Рішення № 30687830, 12.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3144/13 12.04.13За позовом Фізичної особи-підприємця Шкути Ігоря Миколайовича

до Відкритого акціонерного товариства "Український інститут по проектуванню засобів та споруд зв'язку "Діпрозв'язок"

про стягнення 45 700,00 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Сопружинська Т. П. - представник за довіреністю

від відповідача: Серебрякова М. М. - представник за довіреністю

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Український інститут по проектуванню засобів та споруд зв'язку "Діпрозв'язок" заборгованості за Договором підряду № 1 від 01.02.2010 в розмірі 45 700,00 грн., в тому числі 29 750,00 грн. основного боргу, 15 950,00 грн. штрафу.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на виконання умов Договору № 1 від 01.02.2010 позивач виконав проектно-вишукувальні роботи та розробку проектної документації по об'єкту «Захист споруд зв'язку та проводового мовлення Укртелекому та інших відомств на дільниці Конотоп-Ворожба Південно-Західної залізниці», за які відповідач в повному обсязі не розрахувався.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2013 порушено провадження по справі № 910/3144/13, розгляд справи призначено на 18.03.2013.

18.03.2013 представник відповідача через канцелярію суду подав письмовий відзив на позов, в якому зазначив, що твердження позивача про лише часткову оплату відповідачем виконаної ним роботи спростовується актом здавання-прийняття вишукувальної продукції про виконання інженерно-геодизичних вишукувань трас проектованих споруд по об'єкту від 15.02.2010, в якому зазначено, що про повну оплату виконаних робіт в сумі 79750,00 грн.

У зв'язку з нез'явленням в судове засідання 18.03.2013 представника відповідача розгляд справи відкладено на 08.04.2013.

05.04.2013 від відповідача по справі через канцелярію суду надійшло письмове пояснення на позов, в якому відповідач підтримав відзив на позов та зазначив, що позивач не довів протилежного від того, що відповідач оплатив заборгованість по договору в повному обсязі.

У зв'язку з нез'явленням в судове засідання 08.04.2013 представника позивача розгляд справи відкладено на 12.04.2013.

Представник позивача в судовому засіданні 12.04.2013 підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив вважати відповідачем по справі - Приватне акціонерне товариство "Український інститут із проектуванню і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури "Діпрозв'язок" у зв'язку зі зміною назви.

Представник відповідача в судовому засідання 12.04.2013 заперечив на позов.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 12.04.2013 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

28.01.2010 між ВАТ "Український інститут по проектуванню засобів та споруд зв'язку "Діпрозв'язок" (змінило назву на Приватне акціонерне товариство "Український інститут із проектуванню і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури "Діпрозв'язок") (виконавець, відповідач) та ПП "Гарант-Енерго" укладено договір № 9840 на виготовлення проектної документації.

Відповідно до п. 1.1. Договору № 9840 Виконавець (відповідач) зобов'язується за завданням Замовника (ПП "Гарант-Енерго") виконати проектно-вишукувальні та розробити проектну документацію по об'єкту: «Захист споруд зв'язку та проводного мовлення Укртелеком та інших відомств на дільниці Конотоп-Ворожба Південно-Західної залізниці», а Замовник зобов'язується прийняти їх.

Наукові, технічні, економічні та інші вимоги до проектно-кошторисної документації, що становить предмет Договору, відповідають завданню на розробку проектної документації (Додаток № 1) (п. 1.2. Договору № 9840).

Строк здачі робіт, зміст і строки виконання основних етапів, визначається календарним планом (Додаток № 2), що складає невід'ємну частину цього договору (п. 1.3. Договору № 9840).

Приймання і оцінка проектно-кошторисної документації здійснюється у відповідності до вимог завданя на розробку проекту або іншого документу на проведення робіт (п. 1.4. Договору № 9840).

На виконання Договору № 9840 між ВАТ "Український інститут по проектуванню засобів та споруд зв'язку "Діпрозв'язок" та Фізичною особою-підприємцем Шкутою І. М. укладено Договір субпідряду № 1 до договору № 9840 від 28.01.2010 року на виготовлення проектно-кошторисної документації (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Виконавець (позивач) зобов'язується за завданням Замовника (відповідач) виконати інженерно-геодезичні вишукування трас проектованих споруд зв'язку по об'єкту: «Захист споруд зв'язку та проводного мовлення Укртелекому та інших відомств на дільниці Конотоп-Ворожба Південно-Західної залізниці», а Змовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Згідно п. 2.1 Договору узгоджено, що за виконані інженерно-геодизичні вишукування трас проектованих споруд зв'язку згідно цим договором замовник переховує виконавцю у відповідності з протоколом про договірну динамічну ціну (Додаток № 3), яка визначена кошторисом на вишукувальні роботи (Додаток № 4) і складає 79750,00 грн. без ПДВ.

Оплата проводиться за фактичне виконання робіт з календарним планом в 10-ти денний термін після оплати робіт ПП «Гарант-Енерго» (п. 2.2. Договору).

Остаточний розрахунок проводиться в 10-ти денний термін після оплати робіт ПП «Гарант-Енерго» та прийняття Замовником робіт виконання шляхом підписання акту здачі-приймання робіт (п. 2.3. Договору).

Позивач зазначив, що згідно з підписаним сторонами актом здавання-прийняття вишукувальної продукції виконав роботи на суму 79750,00 грн.

Відповідач частково сплатив за виконані на його користь роботи, що вбачається з виписки з банківського рахунку відповідача за 23.04.2010р.

Внаслідок часткової оплати заборгованість відповідача склала 29750,00 грн.

Враховуючи наведене, позивач направив відповідачу претензію № 07-11/12 від 07.11.2012 з вимогою сплатити заборгованість. Однак відповідач відповіді позивачу не надав, заборгованість станом на час звернення позивача з позовом до суду не погасив.

За наведених обставин, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 29750,00 грн. основного боргу, 15950,00 грн. штрафу.

Відповідач в судовому засіданні заперечив проти позову з тих підстав, що твердження позивача про лише часткову оплату відповідачем виконаної ним роботи спростовується актом здавання-прийняття вишукувальної продукції про виконання інженерно-геодизичних вишукувань трас проектованих споруд по об'єкту від 15.02.2010, в якому зазначено про повну оплату виконаних робіт в сумі 79750,00 грн.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами фактично укладений договір підряду на проведення проектних та пошукових робіт, який є видом договору підряду. А тому саме наведений договір та відповідні положення статей параграфів 1 та 4 глави 61 підрозділу І розділу III ЦК України визначають права та обов'язки сторін зі здійснення передбачених ним підрядних робіт та їх оплати.

Частиною 1 ст. 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику (ч. 2 ст. 837 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 838 ЦК України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Згідно із п. 1 частини 1 ст. 889 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Умовами спірного Договору сторони встановили, що підставою для розрахунків є акт здачі-приймання інженерно-геодизичних вишукувальних трас проектованих споруд зв'язку (п. 2.3. Договору).

Оплата проводиться за фактичне виконання робіт з календарним планом в 10-ти термін після оплати робіт ПП «Гарант-Енерго» (п. 2.2. Договору). Остаточний розрахунок проводиться в 10-ти денний термін після оплати робіт ПП «Гарант-Енерго» та прийняття Замовником робіт виконання шляхом підписання акту здачі-приймання робіт (п. 2.3. Договору).

Позивач зазначив, що згідно з підписаним сторонами актом здавання-прийняття вишукувальної продукції виконав роботи на суму 79750,00 грн.

Відповідно до наявного в матеріалах справи акту здавання-прийняття вишукувальної продукції від 15.02.2010 підтверджується, що позивач згідно умов Договору виконав в межах вартості Робіт, передбачених договірною ціною, виконав роботи на суму 79750,00 грн.

При цьому вищенаведений акт, який підписаний представниками позивача та відповідача та скріплені їх печатками, приймаються судом у якості належного і допустимого доказу на підтвердження виконання позивачем спірних підрядних робіт, а рівно їх прийняття відповідачем без будь-яких зауважень та заперечень.

На підтвердження перерахування коштів відповідачу від ПП «Гарант-Енерго» відповідач надав лист ПП «Гарант-Енерго» № 120/01-13 від 24.01.2013 про повний розрахунок згідно Договору № 9840 від 28.01.2010.

Як вбачається з виписки з банківського рахунку відповідача за 23.04.2010р., відповідач сплатив за виконані роботи лише в сумі 50 000,00 грн.

У відзиві на позов відповідач зазначає, що твердження позивача про лише часткову оплату відповідачем виконаної ним роботи спростовується актом здавання-прийняття вишукувальної продукції про виконання інженерно-геодизичних вишукувань трас проектованих споруд по об'єкту, в якому зазначено про повну оплату виконаних робіт в сумі 79750,00 грн.

Проте, суд не приймає зазначене відповідачем в якості повної оплати заборгованості по Договору з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Так, за змістом ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву підприємства, установи, від імені яких складено документ, назву документа (форми), дату і місце складання, зміст, обсяг та одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність їх оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З огляду на зазначене, наданий акт здавання-прийняття вишукувальної продукції про виконання інженерно-геодизичних вишукувань трас проектованих споруд по об'єкту від 15.02.2010 не може бути підтвердженням оплати виконаних робіт, оскільки є первинним бухгалтерським документом, що підтверджує факт виконання підрядних робіт та їх вартість, а не документом, що підтверджує надання та отримання коштів.

Щодо посилання в акті здавання-прийняття вишукувальної продукції про виконання інженерно-геодизичних вишукувань трас проектованих споруд по об'єкту від 15.02.2010 на те, що сума авансу, перерахована у розмірі 79750,00 грн. та належить до перерахування 0,00 грн., суд вважає за необхідно зазначити наступне.

Згідно до ч. 2 ст. 1087 Цивільного кодексу України розрахунки між юридичними особами, а також розрахунки за участю фізичних осіб, пов'язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, провадяться в безготівковій формі. Розрахунки між цими особами можуть провадитися також готівкою, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п.2.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного Банку України від 15.12.2004 за N 637, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за N 40/10320, підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів. Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку, а пунктом 3.1 цього Положення передбачено, що касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток тощо, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Згідно з п. 1.2 Положення касові документи - документи (касові ордери та відомості на виплату грошей, розрахункові документи, квитанції програмно-технічних комплексів самообслуговування, відомості закупівлі сільськогосподарської продукції, інші прибуткові та видаткові касові документи), за допомогою яких відповідно до законодавства України оформляються касові операції, звіти про використання коштів, а також відповідні журнали встановленої форми для реєстрації цих документів та книги обліку.

Відповідач не надав суду жодних доказів про виконання будь-яких робіт, надання послуг, поставки продукції чи інше на користь позивача в сумі 29 750,00 грн. в рахунок зарахування оплати заборгованості по договору підряду субпідряду № 1 до договору № 9840 від 28.01.2010 року на виготовлення проектно-кошторисної документації.

Крім того необхідно зазначити, що акт здавання-прийняття вишукувальної продукції про виконання інженерно-геодизичних вишукувань трас проектованих споруд по об'єкту в якому наявний напис «загальна сума авансу, перерахованого за виконані етапи, складає 79750,00 грн.», було підписано зі сторони відповідача 15.02.2010, а оплата в розмірі 50000,00 грн. надійшла на рахунок відповідача 23.04.2010, тобто на 1,5 місяців пізніше ніж підписано сам акт та відповідно не може бути доказом проведення між сторонами розрахунків в повному обсязі під час його складання та підписання.

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, враховуючи строки оплати встановлені п. 2.2 та 2.3 договору, обов'язок відповідача оплатити виконані позивачем роботи в розмірі 79750,00 грн. настав.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов'язання щодо оплати виконаних робіт в повному обсязі та не спростував заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору підряду субпідряду № 1 до договору № 9840 від 28.01.2010 року на виготовлення проектно-кошторисної документації, положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення 29500,00 грн. заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій - неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивач просить стягнути з відповідача 15950,00 штрафу.

Як вбачається з пункту 4.4. Договору за порушення замовником порядку фінансування робіт виконавця, а також недодержання ним інших умов договору замовник сплачує штраф у розмірі 20% від вартості виконаних робіт.

Позивачем було здійснено розрахунок штрафу у відповідності до вимог Договору та чинного законодавства України.

Таким чином, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача 15950,00 грн. штрафу, відповідно до розрахунку позивача.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 77, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Український інститут із проектуванню і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури "Діпрозв'язок" (03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 3, код ЄДРПОУ 01168185), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Фізичної особи-підприємця Шкути Ігоря Миколайовича (03151, м. Київ, вул. Донецька, 3, кв. 56, ідентифікаційний код 2154404377) суму основного боргу в розмірі 29 750,00 грн. (двадцять дев'ять тисяч сімсот п'ятдесят гривень 00 коп.), 15950,00 грн. (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят гривень 00 коп.) штрафу та судовий збір в розмірі 1720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 коп.).

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.А.Грєхова

Повне рішення складено 13.04.2013