Ухвала суду № 30678536, 09.04.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кравченко Н.О.

Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2013 року справа №437/2387/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суду у складі колегії суддів: головуючого судді Казначеєва Е.Г., суддів Яманко В.Г. Васильєвої І.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Ленінського районного суду м.Луганська від 18 лютого 2013 р. у справі № 437/2387/13-а (головуючий І інстанції Кравченко Н.О.) за позовом ОСОБА_2 до начальника Головного управління юстиції Луганської області Запорожець Ірини Григоріївни про притягнення до адміністративної відповідальності, а також стягнення 3122,60 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Ленінського районного суду м.Луганська з адміністративним позовом до начальника Головного управління юстиції Луганської області Запорожець Ірини Григоріївни, в якому просить притягнути начальника Головного управління юстиції Луганської області Запорожець Ірину Григоріївну до адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту на строк, передбачений законом, а також стягнути з начальника Головного управління юстиції Луганської області Запорожець Ірини Григоріївни 3122 грн. 60 коп.

Ухвалою Ленінського районного суду м.Луганська від 18 лютого 2013 року було відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі, з підстав того, що вказану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, а підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2013 року та направити справу для продовження розгляду.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України адміністративний суд зобов'язаний діяти в межах повноважень, встановлених законом

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Таким чином, справою адміністративної юрисдикції може бути спір, переданий на вирішення адміністративного суду, який виник між двома (або кількома) конкретними суб'єктами права стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (або інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.

Відповідно до ч.4 ст. 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про: скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчини ти певні дії; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; виконання зупиненої чи невчиненої дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач просить притягнути начальника Головного управління юстиції Луганської області Запорожець Ірину Григоріївну до адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту на строк, передбачений законом, а також стягнути з начальника Головного управління юстиції Луганської області Запорожець Ірини Григоріївни 3122 грн. 60 коп.

Відмовляючи в задоволені в задоволені позовних вимог суд першої інстанції мотивував висновок тим, що даний позов не є адміністративним, оскільки вимога позивача не стосується захисту його прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин, та вимога позивача про притягнення начальника Головного управління юстиції Луганської області до адміністративного арешту не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, вимоги щодо стягнення з начальника Головного управління юстиції Луганської області Запорожець І.Г. 3122грн. 60 коп. також не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства та підлягає розгляду в порядку цивільного провадження

Колегія суддів з зазначеним твердженням суду першої інстанції погоджується з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Частиною 1 статті 255 КУпАП, містить переліки осіб, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення.

Колегія суддів зазначає, що протокол - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення, передбаченого КпАП України, який детально регламентує питання, що пов'язані зі складанням протоколу про адміністративне правопорушення. Також ці питання врегульовані і тими галузевими нормативно-правовими актами, органи яких мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення.

Зі змісту зазначених статей вбачається, що складати протокол про адміністративне правопорушення вичерпно мають право уповноважені на те посадові особи, представники громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Ці статті надають повний перелік осіб, яким законодавством надано право складати протокол про адміністративне правопорушення. Надання в одній статті переліку одразу усіх осіб, уповноважених складати протокол про адміністративне правопорушення, суттєво полегшує визначення такої особи та пришвидшує вирішення питання про компетентність особи, яка склала протокол.

Позивачеві необхідно визначитись зі складом адміністративного правопорушення вчиненого вказаною особою передбаченого особливою частиною КУпАП та подальшого звернення до уповноваженого органу з заявою про скоєння адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що притягнення осіб до адміністративної відповідальності у відповідності до вимог КАС України, не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 3122грн. 60 коп., колегія суддів зазначає наступне.

З позовної заяви вбачається, що позовні вимоги щодо стягнення 3122грн. 60 коп., виникли на підставі не виконаного судового рішення про стягнення на користь позивача недоплачених сум пенсій в розмірі 3122грн. 60 коп.. Тобто, зазначена вимога позивача виникає в наслідок дій відповідача щодо завданої шкоди позивачу, яке полягає в зволіканні направлення судового рішення до примусового виконання.

Відповідно до частини 2 статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Крім того, з матеріалів справи не вбачається чи отримував позивач виконавчі листи за рішенням суду, щодо перерахунку його пенсії як дитині війни та чи звертався з ними до виконавчої служби.

З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлені вимоги про стягнення коштів на відшкодування матеріальної шкоди , які можуть бути предметом розгляду в порядку цивільного судочинства, вимоги про вирішення публічно-правового спору не заявлені.

Таким чином, апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції залишається без змін.

Керуючись статтями 195, 196, 197, 199, 200, 205, 206, 211 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Ленінського районного суду м.Луганська від 18 лютого 2013 р. у справі № 437/2387/13-а залишити без задоволення.

Ухвалу Ленінського районного суду м.Луганська від 18 лютого 2013 р. у справі № 437/2387/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: Е.Г.Казначеєв

Судді: В.Г.Яманко

І.А.Васильєва