Постанова № 30689094, 10.04.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2013 р. Справа № 804/4201/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЖукової Є.О. при секретаріБерднику С.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області до Державного підприємства «Дніпропетровська державна сільськогосподарська машинно-технологічна станція» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 18 252,91грн.,-

ВСТАНОВИВ:

26.03.2013р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області до Державного підприємства «Дніпропетровська державна сільськогосподарська машинно-технологічна станція» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 18 252,91грн.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним. В порушення вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Державним підприємством «Дніпропетровська державна сільськогосподарська машинно-технологічна станція» (код ЄДРПОУ 13463351) не була сплачена заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка складає 18 252,91грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2013р. провадження по даній справі було відкрито, справа була призначена до судового розгляду та явку сторін було визнано обов`язковою.

Позивач в судове засідання не з`явився, через канцелярію суду надав клопотання про здійснення судового розгляду справи без участі представника управління, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду адміністративної справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Заперечень проти адміністративного позову відповідач до суду не надав.

Враховуючи термін розгляду адміністративної справи, передбачений ст.122 КАС України, а саме: адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, суд вважає за можливе розглянути дану адміністративну справу за доказами, наявними в матеріалах справи та за даної явки сторін.

Аналогічної думки дотримується і Вищий адміністративний суд України, виклавши її в листі від 01.02.2012 року за №279/11/13-12, згідно з яким визначається необхідність дотримання строків розгляду адміністративних справ, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, та зазначається, що потрібно вживати заходів щодо регулярного призначення судових засідань та, у разі потреби, дисциплінування сторін, інших осіб, які беруть участь у справі.

Враховуючи викладене, суд вважає розгляд справи за наявними у ній доказами та за даної явки сторін належним заходом щодо дисциплінування сторін, попередження зловживання з їх боку своїми процесуальними правами та щодо дотримання терміну розгляду справи, передбаченого ст. 122 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом були досліджені наступні письмові докази, наявні в матеріалах справи: копія розрахунку заборгованості станом на 21.01.2013р., 21.02.2013р.; копія звіту підприємства за грудень 2012р. та січень 2013р.; копія виписки з ЄДР.

Дослідивши матеріали справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, суд встановив наступне.

Державне підприємство «Дніпропетровська державна сільськогосподарська машинно-технологічна станція» перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області та є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію відповідача, копія якого міститься в матеріалах справи.

На підставі даних Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області здійснено обчислення суми єдиного внеску.

Державним підприємством «Дніпропетровська державна сільськогосподарська машинно-технологічна станція» було подано до Управління звіт про нарахування єдиного внеску за грудень 2012 року та січень 2013 року, в якому була зазначена самостійно нарахована сума єдиного внеску за грудень 2012 року та січень 2013 року в сумі 18 252,91грн. Строк сплати єдиного внеску було відповідно встановлено до норм діючого законодавства, але відповідачем у встановлений термін суму єдиного внеску сплачено не було.

Внаслідок порушення Державним підприємством «Дніпропетровська державна сільськогосподарська машинно-технологічна станція» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року №2464 - VI, а саме п.12.ст.9, у відповідача виникла заборгованість по сплаті єдиного внеску за грудень 2012 року та січень 2013 року у сумі 18 252,91грн.

На момент розгляду адміністративної справи зазначена заборгованість сплачена відповідачем не була.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року №2464 - VI, яким внесено зміни до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 від 09.07.2003р.

П.4 прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік» №2505-ІV від 25.03.05., що набрав чинності 31 березня 2005 року внесено зміни, згідно з якими сплата та зарахування до бюджету державних цільових фондів сум єдиного податку для суб`єктів малого підприємництва здійснюються у порядку та на умовах, які діяли до 1 січня 2005 року. Тобто, фіксовану ставку було відмінено з 31.03.2005 року.

Згідно зі ч.12 ст.9 цього Закону, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

На підставі п.7 ч.1 ст.13 Закону, Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Згідно з ч.6 ст.25 Закону, за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Відповідно до ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ч.6 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно із ч.2 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст.20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків (далі - недоїмка).

Пунктом 4 ч.8 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Як вбачається із ст.23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Відповідно до ч.6 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно з ч.6 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Статтею 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно з ст.86 КАС України, оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене вище, позивачем - суб'єктом владних повноважень була доведена правомірність та обґрунтованість підстав стягнення з Державного підприємства «Дніпропетровська державна сільськогосподарська машинно-технологічна станція» суми заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 18 252,91грн., натомість відповідачем жодними належними доказами в розумінні ст.70 КАС України не були спростовані доводи позивача, викладені в заявленому адміністративному позові.

На підставі зазначеного вище, суд дійшов висновку, що адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області до Державного підприємства «Дніпропетровська державна сільськогосподарська машинно-технологічна станція» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 18 252,91грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області до Державного підприємства «Дніпропетровська державна сільськогосподарська машинно-технологічна станція» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 18 252,91грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Дніпропетровська державна сільськогосподарська машинно-технологічна станція» (код ЄДРПОУ 13463351) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 18 252 (вісімнадцять тисяч двісті п'ятдесят дві тисячі)грн. 91коп. на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області на р/р 37190101000451, банк одержувача ГУ ДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 10 квітня 2013 року

Суддя (підпис) З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили Суддя Є.О. Жукова 10.04.2013 р. Є.О. Жукова