійсним.

З матеріалів справи і зокрема, Державного акту на право приватної власності на землю ( а.с.- 9), рішень Кривоозерської селищної ради № 8 від 07.10.2010 р. та № 27 від 17.12.2010 р. ( а.с. -8-10), довідки відділу Держкомзему у Кривоозерському районі ( а.с -26) вбачається, що земельна ділянка, яка передана у власність ОСОБА_5, розміщена на прибудинковій території, яка належить до земель житлової та громадської забудови.

Зазначена територія перебуває у користуванні підприємства, яке здійснює управління цим будинком.

Доказів того, що спірна земельна ділянка є вільною та не підлягає попередньому вилученню чи щодо неї відсутні підстави для з'ясування згоди інших співласників будинку на її передачу у власність окремої фізичної особи, відповідачами не надано.

Відсутні також докази того, що спірна ділянка відповідно до проекту розподілу території не належить до прибудинкової території, а віднесена до земель сільськогосподарського призначення та може передаватися для ведення особистого селянського господарства.

Зазначене свідчить про те, що на час прийняття рішення селищною радою спірна земельна ділянка належала до земель житлової громадської забудови, перебувала у користуванні підприємства, яке здійснює управління житловим багатоквартирним будинком та без процедури зміни цільового призначення чи її вилучення та без погодження із співвласниками квартир не могла бути передана у власність ОСОБА_5

Приймаючи рішення селищна рада діяла всупереч цим вимогам закону та з порушенням права користування інших осіб.

Суд повно та всебічно дослідив зазначені обставини справи, дав належну юридичну оцінку наданим доказам і прийшов обґрунтованого рішення про визнання недійсними рішень органу місцевого самоврядування щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації та її затвердження, а також передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_5, визнання недійсним виданого їх Державного акту на право приватної власності на землю, як такого, що виданий з порушенням вимог закону.

Такі висновки суду відповідають вимогам закону, підтверджуються належними доказами і відповідають дійсним обставинам справи, а тому рішення в цій частині вимог слід вважати законним і таким, що не підлягає зміні чи скасуванню.

В той же час, колегія суддів не може погодитися з висновками рішення щодо скасування Державного акту про право власності на землю, оскільки, по-перше такої вимоги позивачем не було заявлено, а по-друге, така дія не відповідає встановленим законом способам захисту права, адже визнання Державного акту недійсним скасовує усі його правові наслідки та фактично поновлює порушені права позивача.

За таких обставин рішення у цій частині підлягає скасуванню, у відповідності до приписів ч.1 ст. 309 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності доказів порушення права позивача не заслуговують на увагу, оскільки позивачем за значено, а судом встановлено, що внаслідок предачі частини придомової території у власність одного із власників квартир будинку порушене право користування придомовою земельною ділянкою іншим власником квартири того ж будинку, оскільки така передача була здійснена без погодження з ним та з порушенням вимог закону щодо зміни цільового призначення та без вилучення земельної ділянки.

Інші доводи також не заслуговують на увагу, оскільки висновків суду не спростовують та не дають підстав для скасування чи зміни рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 06.02.2013 р. в частині скасування Державного акту на право власності ОСОБА_7 на земельну ділянку - скасувати.

В іншій частині рішення місцевого суду залишити без зміни.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але з цього часу на протязі двадцяти днів може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий: О.І. Галущенко

Судді: Т.С. Довжук

Т.В.Крамаренко