Рішення № 30693778, 08.04.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.04.13 р. Справа № 905/1162/13-г

Господарський суд Донецької області у складі судді Подколзіної Л.Д., при секретарі судового засідання Бевз Х.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДИАД-К", м. Донецьк

до відповідача: Дочірнього підприємства «Санаторно-курортний реабілітаційний центр «Слов'янський курорт» ЗАТ Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», м. Слов'янськ Донецької області

про стягнення 24 347,82 грн.

за участю уповноважених сторін:

від позивача - Кнутарев С.О. - представник по довіреності від 04.01.13

від відповідача - Себіскверідзе І.К. - представник по довіреності №10юн/10-1 від 04.01.13

Відповідно до ст.77 ГПК України у судовому

засіданні оголошувалась перерва з 27.03.2013р.

до 08.04.2013р.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ДИАД-К", м. Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Дочірнього підприємства «Санаторно-курортний реабілітаційний центр «Слов'янський курорт» ЗАТ Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», м. Слов'янськ Донецької області суми основного боргу у розмірі 34 347,82 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі - продажу №12КР186 від 07.05.12р. в частині розрахунків за поставлений товар, внаслідок чого утворилась заборгованість.

На підтвердження своїх вимог позивачем представлено копію вказаного договору, копії накладних №12022504 від 08.11.2012р., №12022688 від 13.11.2012р., №12022689 від 13.11.2012р., №12023210 від 20.11.2012р., №12023211 від 20.11.2012р., №12023457 від 23.11.2012р., копію претензії вих.№63 від 18.12.2012р.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вих.№10юн/571 від 26.03.2013р. пояснив, що 13.03.2013р. він здійснив оплату у сумі 5 000грн. Разом з тим, відповідач звернувся до суду з клопотанням вих.№10юн/572 від 26.03.2013р. про відстрочення виконання рішення до 15.06.2013р. з підстав знаходження підприємства в важкому фінансовому стані, що викликано економічним спадом та низьким попитом на санаторно-курортні путівки, як зі сторони фондів соціального страхування, так і зі сторони населення, підприємств.

У процесі слухання справи позивач неодноразово зменшував розмір позовних вимог, остаточними вимогами позивача є стягнення з Дочірнього підприємства «Санаторно-курортний реабілітаційний центр «Слов'янський курорт» ЗАТ Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» суми основного боргу у розмірі 24 347,82 грн., про що було викладено позивачем у заяві від 08.04.2013р. на підставі ст.22 ГПК України, яка надійшла через канцелярію суду 08.04.2013р. Суд розглядає позовні вимоги з урахуванням поданої заяви.

У судовому засіданні 08.04.2013р. представник Позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Вислухавши у судовому засіданні представника Позивача та дослідивши матеріали справи і оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

в с т а н о в и в :

07 травня 2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДИАД-К", м. Донецьк (далі по тексту-Продавець) та Дочірнім підприємством «Санаторно-курортний реабілітаційний центр «Слов'янський курорт» ЗАТ Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», м. Слов'янськ Донецької області (далі по тексту-Покупець) був укладений договір купівлі-продажу №12КР186, згідно умов якого Продавець зобов"язався передати у власність покупця належні продавцю продукти харчування, а Покупець зобов»язався прийняти цей товар та оплачувати його на умовах даного договору.

У відповідності до п.4.2 укладеного договору, оплата товару покупцем здійснюється шляхом безготівкового зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця або шляхом внесення покупцем грошових коштів в касу продавця на умовах 100% попередньої оплати з доставкою товару покупцю в строк до 3-х. днів після оплати товару.

Згідно п. 6.1 договору він чинний з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2013р.

Враховуючи вищезазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Господарським судом встановлено, що по накладним №12022504 від 08.11.2012р., №12022688 від 13.11.2012р., №12022689 від 13.11.2012р., №12023210 від 20.11.2012р., №12023211 від 20.11.2012р., №12023457 від 23.11.2012р. позивач передав, а повноважна особа відповідача отримала товар на загальну суму 35 056,81грн.

З представлених накладних вбачається, що вони підписані обома сторонами без жодних зауважень, містять всі необхідні відомості про товар, а також містять відомості про фактичне отримання товару. Тобто, за своїми ознаками такі накладні є підтвердженням передачі позивачем та приймання відповідачем спірного товару.

Частково борг був сплачений відповідачем у сумі 10 708,99грн.

Станом на 24.12.2012р. відповідач підтвердив наявність боргу у сумі 34 347,82 грн. перед позивачем, про що свідчить підписаний та скріплений печатками підприємств акт звірки розрахунків.

Надавши правову кваліфікацію правовідносинам сторін, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою між сторонами укладено договір купівлі-продажу і сторони досягли істотних його умов щодо предмету, ціни, строку його дії, тому в розумінні вимог ст. 638 ЦК України, та вимог ст.ст. 180, 181 ГК України він вважається укладеним, а саме, подія та прагнення сторін на його укладення відбулося.

Укладений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно зі статтями 173, 174, 175 ГК України (статтями 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України, а майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другої сторони (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Оскільки відповідачем отриманий товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у договорі, так як відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в ст.ст. 526,530 ЦК боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 692 ЦК зазначено, що отриманий товар повинний бути оплачений у повному обсязі за встановленою ціною.

За приписом п.1 ст.693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором.

Сторони у договорі термін оплати продукції не встановлювали у випадку її поставки без попередньої оплати. Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України, коли строк виконання зобов'язання не встановлений, то боржник повинен виконати таке зобов'язання у семиденний термін з дня пред'явлення вимог кредитором. Така вимога-претензія №63 від 18.12.2012р. була надіслана на адресу відповідача 25.12.2012р., в якій позивач запропонував відповідачу терміново оплатити суму заборгованості на його рахунок. Але відповідач на претензію не відповів.

Статтею 538 ЦК України встановлено, що виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Таким чином, на час звернення з позовом, сума заборгованості складає 24 347,82 грн.

Приймаючи до уваги, що позивачем доведений факт передачі товару відповідачу та його несплати у встановлені терміни, господарський суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення суми заборгованості в повному обсязі.

Клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення господарського суду суд відхиляє з огляду на наступне:

Законодавець визначає, що господарський суд на підставі статті 121 ГПК України має право за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за власною ініціативою, однак не зобов'язаний у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.

Як зазначається у п.7.2 Постанови, Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.10.2012, № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Зокрема заявник повинен подати до заяви про відстрочку виконання рішення вагомі докази на її обгрунтування.

Заявником не вказується жодної причини, яка ускладнює виконання рішення, а також не додано до заяви про виконання рішення жодного доказу в підтвердження того, що рішення по даній справі може бути виконано до 15.06.2013р.

Крім того, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, на підставі ст. 121 ГПК України, господарські суди повинні встановлювати матеріальні інтереси обох сторін, оскільки невиконання протягом тривалого часу рішення суду порушують матеріальні інтереси позивача та також може призвести до негативних наслідків для нього.

Відповідно до приписів статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на вищенаведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні прохання відповідача про відстрочку виконання рішення, оскільки відповідач не довів наявність конкретних обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 526, 530, 610, 693 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДИАД-К", м. Донецьк до Дочірнього підприємства «Санаторно-курортний реабілітаційний центр «Слов'янський курорт» ЗАТ Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», м. Слов'янськ Донецької області про стягнення 24 347,82 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Санаторно-курортний реабілітаційний центр «Слов'янський курорт» ЗАТ Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», м. Слов'янськ Донецької області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДИАД-К", м. Донецьк суму основного боргу у розмірі 24 347,82 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 1 720,50грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 08.04.2013р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 12.04.2013р.

Суддя Подколзіна Л.Д.