Ухвала суду № 30674401, 10.04.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

10 квітня 2013 року Справа № 42/87б Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддівМіщенка П.К., Заріцької А.О., Поліщука В.Ю. розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю " Нафтек"

на постанову та на постанову у справі господарського судугосподарського суду Донецької області від 23.01.2013 року Донецького апеляційного господарського суду від 25.02.2013 року №42/87Б Донецької області

за заявою доТовариства з обмеженою відповідальністю "Нафтек" Товариства з обмеженою відповідальністю "Сигма"провизнання банкрутом

В С Т А Н О В И В:

Подана Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтек" на постанову господарського суду Донецької області від 23.01.2013 року та на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.02.2013 року касаційна скарга у справі №42/87Б, не може бути прийнята Вищим господарським судом України до розгляду, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням місцевого господарського суду чи постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Згідно приписів ст. 105 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувану постанову апеляційної інстанції прийнято 25.02.2013 року.

Строк на касаційне оскарження постанови Донецького апеляційного господарського суду від 25.02.2013 року закінчився 18.03.2013 року, а касаційну скаргу було подано заявником до служби діловодства Донецького апеляційного господарського суду 21.03.2013 року, тобто, з пропуском встановленого законом процесуального строку.

Відповідно до частини 1 статті 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Суд касаційної інстанції зазначає, що поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного вчинення відповідних процесуальних дій.

Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Заявник звертається з клопотанням про відновлення строку подачі касаційної скарги, посилаючись на те, що повний текст постанови Донецького апеляційного господарського суду від 25.02.2013 року у справі №42/87Б йому було направлено, згідно поштового штемпелю на конверті, 01.03.2013 року, що й стало, на думку оскаржувача, причиною пропуску строку подання касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що у відновленні строку на подання касаційної скарги слід відмовити, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції зверталось Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтек", представник заявника був присутній в судовому засіданні 25.02.2013 року, копія оскаржуваної постанови, згідно відмітки на її зворотному боці, була направлена заявнику 28.02.2013 року, з дотриманням вимог передбачених ст.87 ГПК України.

Проте, Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтек" звернулось до Вищого господарського суду України лише 21.03.2013 року.

В якості доказів, на підтвердження отримання постанови суду апеляційного суду після закінчення строку на касаційне оскарження, заявник надає до суду касаційної інстанції копію поштового конверту в якому надійшла копія постанови апеляційного суду, однак з відбитку поштового штемпеля на доданому конверті точну дату встановити не можливо, а відмітка Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтек" в журналі реєстрації вхідної документації доказом невчасного її отримання бути не може.

Крім того, суд касаційної інстанції звертає увагу оскаржувача на те що, згідно п.п. 4.1.1 п. 4.1. Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №1149 від 12.12.2007 року нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) місцевої - Д+2 , де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання.

Відповідно до п.4.2. Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №1149 від 12.12.2007 року при пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 4.1 нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Згідно ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частина друга статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі викладеного, суд касаційної інстанції вважає, що заявником при зверненні з касаційною скаргою з пропуском встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку на касаційне оскарження, не надано належних та допустимих доказів існування об'єктивно непереборних обставин, що стали причиною пропуску заявником процесуального строку подання касаційної скарги на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.02.2013 року.

Таким чином, суд касаційної інстанції вважає необґрунтованими, недоведеними та відхиляє доводи скаржника, що викладені у клопотанні, про наявність об'єктивних обставин, що зумовили пропуск строку на касаційне оскарження.

Відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається, зокрема, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання або таке клопотання відхилено про відновлення цього строку.

Зважаючи на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтек" на постанову господарського суду Донецької області від 23.01.2013 року та на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.02.2013 року у справі №42/87Б не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню скаржнику.

Відповідно до ч. 2 ст. 44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі повернення заяви або скарги.

За таких обставин, сплачена сума судового збору підлягає поверненню заявнику.

Керуючись ст.ст.44, 86, 107-110, п. 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В:

Відхилити клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтек" про відновлення строку на подання касаційної скарги.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтек" на постанову господарського суду Донецької області від 23.01.2013 року та на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.02.2013 року у справі №42/87Б повернути скаржнику.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Нафтек" з Державного бюджету України (рахунок 31211254700007, УДК у Печерському районі м. Києва, код 38004897, МФО 820019, банк отримувач ГУ ДКСУ у м. Києві) судовий збір у сумі 573 (п'ятсот сімдесят три) грн. 50 коп., сплачений за платіжним дорученням №78 від 19.03.2013 року.

Головуючий П.К. Міщенко

Судді А.О. Заріцька

В.Ю. Поліщук