Ухвала суду № 30684981, 16.04.2013, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Провадження №22ц/778/2186/13 Головуючий у 1 інстанції: Козлова Н.Ю.

Суддя-доповідач: Каракуша К.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2013 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Бєлки В.Ю.

суддів: Каракуші К.В.

Глазкової О.Г.

при секретарі: Остащенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 04 березня 2013 року про відмову у прийнятті заяви ОСОБА_3 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.

В заяві зазначалось, що за рішенням Ленінського районного суду від 13 квітня 2011 року, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 22 червня 2011 року, частково задоволено позовні вимоги ПАТ «ОТП Банк», стягнуто з ОСОБА_3 на користь банку 439650,54 грн. заборгованості за кредитним договором та судові витрати. На виконання зазначеного рішення 17.05.2012 судом було видано виконавчий лист № 2-1599/10, який було пред'явлено відповідачем до виконання і постановою від 25.01.2013 державного виконавця Ленінського ВДВС Запорізького МУЮ Вербицької Л.Г. відкрите виконавче провадження ВП № 36174149.

26 червня 2009 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_5 було вчинено виконавчий напис № 3934, яким звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_3 для задоволення вимог ПАТ «ОТП Банк» на загальну суму 426017,67 грн. Постановою від 21.01.2013 державного виконавця Ленінського відділу ДВС ЗМУЮ Вербицької Л.Г. за даним виконавчим документом відкрито виконавче провадження ВП № 36067054 на стягнення з позивача на користь відповідача 419816,41 грн.

Заявник посилався на те, що існування одночасно двох виконавчих документів, за якими стягнення може бути проведено у подвійному розмірі може призвести до незаконного збагачення відповідача за рахунок позивача і тому виконавчий документ не підлягає виконанню.

Крім того, 26.11.2010 року між відповідачем та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» укладено договори б/н купівлі-продажу кредитного портфелю та про відступлення права вимоги, на підставі яких відбулася цесія, тобто зміна осіб в основному зобов'язанні та відповідно у забезпечувальному іпотечному зобов'язанні. Фактично кредитором позивача по кредитному договору і договору іпотеки є третя особа. Посилаючись на те, що оспорюваний виконавчий документ не відповідає дійсним обставинам справи.

У зв'язку з вказаними обставинами, заявник просив суд визнати виконавчий лист № 2-1599/10, виданий Ленінським районним судом м. Запоріжжя 17 травня 2012 року про стягнення з нього на користь ПАТ «ОТП Банк» 441470,54 грн. таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 04 березня 2013 року ОСОБА_3 відмовлено у прийнятті заяви про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою судді, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення суддею норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду і направити справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

В оскаржуваній ухвалі суддя, посилаючись на ст.122 ЦПК України, відмовила у прийнятті заяви ОСОБА_3 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, посилаючись на те, що заявником фактично оскаржуються дії державного виконавця.

Проте, таке вирішення судом заяви суперечить вимогам процесуального закону.

У відповідності до вимог ч.ч.2, 3 ст.369 ЦПК України суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом. Суд розглядає заяву в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.

Як вбачається зі змісту заяви ОСОБА_3, в ній не міститься вимог щодо оскарження дій державного виконавця, посиланням на виконавче провадження, відкритим за виконавчим написом нотаріуса, заявник намагається довести існування двох виконавчих документів по одному спірному правовідношенню. Тому, висновок судді, про те, що спірні правовідносини регламентуються Розділом V11 ЦПК України є передчасним і не є підставою для відмови у прийнятті заяви, оскільки суд має визначитись з характером спірних правовідносин виключно розглядаючи заяву по суті.

Виходячи з викладеного, судова колегія вбачає порушення суддею суду першої інстанції порядку вирішення вищевказаних процесуальних питань, а відтак оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 307, 312, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 04 березня 2013 року по цій справі скасувати і передати питання на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: