Ухвала суду № 30700986, 12.04.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 1003/17722/12 Головуючий у І інстанції Дмитренко А.М.Провадження № 22-ц/780/1674/13 Доповідач у 2 інстанції Панасюк С.П.Категорія 18 12.04.2013

У Х В А Л А

іменем України

11 квітня 2013 року м.Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді: Савченка С.І.,

суддів: Панасюка С.П., Даценко Л.М.,

при секретарі: Клименко В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто», про визнання договору недійсним та стягнення коштів, -

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2012 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому, з урахуванням збільшень до позовних вимог, просив суд визнати недійсним договір №330443 укладеного між сторонами 25 жовтня 2010 року (надалі - Договір) та стягнути з відповідача на його користь кошти в сумі 18584грн.69коп., сплачені за умовами оспорюваного договору.

Вимоги позивач обґрунтовував тим, що 25 жовтня 2010 року між сторонами укладено договір № 330443 з додатками на придбання позивачем автомобіля марки «ВАЗ-210994» вартістю 59750грн.. Предметом Договору було надання учаснику послуг системи «АвтоТак», спрямованих на придбання автомобіля. Відповідно до умов Договору відповідач є товариством, що надає послуги, предметом яких є придбання автомобілів учасниками через систему придбання у групах «АвтоТак», товариство гарантує надання учаснику права на отримання автомобіля за умови виконання учасником своїх зобов'язань, передбачених угодою.

На виконання умов Договору позивач сплатив 18584 грн.69 коп., але не отримав автомобіль, визначений умовами Договору.

Ознайомившись з умовами Договору позивач дійшов висновку, що він був укладений під впливом помилки, оскільки вважав, що підписує договір купівлі-продажу автомобіля в кредит, оскільки саме в цьому його переконав продавець-консультант відповідача, який пообіцяв, що автомобіль він отримає на протязі двох тижнів.

Відповідно ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів» забороняється нечесна підприємницька практика, яка включає будь-яку діяльність, що вводить споживача в оману, такий вид нечесної підприємницької діяльності відображено в умовах спірної угоди, а саме: в створенні груп покупців «учасників», включення учасника до системи АвтоТак шляхом підписання угоди, включення учасника до групи для придбання автомобілів та інше, що також свідчить про укладення договору під впливом помилки.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 грудня 2012 року позов задоволено частково.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 17775грн.47коп. та судовий збір в розмірі 185грн.85коп., а всього 17961грн.32коп.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення порушено норми процесуального та матеріального права, зокрема судом невірно встановлено фактичні обставини справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи в порядку, передбаченому ст. 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, виходив з того, що в діях відповідача вбачаються ознаки нечесної підприємницької діяльності, а тому укладення оспорюваного договору суперечить вимогам чинного законодавства.

Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає такими, що відповідають вимогам закону та обставинам справи, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 25 жовтня 2010 року між сторонами було укладено договір № 330443 з додатками до неї, на придбання позивачем автомобіля марки «ВАЗ-210994» вартістю 59750грн. Предметом Договору було надання учаснику послуг системи «АвтоТак», спрямованих на придбання автомобіля (а.с.5-14).

Відповідно до п.п.2, 3 Договору, «Авто Просто» є товариством, що надає послуги, предметом яких є придбання автомобілів учасниками через систему придбання в групах «АвтоТак». «Авто Просто» гарантує надання учаснику права на отримання автомобілів за умови виконання учасником всіх зобов'язань, передбачених угодою.

«Авто Просто» зобов'язується надавати учаснику системи наступні послуги: включення учасника до системи АвтоТак шляхом підписання даної угоди; формування груп учасників для придбання автомобіля; включення учасника до групи для придбання автомобілів; організація та створення умов для придбання автомобілів учасниками системи; здійснення оплати автомобіля виробнику, імпортеру чи дистриб'ютору за рахунок коштів, сплачених учасниками системи, на умовах угоди; забезпечення отримання автомобіля учасником системи згідно з умовами угоди; здійснення адміністративних процедур, необхідних для передачі автомобіля учаснику системи, який одержав право на отримання автомобіля; формування фонду для повернення коштів; адміністрування групи, до складу якої входить учасник системи, протягом всього строку її існування; надання всіх послуг, визначених в угоді та додатках до неї; вчинення всіх інших дій, спрямованих на придбання учасником автомобіля через систему.

Аналіз умов договору дає підстави вважати, що послуги відповідача полягають в організації та адмініструванні системи «АвтоТак». Виконання послуг з адміністрування системи полягає в тому, що учасник сплачує передбачені угодою кошти, в т.ч., плату за послуги, пов'язані із вступом до системи, щомісячні чисті внески, щомісячні внески по оплаті послуг, страхового платежу, а ТОВ «Авто Просто» формує групу учасників, яким надається право на придбання автомобілів за рахунок чистого фонду групи.

Згідно умов Договору, учасник зобов'язаний сплатити вступний внесок при укладенні угоди в сумі 2151 грн., сплатити плату за право на отримання автомобіля при наданні такого права - одноразовий платіж, розмір якого складає 3% поточної ціни автомобіля; щомісячно сплачувати повні внески.

Повний внесок містить складові, визначені у Додатку № 1 до Договору, а саме: чистий внесок у розмірі 0,8333% від ціни автомобіля у поточному місяці, щомісячний внесок на оплату послуг у розмірі 0,38% від ціни автомобіля у поточному місяці плюс ПДВ, що є платою за послуги фірми, внесок в оплату страхового платежу в розмірі 0,065% від поточної ціни автомобіля.

Встановлено, що на виконання вимог Договору позивач сплатив 25 жовтня 2010 року вступний внесок в сумі 2151грн., крім того, за період з 16 березня 2010 року по 15 серпня 2012 року ним додатково сплачено 22 щомісячних платежі на загальну суму 15624грн.47коп., а всього 17775грн.47коп., (а.с.21-29, 47).

Згідно із п.5.1 Додатку №2 до Договору, право на отримання автомобіля через механізм накопичення внесків одержує учасник, який має найбільшу загальну кількість балів відповідно до даних «Авто Просто» на останній день попереднього перед асигнаційним актом місяця.

Відповідно до п.6.1 вказаного Додатку, через механізм пропозиції авансових внесків право на отримання автомобіля одержує учасник, який пропонує найбільшу кількість авансових внесків.

Проаналізувавши умови оспорюваного Договору колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків, що укладена між сторонами угода не містить строків отримання учасником автомобіля, не передбачає будь-якої відповідальності відповідача за невиконання умов угоди та будь-яких гарантій отримання учасником автомобіля навіть у разі повної сплати його вартості.

Вказане, зокрема підтверджується положеннями ст.2 Договору, яка зазначає, що отримання автомобілів учасниками системи можливе за умови виконання всіма учасниками угод, які укладені з кожним із них та вказує на ту обставину, що реалізація права учасника системи фактично поставлена в залежність від наслідків дій інших учасників системи.

Відповідно до ч.1ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів» (надалі - Закон), нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає: вчинення дій, що кваліфікуються законодавством як прояв недобросовісної конкуренції; будь-яку діяльність /дії або бездіяльність/, що вводить споживача в оману або є агресивною.

Згідно із пунктом 7 частини 3 вказаної статті, забороняються як такі, що вводять споживача в оману утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції.

З урахуванням викладених обставин та вимог закону, суд першої інстанції дійшов вірних та обґрунтованих висновків, що умови оспорюваного Договору є несправедливими та непрозорими, внаслідок чого утворюється істотний дисбаланс договірних прав і обов'язків на шкоду споживачеві, крім того, як було вказано вище, позивач сплачував кошти не за сам товар, а за можливість одержання права на купівлю товару, крім того, відповідач без залучення власних коштів формував групи учасників, за рахунок коштів яких здійснювалась передача права на купівлю автомобіля одному з учасників групи, що є компенсацією за рахунок коштів інших учасників групи, залучених до умов діяльності системи «АвтоТак». Така діяльність відповідача фактично вводить споживача в оману.

Крім Постановами Верховного Суду України від 23 травня 2012 року та 16 січня 2013 року прийнятих за наслідками розгляду заяв про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, зазначено, що сплата коштів не за сам товар, а за можливість одержання права на купівлю товару, без залучення власних коштів товариства формування груп клієнтів, за рахунок коштів яких здійснювалась передача права на купівлю товару одному з учасників групи, що є компенсацією за рахунок коштів інших учасників групи, залучених до умов діяльності системи, є такою, що вводить споживача в оману.

Відповідно до ч.1ст.360-7 ЦПК України, рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

Відповідно до вимог ч.6ст.19 Закону, правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Тобто, законом прямо передбачена недійсність правочинів, здійснених із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає в т.ч. у введенні споживачів в оману шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.

Згідно із ч.1ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Судом встановлено, що позивачем на виконання умов оспорюваного Договору сплачено кошти в сумі 17775грн.47коп. З урахуванням вимог ст.216 ЦК України, суд першої інстанції на думку колегії суддів, вірно дійшов висновку, що вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, судом встановлено і в судовому засіданні апеляційної інстанції підтверджено представником апелянта той факт, що на момент укладення договору між сторонами та прийняття рішення судом першої інстанції не було ліцензії в ТОВ «Авто Просто» на надання фінансових послуг визначених в укладеному між сторонами договорі.

Колегія суддів вважає, що твердження апелянта не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції та не підтверджують ті обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.1ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Згідно із ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

З огляду на викладене, дослідивши матеріали справи, колегія суддів не знайшла підстав, передбачених ст.309 ЦПК України для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, а тому відхиляє апеляційну скаргу ТОВ «Авто Просто» та залишає рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» відхилити.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий:

Судді: