Ухвала суду № 30693716, 09.04.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/433/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Воробйова І.А

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Курка О. П. Совгири Д. І.

при секретарі: Бернацькій І.А.

за участю представників сторін:

представника позивача - Мазая В.М.;

представника відповідача - Щура А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Консервний завод "Поповецький" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Консервний завод "Поповецький" до Барської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Барської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення - рішення №0000032300/338/22 від 18.01.2013 року.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 28.02.2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду І інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

В судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити її вимоги.

Представник відповідача заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги та просив суд відмовити у її задоволенні.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як встановлено судом І інстанції, на підставі наказу Барської МДПІ №670 від 28.11.2012 року, головним державним податковим ревізором-інспектором проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за вересень 2012 року з контрагентом ТОВ «Комтрейд», за результатом якої складено акт №23/22/32833230 від 09.01.2013 року (акт перевірки). У висновках акту зазначено про встановлення перевіркою порушень вимог п. 198.6 ст. 198, пунктів 201.1 «и», 201.10 ст. 201, пунктів 200.1, 200.2 ст. 200 ПК України, внаслідок чого платником занижено податок на додану вартість за вересень місяць 2012 року в сумі 51449 грн. Підставою для таких висновків стало порушення ТОВ «Комтрейд» вимог Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 року №1379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 року за №1333/20071, а саме: зазначення у податкових накладних №6 від 17.09.2012 року та №9 від 27.09.2012 року "вид договору" - договір купівлі-продажу №120907 від 27.09.2012 року, існування якого не підтверджено. Таким чином продавцем (ТОВ "Комтрейд") порушено вимоги п. 201.1 «и» ст. 201 ПК України при виписуванні податкової накладної, а саме, не вірно зазначено обов'язкові реквізити податкової накладної - "вид цивільно-правого договору із зазначенням номеру договору" та дати укладання договору. Внаслідок чого, ТОВ «Консервний завод «Поповецький» в порушення вимог п.198.6 ст. 198 ПК України віднесено до податкового кредиту суму податку на додану вартість на загальну суму 51448,83 грн., згідно податкових накладних (№9 від 27.09.2012 року та №6 від 17.09.2012 року) оформлених з порушенням. Наслідком проведеної перевірки та складеного акту стало прийняття податкового повідомлення - рішення № 0000032300/338/22 від 18.01.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 77173,50 грн., в тому числі 51449 грн. за основним платежем та 25724,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Приймаючи оскаржуване рішення суд виходив з того, що викладені в позовній заяві доводи не спростовують висновків акту перевірки.

Колегія суддів погоджуються із висновком суду І інстанції, з таких підстав.

Як правильно встановлено судом І інстанції, між ТОВ «Комтрейд» та ТОВ «Консервний завод «Поповецький» укладено договір поставки №21/07-12 від 21.07.2012 року, відповідно до умов якого ТОВ «Комтрейд» (продавець) зобов'язалось поставити, а ТОВ «Консервний завод «Поповецький» (покупець) прийняти товар (паливо котельне з коксохімічних продуктів). На виконання умов вказаної угоди ТОВ «Консервний завод «Поповецький» придбано товар, що підтверджується наступними видатковими накладними: №120904 від 17.09.2012 року в кількості 40,080 тон на загальну суму 154308 грн. в т.ч. ПДВ 25718,00 грн.; №120907 від 27.09.2012 року в кількості 40,100 тон на зальну суму 154385 грн. в т.ч. ПДВ 25730,83 грн.

На реалізований товар ТОВ «Комтрейд» надано покупцю наступні податкові накладні: № 6 від 17.09.2012 року на суму 154308 грн. у т.ч. ПДВ 25718 грн. та № 9 від 27.09.2012 року на суму 154385 грн. в т.ч. 103090,16 грн., в яких у рядку «вид цивільно-правового договору» вказано: «договір купівлі-продажу від 21.09.2012 №120904» та «договір купівлі-продажу від 27.09.2012 №120907» відповідно.

Проте, правочини з такими реквізитами у товариства відсутні.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків нарахованих платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього розділу протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно підпункту "и", п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначається в окремому рядку такий обов'язковий реквізит як: вид цивільно-правового договору.

Водночас, у п. 201.2 ст. 201 ПК України вказано, що форма та порядок заповнення податкової накладної затверджується центральним органом державної податкової служби.

Пунктом 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 01.11.2011 № 1379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 р. за № 1333/20071 (Порядок), податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Згідно п. 6. 6 Порядку податкова накладна складається у двох примірниках, оригінал податкової накладної надається покупцю (отримувачу) товарів/послуг на його вимогу та є підставою для віднесення до податкового кредиту витрати зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Не дає права покупцю на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту: відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; порушення порядку заповнення податкової накладної; податкова накладна виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджені наказом МФУ від 01.11.2011р. № 1379.

Затверджена форма податкової накладної має реквізит «Вид цивільно-правового договору», а також його дату та номер. Відповідно до абзацу 2 пункту 4 Порядку у графі «Вид цивільно-правового договору», податкової накладної зазначається вид цивільно- правого договору згідно з видом договірних зобов'язань, визначених ЦК України або ГК України.

Таким чином, в податковій накладній повинні бути заповнені всі комірки в полях, передбачені вимогами Порядку в тому числі дата та номер договору.

В позовній заяві позивач вказує, що під час виписування податкових накладних № 6 та № 9 було допущено технічну помилку зі сторони контрагента та замість реквізитів договору вказано реквізити видаткових накладних.

Надаючи оцінку вказаним поясненням суд враховує наступні положення нормативно-правових актів.

Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Норми аналогічного змісту містить Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України №88 від 24.05.95 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 (далі Положення №168/704). Відповідно до пунктів 2.15, 2.16 зазначеного Положення первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Положеннями п. 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що покупець має право подати заяву зі скаргою на постачальника товарів ( робіт, послуг) в разі порушення постачальником порядку заповнення податкової накладної або порушення постачальником порядку реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Заява зі скаргою на постачальника подається разом з податковою декларацією за звітний податковий період, до заяви додаються копії товарних чеків чи інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів, послуг. Тобто подати скаргу можливо тільки з Декларацією по податку на додану вартість за період в якому відбувається факт сплати податку постачальнику або факт отримання товару (послуг), що підтверджується відповідними документами.

ТОВ «Консервний завод «Поповецький» не скористався даним правом та не подав до декларації за вересень місяць заяву зі скаргою на платника ТОВ «Комтрейд», щодо допущених порушень.

Відповідно п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, ТОВ «Консервний завод «Поповецький» порушено вимоги п. 198.6 ст. 198, пунктів 200.1, 200.2 ст. 200, пунктів 201.1 «и», 201.10 ст. 201 ПК України, в частині неналежного оформлення податкових накладних, отже податковий орган дійшов обґрунтованого висновку про заниження зобов'язання з податку на додану вартість за вересень 2012 року в сумі 51449 грн.

Згідно підпункту 54.3.2. п. 54.3 ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПК України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, - це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 % суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Оскаржуваним рішенням до платника податків застосовано штраф у розмірі саме 50% від суми нарахованого податкового зобов'язання, як за повторне порушення. На підтвердження правомірності застосування саме такого розміру штрафу суду надано акт про результати документальної невиїзної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість № 449/1632833230 від 11.05.2011 р. та корінець податкового повідомлення-рішення № 0000351600 від 26.05.2011 р., прийнятого за наслідком проведення вказаної перевірки, яким визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 21000 грн. з податку на додану вартість та застосовано штрафну санкцію у розмірі 5250 грн. (25%).

Таким чином, враховуючи повторне визначення податковим органом суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість протягом 1095 днів, податковий орган обґрунтовано застосував штрафну санкцію у розмірі 50 % суми нарахованого податкового зобов'язання.

З врахуванням вищевикладеного колегія суддів вважає, що суд І інстанції дійшов вірного висновку відмовивши в задоволенні позову, оскільки доводи та обґрунтування апелянта не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а тому не спростовують висновків акту перевірки. Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, визначений ст. 19 Конституції України та ст. 2 КАС України, і підстави для визнання протиправним та скасування рішення податкового органу відсутні.

Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, щодо задоволення заявлених вимог у спосіб, строках та межах визначених законом.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Консервний завод "Поповецький" залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2013 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 16 квітня 2013 року .

Головуючий Ватаманюк Р.В.

Судді Курко О. П.

Совгира Д. І.