Рішення № 30691482, 02.04.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.04.13 р. Справа № 905/975/13-г

Господарський суд Донецької області у складі судді Макарової Ю.В., при секретарі судового засідання Гречух В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудторг», м. Донецьк,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Жан Гурман», м. Донецьк,

про: стягнення 11464грн. 56коп.

За участю представників сторін

від позивача - Коротенко В.Л. (довіреність від 29.08.2012р.);

від відповідача - не з'явився;

в судовому засіданні 21.03.2013р.

оголошувалася перерва до 02.04.2013р.

СУТЬ СПОРУ

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фудторг», м. Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Жан Гурман», м. Донецьк про стягнення 11464грн. 56коп., що складається з суми основного боргу в розмірі 8723грн.03коп., пені в сумі 103грн.85коп., 3% річних у сумі 20грн.77коп. та штрафу в сумі 2616грн.91коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором постачання товару з відстрочкою платежу №6710 від 12.12.2011р. щодо своєчасної та повної оплати поставленого товару.

27.02.2013р. позивач надав супровідним листом №159 від 26.02.2013р. документи для долучення до матеріалів справи, зокрема односторонній акт звірки взаєморозрахунків станом на 25.02.2013р.

27.02.2013р. відповідача надав клопотання про перенесення розгляду справи у зв'язку з не можливістю явки представника до судового засідання.

Справа слуханням відкладалась у зв'язку з неявкою відповідача та з метою надання йому права на захист.

28.02.2013р. позивач надав через канцелярію суду письмові пояснення стосовно того, що віднесена в рахунок погашення накладної ФТс-0644272 сума 21грн. 60коп. є сумою повернення товару відповідачем згідно накладної на повернення від 28.12.2012р.

20.03.2013р. відповідач надав клопотання у котрому зазначив про неможливість виконання вимог ухвали суду у зв'язку з не отриманням позовної заяви та додатків до неї, просив суд зобов'язати позивача надати відповідачу засвідчені копії позовної заяви та доданих до неї документів або надати можливість ознайомитися з матеріалам справи, повторно зобов'язати позивача з його ініціативи провести звірку розрахунків, перенести розгляд справи задля виконання вимог ухвал суду.

Суд відхилив клопотання відповідача відносно зобов'язання позивача надати відповідачу засвідчені копії позовної заяви та доданих до неї документів, повторно зобов'язати позивача з його ініціативи провести звірку розрахунків, оскільки в матеріалах справи є докази надсилання позову з додатками на адресу відповідача 07.02.2013р. з описом вкладення у цінний лист та докази направлення позивачем 26.02.2013р. на адресу відповідача акту звірки розрахунків з описом вкладення у цінний лист. Право на ознайомлення з матеріалами справи реалізовано відповідачем, про що міститься відповідна відмітка на обкладинці справи.

21.03.2013р. позивач в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України звернувся до суду із заявою про збільшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 8961грн.85коп., пеню в сумі 272грн.80коп., 3% річних у сумі 60грн.83коп., штраф у розмірі 2616грн. 91коп., всього 11912грн. 39коп.

Відповідно до приписів ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог.

Збільшення розміру позовних вимог здійснено позивачем внаслідок поставки товару відповідачу 14.02.2013р. за накладними Фтс-0083018 та № Фтс-0083043, через що позивачем було також перераховано пеню та 3% річних.

Суд приймає до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог та у подальшому розглядає позовні вимоги з її урахуванням.

01.04.2013р. відповідач надав через канцелярію суду відзив на позовну заяву №28/03-02 від 28.03.2013р. в якому заперечує проти позовних вимог в частині нарахування позивачем штрафу, 3% річних та пені, мотивуючи свою позицію невірним їх розрахунком, надав свій контр-розрахунок.

02.04.2013р. позивач через канцелярію суду надав уточнений розрахунок пені та 3% річних за накладною Фтс-0644272, просив розглядати цей розрахунок в частині нарахування пені та 3% річних за вказаною накладною як остаточний, при цьому розмір вимог позивач залишає той самий, що заявлений у заяві про збільшення розміру позовних вимог.

У судовому засіданні 02.04.2013р. представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про їх збільшення, повідомив про відсутність будь-яких додаткових доказів в обґрунтування власної позиції по суті спору.

Відповідач не забезпечив участь своїх представників у судовому засіданні 02.04.2013р.

Суд відзначає, що відсутність представника відповідача в судовому засіданні не може перешкоджати здійсненню судом правосуддя в установлені законом строки. Про необхідність витребування від сторін будь-яких інших доказів, надання додаткових доказів, без яких неможливо розглянути дану справу, до суду не заявлялося. Відповідач був належним чином повідомлений про час слухання справи, що унеможливлює порушення його процесуальних прав в цій частині.

З врахуванням вищенаведеного, суд визнав за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача за наявними в справі матеріалами.

Вислухавши під час судових засідань представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд ВСТАНОВИВ:

12.12.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фудторг», м. Донецьк (постачальником) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Жан Гурман», м. Донецьк (покупцем) був укладений договір поставки №6710 (далі-договір) із протоколом розбіжностей до нього, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується продати, а покупець прийняти продукти харчування та алкогольні напої в обсяг і за ціною згідно товарно-транспортних накладних на одержання товару, що є додатком до договору.

Відповідно до п. 2.1. постачання товару здійснюється зі складу постачальника шляхом доставки постачальником чи само вивозом в межах асортименту і кількості, визначеного в товарно-транспортній накладній. В разі доставки товару транспортом постачальника вартість транспортних витрат входить до ціни товару.

Відповідно до п. 3.1 договору, ціни на товари, кількість і загальна вартість товарів, що відпускаються, встановлюються окремо на кожну партію товару відповідно до товарно-транспортних накладних.

Пунктом 3.3 договору в редакції протоколу розбіжностей до нього, сторони дійшли згоди щодо форми і порядку розрахунку - безготівкова з відстрочкою платежу 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту одержання товару. Товар вважається одержаним покупцем з моменту підписання товарно-транспортних накладних. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок постачальника.

Згідно пункту 3.5 договору сторони погодили, що до повного остаточного розрахунку за кожну партію раніше отриманого товару (по кожній накладній) будь-яке наступне перерахування покупцем коштів за товар зараховується постачальником в першу чергу в оплату основної суми боргу за попередню неоплачену партію товару незалежно від того, який номер накладної зазначений у платіжному документі покупця.

Згідно із п. 8.1 договору, даний договір набирає сили з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2015р.

Пунктом 9.7 договору, зазначено що відповідно до пункту 13 Інструкції «Про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей», засвідченої Наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996р. №99, покупець зобов'язується повідомити постачальника про зразки печаток (штампів), якими матеріально відповідальні особи, що будуть приймати товар, завіряють на супровідних документах свої підписи про одержання цінностей.

Матеріали справи містять додатки до договору №6710 від 12.12.2011р. які визначають матеріально-відповідальних осіб, які уповноважені на приймання товару з боку відповідача, містять зразки їх підписів та зразки відбитків печаток покупця.

Враховуючи заяву про збільшення розміру позовних вимог, позивач посилається на те, що здійснив поставку обумовленого сторонами в договорі товару відповідачу за товарно-транспортними накладними №Фтс-0644272 від 18.12.2012р., №Фтс-0642519 від 18.12.2012р., ФТС-0646603 від 19.12.2012р., №Фтс-0646607 від 19.12.2012р., №Фтс-0645387 від 19.12.2012р., Фтс-0646558 від 19.12.2012р., №ФТс-0083043 від 14.02.2013р., №ФТс-0083018 від 14.02.20136р., загальною вартістю 9777грн. 67коп.

Позивач стверджує, що отримавши товар, відповідач його частково повернув: 28.12.2012р. на суму 21грн.60коп., що було віднесено в рахунок погашення заборгованості за накладною Фтс-0644272 від 18.12.2012р.; 31.01.2013р. на суму 157грн.50коп., чим частково була погашена заборгованість за накладною Фтс-0644272 від 18.12.2012р.; 14.02.2013р. було здійснено повернення товару на суму 636грн.72коп., через що заборгованість за накладними Фтс-0083018 та № Фтс-0083043 від 14.02.2013р. склала 396грн. 32коп.

Внаслідок вказаних обставин позивач стверджує, що виникла заборгованість за товар у сумі 8961грн.85коп., яка і заявлена до стягнення.

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором (повністю та своєчасно не оплатив отриманий товар), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають задоволенню частково, враховуючи наступне:

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договорів.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Предметом позову є стягнення суми боргу у розмірі 8961грн.85коп., пені в сумі 272грн.80коп., 3% річних у сумі 60грн.83коп. та штрафу в сумі 2616грн.92коп. Підставою позову є договір поставки № 6710 від 12.12.2011р.

Договір № 6710 від 12.12.2011р. є підставою для виникнення у його сторін прав і обов'язків визначених ним, за своїм змістом та правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона-постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні -покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивачем у виконання умов договору № 6710 від 12.12.2011р. за товарно-транспортними накладними №Фтс-0644272 від 18.12.2012р., №Фтс-0642519 від 18.12.2012р., ФТС-0646603 від 19.12.2012р., №Фтс-0646607 від 19.12.2012р., №Фтс-0645387 від 19.12.2012р., Фтс-0646558 від 19.12.2012р., №ФТс-0083043 від 14.02.2013р., №ФТс-0083018 від 14.02.20136р. поставлений відповідачу товар - продукти харчування та алкогольні напої, загальною вартістю 9777грн. 67коп.

Факт отримання товару за вказаними накладними підтверджується підписами представників відповідача, які скріплені печаткою відповідача в графі «Вантаж одержав», відбитки печаток відповідають наявним в матеріалах справи їх зразкам.

Господарський суд приймає до уваги, що покупцем при отриманні товару не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання постачальником прийнятих за договором зобов'язань з поставки товару, отже суд дійшов висновку, що свої зобов'язання позивач виконав у відповідності з умовами договору № 6710 від 12.12.2011р.

Як встановлено ч.ч.1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Пунктом 3.3 договору в редакції протоколу розбіжностей сторони дійшли згоди, що форма і порядок розрахунку - безготівкова з відстрочкою платежу 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту одержання товару. Товар вважається одержаним покупцем з моменту підписання товарно-транспортних накладних. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок постачальника.

Отримавши товар, відповідач його частково повернув - 28.12.2012р. на суму 21грн.60коп., 31.01.2013р. на суму 157грн.50коп., 14.02.2013р. на суму 636грн.72коп., у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 8961грн.85коп.

Враховуючи передбачені п.3.3. умови договору в редакції протоколу розбіжностей щодо строків оплати: граничний строк оплати за накладними: №Фтс-0644272 від 18.12.2012р., №Фтс-0642519 від 18.12.2012р. наступив для відповідача 01.01.2013р.; граничний строк оплати за накладними: ФТС-0646603 від 19.12.2012р., №Фтс-0646607 від 19.12.2012р., №Фтс-0645387 від 19.12.2012р., Фтс-0646558 від 19.12.2012р. наступив для відповідача 02.01.2013р., граничний строк оплати за накладними №ФТс-0083043 від 14.02.2013р. та №ФТс-0083018 від 14.02.20136р. наступив для відповідача 28.02.2013р., тобто станом на час звернення з позовом вже почалося прострочення виконання відповідачем свого грошового зобов'язання щодо повного розрахунку за отриманий товар.

Відповідач у відзиві на позовну заяву не заперечує проти факту отримання товару за вказаними накладними, підтверджує, що залишок заборгованості відповідача перед позивачем станом на 20.03.2013р. складає 8961грн.85коп., однак заперечує проти здійсненого позивачем розрахунку штрафу, 3% та пені.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 цього ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Докази сплати суми заборгованості за товар в розмірі 8961грн.85коп. суду не надані, заявлений розмір боргу підтверджується відповідачем у відзиві, наявною в матеріалах справи довідкою за підписом директора ТОВ «Фудторг», у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню.

Посилаючись на несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивач просить суд також стягнути з відповідача 3% річних у сумі 60грн.83коп., які відповідно до наданих суду 21.03.2013р. та 02.04.2013р. (відносно накладної №Фтс-06944272 від 18.12.2012р.) остаточних розрахунків нараховані позивачем наступним чином: за накладною №Фтс-06944272 від 18.12.2012р. за період з 02.01.2013р. по 31.01.2013р. на суму 1318грн.44коп. (враховуючи повернення товару на суму 21грн. 60коп.), за період з 01.02.2013р. по 20.03.2013р. на суму 1160грн.94коп. (з урахуванням повернення товару на суму 157грн. 50коп.); за накладною №Фтс-0642519 від 18.12.2012р. за період з 02.01.2013р. по 20.03.2013р. на суму 973грн.33коп.; за накладними № Фтс-0646603 від 19.12.2012р., №Фтс-0646603 від 19.12.2012р., №Фтс-0645387 від 19.12.2012р., №Фтс-0646558 від 19.12.2012р. за період з 03.01.2013р. по 20.03.2013р. на суму 7404грн.59коп.; за накладними №Фтс-0083018 від 14.02.2013р., №Фтс-0083043 від 14.02.2013р. за період з 15.02.2013р. по 20.03.2013р. на суму 396грн.32коп.

Обов'язок боржника відшкодувати кредитору причинені інфляцією збитки з нарахуванням процентів річних, випливає з вимог ст. 625 Цивільного кодексу України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд не погоджується із розрахунком позивача в частині нарахування 3% річних на загальну суму 7404грн.59коп. за товарно-транспортними накладними № Фтс-0646603 від 19.12.2012р., №Фтс-0646607 від 19.12.2012р., №Фтс-0645387 від 19.12.2012р., №Фтс-0646558 від 19.12.2012р., оскільки сума боргу за ними складає 6431грн.26коп., а не 7404грн. 59коп.

Суд також не погоджується із початком періоду нарахування 3% річних за накладними №Фтс-0083018 від 14.02.2013р., №Фтс-0083043 від 14.02.2013р., так як позивачем невірно визначений момент настання у відповідача прострочення виконання зобов'язання з оплати отриманого товару за цими накладними, оскільки як вже встановлено судом вище, граничний строк оплати товару за цими накладними настав 28.02.2013р., отже прострочення почалося з 01.03.2013р.

Приймаючи до уваги вищевикладені висновки суду, зробивши власний розрахунок 3% річних за накладними №Фтс-0083018 від 14.02.2013р., №Фтс-0083043 від 14.02.2013р. за період з 01.03.2013р. по 20.03.2011р., за накладними № Фтс-0646603 від 19.12.2012р., №Фтс-0646607 від 19.12.2012р., №Фтс-0645387 від 19.12.2012р., №Фтс-0646558 від 19.12.2012р. на загальну суму боргу 6431грн.26коп., перевіривши розрахунки за іншими накладними в межах обраних позивачем періодів нарахування за формулою Сума санкції = С х 3 х Д : 365 : 100, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення, суд встановив, що обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню є сума 3% річних у розмірі 54грн. 70коп., у зв'язку з чим відмовляє в задоволенні 3% річних у розмірі 6грн. 13коп.

Крім того, посилаючись на несвоєчасне виконання грошового зобов'язання відповідачем щодо своєчасної оплати поставленої продукції позивач на підставі п. 5.1 договору просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 272грн.80коп., яка заявлена до стягнення за наступні періоди: за період з 02.01.2013р. по 31.01.2013р. на суму 1318грн.44коп. згідно до накладної №Фтс-06944272 від 18.12.2012р.; за період з 01.02.2013р. по 20.03.2013р. на суму 1160грн.94коп. згідно до накладної №Фтс-06944272 від 18.12.2012р.; за період з 03.01.2013р. по 20.03.2013р. на суму 7404грн.59коп. згідно до накладних №Фтс-0642519 від 18.12.2012р., № Фтс-0646603 від 19.12.2012р., №Фтс-0646603 від 19.12.2012р., №Фтс-0645387 від 19.12.2012р., №Фтс-0646558 від 19.12.2012р.; за період з 15.02.2013р. по 20.03.2013р. на суму 396грн.32коп. згідно до накладних №Фтс-0083018 від 14.02.2013р., №Фтс-0083043 від 14.02.2013р.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватися в т.ч. неустойкою.

Так, сторони у п. 5.1 договору передбачили нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми отриманого товару за кожен день прострочення платежу.

Суд не погоджується із початком періоду нарахування пені за накладними №Фтс-0083018 від 14.02.2013р., №Фтс-0083043 від 14.02.2013р., оскільки як вже вищезазначено, позивачем невірно було вказано момент прострочення виконання зобов'язання з оплати товару за вказаними накладними.

Але, суд зробивши власний розрахунок пені за накладними №Фтс-0083018 від 14.02.2013р. та №Фтс-0083043 від 14.02.2013р., перевіривши розрахунок пені щодо інших накладних за допомогою відповідної програми системи інформаціно-правового забезпечення „Законодавство", в межах обраного позивачем періоду, дійшов до висновку, що заявлена до стягнення сума пені не перевищує розмір, який може бути нарахований. У зв'язку з чим, заявлена сума пені в розмірі 272грн. 80коп. є такою, що підлягає задоволенню.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу в сумі 2616грн. 91коп., який нарахований через прострочення оплати товару, отриманого відповідачем за накладними №Фтс-0644272 від 18.12.2012р., №Фтс-0642519 від 18.12.2012р., ФТС-0646603 від 19.12.2012р., №Фтс-0646607 від 19.12.2012р., №Фтс-0645387 від 19.12.2012р., Фтс-0646558 від 19.12.2012р.

Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Зокрема, у ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України зазначено, що штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Також у п. 4 ст. 231 вказаного Кодексу встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Так, згідно п. 5.2 договору в редакції протоколу розбіжностей до нього, за прострочення платежу понад 30 календарних днів покупець крім пені сплачує постачальнику штраф у розмірі 30% від неоплаченої суми отриманого товару.

Отже, укладаючи договір, сторони узгодили міри відповідальності, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 Цивільного кодексу України.

Підставою, яка породжує обов'язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов'язання, яке визначається ст.610 Цивільного кодексу України, відповідно до якої порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Оскільки відповідно до матеріалів справи є очевидним, що відповідач прострочив виконання обов'язку з оплати продукції, отриманої за накладними №Фтс-0644272 від 18.12.2012р., №Фтс-0642519 від 18.12.2012р., ФТС-0646603 від 19.12.2012р., №Фтс-0646607 від 19.12.2012р., №Фтс-0645387 від 19.12.2012р., Фтс-0646558 від 19.12.2012р. більш ніж 30 днів, це обумовлює правомірність застосування до останнього господарських санкцій, передбачених п.5.2 договору.

Слід відзначити, що відповідно до п. 5.2 договору зміст штрафу встановлює механізм одноразового обчислення розміру штрафу виходячи з кількості днів прострочення виконання зобов'язань.

Перевіривши правильність нарахування позивачем суми штрафу суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених в цій частині вимог.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 216, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудторг», м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Жан Гурман», м. Донецьк про стягнення суми основного боргу в розмірі 8961грн.85коп., 3% річних у сумі 60грн.83коп., штрафу в сумі 2616грн.91коп. та пені в сумі 272грн.80коп.- задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Жан Гурман» (юридична адреса: 83086, м. Донецьк, просп.Лагутенка, будинок 13, кв.21, код ЄДРПОУ 36888461) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудторг» (юридична адреса: 83030, м. Донецьк, вул. Рогачевська, будинок 1в, код ЄДРПОУ 37133981) суму основного боргу в розмірі 8961грн.85коп., 3% річних у сумі 54грн.70коп., пеню в сумі 272грн.80коп., штраф у сумі 2616грн.91коп. та витрати на оплату судового збору в розмірі 1719грн. 62коп.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

У судовому засіданні 02.04.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Повний текст рішення складено та підписано 05.04.2013р.

Суддя Макарова Ю.В.