Рішення № 30689478, 02.04.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2013 р.Справа № 922/807/13-г

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Денисюк Т.С.

при секретарі судового засідання Нескуба М.Г.

розглянувши справу

за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго" м. Харків до Куп'янського міського районного відділу Управління МВС України в Харківській області, м. Куп'янськ про стягнення 70707,63 грн. за участю :

представник позивача - Жарая К.П. дов. №01-62юр/8632 від 08.11.12р.

представник відповідача - не з"явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Акціонерна компанія "Харківобленерго" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Куп'янського міського районного відділу Управління МВС України в Харківській області про стягнення основної заборгованості в розмірі 48417,62 грн, заборгованість за перевищення договірної величини споживання електричної енергії в розмірі 20981,72 грн., пені в розмірі 484,35 грн., інфляційних втрат у розмірі 29,98 грн., 3% річних у розмірі 96,89 грн. та плату за послуги з компенсації перетікання реактивної енергії в розмірі 9579,14грн. В обгрунтування позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання з боку відповідача своїх зобов'язань за договором про постачання електричної енергії №60182 від 22.09.2004р.

Через канцелярію суду представник позивача надав письмові пояснення (вх.№12297 від 02.04.13р.) в яких зазначив, що відповідачем було частково сплачено борг за електричну енергію в розмірі 4384,31 грн, просив зменьшити розмір позовних вимог та стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 44033,31 грн, заборгованість за перевищення договірної величини споживання електричної енергії в розмірі 20981,72 грн., пені в розмірі 484,35 грн., інфляційних втрат у розмірі 29,98 грн., 3% річних у розмірі 96,89 грн. та плату за послуги з компенсації перетікання реактивної енергії в розмірі 9579,14грн.

Враховуючи, що згідно ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення справі зменшити розмір позовних вимог, суд приймає заяву позивача та продовжує розгляд справи з її урахуванням.

Представник позивача в судовому засіданні підтримував позовні вимоги та просив їх задовольнити з урахуванням заяви про зменьшення позовних вимог.

Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, документів, витребуваних судом та відзиву на позовну заяву, не надав, про причини неявки суд не повідомляв. Про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (арк. с. 70, 82).

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи та надані представником Позивача докази в обгрунтування заявлених позовних вимог, вислухавши пояснення представника позивача судом встановлено наступне.

22 "вересня" 2004 року між Акціонерною компанією "Харківобленерго" (позивач) та Куп'янським міським районним відділом Управління МВС України в Харківській області (відповідач) був укладений договір про постачання електричної енергії № 60182, пролонгований відповідно до п. 9.11 на 2013 рік.

Згідно з п.2 договору Позивач (постачальник) зобов'язався постачати Відповідачеві (споживачу) електричну енергію, як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до п.п.2.1.2. договору.

Споживач, в свою чергу, згідно п.п 2.2.5 договору, зобов'язався своєчасно оплачувати постачальнику вартість спожитої електричної енергії та інші нарахування. Згідно Додатку №2 остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі рахунка, який виставляється Постачальником електричної енергії відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії. Споживач протягом 3-х днів з дня розрахункового періоду повинен отримати рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений протягом 5-ти банківських днів з дня його отримання.

Позивач виконав свої зобов'язання по договору та здійснив відпуск електричної енергії споживачу у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, в свою чергу, заборгованість за період з грудня 2012 року по січень 2013 року за спожиту за договором електричну енергію сплатив лише частково, таким чином, на момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 44033,31 грн. (що складається з тарифної складової в сумі 36694,742 грн. та ПДВ у розмірі 20 % в сумі 7338,89 грн.).

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.

Згідно ч.1 ст. 626 ЦК України Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зообов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. (ст.. 509 ЦК України).

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи, що вказана сума боргу відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення боргу, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, позовні вимоги позивача в частині стягнення боргу в розмірі 44033,31 грн. є обгрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Окрім того, станом на 01.02.2013р. борг відповідача за плату з компенсації перетікання реактивної енергії (КРЕ) склав 697,07 грн.

Відповідно до умов Договору, відповідач повинен здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної енергії між електромережею Постачальника та електроустановками Споживача згідно з додатком № 4А "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії". При укладанні Договору сторони дійшли згоди, та підписали додаток № 4А (Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії).

Згідно Правил користування електричною енергією плата за перетікання реактивної електроенергії - це плата за послуги, які електропередавальна організація або власник технологічних електричних мереж змушені надавати споживачу, якщо він експлуатує електромагнітно незбалансовані електроустановки.

Відповідно до п. 6.33 Правил, величина плати за перетікання реактивної електроенергії на межі розділу електромереж визначається електропередавальною організацією відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 17 січня 2002 року N 19, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 лютого 2002 року за N 93/6381, та зазначається у відповідному договорі між електропередавальною організацією та споживачем, електроустановки якого приєднані до електричних мереж електропередавальної організації.

Стосовно стягнення оплати за перевищення договірних величин, слід зазначити наступне.

Пунктом 2 Договору сторони зобов*язалися під час виконання умов Договору, а також вирішення питань, що не обумовлені Договором, керуватися чинним законодавством, зокрема "Правилами користування електричною енергією", затвердженими в установленому порядку.

Відповідно до "Порядку постачання електричної енергії споживачам", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2002р. № 441, зі змінами, внесеними Постановою від 16.06.2005р. № 473 (далі - Порядок), споживачам запроваджується регулювання постачання електричної енергії шляхом встановлення величин її споживання, та передбачено, що відповідно до п. 11 Порядку договірні величини споживання та потужності доводяться до споживачів у терміни, обумовлені договором.

Відповідно до п.4.2. "Правил користування електричною енергією", затверджених Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України за № 28 від 31.07.1996р. зі змінами та доповненнями, Додатком № 1 до Договору між сторонами визначені договірні величини споживання електричної енергії на 2012 рік, обсяг яких складає у жовтні 2012року - 9300кВт/год., у листопаді 2012 року - 13100 кВт/год, у грудні 2012 року договірна величина встановлена 16200 кВт/год.

Відповідно до звіту, наданого споживачем, відповідач у жовтні 2012р. фактично спожив 14332 кВт/г, тобто використав електричну енергію з перевищенням договірних величин на 5032 кВт/г, у листопаді 2012 року фактично спожив 19035 кВт/г, тобто використав електричну енергію з перевищенням договірних величин на 5935 кВт/г, а у грудні 2012 року фактично спожив 27396 кВт/г, тобто використав електричну енергію з перевищенням договірних величин на 11196 кВт/г.

Позивачем складені повідомлення за № 12970 від 12.11.2012р., №14069 від 10.12.2012р. та № 15363 від 10.01.2013р. про перевищення договірних величин за підсумками розрахункового періоду, які направлені відповідачеві у встановленому законом порядку.

Згідно з п. 13 Порядку та п. 5.2. договору, споживачі, у разі перевищення встановлених договірних величин споживання електричної енергії, несуть відповідальність згідно з ч.ч. 5, 6 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", відповідно до яких споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

За розрахунками позивача перевищення договірних величин споживання електричної енергії у жовтні 2012р. складає 4763,80 грн., у листопаді 2012р. - 5618,67 грн., та у грудні 2012р. - 10599,25 грн.

З урахуванням вищевикладеного, позов в частині стягнення 20981,72грн. перевищення договірних величин споживання електричної енергії є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач, посилаючись на порушення відповідачем зобов"язань за Договором, просить стягнути з нього пеню в розмірі 484,35 грн., інфляційні втрати в розмірі 29,98 грн. та 3% річних у розмірі 96,89 грн.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно з п. 4.2.1 Договору та п.6 Додатку № 2 до Договору, у разі несвоєчасної оплати споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний прострочений день.

Розрахунок пені перевірено судом та встановлено, що він відповідає умовам договору та вимогам чинного законодавства.

Наведені законодавчі приписи та установлені фактичні дані щодо невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань у строк, встановлений договором, дають підстави для висновку суду про правомірність позовних вимог щодо стягнення на користь позивача пені в розмірі484,35 грн.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За таких обставин суд визнав позовні вимоги позивача в сумі 29,98 грн., нараховані за індексами інфляції на суму основного боргу, а також 96,98 грн. - 3% річних, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно приписів ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов"язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, та інших витрат, пов"язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За таких обставин, суд вважає за необхідне покласти судові витрати на відповідача в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 546, 549, 610, 611, 625, Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 65, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Куп'янського міського районного відділу Управління МВС України в Харківській області (63701, Харківська обл., м. Куп"янськ , вул. Харківська, код ЄДРПОУ 08675683) на користь Акціонерної компанії „Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська,149, код ЄДРПОУ 00131954) суму основного боргу в розмірі 44033,31 грн, заборгованість за перевищення договірної величини споживання електричної енергії в розмірі 20981,72 грн., пені в розмірі 484,35 грн., інфляційних втрат у розмірі 29,98 грн., 3% річних у розмірі 96,89 грн. та плату за послуги з компенсації перетікання реактивної енергії в розмірі 9579,14грн., суму судового збору в розмірі 1720,50 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Повне рішення складено 08.04.2013 р.

Суддя Денисюк Т.С.