Ухвала суду № 30691384, 09.04.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/522/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Тарновецький І.І.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2013 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Залімського І. Г.

суддів: Білоуса О.В. Мельник-Томенко Ж. М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фруктовий світ" до Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому про скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фруктовий світ" (далі - ТОВ "Фруктовий світ", позивач) звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 березня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 березня 2013 року скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.

Сторони у справі повноважних представників у судове засідання не направили, хоча повідомлялись про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, працівниками відповідача проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Фруктовий світ", код ЄДРПОУ 33590996, з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за вересень 2012 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось за період серпня 2012 року.

За результатами перевірки складено акт № 6451/15-3/33590996 від 22.11.2012 року.

В ході проведеної перевірки виявлені та відображені в акті порушення позивачем вимог: п. 198.1, п. 198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року, шляхом завищення суми бюджетного відшкодування за вересень 2012 року на 305039 грн.; п.198.1, п.198.6 ст.198 та п.200.1 ст.200 ПК України, що полягало в завищенні від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ вересня 2012 року на 16233 грн.; п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п. 200.3, абз. "б" п. 200.4 ст. 200 ПК України - завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації за вересень 2012 року) на 12307 грн. Також, на момент проведення перевірки неможливо підтвердити достовірність декларування суми бюджетного відшкодування за вересень 2012 року в розмірі 234549 грн. та від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту вересня 2012 року в сумі 21114 грн. ТОВ "Фруктовий світ" у зв'язку із дослідженням ланцюгів постачання.

06.12.2012 року, на підставі акту № 6451/15-3/33590996 від 22.11.2012 року, податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001762307, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 305039,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 152520,00 грн. та №0001772307, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ в сумі 16233,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ "Фруктовий світ", суд першої інстанції виходив з того, що вказані висновки податкового органу є необґрунтованими, а тому прийняті на їх підставі рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як видно із матеріалів справи, підставою прийняття оскаржуваних рішень відповідача, слугував висновок останнього про порушення позивачем вказаних вимог податкового законодавства при відображенні у декларації з ПДВ за вересень 2012 року при формуванні податкової звітності по ПДВ за результатами господарських операцій з ТОВ "Компанія Агролідер", ТОВ "Продагрозбут" та ТОВ "ЛАКО ПРЕМІУМ".

Разом з цим, відповідач не оскаржує висновки суду першої інстанції щодо реальності господарських операції позивача із ТОВ "Компанія Агролідер". В силу ч.1 ст.194 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до п.200.1, п.200.2, п.200.3, п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначений статтею 198 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6. ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Згідно п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року №996-Х1V зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством.

Відповідно до вимог пункту 3.2 статті 3 вищезазначеного Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з вимогами Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операцій, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно із пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05 червня 1995 року за №168/704, первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Також необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена і пунктом 1.2 статті 1, пунктом 2.1 статті 2 наведеного Положення.

Крім того, відповідно до пункту 2.1 статті 2 Положення, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Відповідач вказує на безтоварність господарських операцій позивача із ТОВ "Продагрозбут" та ТОВ "ЛАКО ПРЕМІУМ" з огляду на відсутність підтвердження фактичного здійснення транспортування товарів від вказаних контрагентів до позивача.

Судом встановлено, що транспортування товарів від ТОВ "Продагрозбут" та ТОВ "ЛАКО ПРЕМІУМ" підтверджується належним чином оформленими товарно-транспортними накладними, витягом журналу зважувань транспортних засобів із зерновими культурами, що поставлялись до позивача, із переліком автомобілів, які поставляли продукцію, відповідно до товарно-транспортних накладних.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо неврахування пояснень ФОП ОСОБА_2, так як дані пояснення, відповідно до ст. 70 КАС України, не можуть слугувати належними доказами по справі оскільки відібрані поза межами проведеної перевірки.

Разом з цим, надання позивачеві транспортних послуг ФОП ОСОБА_2 підтверджують договір перевезення № 01/07/09 від 01.07.2009 року, договір № 12/07/12 про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом, акти приймання-передачі виконаних робіт та товарно-транспортні накладні.

Крім того, реальність та економічний зміст господарських операції позивача із ТОВ "Продагрозбут" та ТОВ "ЛАКО ПРЕМІУМ" підтверджують договір поставки від 09.07.2012 року, договір поставки 34-ПАЗ від 09.07.2012 року, видаткові накладні, податкові накладні та товарно-транспортні накладні.

З огляду на наведені обставини в сукупності, колегія суддів вважає необґрунтованими висновки відповідача щодо допущення позивачем порушень вимог податкового законодавства, в охоплений перевіркою період, що свідчить про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198 та статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 березня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Залімський І. Г.

Судді Білоус О.В.

Мельник-Томенко Ж. М.