Постанова № 30684514, 09.04.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 квітня 2013 року 12:15 № 826/1703/13-а

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі колегії суддів, зокрема головуючого судді - Саніна Б.В., суддях - Кобилянському К.М., Скочок Т.О. при секретарі судового засідання Борисовій Т.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1доДержавної виконавчої служби Українипровизнання незаконною та скасування постанови про стягнення з боржника виконавчого зборуза участю представників:

від позивачаОСОБА_2 (довіреність)від відповідачівІванюк Д. С. (довіреність)

ВСТАНОВИВ:

11.02.2013 р. до судді Окружного адміністративного суду м. Києва Саніна Б.В. надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної виконавчої служби України, в якому просить суд:

1. Прийняти адміністративний позов до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі.

2. Визнати незаконною постанову Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про стягнення з боржника виконавчого збору від 11.01.2013 р. у виконавчому провадженні № 34721493.

3. Скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про стягнення з боржника виконавчого збору від 11.01.2013 р. у виконавчому провадженні № 34721493.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 34 грн. 41 коп.

Після усунення недоліків позовної заяви, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.02.2013 р. було відкрито провадження по справі та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання з'явився представник позивача, який позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить позов задовольнити із підстав викладених в адміністративному позові, зокрема зазначає про порушення відповідачем положень Закону України «Про виконавче провадження» (надалі - Закон №606) під час винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору ВП №34721493 від 11.01.2013 р.

В судове засідання з'явився представник відповідача, який щодо заявлених позовних вимог заперечує в повному обсязі, просить в задоволенні позову відмовити та зазначає про дотримання положень Закону №606 під час здійснення виконавчого провадження №34721493.

В судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини постанови, повний текст постанови було виготовлено та підписано 10.04.2013 р.

Розглянувши наявні в матеріалах докази, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується позов, оцінивши докази які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

22.08.2012 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу було вчинено Виконавчий напис (зареєстровано в реєстрі за №445), про звернення стягнення на нерухоме майно в договорі іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, 01.02.2010 р., зареєстрованого в реєстрі за №151, а саме: квартира АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб-платників податків НОМЕР_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 р., місце народження - м. Київ, місце роботи - невідоме; на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», юридична адреса якого: 01011, м. Київ, вул. Лескова, 9, податковий номер 14305909, кореспондентський рахунок №3200400701 в ОПЕРУ НБУ, МФО 300001, та погасити заборгованість ОСОБА_1, за кредитним договором №010/42/190 «невідоновлювальна кредитна лінія на поповнення обігових коштів для корпоративних клієнтів» від 25.12.2009 р., в забезпечення вимог якого 01.02.2010 р. було укладено між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, 01.02.2010 р., зареєстрованого в реєстрі за №151. За рахунок коштів отриманих від реалізації майна пропонує задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» у розмірі 43 732 454,82 грн. З врахуванням суми плати за вчинення виконавчого напису заборгованість становить - 43 776 054,82 грн.

Відповідно до преамбули Закону №606 цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Згідно вимог ст.1 Закону №606, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.25 Закону №606 державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

25.09.2012 р. Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» було подано заяву №140-0-0-00/8/794 про примусове виконання виконавчого напису нотаріуса, в якій просив відкрити виконавче провадження з виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу від 22.08.2012 р. (за реєстрованим номером 445) про звернення стягнення на нерухоме майно вказане в договорі іпотеки посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, 01.02.2010 р., зареєстрованого в реєстрі за №151, а саме: квартира АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1.

11.10.2012 р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби України було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №3472193, про примусове виконання виконавчого напису №445 від 22.08.2012 р. виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, про звернення стягнення на нерухоме майно в договорі іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, 01.02.2010 р., зареєстрованого в реєстрі за №151, а саме: квартира АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб-платників податків НОМЕР_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 р., на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», яке є правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», адреса якого вул. Лескова, 9, м. Київ, 01011. За рахунок коштів отриманих від реалізації майна задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» у розмірі 43 776 054,82 грн.

11.01.2013 р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби України було винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 4 377 605,48 грн.

Позивач, вважаючи, що вказана постанова про стягнення з боржника виконавчого збору порушує його права та охоронювані законом інтереси, а тому звернувся до суду за їх захистом.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до абз.2 ч.1 ст.25 Закону №606 у постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Як вбачається із матеріалів справи, що не спростовано позивачем, в п.2 постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №3472193 від 11.10.2012 р. було вказано боржнику самостійно виконати виконавчий напис в 7-ми денний строк з момент винесення (отримання) постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до матеріалів справи, постанова відкриття виконавчого провадження ВП №3472193 від 11.10.2012 р. направлялась позивачу супровідним листом №12-0-35-781/5-9 від 16.10.2012 р. Однак, із незалежних від державного виконавця причин, вказаний лист не було отримано позивачем, зокрема, як вбачається із довідки причин повернення листа ДПЗД «Укрпошта», вказаний лист повернуто «за закінченням терміну зберігання». Таким чином, відповідачем було вчинені всі належні від нього дії, для направлення на адресу позивача копії постанови.

Як вбачається із матеріалів справи, що не спростовано позивачем, станом на 11.01.2013 р., позивачем не було виконано добровільно виконавчий напис №445 від 22.08.2012 р. виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, про звернення стягнення на нерухоме майно в договорі іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, 01.02.2010 р., зареєстрованого в реєстрі за №151, а саме: квартира АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб-платників податків НОМЕР_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 р., на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», яке є правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», адреса якого вул. Лескова, 9, м. Київ, 01011. За рахунок коштів отриманих від реалізації майна задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» у розмірі 43 776 054,82 грн.

В ч.1 ст.28 Закону №606, у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений ч.2 ст.25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Таким чином, суд дійшов висновку про правомірність винесення 11.01.2013 р. постанови про стягнення виконавчого збору в розмірі 4 377 605,48 грн.

Водночас, посилання позивача на протиправність постанови про стягнення виконавчого збору в зв'язку із порушенням відповідачем положень ч.5 ст.25 Закону №606 суд сприймає критично, з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч.5 ст.25 Закону №606 копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Однак, суд погоджується із доводами відповідача, що невчасне надсилання позивачу копії постанови про відкриття виконавчого провадження №3472193 від 11.10.2012 р. може лише свідчити про не дотримання державним виконавцем положень ч.5 ст.25 Закону №606, однак не виключає обов'язку боржника виконати добровільно постанови про відкриття виконавчого провадження в строк, визначений абз.2 ч.1 ст.25 Закону №606.

Відповідно до ч.1, ч.2 та ч.3 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Водночас, позивач не просив в позовних вимогах визнати протиправними дії відповідача щодо надіслання на адресу позивача постанови про відкриття виконавчого провадження №3472193 від 11.10.2012 р. із не дотриманням положень ч.5 ст.25 Закону №606.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч.3 ст.2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до положення ст.94 КАС України, понесені позивачем судові витрати відшкодуванню позивачу не підлягають.

Керуючись положеннями ст.ст. 2, 17, 71, 86, 158-163, 167, 181, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Державної виконавчої служби України відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.185-187 КАС України.

Головуючий суддя Б. В. Санін

Судді К. М. Кобилянський

Т. О. Скочок