Рішення № 30685622, 12.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5439/13 12.04.13 За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра - Україна»

До Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»

Про стягнення 4 310,00 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача Хруленко М.В., довіреність № б/н від 29.12.2012

від відповідача Лисенко В.А., довіреність № 305Д/2011 від 29.05.2012

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра - Україна» (далі - позивач) подало на розгляд господарського суду міста Києва позов до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» (далі - відповідач ) про стягнення 4310,00 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що позивачем, як страховиком, відповідно до договору страхування наземного транспорту № 4554 від 27.09.2011 р. було виплачено страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 4310,00 грн., внаслідок чого, до позивача в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування" та статті 228 Господарського кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат до відповідача, як до особи, яка відповідальна за відшкодування шкоди, оскільки саме з вини особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми страхувальнику.

Ухвалою суду від 26.03.2013р. порушено провадження у справі № 910/5439/13 та призначено розгляд на 12.04.2013 р.

11.04.2013р. позивач подав через канцелярію суду документи по справі.

12.04.2013 представник позивача у судовому засіданні повідомив суд про сплату боргу відповідачем, за умови вирахуванням останнім франшизи 510,00 грн.

Представник відповідача наголосив на сплаті заборгованості, проте заперечив проти стягнення франшизи у розмірі 510,00 грн.

Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.09.2011 р. між ПрАТ «СК «Саламандра - Україна» (далі - позивач) та ПАТ «Концерн «Стирол», як страхувальником, було укладено договір страхування № 4554, згідно умов якого об'єктом страхування є транспортний засіб марки «Тойота Авенсіс», державний номерний знак АН 9657 НС.

05.04.2012р. в м. Горлівці по вул. Горлівської дівізії, сталася ДТП за участю транспортного засобу «Тойота Авенсіс», державний номерний знак АН 9657 НС, що належить ПАТ «Концерн «Стирол», під керуванням Верихова О.В., та транспортного засобу «Шкода Фабіа», державний номерний знак АН 7580 АР, під керуванням Маслієвича С.В.

Згідно полісу № АВ/0274499 цивільно-адміністративна відповідальність водія автомобіля «Шкода Фабіа», державний номерний знак АН 7580 АР, була застрахована ПАТ «СГ «Універсальна».

Відповідно до постанови Калінінського районного суду міста Горлівка № 521/4163/12 від 04.05.2012р., встановлено вину гр. Маслієвич С.В. у здійсненні правопорушення, передбаченому ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до звіту № 200 від 04.05.2012р. про визначення матеріальної шкоди та калькуляції до нього, розмір матеріальної шкоди завданої власнику транспортного засобу «Тойота Авенсіс», державний номерний знак АН 9657 НС, внаслідок ДТП склав 4310,00 грн., які були сплачені позивачем згідно платіжного доручення № 945 від 15.05.2012р., копія якого наявна в матеріалах справи.

Згідно полісу № АВ/0274499, розмір ліміту відповідальності встановлено у розмірі 50 000,00 грн., а франшизу встановлено у розмірі 510,00 грн.

Позивач у своєму позові просив суд стягнути з відповідача 4310,00 грн. боргу та судові витрати.

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Вимогами статті 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

В статті 1187 ЦК України наведено визначення: „Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб".

Згідно із п.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Абзацом 16 ст.9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Згідно із статтею 27 Закону України „Про страхування" страховик має право вимоги в межах його фактичних затрат.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, а між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Згідно статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

12.04.2013р. судом у судовому засіданні було встановлено, що відповідач сплатив основну суму боргу, з урахуванням франшизи у розмірі 510,00 грн., тобто у розмірі 3800,00 грн. представник позивача погодився з тим, що франшиза 510,00 грн. не була врахована під час підготовки тексту позовної заяви.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про те, що позивач на підставі ст.ст. 22, 1191, Цивільного кодексу України, ст. 228 Господарського кодексу України набув право регресу до відповідача щодо відшкодування останнім понесених позивачем витрат у вигляді суми виплаченого страхового відшкодування та вирішив задовольнити позовні вимоги частково, з урахуванням сплати основного боргу та наявної франшизи.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. В частині стягнення основного у розмірі 3800,00 грн. - провадження припинити.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Страхова група «Універсальна» (код ЄДРПОУ 20113829, адреса: 01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького 48-А) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра - України» (код ЄДРПОУ 13934129, адреса: 01004, м. Київ, вул. Червоноармійська/Басейна 1-3/2 літ. «А», офіс F-11, Бізнес-центр «Арена Сіті») 1514 (одну тисячу п'ятсот чотирнадцять) грн. 04 коп. - судового збору.

4. В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовити.

5. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

6. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

(Повний текст рішення складено: 16.04.2013р.)

Суддя Мельник В.І.