Ухвала суду № 30678611, 13.03.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-7504/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

13 березня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Гром Л.М.

Міщука М.С.

при секретарі: Салоїд І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Українського міжнародного комерційного центру (колективного підприємства), Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва ДПС, Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний медичний центр краси та здоров'я «ЮВЕЛ» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2012 року у справі за позовом Українського міжнародного комерційного центру (колективного підприємства) до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва ДПС, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародний медичний центр краси та здоров'я «ЮВЕЛ», про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Український міжнародний комерційний центр (колективне підприємство) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом, в якому просив (з урахуванням уточнення) визнати протиправними дії ДПІ у Шевченківському районі міста Києва щодо призначення та проведення невиїзної документальної перевірки, визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва при складанні акту перевірки від 27.12.2006 №600/23-11/03053451, визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва щодо повторного нарахування земельного податку, скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.01.2007 №0000342311/0.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2012 року позов задоволено частково: скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі міста Києва від 19.01.2007 №0000342311/0 в частині визначення позивачу суми податкового зобов'язання із земельного податку в розмірі 37 579,49 грн., у тому числі: 24 939,66 грн. - основний платіж, 12 639,83 грн. - штрафні (фінансові) санкції; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, подано апеляційні скарги, в яких:

ДПІ у Шевченківському районі міста Києва просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2012 року в частині задоволених позовних вимог та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушено норми матеріального права;

Український міжнародний комерційний центр та ТОВ «Міжнародний медичний центр краси та здоров'я «ЮВЕЛ» просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2012 року та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Шевченківському районі міста Києва проведено невиїзну документальну перевірку Українського міжнародного комерційного центру (колективного підприємства) з питань правильності обчислення, повноти та своєчасності внесення до бюджету земельного податку за період з 01.01.2004 по 01.11.2006.

Підставою для проведення перевірки зазначено пункт перший статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Перевіркою встановлено порушення Українським міжнародним комерційним центром (колективним підприємством) статей 13, 14 та 15 Закону України «Про плату за землю», що призвело до ненарахування податкового зобов'язання із земельного податку на суму 71 389,78 грн.

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва складено акт від 27.12.2006 №600/23-11/03053451 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.01.2007 №0000342311/0, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання із земельного податку у сумі 107 594,67 грн., у тому числі: 71 389,78 грн. - основний платіж, 36 204,89 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Колегія суддів не приймає доводи апеляційних скарг про порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, з таких підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов частково виходив з того, що дії ДПІ у Шевченківському районі міста Києва щодо призначення та проведення невиїзної документальної перевірки Українського міжнародного комерційного центру (колективного підприємства) з питань правильності обчислення, повноти та своєчасності внесення до бюджету земельного податку за період з 01.01.2004 по 01.11.2006 є правомірними.

Відповідно до пункту 1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Відповідно до абзацу другого підпункту 1.2 пункту 1 Наказу Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 №327 «Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за №925/11205, що був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку взаємодії органів виконавчої влади щодо обміну інформацією, необхідною для обчислення і справляння плати за землю» від 01.08.2006 №1066, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначається механізм обміну інформацією, необхідною для обчислення і справляння земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі - інформаційний обмін), між органами виконавчої влади.

Відповідно до підпункту 1.3 пункту 1 Наказу Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 №327 «Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

З матеріалів справи вбачається, що за наслідками проведення невиїзної документальної перевірки Українського міжнародного комерційного центру (колективного підприємства), ДПІ у Шевченківському районі міста Києва встановлено порушення підприємством вимог податкового законодавства.

За таких обставин є правильними висновки суду першої інстанції, що позовні вимоги позивача про визнання протиправними дій ДПІ у Шевченківському районі міста Києва щодо складання акту перевірки від 27.12.2006 №600/23-11/03053451 є необґрунтованими.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про плату за землю» підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Стаття 15 Закону України «Про плату за землю» визначає, що власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру станом на 10.01.2009 землекористувачем земельної ділянки площею 1291,43 м2 за адресою місто Київ, вулиця Велика Житомирська, будинок 18Б, є позивач на праві постійного користування. Датою початку цього права зазначено 24.06.1998.

Відповідно до частини першої статті 92 Земельного Кодексу України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Згідно з частиною першої статті 125 Земельного Кодексу України у відповідній редакції право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Частиною першою статті 126 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Земельна ділянка, що знаходиться за адресою місто Київ, вулиця Велика Житомирська, будинок 18Б, належить позивачу на праві постійного користування, посвідченого державним актом від 24.06.1998 І-КВ №003924.

Таким чином, Український міжнародний комерційний центр (колективне підприємство) є платником земельного податку та був зобов'язаний сплачувати його з моменту виникнення права постійного користування земельною ділянкою, тобто з 24.06.1998.

Відповідно до пункту 11 частини першої статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Статтею 206 Земельного кодексу України, встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про плату за землю», що був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

Згідно статті 13 Закону України «Про плату за землю» підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про плату за землю» платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до статті 193 Земельного Кодексу України державний земельний кадастр - це єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів.

Відповідно до Положення про ведення державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.1993 №15, державний земельний кадастр включає, зокрема, дані реєстрації права власності, права користування землею та договорів на оренду землі, економічної та грошової оцінки земель. Власники землі або землекористувачі щорічно подають відповідним органам дані про зміни, що відбулися у складі земель, які знаходяться у їх власності або користуванні.

Розрахунки по земельному податку за 2004-2006 роки Українським міжнародним комерційним центром (колективним підприємством) до органу державної податкової служби не подавались, земельний податок не обраховувався і не сплачувався.

Позивачем не надано суду довідки про нормативну грошову оцінку земельної, на основі якої здійснювався розрахунок земельного податку та необґрунтовано застосування коефіцієнту на функціональне використання землі у розмірі 0,5.

Згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на 2006 рік Український міжнародний комерційний центр (колективне підприємство) мав право здійснювати наступні види діяльності за КВЕД: 51.39.0, 52.11.0, 51.47.1, 55.10.0, 74.20.1, 45.21.1.

Відповідно до Рішення Київської міської ради від 27.04.2000 №104/825 «Про затвердження грошової оцінки земель міста Києва», що було чинним на момент виникнення спірних правовідносин, земельна ділянка, що знаходиться за адресою місто Київ, вулиця Велика Житомирська, будинок 18Б, відноситься до економіко-планувальні зони території міста Києва №2 (Хрещатик-Липки), грошова оцінка землі в межах зони становить 923,16 грн. за 1 м2 .

Згідно Наказу Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства сільського господарства і продовольства України, Державного комітету України у справах містобудування і архітектури, Української академії аграрних наук від 27.11.1995 №76/230/325/150 «Про внесення доповнень до Порядку грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30.11.1995 №427/963, зі змінами згідно Наказу від 15.04.1997 №46/131/63/34 «Про внесення змін та доповнень до розділу 3 Порядку грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.10.1997 №511/2315, та Наказу Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 №18/15/21/11 «Про Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.04.2006 за №388/12262 визначаються коефіцієнти на функціональне використання землі та узагальнюючий локальні коефіцієнти.

Позивачем не обґрунтовано підстав застосування до земельної ділянки коефіцієнту земель громадської діяльності та земель, зайнятих поточним та відведених під майбутнє будівництво.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення індексації грошової оцінки земель» від 12.05.2000 №783 та листів Державного комітету України по земельних ресурсах від 15.01.2001 №14-22-7/132, від 10.01.2002 №14-22-6/186, від 14.01.2003 №14-22/-6/167, від 12.01.2005 №14-22-7/147 коефіцієнт індексації грошової оцінки земель становить: за 2000 рік - 1,13; за 2001 рік - 1,182; за 2002 рік - 1,02; за 2003 рік - не індексувалась; за 2004 рік - не індексувалась; за 2005 рік - 1,035.

Відповідно до частини першої статті 120 Земельного кодексу України при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.

Таким чином, згідно законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, право постійного користування земельною ділянкою не переходило автоматично з переходом права власності на будівлю, яка розташована на цій ділянці.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про плату за землю» підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру, що міститься в матеріалах справи, землекористувачем земельної ділянки площею 1291,43 м2 за адресою місто Київ, вулиця Велика Житомирська, будинок 18Б, є позивач на праві постійного користування. Датою початку названого права зазначено 24.06.1998.

Визначення позивачеві грошового зобов'язання здійснювалось відповідачем саме на цю земельну ділянку площею 1291,43 м2 за адресою місто Київ, вулиця Велика Житомирська, будинок 18Б.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про правомірність визначення позивачу податкового зобов'язання із земельного податку.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про плату за землю» платники, яких своєчасно не було залучено до сплати земельного податку, сплачують податок не більш як за два попередні роки. Перегляд неправильно нарахованого податку, стягнення або повернення його платнику допускаються не більш як за два попередні роки.

Враховуючи зазначені строки давності та терміни обмеження визначення органом державної податкової служби платнику податків земельного податку, суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку щодо неправомірності прийняття ДПІ у Шевченківському районі м. Києва податкового повідомлення-рішення від 19.01.2007 №0000342311/0 в частині визначення позивачеві суми податкового зобов'язання із земельного податку за 2004 рік в розмірі 37 579,49 грн., у тому числі: 24 939,66 грн. - основний платіж, 12 639,83 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2012 року ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Українського міжнародного комерційного центру (колективного підприємства), Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва ДПС, Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний медичний центр краси та здоров'я «ЮВЕЛ» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2012 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено в касаційному поряд ку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів піс ля набрання ухвалою законної сили.

Ухвалу складено в повному обсязі - 18.03.2013 р.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова Судді: Л.М. Гром, М.С. Міщук

.

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.