Ухвала суду № 30676425, 11.04.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-15296/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

11 квітня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Троян Н.М.;

за участю секретаря: Кінзерської Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 21 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Інноваційно - промисловий банк» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва Державної податкової служби про визнання дій протиправними, зобов»язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2012 року, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва Державної податкової служби про визнання дій протиправними, зобов»язання вчинити дії. Свої позовні вимоги мотивував тим, що на дату звернення до суду з даним позовом суму переплати податку на прибуток в розмірі 434969,58 грн. на користь позивача не повернено, а відповідачем не дотримано положень ст.43 Податкового кодексу України, де зазначено, що контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові Державного казначейства України. На думку позивача, вищевказані обставини свідчать про неправомірність відмови з боку відповідача у поверненні суми надміру сплачених грошових зобов'язань з відповідного бюджету, що порушує інтереси Публічного акціонерного товариства «Інноваційно-промисловий банк».

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 21 лютого 2013 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва ДПС щодо підготовки висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та поданні його для виконання відповідному органові Державного казначейства України.

Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Печерському районі м.Києва ДПС виконати вимоги ст. 43 Податкового кодексу України про повернення Публічному акціонерному товариству «Інноваційно-промисловий банк» (код ЄДРПОУ 20021814, адреса: 61003, Харківська обл., місто Харків, Дзержинський район, ВУЛИЦЯ КЛОЧКІВСЬКА, будинок 3) надміру сплачених грошових зобов'язань по податку на прибуток в сумі 434 969,58грн.

Зобов'язано Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Інноваційно-промисловий банк» (код ЄДРПОУ 20021814, адреса: 61003, Харківська обл., місто Харків, Дзержинський район, ВУЛИЦЯ КЛОЧКІВСЬКА, будинок 3) судові витрати в сумі 32 (тридцять дві) грн. 19 коп. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва Державної податкової служби (адреса: 01011, м.Київ, вулиця Лєскова, будинок 2).

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, Філія ПАТ «Інноваційно - промисловий банк», що знаходилася в м.Києві, входила до складу ПАТ «Інноваційно - промисловий банк» в м. аркові в якості відокремленого структурного підрозділу без статусу юридичної особи.

Відповідно до пункту 152.4 Податкового кодексу України, нарахування податку на прибуток здійснювалося у складі платника податку - юридичної особи ПАТ «Інноваційно - промисловий банк». Сплата консолідованого податку здійснювалася за місцезнаходженням відокремленого підрозділу, пропорційно питомій вазі суми витрат відокремленого підрозділу такого платника податку в загальній сумі витрат цього платника податку.

Платіжними дорученнями №104 від 18 травня 2009 року, №101 від 19 серпня 2009 року, №105 від 8 вересня 2009 року ПАТ «Інноваційно -промисловий банк» сплатив податок на прибуток філії ФКД ПАТ «Інноваційно - промисловий банк» у сумі 457039,0 грн. до УДК в Печерському районі м.Києва, тобто за місцезнаходженням філії.

Актом звіряння між ФКД ПАТ «Інноваційно - промисловий банк» та Державною податковою інспекцією у Печерському районі м.Києва від 10.01.2012 року встановлено наявність позитивного сальдо за платежами податку на прибуток банківських операцій в розмірі 434969,58 грн., тобто переплату.

Постановою Правління Національного банку України №72 від 29.02.2012 року у Публічного акціонерного товариства «Інноваційно-промисловий банк» відкликано з 02.03.2012 року банківську ліцензію та призначено ліквідатора.

Згідно ст.ст.2, 91 Закону України «Про банки і банківську діяльність», з цієї дати банківська діяльність є припиненою, а кошти, що надходять до складу ліквідаційної маси, - не є доходом.

У квітні 2012 ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС здійснено перевірку дотримання вимог податкового законодавства позивачем, за результатами якої складено акт перевірки від 27.04.2012 №221/22-05/21684161 «Про результати виїзної позапланової перевірки Філії «Київська дирекція ПАТ «Інноваційно-промисловий банк» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 року по 31.12.2011 року.

Згідно п.2.15.2 вказаного Акту податковим органом зафіксовано наявність переплати у ПАТ «Інпромбанк» податку на прибуток в розмірі 434 969,58 грн.

Листами від 14.03.2012 №02-2/261 та повторно за №1065 від 25.07.2012 ліквідатор ПАТ «Інноваційно - промисловий банк» звернувся до ДПІ у Печерському районі м.Києва з вимогою повернути надміру сплачені грошові зобов'язання, а саме переплату по податку на прибуток в розмірі 434 969,58 грн. згідно акту звіряння розрахунків, станом на 01.01.2012 року.

Листом №2629/10/19-312 від 07.08.2012 року, що отриманий банком 10.08.2012 року, відповідач повідомив ПАТ «Інпромбанк» про те, що станом на 06.08.2012 року податковий борг є відсутнім.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам, необхідно зазначити наступне.

Пунктом 14.1.115 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Статтею 43 Податкового кодексу України визначені умови повернення помилково сплачених грошових зобов'язань, зокрема помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків (п. 43.2 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 43.3 Податкового кодексу України, обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Пунктом 43.4 ст. 43 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Відповідно до п. 43.5 Податкового кодексу України, контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові Державного казначейства України. На підставі отриманого висновку орган Державного казначейства України протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому Державним казначейством України. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі Державному казначейству України для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Згідно до статті 43 Податкового кодексу України, ч.2 ст. 45, ч.2 ст. 78 Бюджетного кодексу України, спільним наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 21.12.2010 року № 974/1597/499, затверджений Порядок взаємодії органів державної податкової служби, місцевих фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань.

Відповідно до пп. 5, 6 Порядку № 974/1597/499, повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених податковим законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Заява подається платником податку до органу державної податкової служби за місцем перебування на податковому обліку в довільній формі.

Згідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року, № 845, органи казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів для повернення надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів; стягувачі, на користь яких прийняті судові рішення про стягнення надходжень бюджету, подають до органу казначейства, на рахунки в якому зараховані надходження бюджету, документи, зазначені у пункті 7 цього Порядку, крім випадків, передбачених пунктом 23 цього Порядку.

Позивачем на підтвердження протиправної бездіяльності відповідача надано до матеріалів справи докази звернення до ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС з Листами про повернення надміру сплаченого податку на прибуток підприємств від 14.03.2012 №02-2/261 та повторно за №1065 від 25.07.2012, які податковим органом, в порушення вимог ст. 43 Податкового кодексу України вирішені не були.

Посилання відповідача на пропуск позивачем 1095 днів для повернення надміру сплаченого податку на прибуток підприємств не приймаються судом до уваги як помилкові, адже згідно вище згадуваних листів №02-2/261 та №1065, вперше ПАТ «Інпромбанк» звернулось на адресу ДПІ 14.03.2012 року, тобто з дотриманням п.43.3 Податкового кодексу України.

Таким чином, під час розгляду справи у суді першої інстанції було встановлено, що залишок надмірно сплаченого до бюджету податку на прибуток підприємств ПАТ «Інпромбанк» складає 434 696,58 грн., який позивачу з державного бюджету не повернуто, що представником Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва ДПС не заперечувалось.

Отже, ДПІ у Печерському районі м.Києва не виконало свого обов'язку щодо вчинення дій на повернення зазначеної суми позивачу.

Виходячи з аналізу зазначених норм права та виходячи з визначення поняття бездіяльності суб'єкта владних повноважень, де бездіяльність - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи (наприклад, неприйняття рішення за заявою особи, ненадання допомоги працівниками міліції, неоприлюднення нормативно-правового акта тощо), можливо дійти висновку про те, що дії відповідача щодо не вчинення дій на повернення сум грошового зобов'язання ПАТ «Інпромбанк» є бездіяльністю.

Водночас, зміст принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, передбачений ст. 11 КАС України, зобов'язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні, в тому числі і щодо виходу за межі позовних вимог, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо захисту порушених права позивача шляхом визнання протиправною бездіяльності Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва ДПС щодо підготовки висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та поданні його для виконання відповідному органові Державного казначейства України; зобов'язанні Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва ДПС виконати вимоги ст.43 Податкового кодексу України щодо заяви ПАТ «Інпромбанк» про повернення надміру сплачених сум грошових зобов'язань по податку на прибуток.

Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. №845, визначено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Зі змісту листа Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011р. №2135/11/-11 вбачається, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, судам у резолютивній частині такого судового рішення слід зазначати обов'язок органу Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача. Відповідно, у виконавчому листі за таким судовим рішенням як боржника слід вказувати Державний бюджет України в особі суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин по справі та вимог законодавства, не довів правомірність своїх дій.

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 21 лютого 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 16 квітня 2013 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Бужак Н.П.

Троян Н.М.