Рішення № 30683749, 12.04.2013, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 759/1721/13-ц

пр. № 2/759/2343/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2013 року Святошинський районний суд м.Києва в складі:

головуючої судді : Т.О. Величко

при секретарі: Н.В. Ткаченко

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом ТОВ «Ліко-житлосервіс» про стягнення заборгованості за обслуговування підземної автостоянки і обслуговуючої території суд ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач у справі звернувся до суду із позовом до відповідача, посилаючись на те, що згідно акту прийому-передачі підземної автостоянки ТОВ «ТМО Ліко-холдінг» передало ТОВ «Ліко-житлосервіс» на обслуговування та введення в експлуатацію підземну автостоянку.

Позивач зазначав,що 08.07.2008 року між позивачем, який діє на підставі статуту та відповідачем ОСОБА_1, що є власником машино-місця НОМЕР_2 на підземній автостоянці по АДРЕСА_1 укладено Договір про участь у витратах на обслуговування підземної автостоянки і обслуговуючої території №156.

Позивач зазначав, що відповідач ОСОБА_1 всупереч п.п.2.5.5 Договору вчасно не сплачувала витрати по утриманню та обслуговуванню підземної автостоянки у зв»язку із чим за період з 01.12.2012 року по 01.01.2013 року у неї перед позивачем утворилась заборгованість у сумі 3784 грн.00 коп, а тому просять суд позов задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача позов не визнав, посилаючись на його не обґрунтованість те недоведеність, зазначала, що позивач безпідставно з лютого 2012 року збільшив тарифи на утримання та обслуговування підземної автостоянки із 287 грн.00 коп. до 344,00 грн., про зміну тарифів відповідача не повідомив. На неодноразові прохання відповідача надати письмові пояснення щодо підстав підвищення тарифів відповідача не повідомив. Вважає тарифи є необґрунтованими, що відповідачем своєчасно було письмово повідомлено позивача про намір припинення дії Договору про участь у витратах на обслуговування підземної автостоянки і обслуговуючої території №156, а тому позов визнає частково в частині сплати заборгованості за січень 2012 року. Представник відповідача зазначала, що відповідач дійсно після надіслання листа позивача про відсутність наміру продовжувати договір та про його припинення користувалася машино-місцем НОМЕР_2 на підземній автостоянці по АДРЕСА_1, оскільки є власником цього машино-місця, який не позбавлений права володіти, розпоряджатися та користуватися, але у зв»язку із скрутним матеріальним становищем відповідач має намір продати машино-місце. Представник відповідача також зазначала, що на підставі п. 6 вищевказаного Договору вважає, що дія вищевказаного Договору припинена та відмовляється від усіх послуг позивача.

В судовому засіданні представник позивача пояснила, що і якщо відповідач є власником машино-місця НОМЕР_2 на підземній автостоянці по АДРЕСА_1, але навіть після припинення дії Договору, та користуванням машино-місцем має сплачувати кошти на утримання машино-місця, оскільки позивачем надані послуги щодо відкриття та закриття в»їзду до підземної автостоянки за допомогою шлагбауму, автостоянка освітлюється, охороняється, прибирається і відповідачка за період з 01.01.2012 року по 01.01.2013 року та по день слухання справи в суді продовжує користуватися машино-місцем.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінюючи в сукупності зібрані по справі докази, суд що позов підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено, що 08.07.2008 року між позивачем, який діє на підставі статуту та відповідачем ОСОБА_1, що є власником машино-місця НОМЕР_2 на підземній автостоянці по АДРЕСА_1 укладено Договір про участь у витратах на обслуговування підземної автостоянки і обслуговуючої території №1569 ( а.с.5-6).

Судом встановлено, що сторони дійшли істотних умов договору та дійшли згоди згідно п.п. 3.1.3. що виконавець має право змінювати суму щомісячних платежів у разі зміни вартості комунальних послуг та інших витрат з утримання і експлуатації Стоянки.

Судом встановлено, що відповідачем у справі у судовому порядку необґрунтованість встановлених тарифів на обслуговування підземної автостоянки і обслуговуючої території №156, не оскаржувались та не є предметом спору у цьому судовому засіданні.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов»язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов»язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов»язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов»язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов»язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 907ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених ЦК України, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Судом встановлено,що згідно п.6.2 сторони дійшли згоди що Договір набирає чинності з моменту підписання Акта введення Стоянки в експлуатацію і діє один рік. Договір буде пролонговано на наступний строк, якщо жодна зі сторін не виявила наміру припинити його дію.

Судом встановлено, по відповідач надіслала позивачу листи від 03.07.2012р ( а.с.29-30), від 18.06.2012 року ( а.с.32) щодо односторонньої відмови від договору.

Судом встановлено, що на звернення відповідача позивачем надано відповіді ( а.с.39) від 22.03.2012 року, де було повідомлено про зміни тарифів, та від 21.06.2012 року про обов»язов виконання умов Договору про надання послуг та сплати заборгованості. Т.б. суд прийшов до висновку, що сторони Договору не дійшли домовленості щодо зміни істотних умов Договору в частині оплати за надані послуги та не намагалися цього досягти.

Відповідно до ст. 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разу істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Суд не погоджується із твердженнями представника відповідача, який вважає, що завчасно повідомив позивача про припинення дії договору згідно п. 6 Договір про участь у витратах на обслуговування підземної автостоянки і обслуговуючої території №1569 (а.с.5-6), а тому не повинен нести витрати по вказаному Договору, при цьому продовжуючи отримувати послуги., оскільки згідно п. 6 вказаного Договору дія договору продовжувалась сторонами договору на протязі 08.07. 2008-2011 року включно, усі зміні до цього договору дійсні з моменту їх підписання власником і виконавцем, усі суперечки вирішуються відповідно до вимог чинного законодавства України, т.б. одна із сторін Договору мала звернутися до суду із позовом про розірвання або зміну Договору, у разі якщо сторони не дійшли домовленості щодо внесення змін до Договору.

Враховуючи те, що відповідач не оспорювала у судовому порядку встановлені тарифи щодо надання послуг згідно Договору про участь у витратах на обслуговування підземної автостоянки і обслуговуючої території №1569, не зверталась до позивача з пропозицією змінити умови Договору, не зверталася до суду із позовом щодо розірвання та зміни умов Договору у зв'язку із істотними порушеннями умов Договору, у період часу з 01.01.2012 року по 01.01.2013 року продовжувала користуватися послугами ТОВ «Ліко-житлосервіс» по день розгляду справи у суді, а тому суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

У порядку ст. 88 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути судові витрати, ( а.с.11).

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 525,610,611,625,629,651,907, ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-61, 88, 212-218,294 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживаючої за адресою АДРЕСА_2, місце роботи не відоме, на користь ТОВ «Ліко-житлосервіс» ( м. Київ вул. Ломоносова,58-А, код ЄДРПОУ30303467) заборгованість за надані послуги згідно Договору про участь у витратах на обслуговування підземної автостоянки і обслуговуючої території №1569 від 08.07.2008 року у розмірі 3784 (три тисячі сімсот вісімдесят чотири) грн.00 коп. та судові витрати у розмірі 229 (двісті двадцять дев»ять) грн..40 коп. Всього на загальну суму: 4013 (чотири тисячі тринадцять) грн.40 коп.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з часу його проголошення, а у разі відсутності осіб, які брали участь у справі, протягом десяти днів з дня отримання копії рішення цього суду.

Суддя Т.О. Величко