Ухвала суду № 30706948, 10.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" квітня 2013 р. м. Київ К/800/526/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І. В. Бухтіярової І. О. Костенка М. І. за участю секретаря судового засідання Паламарчук А.О.

та представників сторін: від позивача - Стемковська О.О.,

від відповідача - Кавунець В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.04.2012 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2012 р.

у справі № 8/80

за позовом Закритого акціонерного товариства «Виробничо-торгова фірма «РАДОСИНЬ»

до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

Закрите акціонерне товариство «Виробничо-торгова фірма «РАДОСИНЬ» (далі - позивач, ЗАТ «Виробничо-торгова фірма «РАДОСИНЬ») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва (далі - відповідач, ДПІ у Деснянському районі м. Києва) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.09.2007 р. № 0001102305/2, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 1 502 343 грн., у тому числі 851 421 грн. основний платіж та 650 922 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.04.2012 р., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2012р., позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва від 11.09.2007 р. № 0001102305/2.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.04.2012 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2012 р. і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Позивач у судовому засіданні 1.04.2013 р. проти доводів касаційної скарги заперечував, вважає оскаржувані судові рішення законними, обґрунтованими та прийнятими у відповідності до норм діючого законодавства.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 01.03.2007 р. по 23.03.2007 р. ДПІ у Деснянському районі м. Києва на підставі направлень на перевірку від 01.03.2007 р. №105/23-5-21538933 та від 16.03.2007 р. № 142/23-5-21538933 було проведено позапланову виїзну документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ЗАТ «Виробничо-торгова фірма «РАДОСИНЬ» за період з 01.07.2004р. по 31.12.2006 р., за результатами якої складено акт перевірки від 02.04.2007 р. № 2107/23-5-21538933 та встановлено порушення позивачем вимог підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпункту 11.3.1 пункту 11.3, підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток за ІV квартал 2005 року на суму 534 041,00 грн., за ІІІ квартал 2006 року на суму 317 380,00 грн. Всього донараховано 851 421,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень №0001102305/0 від 17.04.2007 р. та № 0001102305/1 від 26.06.2007 р., прийнятих на підставі вказаного акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001102305/2 від 11.09.2007 р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 1 502 343,00 грн., в тому числі: 851 421,00 грн. основний платіж та 650 922,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи податкове повідомлення-рішення з податку на прибуток, виходили з того, що перевірка, на підставі якої винесено спірне податкове повідомлення-рішення визнана судом неправомірною; судове рішення набрало законної сили, а відтак податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з такою позицією судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на наступне.

Так, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.07.2008 р. у справі № 6/202, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2009 р., визнано неправомірним проведення позапланової виїзної документальної перевірки ЗАТ «Виробничо-торгова фірма «РАДОСИНЬ» на підставі направлень від 01.03.2007 р. № 105/23-5-21538933 та від 16.03.2007 р. № 142/23-5-21538933, виданих ДПІ у Деснянському районі міста Києва.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, судом встановлено відсутність правових підстав для проведення податковим органом спірної перевірки ЗАТ «Виробничо-торгова фірма «РАДОСИНЬ», а відтак висновки податкового органу, наслідком яких стало винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є безпідставними.

Крім цього, як вбачається з акту перевірки від 02.04.2007 р. № 2107/23-5-21538933 висновки податкового органу про заниження позивачем скоригованого доходу за ІV квартал 2005 року на суму 2 136 063,00 грн. та за ІІІ квартал 2006 року на суму 1 269 521,00 грн., що слугували підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення, ґрунтуються на тому, що позивач не розрахувався з постачальниками товарів, а саме з ТОВ «Дакота» та ПП «Кемісавтотрейд», оскільки рішенням суду скасована державна реєстрація ТОВ «Дакота» за відсутністю місцезнаходження підприємства і з 06.12.2005 р. вказане підприємство знято з обліку, а ПП «Кемісавтотрейд», відповідно до рішення Господарського суду м. Києва, визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Виходячи з викладених обставин, ДПІ у Деснянському районі м. Києва вважає товари (послуги) на загальну суму 3 405 584,00 грн. безоплатно наданими, а відтак такими, що підлягають віднесенню до складу валового доходу відповідно до вимог підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у періоді прийняття судом рішень та зняття вказаних підприємств з податкового обліку.

Суди попередніх інстанцій, заперечуючи висновками відповідача щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, з чим погоджується суд касаційної інстанції, виходили з наступних мотивів.

Відповідно до пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

До складу валового доходу включаються, зокрема, доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України «Про списання вартості несплачених обсягів природного газу».

Відповідно до пункту 1.23 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», безоплатно надані товари (роботи, послуги) - це: товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод; роботи та послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості; товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею в її виробничому або господарському обороті.

Разом з цим, як встановлено судами попередніх інстанцій, податковим органом не доведено, що придбані позивачем товари (послуги) є безоплатно наданими в розумінні зазначеної норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

В даному випадку, кредиторська заборгованість, яка виявилась непогашеною внаслідок ліквідації контрагента може набути статусу безнадійної заборгованості в розумінні пункту 1.25 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», однак за правилами підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 вказаного Закону має включатись до складу валового доходу у тому податковому періоді, протягом якого борг набув статусу безнадійного внаслідок ліквідації контрагента.

Відповідно до частини третьої та частини четвертої статті 205 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання припиняється неможливістю виконання у разі ліквідації суб'єкта господарювання, якщо не допускається правонаступництво за цим зобов'язанням. Ліквідація суб'єкта господарювання - банкрута є підставою припинення зобов'язань за його участі.

Згідно частини сьомої статті 59 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності.

З даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не вбачається, що у період прийняття судом рішення про скасування державної реєстрації ТОВ «Дакота» та зняття його з податкового обліку з 06.12.2005 р., та на період прийняття судом рішення про визнання банкрутом ПП «Кемісавтотрейд» та відкриття ліквідаційної процедури, зазначені Товариства були ліквідованими, а відтак відсутні правові підстави вважати борг безнадійним в розумінні Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Дакота» та ПП «Кемісавтотрейд» передали своє право вимоги щодо оплати вартості товарів (послуг) ТОВ «АЗІНВЕСТ» відповідно до договорів уступки права вимоги № 18/2005-УВ від 13.10.2005 р. та № 12/2005-УВ від 12.10.2005 р., що виключає висновок податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи.

Згідно приписів частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки судами встановлено невідповідність законодавству спірного податного повідомлення-рішення № 0001102305/2 від 11.09.2007 р., вимоги щодо скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення були обґрунтовано задоволені.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.04.2012 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2012 р. у справі № 8/80 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис) І. В. Приходько Судді: (підпис) І. О. БухтіяроваПомічник судді (підпис) М. І. Костенко З оригіналом згідно Т. В. Давидовська