Постанова № 30708734, 12.04.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2013 р. Справа № 804/2797/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСтепаненко В.В. при секретаріНовченко Є.Ю. за участю: представника позивача представників відповідача Мешечко О.Л. Рудько А.М., Фат Л.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Верхньодніпровський авторемонтний завод» до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Верхньодніпровський авторемонтний завод» звернулось до суду з позовними вимогами до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.02.2013 року №0000172220, яким збільшено суму грошового зобов'язання у розмірі 14 453,05 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки, щодо заниження податку на додану вартість у сумі 11 562,44 грн. є необґрунтованими та безпідставними, оскільки господарські операції позивача мали реальний характер та підтверджуються первинними документами, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі даного акту, не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, надав до суду письмові заперечення, зазначивши, що висновки про вчинені позивачем порушення, зроблені в акті перевірки, відповідають фактичним обставинам, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено правомірно, в межах повноважень та на підставі законодавства України, а тому скасуванню не підлягає. Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши наявні документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

25.01.2013 року Верхньодніпровською об'єднаною державною податкової інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби проведено позапланову документальну невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Верхньодніпровський авторемонтний завод», за результатами якої складено акт №51/22-2/05461390.

Згідно висновків акту перевірки відповідачем встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Верхньодніпровський авторемонтний завод» п.п.7.4.1., пп. 7.4.5, п. 7.5. ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість».

Не погодившись з висновками перевірки, позивач звернувся до відповідача із запереченнями від 01.02.2013 року вих.№7/13, на які Верхньодніпровською об'єднаною державною податкової інспекцією Дніпропетровської області надано відповідь №775/10/22-2 від 07.02.2013 року, згідно якої висновки, викладені в акті перевірки №51/22-2/05461390 від 25.01.2013 року, залишено без змін.

11.02.2013 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000172220, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання у розмірі 14 453,05 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно підпункту 7.4.1 пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього ж Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У відповідності до статті 1 Закону України від 16.07.1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо), які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Судом встановлено, що між приватним підприємством «Орвіл-Трейдінг» та товариством з обмеженою відповідальністю «Верхньодніпровський авторемонтний завод» укладено договір поставки №02.08/10 від 02.08.2010 року.

Зобов'язання сторін за вищезазначеним договором були виконані належним чином та в повному обсязі, що підтверджується товарно-транспортними накладними, податковими накладними від 16.08.2010 року №1788, від 08.10.2010 року №3018 та видатковими накладними.

Реальність фактів отримання товару від ПП «Орвіл-Трейдінг» та подальшого його використання в господарській діяльності позивача підтверджується товарно-транспортними накладними від 16.08.2010 року та 08.10.2010 року щодо перевезення товару з м.Одеса до м.Верхньодніпровськ на юридичну адресу позивача та документами на відпуск товару ТОВ «БПВ-Ост» (Договір купівлі-продажу №05/11 від 10.03.2011 року, ВМД №110010000/2012/008033 від 25.09.2012 року, ВМД №110010000/2012/008038 від 25.09.2012 року, СМR №0283553).

Сума податку на додану вартість по зазначеним податковим накладним включено до податкового кредиту серпня 2010 року та жовтня 2010 року, відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з ПДВ та даним декларацій з ПДВ за серпень та жовтень 2010 року.

Проте, зі змісту акту перевірки вбачається, що згідно АС «Результати автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» відповідачем встановлено, що ПП «Орвіл Трейдінг» не задекларувало в декларації з ПДВ за серпень 2010 року та жовтень 2010 року суми ПДВ по реалізації ТМЦ на адресу позивача.

Крім того, в акті перевірки податковий орган посилається на вирок Приморського районного суду м.Одеси від 10.09.2012 року по справі №1/1522/1245/12 та №1522/10373/12, згідно якого керівника ПП «Орвіл Трейдінг» ОСОБА_6 визнано винним у злочині, що передбачений ч.5 ст.205 Кримінального кодексу України, на підставі якого відповідачем зроблено висновок про те, що первинні документи, складені позивачем із його контрагентом ПП «Орвіл Трейдінг» не мають статусу первинних та носять протиправний характер.

Проте з такими висновками відповідача суд не погоджується, оскільки на час здійснення господарських операцій з ПП «Орвіл-Трейдінг» останнє було зареєстровано державною податковою службою як платник податку на додану вартість. Крім того, за фактами поставки вищевказаних товарів позивач отримав заповнені належним чином податкові накладні ПП «Орвіл-Трейдінг» та копію його свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ №100271725, що було видано відповідним податковим органом і підтверджувало право контрагента на виписку податкових накладних.

Суд звертає увагу, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на включення суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Оскільки, отримання позивачем товарів від ПП «Орвіл-Трейдінг» підтверджується відповідним договором, видатковими, податковими та товарно-транспортними накладними, оформленими відповідно до вимог чинного законодавства України, ці операції призвели до зміни реального майнового стану позивача, то суд приходить до висновку, що господарські операції із ПП «Орвіл-Трейдінг» для підприємства позивача мали реальний і товарний характер, а одержаний товар був використаний в подальшому в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено факт наявності порушень позивачем податкового законодавства, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим, таким, що спростовується матеріалами справи, та прийняте із порушенням норм чинного законодавства, а отже підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 11, 70-72, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Верхньодніпровський авторемонтний завод» до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби від 11.02.2013 року №0000172220, яким збільшено суму грошового зобов'язання у розмірі 14 453,05 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 17 квітня 2013 року.

Суддя В.В. Степаненко