Постанова № 30691008, 04.04.2013, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

Копія

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2013 року Справа №827/628/13-а13 год. 00 хв.

місто Севастополь

Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:

судді Кириленко О.О.,

секретар судового засідання Самойлова М.С.,

за участю: представників позивача: Ірхіна М.Ю., Соловйової В.Р., представника відповідача - Обухової А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" до державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя Державної податкової служби про визнання дій протиправними, скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

У березні 2013 року публічне акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя Державної податкової служби про визнання протиправними дій державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя Державної податкової служби та скасування податкових повідомлень-рішень від 06 листопада 2012 року № 0000280221 на суму 200 436 гривень 00 копійок, у т.ч податок на додану вартість - 200 435 гривень 00 копійок, штрафні санкції - 01 гривня 00 копійок та № 0000290221 на суму 13 153 гривні 75 копійок, у т.ч з податку на прибуток - 10 523 гривні 00 копійок, штрафні санкції - 2 630 гривень 75 копійок.

Позов обґрунтовано тим, що податкові повідомлення-рішення винесені податковою інспекцією з порушенням норм чинного законодавства.

У судовому засіданні представники позивача наполягали на задоволенні позову з підстав, викладених у позовній заяві та поясненнях до позову.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала у повному обсязі з підстав, за зазначених у запереченнях проти позову.

Заслухавши доводи представників сторін, встановивши обставини справи, дослідивши докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення проти позову, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що публічне акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго" є юридичною особою, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА № 381556 з 29 вересня 1995 року.

У період з 10 жовтня 2012 року по 16 жовтня 2012 року, на підставі повідомлення від 09 жовтня 2012 року № 86/01-078, згідно з наказом від 09 жовтня 2012 року № 890 державною податковою інспекцією у Гагарінському районі міста Севастополя Державної податкової служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань фінансово-господарських взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю "Енергостройпроект" за період: квітень - грудень 2011 року.

За наслідками проведеної перевірки складено акт від 22 жовтня 2012 року № 1207/22-109/05471081.

В акті перевірки зазначено: порушення позивачем статей 185, 188, 198, 200 Податкового кодексу України у результаті чого занижено податок на додану вартість за квітень 2011 року в сумі 200 435 гривень 00 копійок; порушення статей 145, 146, 138, 152 Податкового кодексу України у результаті чого занижено податок на прибуток до сплати за 1 півріччя 2012 року на суму 10 523 гривні 00 копійок у тому числі за 1 квартал 2012 року на суму 5 261 гривню 00 копійок; пункту 1, пункту 5 статті 203, пункту 1, пункту 2 статті 215, пункту 1 статті 216, статті 228, статті 626, статті 629, статті 650, статті 655, статті 658, статті 662 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених публічним акціонерним товариством "Енергетична компанія "Севастопольенерго" при придбанні будівельних послуг.

26 жовтня 2012 року публічне акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго" направило до державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя Державної податкової служби заперечення до акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 22 жовтня 2012 року № 1207/22-109/05471081, на які отримано відповідь від 02 листопада 2012 року № 3434/10/22-135 про відмову у задоволенні заперечень.

На підставі акту перевірки від 22 жовтня 2012 року державною податковою інспекцією у Гагарінському районі міста Севастополя Державної податкової служби було винесено податкові повідомлення-рішення від 06 листопада 2012 року № 0000280221 на суму 200 436 гривень 00 копійок, у тому числі податок на додану вартість - 200 435 гривень 00 копійок, штрафні санкції - 01 гривня 00 копійок та № 0000290221 на суму 13 153 гривні 75 копійок, у тому числі з податку на прибуток - 10 523 гривні 00 копійок, штрафні санкції - 2 630 гривень 75 копійок.

15 листопада 2012 року позивачем направлено до Державної податкової служби міста Севастополя скаргу на податкові повідомлення-рішення від 06 листопада 2012 року за вих. № 17566/0/2-12 та 16 січня 2013 року отримано рішення про результати розгляду скарги від 10 січня 2013 року вих. № 2/10/10.2-21, яким скаргу позивача залишено без задоволення.

24 січня 2013 року позивачем направлено скаргу на податкові повідомлення-рішення від 06 листопада 2012 року до Державної податкової служби України та 22 лютого 2013 року отримано рішення про результати розгляду скарги від 18 лютого 2013 року № 2414/6/10-2115, яким скаргу залишено без задоволення.

В акті перевірки державною податковою інспекцією у Гагарінському районі міста Севастополя Державної податкової служби зроблено висновок про те, що правочини вчинені між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю "Енергостройпроект" не були спрямовані на настання реальних правових наслідків, а тому є нікчемними.

Спірні правовідносини між позивачем та відповідачем, що виникли у зв'язку з формуванням платником податків податкового кредиту і відображення податкових зобов'язань, регулюються підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14, статтями 185, 187, 188, 198, 201, 203 Податкового кодексу України (далі - Кодекс).

Відповідно до підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Кодексу постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Статтею 185 Кодексу врегульовано порядок визначення об'єкту оподаткування податком на додану вартість.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 Кодексу датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Порядок визначення бази оподаткування в разі постачання товарів/послуг визначено статтею 188 Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити.

Пунктом 201.4 статті 201 Кодексу визначено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Щодо обчислення податкових зобов'язань у статті 203 Кодексу зазначено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерських облік та фінансову звітність в Україні" зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Статті 1, 9 цього Закону встановлюють, що господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, визначальною ознакою господарською операції є те, що вона повинна спричиняти реальні наслідки для майнового стану платника податків. При цьому, будь-які первинні документи мають силу первинних лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності усіх формальних реквізитів, передбачених законодавством.

Для підтвердження даних податкового обліку до уваги можуть братися лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції з певним контрагентом, яким видані або якому видані податкові накладні.

Відносини товариства з обмеженою відповідальністю "Енергостройпроект" з публічним акціонерним товариством "Енергетична компанія "Севастопольенерго" виникли на підставі договору підряду від 22 березня 2011 року № 148-51/11. Відповідно до пункту 1.1 зазначеного договору підрядник зобов'язується своїми силами та засобами у встановлений строк виконати роботи по будівництву кабельної лінії 6 кВ від ПС-4 до ТП-387, місто Севастополь (Балаклава), а замовник - прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх. Пунктом 4.1 договору передбачено перерахування замовником (публічним акціонерним товариством "Енергетична компанія "Севастопольенерго") підряднику (товариству з обмеженою відповідальністю "Енергостройпроект") авансу у розмірі 60 відсотків від вартості договору.

Правочин від 22 березня 2011 року був направлений на досягнення результату - будівництво кабельної лінії 6 кВ від ПС-4 до ТП-387, місто Севастополь (Балаклава). Для чого була проведена процедура відкритих торгів щодо закупівлі товарів, робіт і послуг у порядку, передбаченому чинним законодавством. Переможцем тендеру визнано товариство з обмеженою відповідальністю "Енергостройпроект". Згідно зі статутом публічним акціонерним товариством "Енергетична компанія "Севастопольенерго" отримана згода Наглядової ради від 09 березня 2011 року (протокол № 48) на укладення договору з товариством з обмеженою відповідальністю "Енергостройпроект" на загальну суму 4 234 291 гривню 87 копійок з урахуванням податку на додану вартість.

За договором від 22 березня 2011 року № 148-51/2011 позивачем було перераховано аванс в сумі 1 270 287 гривень 00 копійок - у березні 2011 року та 1 270 288 гривень 00 копійок у квітні 2011 року на придбання кабелю.

Для виконання робіт за договором від 22 березня 2011 року № 148 товариство з обмеженою відповідальністю "Енергостройпроект" уклало договори з товариством з обмеженою відповідальністю "Завод електротехнічних виробів" на покупку кабелю: договір від 23 березня 2011 року, договір від 23 березня 2011 року № 90.

Відповідно до умов укладених договорів товариство з обмеженою відповідальністю "Енергостройпроект" провело авансовий платіж товариству з обмеженою відповідальністю "Завод електротехнічних виробів" грошовими коштами з поточного рахунку за матеріали у березні 2011 року за договором № 89 в сумі 196 840 гривень 00 копійок та за договором № 90 в сумі 1 043 700 гривень 00 копійок та відобразив операції по першій події після податкового обліку.

На виконання умов укладених договорів товариство з обмеженою відповідальністю "Завод електротехнічних виробів" в квітні 2011 року провело відвантаження кабелю у повному обсязі. Після отримання кабелю на склад товариство з обмеженою відповідальністю "Енергостройпроект" оприбуткувало матеріали на склад.

Крім того, відносини товариства з обмеженою відповідальністю "Енергостройпроект" з публічним акціонерним товариством "Енергетична компанія "Севастопольенерго" виникли на підставі договору підряду від 22 березня 2011 року № 149-51/11, відповідно до пункту 1.1 якого підрядник зобов'язується своїми силами та засобами у встановлений строк виконати роботи по реконструкції кабельної лінії 0,4 кВ по вул. Рєпіна до житлового будинку № 12 у місті Севастополі, а замовник - прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх. Пунктом 4.1 вказаного договору передбачено перерахування замовником (публічним акціонерним товариством "Енергетична компанія "Севастопольенерго") підряднику (товариству з обмеженою відповідальністю "Енергостройпроект") авансу у розмірі 40 відсотків від вартості договору.

Правочин від 22 березня 2011 року був направлений на досягнення результату - реконструкції кабельної лінії 0,4 кВ по вул. Рєпіна до житлового будинку № 12 у місті Севастополі. Для чого була проведена процедура відкритих торгів щодо закупівлі товарів, робот і послуг у порядку, передбаченому чинним законодавством. Переможцем тендеру визнано товариство з обмеженою відповідальністю "Енергостройпроект". Згідно зі статутом публічним акціонерним товариством "Енергетична компанія "Севастопольенерго" отримана згода Наглядової ради від 16 березня 2011 року (протокол №50) на укладення договору з товариством з обмеженою відповідальністю "Енергостройпроект" на загальну суму 604 931 гривню 90 копійок з урахуванням податку на додану вартість.

У декларацію з податку на додану вартість за квітень 2011 року публічне акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго" включило суми податкового кредиту на підставі, отриманих податкових накладних від товариства з обмеженою відповідальністю "Енергостройпроект" у розмірі 200 435 гривень 00 копійок.

Фактичне переміщення товарів, поставка яких була предметом договорів, укладених між товариством з обмеженою відповідальністю "Енергостройпроект" та товариством з обмеженою відповідальністю "Завод електротехнічних виробів", між товариством з обмеженою відповідальністю "Енергостройпроект" та публічним акціонерним товариством "Енергетична компанія "Севастопольенерго" підтверджується наявністю товарно-транспортних накладних.

Відповідно до частин першої, п'ятої статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини другої статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Як обґрунтування заниження податку на додану вартість відповідач вказує на наявність акту позапланової невиїзної перевірки державної податкової інспекції у місті Сімферополі від 14 липня 2011 року № 8901/23-4/36478629 та акту виїзної позапланової перевірки державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя від 29 липня 2011 року № 87/23-4/33646797/10/6240, що встановили порушення податкового законодавства товариством з обмеженою відповідальністю "Завод електротехнічних виробів" та товариством з обмеженою відповідальністю "Енергостройпроект" в ланцюзі постачань устаткування і виконання робіт до ланцюга публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго".

Суд не може прийняти ці доводи відповідача, оскільки чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований податок на додану вартість, що включений платником податку до податкового кредиту. Тобто, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. З урахуванням принципу персональної відповідальності, зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Фактів не виконання господарських операцій між позивачем та його контрагентом - товариством з обмеженою відповідальністю "Енергостройпроект", а також не визначення останнім податкового зобов'язання з податку на додану вартість за результатами здійснення цих операції, судом не встановлено.

Згідно з частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У судовому засіданні представником відповідача не доведено суду правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

При цьому, суд зазначає, що стаття 162 Кодексу адміністративного судочинства України наводить перелік способів захисту порушених прав, свобод чи інтересів та інших видів висновків суду по суті позовних вимог. При цьому даний перелік не є вичерпний, оскільки відповідно до частини третьої цієї статті суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Тобто, спосіб захисту, обраний судом, не обов'язково має збігатися з тим, що запропонував позивач у позовних вимогах.

Отже, суд може змінити чи уточнити формулювання позовних вимог, а в необхідних випадках і вийти за межі позовних вимог (частина друга статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суд вважає належним та повним судовим захистом позивача у спірних правовідносинах визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя Державної податкової служби від 06 листопада 2012 року № 0000280221.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя Державної податкової служби від 06 листопада 2012 року № 0000290221.

Стягнути з Державного бюджету України (державна податкова інспекція у Гагарінському районі міста Севастополя Державної податкової служби) на користь публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" судовий збір у розмірі 2 135 (дві тисячі сто тридцять п'ять) гривень 90 копійок.

Постанова може бути оскаржена у строки і порядку встановленими частинами першою, другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя(підпис)О.О. Кириленко

Постанову складено у повному обсязі

09 квітня 2013 року

З оригіналом згідно

Суддя О.О. Кириленко