Ухвала суду № 30685736, 16.04.2013, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

16 квітня 2013 року Справа №01/1720

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Чевгуза О.В., при секретарі судового засідання Пастуховій О.С., за участю:

керуючого санацією - Бойко Л.І.,

представників за довіреностями - Василенка В.І. (від Смілянського міськрайонного центру зайнятості), Трушкова В.Л. (від ТОВ «Магнезол»), не з'явились - представники від Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції, Смілянського міського відділу державної виконавчої служби Смілянського міськрайонного управління юстиції,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області справу за заявою Смілянського комунального виробничого підприємства «Комунальник», м. Сміла, Черкаської області

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 01 вересня 2010 року порушено провадження у справі про банкрутство Смілянського комунального виробничого підприємства «Коммунальник» (вул. Чапаєва, 2, м. Сміла, Черкаська область, код ЄДР 05431667).

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 14 вересня 2010 року введено процедуру санації боржника.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 13 листопада 2012 року припинено повноваження керуючого санацією Бойко Людмили Іванівни. Керуючим санацією призначено керівника боржника Глущенка Максима Леонідовича, а розпорядником майна боржника - арбітражного керуючого Бойко Людмилу Іванівну.

Від Смілянського міського відділу державної виконавчої служби Смілянського міськрайонного управління юстиції надійшло клопотання про скасування арешту з частини майна боржника.

Клопотання призначено до розгляду в судовому засіданні.

У судовому засіданні представник від Смілянського міського відділу державної виконавчої служби Смілянського міськрайонного управління юстиції клопотання підтримав.

Керуючий санацією проти клопотання заперечив, мотивуючи тим, що у справі діє мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Представник від Смілянського міськрайонного центру зайнятості підтримав позицію керуючого санацією.

Заслухавши доводи учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд вважає клопотання Смілянського міського відділу державної виконавчої служби Смілянського міськрайонного управління юстиції таким, що не підлягає до задоволення з наступних правових підстав та мотивів.

Відповідно до п. 1.1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, яка діє з 19 січня 2013 року) положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Зважаючи на те, що провадження у справі про банкрутство Смілянського комунального виробничого підприємства «Коммунальник» порушене ухвалою господарського суду Черкаської області від 01 вересня 2010 року, тобто до моменту набрання чинності Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, яка діє з 19 січня 2013 року), тому положення цього Закону під час розгляду даної справи не застосовуються.

Згідно із ст. 41 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі-Закон).

Відповідно до ст. 12 Закону господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників провадження у справі про банкрутство чи за своєю ініціативою вживати заходів щодо забезпечення вимог кредиторів.

Господарський суд за клопотанням розпорядника майна, кредиторів або з власної ініціативи може заборонити укладати без згоди арбітражного керуючого угоди, а також зобов'язати боржника передати цінні папери, валютні цінності, інше майно на зберігання третім особам або вжити інших заходів для збереження майна, про що виноситься ухвала.

Заходи щодо забезпечення вимог кредиторів діють відповідно до дня введення процедури санації і призначення керуючого санацією, або до винесення постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора, або до затвердження господарським судом мирової угоди, або до дня винесення ухвали про відмову у визнанні боржника банкрутом.

Як зазначає Президія Вищого господарського суду України в п. 7.1 Рекомендацій від 04 червня 2004 року №04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», згідно з частиною 1 статті 12 Закону господарський суд за клопотанням сторін або учасників провадження у справі про банкрутство чи за своєю ініціативою має право вжити заходів щодо забезпечення вимог кредиторів, в тому числі передбачені статтею 67 ГПК України.

З метою забезпечення вимог кредиторів ухвалою господарського суду Черкаської області від 01 вересня 2010 року, якою порушено провадження у справі про банкрутство Смілянського комунального виробничого підприємства «Коммунальник», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та накладено арешт на все майно боржника.

На даний час триває процедура санації, метою якої являється відновлення платоспроможності підприємства-боржника.

Відповідно до статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадку порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) та виконання рішень у немайнових спорах;

В постанові Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №15 «Про судову практику в справах про банкрутство» зазначено, що відповідно до частини четвертої статті 12 Закону протягом дії мораторію, зокрема, забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства. Дія мораторію поширюється на вимоги кредиторів незалежно від моменту порушення виконавчого провадження за такими вимогами. Водночас потрібно мати на увазі, що відповідно до пункту 8 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадках порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, введеного господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) до порушення провадження у справі про банкрутство, які до ліквідаційної маси не включаються і на них не поширюються заходи щодо забезпечення грошових вимог кредиторів. Тому не підлягає зупиненню виконавче провадження, яке знаходиться на зазначеній стадії і здійснюється за виконавчими документами.

Дія мораторію не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, авторської винагороди, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, а тому не підлягає зупиненню виконавче провадження за виконавчими документами, які підтверджують ці категорії вимог.

У поданому до господарського суду клопотанні про зняття арешту з майна боржника орган ДВС просить звільнити з під арешту частину майна боржника для подальшого проведення реалізації арештованого майна для погашення заборгованості підприємства до управління Пенсійного фонду України в м. Сміла та Смілянському районі на суму 571959 грн. 04 коп.

Таким чином, приймаючи до уваги ті обставини, що у справі про банкрутство підприємства-боржника триває процедура санації боржника, органом ДВС зазначене у клопотанні майно продане до порушення провадження у справі про банкрутство не було і розподілу грошових сум від його продажу не відбувається, зведене виконавче провадження підлягає до обов'язкового зупинення, а тому суд не вбачає за можливе зняти арешт з майна боржника, запропонованого органом ДВС.

При цьому, суд також приймає до уваги ту обставину, що зняття арешту з майна боржника та його продаж суперечить принципу черговості та пропорційності задоволення вимог у справі про банкрутство та порушить права та законні інтереси кредиторів боржника.

На підставі зазначеного, керуючись ст. 86 ГПК України, ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Смілянського міського відділу державної виконавчої служби Смілянського міськрайонного управління юстиції про зняття арешту з майна Смілянського комунального виробничого підприємства «Комунальник» відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду.

Суддя О.В. Чевгуз