Рішення № 30677256, 09.04.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 3/37/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Запоріжжя

09.04.13 Справа № 908/951/13

За позовом: Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 25, ідентифікаційний код 00130926)

до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_1 (69035, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1)

про стягнення заборгованості в сумі 3 837, 23 грн.

Суддя Соловйов В.М.

при секретарі Осоцькому Д.І.

Представники:

від позивача: Стініч М.М., заступник начальника відділу юридичного забезпечення, довіреність № 271 від 18.12.2012р.

від відповідача: не з'явився

ВАТ "Запоріжжяобленерго" в особі ЗМЕМ звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до відповідача ПП ОСОБА_1, про стягнення заборгованості в сумі 3 837, 23 грн. за договором про постачання електричної енергії від 25.12.2006р. № 6025.

Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями від 18.03.2013р. автоматизованою системою документообігу суду позовну заяву передано на розгляд судді Соловйову В.М.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві (а.с.4-5), та обґрунтовані ст. 11, 15, 16, 509, 525, 549 ЦК України, ст. 20, 173, 174, 175, 193 ГК України та умовами договору від 25.12.2006р. № 6025.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.03.2013р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/951/13, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 27.03.2013р. об 11 год. 00 хв.

Ухвалою від 27.03.2013р. розгляд справи відкладений на 09.04.2013р. об 11 год. 00 хв.

В судовому засіданні 09.04.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повідомлено, що повне рішення буде складено 15.04.2013р.

Під час розгляду справи представник позивача вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляв.

В судовому засіданні 09.04.2013р. представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві, та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про постачання електричної енергії від 25.12.2006р. № 6025 в сумі 3 837, 23 грн., а саме: 3 747, 79 грн. боргу за спожиту електроенергію та 89, 44 грн. пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач, зокрема, зазначив наступне.

Згідно умов розділу 2 договору про постачання електричної енергії від 25.12.206р. № 6025 позивач здійснює поставку електричної енергії, а відповідач зобов'язаний своєчасно сплачувати за спожиту електроенергію.

Відповідно до наданих відповідачем звітів, за період з 01.08.2012р. по 26.10.2012р. ним було спожито 3 349 кВт. год. електроенергії на суму 3 804, 60 грн. На сплату спожитої електроенергії відповідачу видано рахунки, які до теперішнього часу сплачені частково в суму 56, 81 грн.

Отже заборгованість відповідача перед позивачем за договором від 25.12.2006р. № 6025 складає 3 747, 79 грн.

У зв'язку із прострочення сплати за поставлену електричну енергію відповідачу також нараховано пеню у розмірі 89, 44 грн.

Відповідач відзив на позовну заяву, витребувані судом документи і документи, що підтверджують заперечення проти позову, не надав, в судові засідання не з'явився.

Приймаючи рішення за відсутності відповідача господарський суд бере до уваги те, що відповідач повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи судом, про що свідчить повідомлення про вручення 02.04.2013р. рекомендованого поштового відправлення - копії ухвали суду від 19.03.2013р. про порушення провадження у справі № 908/951/13 та призначення її до судового розгляду в судовому засіданні 27.03.2013р. об 11 год. 00 хв.

Копія ухвали від 27.03.2013р. про відкладення розгляду справи, направлена відповідачу на адресу, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 03.04.2013р., до суду не поверталась.

Питання про визнання явки представника відповідача у засідання господарського суду обов'язковою, відповідно до п.7 ч.1 ст.65 ГПК України, судом не вирішувалось.

Як зазначено у п.п.3.9.2 постанови пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Надані позивачем матеріали свідчать про те, що неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, отже справу розглянуто відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між ВАТ "Запоріжжяобленерго" (Постачальник електричної енергії) та ПП ОСОБА_1 (Споживач) укладений договір про постачання електричної енергії від 25.12.2006р. № 6025 за умовами якого Постачальник електричної енергії продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу", а Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Точки продажу електричної енергії визначаються додатком № 2 "Точки продажу електричної енергії споживачу" (п.1 Договору).

Відповідно до п. 2.2. Договору, Постачальник електричної енергії зобов'язується:

2.2.1 Виконувати умови цього Договору.

2.2.2 Постачати Споживачу електроенергію, як різновид товару:

- в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору (додаток № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу");

- згідно з категорією струмоприймачів Споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком № 3 "Категорії надійності електропостачання струмоприймачів споживача";

- із дотриманням на межі балансової належності граничних показників якості електричної енергії, визначених державним стандартами;

- із забезпеченням отримання Споживачем електричної енергії на рівні дозволеної потужності, визначеної у п. 6 додатку № 5 "Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії".

Згідно п. 2.3 Договору, Споживач зобов'язується:

2.3.1 Виконувати умови цього Договору.

2.3.2 Дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього Договору.

2.3.4. Оплачувати Постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатка № 4 "Порядок розрахунків за активну електричну енергію" та додатка № 5 "Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії".

Згідно п. 5.2 Договору, договірні величини споживання електричної енергії визначаються на рівнях заявлених Споживачем згідно з пунктом 5.1 цього Договору обсягів.

В свою чергу, п.5.1 Договору встановлено, що для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік Споживач не пізніше 1 листопада поточного року надає Постачальнику електричної енергії відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії за формою додатка № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу", у двох екземплярах, оформлених зі своєї сторони.

Споживачі, які розраховуються за електричну енергію за тарифами, диференційованими за періодами часу, та споживачі постачальників за нерегульованим тарифом, електроустановками яких обладнані засобами диференційного (погодинного) обліку електричної енергії, додатково подаються відомості про заявку величини споживання електричної потужності у години контролю максимального навантаження енергосистеми на відповідні розрахункові періоди.

У випадку, якщо розмір очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік перевищує розмір фактичного споживання поточного року, Споживач надає обґрунтований розрахунок очікуваних обсягів споживання електричної енергії.

У разі ненадання Споживачем зазначених відомостей у встановлений термін, розмір очікуваного споживання електричної енергії (потужності) на наступний рік визначається Постачальником електричної енергії самостійно за фактичними обсягами споживання у відповідних періодах поточного року.

Відповідно до п. 7.1 Договору, облік електроенергії, спожитої Споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж Споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ. У разі порушення Споживачем вимог нормативно - технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх покази не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються Постачальником електричної енергії розрахункового згідно з вимогами додатка № 4 "Порядок розрахунків за активну електричну енергію" та ПКЕЕ.

Розрахунки за електроенергію та інші платежі за розрахунковий період здійснюється за діючими тарифами та у відповідності до діючого законодавства (п. 7.2 Договору).

Як зазначено в п. 10 додатку № 4 до договору № 6025 від 25.12.2006р., Споживач зобов'язаний після розрахункового періоду і проведення постачальником розрахунку обсягу використаної електроенергії у разі не одержання рахунка або платіжного доручення до 10 числа, направити свого уповноваженого представника отримати документи на сплату спожитої електроенергії, і не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим здійснити сплату.

Відповідно до п. 4 цього ж Додатку, споживач не пізніше 12-00 години другого робочого дня місяця, наступного за розрахунковим, направляє свого представника до Постачальника електричної енергії для подання у двох примірниках, підписаних уповноваженою особою Споживача та скріплених його печаткою:

- "Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію" за формою Додатка № 5.1;

- "Акта звірки обсягу споживання електроенергії, відпущеної Постачальником електричної енергії за формою додатка № 5.5" у випадку розрахунку за спожиту електричну енергію за тарифами, диференційованими за періодами часу);

- "Акта результатів замірів електричної потужності" за формою Додатка № 5.4.

Постачальник електричної енергії підписує подані акти та один примірник передає споживачу.

Як передбачено в п. 6 Додатку № 4, за підсумками розрахункового періоду Постачальник електричної енергії виписує Споживачу рахунок або платіжну вимогу - доручення для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається, виходячи з тарифів на активну електроенергію та фактичного обсягу спожитої електричної енергії, згідно даних наданих Споживачем, "Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію" з урахуванням сум платежів, що надійшли від Споживача.

Враховуючи покази, зазначені в рапорті про спожиту електроенергію за липень 2012р. (а.с.35), акті про пломбування електроелементів розрахункового засобу обліку електричної енергії від 17.08.2012р. (а.с.36), акті про спожиту електроенергію за вересень 2012р. (а.с.37), рапорті про спожиту електроенергію за жовтень 2012р. (а.с.38) відповідачем було спожито 3 349 кВт. год. електроенергії.

На оплату спожитої електроенергії позивачем були виставлені відповідачу рахунки за період з 01.08.2012р. по 26.10.2010р. на загальну суму 3 804, 60 грн., а саме: рахунок № 6025/8а від 05.09.2012р. на суму 3 233, 17 грн., рахунок № 6025/9а від 27.09.2012р. на суму 349, 90 грн., рахунок № 6025/10а від 30.10.2012р. на суму 221, 53 грн.(а.с. 37, 38, зворотний бік, а.с. 43).

Зазначені рахунки були вручені відповідачу про, що зазначено у журналах видачі у серпні, вересні та жовтні місяці 2012р. рахунків за активну, реактивну, плановий платіж, ПДВ та повідомлень про заходи що будуть застосовані у випадку несплати за спожиту електроенергію (а.с. 39-41).

Отже, позивач виконав умови договору та поставив відповідачу електроенергію за період з 01.08.2012р. по 26.10.2010р. на загальну суму 3 804, 60 грн..

Відповідач не виконав у повному обсязі умови договору та сплатив лише 56, 81 грн., що підтверджується банківською випискою за 24.09.2012р. (а.с.42).

Таким чином, станом на час розгляду справи основна сума заборгованості відповідача перед позивачем за договором про постачання електричної енергії від 25.12.2006р. № 6025 становить 3 747, 79 грн.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Підстави виникнення господарських зобов'язань визначені в ст. 174 ГК України. Зокрема, господарські зобов'язання можуть виникати:

з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;

внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;

внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

договори та інші правочини;

завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

інші юридичні факти.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір про постачання електричної енергії від 25.12.2006р. № 6025.

Відповідно до 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В даному випадку Споживач зобов'язаний після розрахункового періоду і проведення Постачальником розрахунку обсягу використаної електроенергії у разі не одержання рахунка або платіжного доручення до 10 числа, направити свого уповноваженого представника отримати документи на сплату спожитої електроенергії, і не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим здійснити сплату (п. 10 додатку № 4 до договору № 6025 від 25.12.2006р.).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 202 ГК України, господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).

Підстави для припинення зобов'язання за договором про постачання електричної енергії від 25.12.2006р. № 6025, які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Рахунки за спожиту електроенергію за період з 01.08.2012р. по 26.10.2012р. на загальну суму 3 804, 60 грн. оформлені позивачем відповідно до умов договору від 25.12.2006р. № 6025 і вважаються погодженими сторонами.

Тому вказані рахунки є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в них розрахунковий період.

Враховуючи встановлений факт неповного виконання ПП ОСОБА_1, грошових зобов'язань, вимоги про стягнення з відповідача суми боргу за спожиту електроенергію в розмірі 3 747, 79 грн. за договором від 25.12.2006р. № 6025 є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача штрафні санкції, а саме: 89, 44 грн. пені.

В силу ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).

Частиною 1 ст. 230 ГК України до штрафних санкцій віднесено господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України одним з правових наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відповідних відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов'язання.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, задатком.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч. 1 ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Приписами ч. 6 вказаної статті унормовано, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законодавством або договором.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань регулюються Законом України від 22.11.1996р. № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Відповідно до ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відтак, розмір неустойки, встановлений законом, не обмежує учасників договірних відносин щодо визначення розміру пені, а передбачає обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

Відповідно до п.п. 4.2.1 договору від 25.12.2006р. № 6025, за недотримання термінів сплати рахунків або платіжних вимог доручень за активну електроенергію (п.10 додатка № 4 "Порядок розрахунків за активну електроенергію") та за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії (п.5 додатка № 6 "Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії"), Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню за весь період часу протягом якого не виконане зобов'язання по сплаті, в розмірі 0,5 % від суми платежу за кожний день прострочення (але не більш подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла за період нарахування пені) по день фактичної оплати.

Відповідачу були виставлені рахунки на оплату пені на загальну суму 89, 44, а саме: рахунок № 6025 від 30.10.2012р. на суму 20,11 грн. за період з 01.06.2012р. по 30.09.2012р., рахунок № 6025 від 26.11.2012р. за період з 01.10.2012р. по 31.10.2012р. на суму 42,65 грн., рахунок № 6025 від 18.02.2013р. на суму 18,73 грн. за період з 01.12.2012р. по 18.02.2013р., рахунок № 6025 від 31.12.2012р. на суму 7, 95 грн. за період з 01.10.2012р. по 30.11.2012р. (а.с. 45-48).

Дані рахунки відповідачем оплачені не були.

Господарським судом встановлено, що відповідачу правомірно нараховано пеню в розмірі 89,44 грн. (розрахунок на а.с.45-48 на зворотному боці рахунків), оскільки це не суперечить п.п. 4.2.1 Договору та діючому законодавству.

Тому вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 89,44 грн. підлягають задоволенню повністю.

Згідно ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (69035, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 25, на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 260313141419, МФО 313957, ЄДРПОУ 00130926 в ЗОУ ВАТ "Державний ощадний банк України") суму боргу за спожиту електроенергію у розмірі 3 747 (три тисячі сімсот сорок сім) грн. 79 коп.

3. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (69035, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 25, на розрахунковий рахунок № 260030231709 у АТ "СБЕРБАНК РОСІЇ", МФО 320627, ЄДРПОУ 00130926) пеню у розмірі 89 (вісімдесят дев'ять) грн. 44 коп. та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат на судовий збір.

4. Повне рішення складено 15.04.2013р.

Суддя В.М. Соловйо