Рішення № 30687490, 15.04.2013, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

264/2038/13-ц

2/264/849/2013

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

"15" квітня 2013 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Матвєєвої Ю. О., при секретарі Лосєвій А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Грандфінресурс» про розірвання договору, -

В С Т А Н О В И В:

18 березня 2013 року позивачка звернулась до суду з зазначеним позовом до відповідача про розірвання договору, в обґрунтування якого вказала, що 08 червня 2012 року вона уклала з ПП «Грандфінресурс» договір №210081, спрямований на благоустрій житлового будинку вартістю 30000,00 грн., на умовах діяльності програми «Альянс Україна», що базується на створенні груп учасників, метою яких є придбання бажаних товарів з розстрочення платежу на досить тривалий час, в порядку та на умовах, передбачених договором. У виконання умов договору вона сплатила 4951,18 грн. Коли після чергової оплати щомісячного внеску відповідачем умови договору виконані не були, 19 жовтня 2012 року вона направила на адресу відповідача заяву про розірвання договору, однак відповідь до теперішнього часу нею не отримана. Вважає, що відповідачем порушено її права як споживача. Відповідач не виконує обумовлені договором обов'язки, отже вважає необхідним розірвати вказаний договір та стягнути з відповідача виплачені нею грошові кошти в розмірі 4951,18 грн., а також завдану моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн. Завдання їй відповідачем моральної шкоди позивачка обґрунтувала тим, що відповідач ввів її у оману та не надав грошові кошти, в яких вона потребувала, оскільки її житловий будинок потребував в ремонті, який вона намагалась зробити до настання зимового періоду.

Позивачка в судове засідання не з'явилась, направила заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила задовольнити.

Представник відповідача до суду не з'явився по невідомим причинам, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином і своєчасно.

Суд на підставі ст.ст.224-225 ЦПК України вважає за можливе постановити рішення у справі за відсутності належним чином повідомленого відповідача.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають ті обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі, і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 08 червня 2012 року між сторонами у справі був укладений договір №210081, спрямований на отримання у позику 30000,00 грн., зазначеного в додатку №1 до даного договору, на умовах діяльності програми «Альянс Україна», що міститься в додатку № 2, який є невід'ємною частиною цього договору .

Згідно умов договору (ст.1) адміністратор за згодою учасника зобов'язується вчинити від імені та за рахунок учасника певні юридичні дії, а саме: сформувати реєстр учасників, забезпечити його адміністрування, організовувати та проводити захід по розподілу грошового фонду, здійснити оплату товару на користь учасника або надати учаснику відповідну суму в позику.

Учасник, в свою чергу, зобов'язується (ст.2) сплатити одноразовий комісійний внесок та адміністративний платіж; своєчасно, не пізніше 15 числа кожного місяця сплачувати загальний платіж, який включає чистий внесок, за рахунок якого адміністратор здійснює оплату товару чи надає відповідні суми в позику, та адміністративні витрати, що є платою за послуги адміністратора з організації діяльності програми.

Відповідно до ст.2 договору та додатка № 1 до нього передбачені обов'язки учасника, а саме: сплатити одноразовий комісійний внесок, що становить 1950,00 грн., адміністративний платіж в сумі 1950,00 грн., що сплачується не пізніше 15 календарних днів з моменту отримання Дозволу, тобто права на отримання обраного товару; щомісячно сплачувати загальний платіж в сумі 983,33 грн, який включає чистий внесок в сумі 833,33 грн., за рахунок якого здійснюється оплата вартості товару чи надаються відповідні суми в позику; дотримуватись умов договору та інше.

Відповідно до термінів, викладених в додатку № 2 договору, програма «Альянс Україна» базується на створенні груп учасників, метою яких є придбання бажаних товарів з розстроченням платежу на досить тривалий час, у порядку та на умовах, передбачених договором та додатками до нього.

За рахунок чистих внесків учасників програми формується грошовий фонд реєстру учасників програми (ст.1 договору).

Відповідач організує та проводить заходи по розподілу грошового фонду реєстру, який проводиться не менше одного разу на два місяці. У випадку, коли у визначений строк проведення заходу не вистачило коштів, які утворюють фонд реєстру, тоді ця сума включається до фонду реєстру на наступний захід. При цьому право участі у розподілі грошового фонду реєстру надається не всім учасникам програми, а тільки тим, які матимуть найбільшу кількість платежів (ст. 4 додатку №2 до договору).

Умовами програми «Альянс Україна», що є додатком № 2 до договору, а саме статтею 4, передбачений порядок проведення заходу по розподілу грошового фонду та порядок проведення заходу згідно заяви. За їх змістом вбачається, що рішення про передачу учаснику товару залежить лише від волі відповідача, який сам на власний розсуд приймає таке рішення. Процедура прийняття рішення про передачу товару є непрозорою, а інформація щодо результатів проведених конкурсів та осіб, які отримали право на товар, є конфіденційною і не може бути перевірена позивачем (ст.2 договору та п.4.14 додатку №2 до договору).

В день укладання договору 08 червня 2012 року позивачка перерахувала на користь відповідача одноразовий комісійний внесок в сумі 1950,00грн. На протязі наступних трьох місяців вона вносила щомісячні внески по 833,33грн. та адміністративні витрати по 150,00 грн. Також під час перерахування на користь відповідача щомісячного загального платежу через відділення «А-банку» щоразу вона сплачувала комісійні винагороди на користь банківської установи.

Всього на користь відповідача позивачка перерахувала кошти на загальну суму 4899,99 грн.

Крім того, вона понесла додаткові витрати, пов'язані з необхідність оплати комісійної винагороди банку на загальну суму 51,19грн.

Суд погоджується з доводами позивача і вважає, що укладений між сторонами договір підлягає розірванню, оскільки позивачкою виконувались всі обумовлені договором обов'язки, в той час як відповідач свої умови за договором не виконав.

Наведене вище свідчить про те, що діяльність відповідача, яка передбачена договором сторін, є фінансовою послугою, пов'язаною із прямим залученням фінансових активів від фізичних осіб.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Частиною 2 ст. 215 ЦК України встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Сторони такого правочину не зобов'язані виконувати його умови. Будучи неправомірною дією, нікчемний правочин породжує лише ті наслідки, які передбачені законом для такого випадку, як реакція на правопорушення. Функція суду в таких випадках зводиться до застосування передбачених законом наслідків, пов'язаних з недійсністю такого правочину.

Положення ч.2 ст.215 ЦК України про те, що визнання нікчемного правочину недійсним судом не вимагається, означає, що недійсність - це об'єктивна властивість нікчемного правочину, а тому він є недійсним з моменту його вчинення. Нікчемний правочин і без рішення суду не має юридичної сили.

Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

У зв'язку з частковим виконанням нікчемного договору позивачка понесла матеріальні збитки на загальну суму 4951,18 грн., що, на думку суду, підлягають стягненню з відповідача.

Стосовно заявлених позивачем позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, судом встановлено, що правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Законом України «Про захист прав споживачів», який передбачає відшкодування моральної шкоди.

Між тим, відповідно до ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено стягнення моральної шкоди тільки у випадках, якщо ця шкода заподіяна небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією. Наполягаючи на задоволенні позову про стягнення моральної шкоди, позивач таких даних суду не надав, в зв'язку з чим позов в частині відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягає.

Згідно ст. 88 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 215, 216 ЦК України, ст.ст. 4, 19 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст.10, 11, 60, 88, 212-215, 224-225 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Грандфінресурс» про розірвання договору - задовольнити частково.

Договір № 210081 від 08 червня 2012 р., укладений між ОСОБА_1 та Приватним підприємством «Грандфінресурс»- визнати недійсним та розірвати.

Стягнути з Приватного підприємства «Грандфінресурс» (01034 м.Київ, Шевченківський район, вул. Ярославів Вал 13/2Б, оф.3, п/р 26000962497574 в ПАТ «ПУМБ» м.Київ, МФО: 334851, ЄДРПОУ: 31469012) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1 матеріальну шкоду в сумі 4951,18 грн.

Стягнути з Приватного підприємства «Грандфінресурс» (01034 м.Київ, Шевченківський район, вул. Ярославів Вал 13/2Б, оф.3, п/р 26000962497574 в ПАТ «ПУМБ» м.Київ, МФО: 334851, ЄДРПОУ: 31469012) судовий збір на користь держави в сумі 229,40 грн.

В інших позовних вимогах відмовити.

Рішення може бути переглянуто судом, який його прийняв, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії. Позивачем на рішення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Іллічівський райсуд м. Маріуполя.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Ю. О. Матвєєва