Рішення № 30678336, 15.04.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.04.13 р. Справа № 905/1793/13-г

за позовом Приватного акціонерного товариства «Новотроїцьке рудоуправління», смт. Новотроїцьке Волноваського району Донецької області

до Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк.

Ціна позову 2540 грн.

Суддя Говорун О.В.

Представники :

від позивача - Гурська Т.В., начальник юридичного відділу, довіреність № 378/10 від 20.03.2013;

від відповідача - Ляшко Д.В., провідний юрисконсульт, довіреність № Н-01/792 від 01.04.2013.

Приватне акціонерне товариство «Новотроїцьке рудоуправління» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства «Донецька залізниця» (далі - відповідач) про стягнення 2540 грн. вартості нестачі вантажу.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що вагони №65244022, №60242534 на станцію призначення прибули з недостачею вантажу, яка підтверджена складеними станцією Велико - Анадоль Донецької залізниці комерційними актами БИ №573612/9 від 02.10.2012 та БИ №573615/10 від 04.10.2012. Недостача виникла, у зв'язку з незбереженням вантажу перевізником під час перевезення.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, зазначивши, що відправником вантажу не було визначено придатність вагону для перевезення вантажу у комерційному відношенні, оскільки завантаження здійснювалось засобами відправника.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши письмові докази у судовому засіданні, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

29.09.2012, за накладною №52679875, Товариство з обмеженою відповідальністю «Шахта «Садова» (вантажовідправник), зі станції Яновський (рзд) Донецької залізниці на станцію Велико - Анадоль Донецької залізниці, відвантажив на адресу Приватного акціонерного товариства «Новотроїцьке рудоуправління» (вантажоодержувач) у вагонах №65244022, №60242534 вантаж - антрацит (13-25). За накладною вага нетто у вагоні №:

- 65244022 - 69000кг;

- 60242534 - 69000кг.

Згідно накладної №52679875 вантаж завантажено у вагон відправником. Навантаження нижче бортів на 200мм, вантаж у вологому стані. Поверхня вугілля промаркована вапном (а.с.37-38).

На станції призначення Велико - Анадоль, був складений комерційний акт БИ №573612/9 від 02.10.2012, в розділі «Д» якого зазначено: «в доповнення до акту ГУ №107 від 02.10.2012 вагон №65244022, вантаж - вугілля, був взятий на контрольне переважування. Переважування проводилось на повірених вагонних вагах ст. Велико - Анадоль. За документом значиться: нетто - 69000кг, тара - 21900кг. Фактично виявилось: брутто - 88000кг, тара - 21900кг, нетто - 66100кг. Менше документу на 2900кг.

При комерційному огляді вагону виявлено: вантаж навантажений нижче рівня бортів.

Маркування порушено, ліворуч по ходу потягу біля торцевій двері є заглиблення розміром 3000 х 2000 х 500мм. Протікання вантажу відсутнє» (а.с.40).

На станції призначення Велико - Анадоль, був складений комерційний акт БИ №573615/10 від 04.10.2012, в розділі «Д» якого зазначено: «в доповнення до акту ГУ №185 від 03.10.2012 вагон №60242534, вантаж - вугілля, був взятий на контрольне переважування, яке проводилось на повірених вагонних вагах ст. Велико - Анадоль. За документом значиться: нетто - 69000кг, тара - 24200кг. Фактично виявилось: брутто - 90800кг, нетто - 66600кг, тара - 24200кг. Менше документу на 2400кг. При комерційному огляді було виявлено: навантаження нижче рівня бортів на 200мм. Вантаж маркований вапном, праворуч по ходу потягу над 2,3,4,5 люком порушено маркування, є заглиблення 1500 х 3000 х 500мм. Протікання вантажу відсутнє» (а.с.41).

Вагон №60242534 був відчеплений на ст. Штерівка Донецької залізниці через його технічну несправність та відправлений на станцію призначення за накладною №52740826 (а.с.39).

Згідно акту про технічний стан вагону № 6 від 06.10.2012, складений на ст.. Велико-Анадоль, вагон № 60242534 технічно справний (а.с.42). Інших доказів, що підтверджують технічну несправність вагону та причини відчеплення вагону, відповідачем не надано.

Відповідно до ч.1 ст.909 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Укладення договору перевезення вантажу, відповідно до ч.3 ст.909 ЦК України та ч.2 ст.307 Господарського кодексу України (далі - ГК України), підтверджується складанням транспортної накладної.

Згідно ч.2 ст.924 ЦК України, перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 ЦК України закріплено, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ч.1 ст. 12 Закону України «Про залізничний транспорт», залізниці забезпечують збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.

Згідно ч.1 ст. 23 вищевказаного Закону, перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України.

Стаття 110 Статуту залізниць України (далі - Статут) передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно ст. 113 Статуту, за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Відповідно до ч.1 ст. 129 Статуту, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Пунктом а) ч. 2 ст. 129 Статуту встановлено, що для засвідчення невідповідності маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Згідно ч.1 ст. 31 Статуту, залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.

Абзацом 4 пункту 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Мінтрансу України № 644 від 21.11.2000 встановлено що, вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Досліджені у судовому засіданні докази, свідчать про те, що нестача вантажу виникла під час перевезення, оскільки після візуального огляду вагонів, вантажу, його маркування та кріплення у вагоні, залізницею, на станції відправлення, вантаж був прийнятий без зауважень, про наявність заглиблень та порушення маркування не зазначалось. Крім того, зауважень з боку залізниці до стану вагонів та вантажу у них не було і на попутних станціях залізниці від станції Яновський (рзд) до станції Велико-Анадоль.

Порушення маркування свідчить про втрату частини вантажу під час перевезення.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Водночас, судом зазначається, що на підставі ст. 38 ГПК України, господарський суд витребоває докази за наявності відповідного клопотання, у разі неможливості самостійно надати докази сторонами.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку, що недостача вантажу сталась внаслідок незабезпечення залізницею збереження вантажу на шляху слідування. Залізниця не довела, що нестача вантажу виникла з незалежних від неї причин.

Відповідно до частини 3 статті 314 ГК України, за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Частиною 1 статті 115 Статуту передбачено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, відповідно до ч.2 ст.114 Статуту, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Вартість вантажу, якого не вистачає у вагонах №65244022, №60242534, з урахуванням норми природної втрати маси вантажу зданого до перевезення (п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644) становить 2540 грн.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Донецька залізниця» (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 68, код ЄДРПОУ 01074957) на користь Приватного акціонерного товариства «Новотроїцьке рудоуправління» (85732, Донецька обл., Волноваський район, смт. Новотроїцьке, вул. Радянська, 85, код ЄДРПОУ 00191810) 2540 грн. вартості нестачі вантажу та 1720 грн. 50 коп. витрат з оплати судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, через господарський суд, який розглянув справу.

Повне рішення складено 15 квітня 2013 року.

Суддя Говорун О.В.