Рішення № 30673918, 08.04.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "08" квітня 2013 р. Справа № 3/5007/1496/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Машевської О.П.

при секретарі судового засідання : Павліченко Н.М.

за участю представників сторін:

від позивачів: Пасічник О.М. - представник Житомирської обласної ради за дов. № р-5-22/1282 від 17.12.12р. (посвідчення №66 вид. 13.07.10 р.), Ольшанська Ю.В. - предст. Державної служби геології та надр України (м. Київ) за дов. №68 від 25.02.13 р. (посвідчення №89)

від відповідача: не з'явився

прокурор Шевчук М.М. - посв. №011387 від 24.10.12 р.

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом прокурора Коростишівського району в інтересах держави в особі Житомирської обласної ради (м. Житомир) та Державної служби геології та надр України (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілі-Кор" (м. Коростишів, Житомирська область)

про припинення права користування надрами

28 грудня 2012 року прокурор Коростишівського району звернувся з позовом про припинення права користування надрами, що надане ТОВ "Сілі-Кор" спеціальним дозволом на користування надрами № 5006 від 10.12.2009 року, оскільки відповідач без поважних причин протягом двох років не приступив до користування надрами ( п. 6 ст. 26 Кодексу України "Про надра" . Позов подано в інтересах Державної служби геології та надр України як органу, що має право припиняти право користування надрами самостійно або в судовому порядку, а також в інтересах Житомирської обласної ради як органу місцевого самоврядування уповноваженого припиняти право користування надрами і здійснювати контроль за використанням надр.

До початку розгляду справи по суті сторони не скористались правом на зміну предмету або підстав позову та на подання зустрічного позову.

У відзиві на позов відповідач заперечує проти позовних вимог з тих підстав, що з дати отримання спеціального дозволу було проведено великий обсяг робіт по підготовці відповідних дозвільних та робочих документів ( підготовлені робочі проекти відпрацювання Солівського родовища пісків та гірничого відводу, проведено експертизу ОВНС, погоджено надання гірничого відводу з Коростишівською районною державною адміністрацією та районною радою тощо); з врахуванням вимог Акту перевірки № 162 від 06.07.12року проведено геологічну експертизу з метою продовження дії спеціального дозволу; умовами повторно укладеної з Державною службою геології та надр України у січні 2013 року Угоди про умови користування надрами строки проведення робіт змінено на третій квартал 2014 р. Вважає , що у діях відповідача відсутні підстави , визначені у п. 6 ст. 26 Кодексу України "Про надра" для припинення права користування корисними копалинами, а повноваження з анулювання спеціального дозволу належать виключно вище зазначеному органу державної влади (а.с. 55-56).

Прокурором, в ході розгляду справи, позовні вимоги підтримано з підстав, зазначених у позові.

Позивач в особі Житомирської обласної ради позовні вимоги підтримує (а.с.42 Т.1).

Позивач в особі Державної служби геології та надр України (м. Київ) у письмових поясненнях по суті позову відносить вирішення порушеного ньому питання на розсуд суду ( а.с. 103).

Представник відповідача участі в засіданнях суду не приймав. Заявленими клопотаннями від 25.02.13р. за вих. № 12, від 11.03.13р. за вих. № 16, від 25.03.13 р. та від 05.04.13р. за вих. № 23 відповідач просив розгляд справи покласти з підстав неможливості забезпечити участь в засіданні уповноваженого представника ( а.с. 52, 113, 121 та 143).

В ході вирішення спору учасники судового процесу подавали додаткові письмові пояснення по суті вимог та заперечень, а також додаткові докази, як на свій розсуд, так і на вимогу суду.

Зокрема, прокурор заперечив проти доводів відповідача стосовно відсутності порушення ст. 26 Кодексу України про надра, оскільки повторна Угода про умови користування надрами , як додаток до Спеціального дозволу з внесеними змінами у частині строків проведення робіт укладена у січні 2013 року , тобто після звернення прокурора з цим позовом до суду ( а. с. 118).

В порядку ст. ст. 38 та 65 ГПК України були витребувані необхідні суду докази (письмові пояснення) у Харитонівської сільської ради , Коростишівської районної державної адміністрації , Коростишівської районної ради та Територіального управління Держгірпромнагляду у Житомирській області.

За клопотанням учасників судового процесу від 25.02.13 року господарським судом продовжено строк вирішення спору, відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України на 15 календарних днів по 15.03.2013 року, включно.

З врахуванням конкретних обставин цієї справи, спір вирішено у строк більший, ніж передбачено ст. 69 ГПК України, однак з дотриманням критеріїв розумності строку, визначених у практиці Європейського суду з прав людини ( п. 31 Рішення Європейського суду з прав людини від 1 лютого 2007 р. у справі «Макаренко проти України», п. 27 Рішення Європейського суду з прав людини від 8 квітня 2010 року у справі "Гутка проти України", ухвала у справі "Малицька - Васовська проти Польщі" (від 5 квітня 2001 року, N 41413/98).

Господарський суд відхилив клопотання відповідача від 05.04.13р. за вих. № 23 про відкладення розгляду справи як необгрунтоване, оскільки п. 6 резолютивної частини ухвали від 29.12.2012р. господарський суд наголосив сторонам спору на тому, що аналогічного змісту доводи сторони судом будуть відхилені ( п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Заявленими клопотаннями про відкладення розгляду справи з підстав неможливості забезпечення участі в судовому процесі представника без наведення переконливих доводів про те, чому його участь є обов'язковою та одночасним ухиленням від виконання вимог ухвал суду від 25.02.13р., 12.03.13р. та від 25.03.13р. р в частині подання витребуваних доказів, відповідач допускає зловживання процесуальними правами ( п.3.14 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18). Оскільки про порушення провадження у справі відповідачу стало відомо ще 03.01.13 року, заявленими клопотаннями про відкладення судового засідання у справі , відповідач також проявляє неповагу до суду.

Таким чином, приймаючи до уваги виконання судом вимог ч. 3 ст. 4-3 ГПК України, а також ті обставини, що неявка представника відповідача ТОВ "Сілі-Кор" не перешкоджає вирішенню спору, господарський суд у відповідності до ст. 75 ГПК України здійснив розгляд справи за наявними у ній матеріалами.

Учасникам судового процесу в засіданні суду оголошено вступну та резолютивну частини рішення про задоволення позову.

Заслухавши прокурора, уповноважених представників позивачів, дослідивши матеріали справи , господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

10 грудня 2009 року Міністерством охорони навколишнього природного середовища України видано спеціальний дозвіл № 5066 на користування надрами (видобування піску) Смолівського родовища Товариству з обмеженою відповідальністю "Сілі-Кор" ( м. Коростишів) строком на 20 (двадцять років) ( а. с. 58)

Додатком та невід'ємною частиною спеціального дозволу є Угода про умови користування надрами від 10.12.2009 року , згідно якої додатком № 2 вважається програма робіт , яка визначає види, об'єми та строки проведення відповідачем як надрокористувачем робіт , пов'язаних з метою видобування пісків будівельних Південно-Східної ділянки Смолівського родовища у строк дії дозволу. ( а.с. 59-60 ).

Так, у Програмі робіт ТОВ "Сілі-кор" по введенню Смолівського родовища (Південно - Східна ділянка) будівельних пісків в експлуатацію згідно (додаток № 2 до Угоди передбачені види робіт та строки їх виконання, і зокрема:

- отримання спеціального дозволу на користування надрами - у 4 кварталі 2009 року;

- складання проекту на розробку і рекультивацію родовища. ОНВС, проект гірничого відводу - у 3 кварталі 2010 року;

- підготовка матеріалів до отримання гірничого відводу і отримати його в установленому порядку - у 4 кварталі 2010 року;

- складання проекту земельного відводу і відвід землі земельного відводу - 1 квартал 2011 року;

- підготовка родовища до розробки : проходка в'їзної та розрізної траншеї та утворення площадки першочергової відробки - 2 квартал 2011 року;

- початок видобування 14 тис. м куб - 3 квартал 2011 року;

- вихід на проектну потужність кар'єру 120 тис. м куб - 2 квартал 2012 року ( а с. 69).

Як обумовлено у п. 3 ст. 3 Угоди програма робіт в цілому або окремі її показники, у разі потреби та за наявності достатніх обгрунтувань, можуть уточнюватися або змінюватися за взаємною згодою сторін в межах дії дозволу та цієї Угоди в установленому законодавством порядку .

Відповідач як надрокористувач при виконанні робіт по видам робіт та строкам їх виконання повинен забезпечити , серед іншого, відвід земельної ділянки в кінцевих межах і оформлення земельних прав користувача надр відбувається в порядку, передбаченому земельним законодавством та початок видобування пісків обсягом 14 тис. м .куб. не пізніше ніж 18 місяців з дня початку дії дозволу , а також здійснювати роботи у терміни, зазначені в Програмі робіт (ст. 4 Угоди) ( а с. 61 ).

Згідно ст. 8 Угоди державний контроль за дотриманням правил і нормативів користування ділянкою надр, умов дозволу, державний нагляд за веденням робіт по ділянці надр та їх використанню здійснює , серед іншого, Мінприроди та його органи на місцях та органи місцевого самоврядування, які , у разі виявлення порушень, мають право тимчасово зупинити провадження робіт ( дію дозволу) , а також ініціювати питання зупинення, поновлення та анулювання дозволу.

У додатку № 1 до Угоди надано характеристику Південно-Східної ділянки Смолівського родовища пісків , згідно якої останнє не розробляється більш ніж 30 років . Причини цього - проведення на площі родовища електромереж, автошляхів, знаходження частини родовища на площах земель , що відносяться до держлісу ( а с. 68).

06 липня 2012 року проведено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин ( металічні руди, неметалічні корисні копалини, горючі тверді корисні копалини), про що складено Акт № 162 у якому зафіксовано , серед іншого, те, що попередні перевірки не проводились, а стан виконання програми робіт є наступним:

- отримання спеціального дозволу на користування надрами - виконано;

- складання проекту на розробку і рекультивацію родовища. ОНВС, проект гірничого відводу - виконано ;

- підготовка матеріалів до отримання гірничого відводу і отримати його в установленому порядку - у 4 кварталі 2010 року - не виконано;

- складання проекту земельного відводу і відвід землі земельного відводу - 1 квартал 2011 року - не виконано ;

- підготовка родовища до розробки : проходка в'їзної та розрізної траншеї та утворення площадки першочергової відробки - 2 квартал 2011 року - не виконано;

- початок видобування 14 тис. м куб - 3 квартал 2011 року - не виконано ;

- вихід на проектну потужність кар'єру 120 тис. м куб - 2 квартал 2012 року - не виконано ( а с. 75-76 ).

У п. 2 Акту перевірки № 162 зафіксовано, що акт про надання гірничого відводу та документи, які посвідчують право власності на земельну ділянку для потреб, пов'язаних з користуванням надрами - відсутні ( а. с. 72)

У п. п. 2, 4 - 10, 12 - 14 Акту перевірки № 162 зафіксовано, що Південно-Східна ділянка Смолівського родовища не розробляється з моменту отримання спеціального дозволу від 10.12.2009 № 5066 ( а с. 75-77).

У таблиці Акту перевірки № 162 викладено зміст виявлених порушень з посиланням на пункт, статтю нормативного акту, що порушено, у числі яких, зазначено наступні:

- ТОВ "Сілі -Кор" протягом двох років не приступило до користування надрами - ст. ст. 24, 26 Кодексу України про надра; Угода про умови користування надрами від 10.12.2009 року;

- ТОВ "Сілі-Кор" не виконано п.п. 3 -7 Програми робіт - ст. ст. 17, 18 та 24 Кодексу України про надра; Угода про умови користування надрами від 10.12.2009 року.

У зв'язку з цим, в Акті перевірки № 162 зазначено, що на підставі п. 22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою КМУ від 30.05.11 року № 615, до Держгеонадр України буде направлене подання щодо зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 10.12.2009р. № 5066.

Акт перевірки № 162 без зауважень підписано 06.07.12 року директором відповідача Мельниченко О. В. ( а с. 79).

На підставі Акту планової перевірки від 06.07.2012 року був виданий припис від 11.07.12року № 362-14/03, яким зобов'язано відповідача усунути виявлені порушення у строк до 06.09.2012 року та подати на підтвердження викладеному відповідні матеріали. Одночасно попереджено , що у разі невиконання припису в зазначений термін, буду направлено подання щодо зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 5066 від 10.12.2009 року.

Судом встановлено, що на підставі наказу Державної служби геології та надр України від 14.06.11р. № 23 "Про проведення геологічної експертизи" та листа відповідача від 02.08.12р. № 2/12 щодо геологічної експертизи з метою подовження дії спеціального дозволу на користування надрами отримано експертний висновок № 8-Е від 08.10.12 року казенного підприємства "Кіровгеологія" , у якому, серед іншого, викладено наступні висновки та пропозиції:

- умови спеціального дозволу на користування надрами від 10.12.2009 року № 5066 виконуються ТОВ "Сілі-Кор" із значним відставанням;

- відсутній Державний акт про надання гірничого відводу, який являється обов'язковим у складі пакета документів для надання дозволу на розробку проекту землеустрою земельної ділянки та укладання договору оренди земельної ділянки ;

- визнається за доцільне розглянути питання щодо поновлення дії спеціального дозволу на користування надрами від 10.12.2009 року № 5066 , та щодо внесення змін ( у частині строків проведення робіт) до Програми робіт (додаток № 2) до Угоди про умови користування надрами від 10.12.2009р. ( а.с. 89-91).

В ході вирішення спору, у позивача Державної служби геології та надр України було витребувано ухвалами суду від 25.02.13 р. та 12.03.13р. письмове пояснення по суті зупинення та поновлення дії спеціального дозволу на користування надрами від 10.12.2009 р. № 5066 на підставі Акту № 162 від 06.07.2012 року. Однак позивач вимоги ухвал суду не виконав, про причини невиконання суд не повідомив.

У зв'язку з цим, судом не встановлені обставини як зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 10.12.2009 р. № 5066 , так і його поновлення.

Однак судом встановлено наступне.

Рішенням 8 сесії 5 скликання Житомирської обласної ради від 05.04.07р. № 233 затверджено перелік документів, які мають бути у проектах гірничих відводів ( частини надр), що надаються користувачам надр для розробки родовищ корисних копалин на території Житомирської області.

Так, у п.п. 8-11 цього переліку обов'язковими документами проектів гірничих відводів є : згода власника землі або землекористувача про надання гірничого відводу; рішення сільської, селищної або міської ради про погодження надання гірничого відводу; рішення районної ради про погодження надання гірничого відводу; висновок районної державної адміністрації про погодження надання гірничого відводу (а.с. 130).

У зв'язку з цим, у відповідача ТОВ "Сілі-Кор" ухвалою суду від 25.03.13 року були витребувані докази виконання належним чином вимог Житомирської обласної ради в частині подання повного переліку документів, які мають бути у проектах гірничих відводів, що надаються користувачам надр для розробки родовищ корисних копалин на території Житомирської області.

Однак відповідачем вимоги ухвали суду від 25.03.13 року не виконано, причини невиконання - не повідомлено.

Натомість позивачем Житомирською обласною радою надані наявні у неї докази на підтвердження тим обставинам, що відповідач дійсно звертався за отримання акта гірничого відводу та які свідчать про наступне.

17.02.10 року за вих. № 16 відповідач оформив заявку на одержання гірничого відводу до Житомирської обласної ради разом із проектом гірничого відводу ( а.с. 132).

Проект гірничого відводу в редакції 17.02.10 року сторонами спору - не подано.

В подальшому за вих. № 18 від 11.03.10 року відповідач до заявки на одержання гірничого відводу 17.02.10 року за вих. № 16 додав додаткові документи ( а.с. 134).

Листом за вих. № 22 від 04.06.2010року відповідач просить Житомирську обласну раду розглянути доповнені матеріали відповідно до заявки на одержання гірничого відводу 17.02.10 року за вих. № 16 ( а.с. 135).

Листом від 17.06.10р. за вих. № р-5-19/755 Житомирська обласна рада повернула відповідачу матеріали щодо надання гірничого відводу , вказавши на те, що проект гірничого відводу необхідно доповнити, серед іншого:

- рішенням сільської ради про погодження надання гірничого відводу;

- згодою власника землі або землекористувача про надання гірничого відводу;

- рішенням районної ради про погодження надання гірничого відводу відповідно до визначеної проектом площі ( а.с. 136).

Відповідач оформив повторну заявку на одержання гірничого відводу за вих. № 33 від 14.02.11 року разом із проектом гірничого відводу ( а.с. 138).

Проект гірничого відводу в редакції 14.02.11 року сторонами спору - не подано.

Житомирська обласна рада повторно листом від 06.04.11р. за вих. № р-5-22/487 повернула відповідачу простою кореспонденцією матеріали щодо надання гірничого відводу , вказавши на те, що проект гірничого відводу необхідно доповнити, серед іншого:

- рішенням сільської ради про погодження надання гірничого відводу;

- згодою власника землі або землекористувача про надання гірничого відводу ( а.с. 127, 137).

Судом встановлено, що під час розгляду заявки на одержання гірничого відводу 17.02.10 року за вих. № 16 Житомирською обласною радою до неї з клопотанням за вих. № 71 від 05.03.10 року звернулась Харитонівська сільська рада, яка з посиланням на відповідні рішення сесії сільської ради, просила не погоджувати відповідачу гірничий відвід з тих підстав, що сільська рада таких погоджень також не надавала, тоді як землі, на яких знаходиться гірничий відвід, перебувають у користуванні і рішення про віднесення їх до земель запасу сільською радою не приймалося ( а.с. 133).

На вимогу ухвали суду від 25.03.13 року Харитонівська сільська рада письмово підтвердила, що ТОВ "Сілі-Кор" з приводу розгляду питання про погодження надання гірничого відводу до сільської ради не зверталось. Харитонівська сільська рада листом за вих. № 390 від 23.11.12р. підтвердила, що не погоджувала відповідачу виділення земельної ділянки. Сільській раді не відомі власники або землекористувачі земельних ділянок, що накладаються в натурі ( на місцевості) а географічні координати Смолівського родовища ( а с. 19, 148).

В свою чергу, Коростишівська районна рада рішенням 25 сесії 5 скликання від 25.02.10 року № 584 погодила ТОВ "Сілі-Кор" надання гірничого відводу під розробку Південно-Східної ділянки Смолівського родовища піску площею 39,4 га , яке розташоване в Коростишівському районі Житомирської області, 1 км на південний схід від східної околиці с. Смолівка , на землях ДП "Коростишівський лісгосп АПК" ( а.с. 146).

Аналогічного змісту погодження надано відповідачу Коростишівською РДА ( лист за вих. № 02-19/328 від 09.02.10р.) ( а.с. 147).

В ході вирішення спору судом додатково встановлено, що відповідач за весь період з дати отримання спеціального дозволу (2009-2012р.р.) не погоджував План розвитку гірничих робіт ( а.с. 14).

Судом також встановлено, що 22 січня 2013 року між позивачем Державною службою геології та надр України та відповідачем ТОВ "Сілі-Кор" укладено Угоду № 5066 з додатками №№ 1 та 2.

Зокрема, згідно додатку № 2 "Програма робіт ТОВ "Сілі-Кор" з видобування будівельних пісків Південно-Східної ділянки Смолівського родовища" строком проведення таких робіт, як підготовка матеріалів до отримання гірничого відводу, і отримання його в установленому порядку визначено 1 квартал 2013 року, а складання проекту земельного відводу , і відвід землі - 4 квартал 2013 року.

На дату винесення рішення у справі відповідачем докази отримання гірничого відводу в установленому порядку у 1 кварталі 2013 року - не подано, а також не подано рішення Харитонівської сільської ради про погодження надання гірничого відводу та згоду землекористувача ДП "Коростишівський лісгосп АПК" про надання гірничого відводу , як це вимагається згідно Переліку № 233.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази сукупно відповідно до ст.ст. 4-7 та 43 ГПК України, господарський суд прийшов до висновку позову задовольнити з наступних підстав.

Згідно ст. ст. 8, 13 Конституції України та ч. 2 ст. 5 Господарського кодексу України конституційну основу правового господарського порядку в Україні становить право власності Українського народу на надра, які знаходяться в межах її території. Надра, як виключна власність Українського народу, надаються тільки у користування ( ст. 4 Кодексу України "Про надра" від 27.07.1994 № 132/94-ВР ( далі - Кодекс про надра ).

Український народ здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради. Окремі повноваження щодо розпорядження надрами законодавством України можуть надаватися відповідним органам виконавчої влади.

Згідно статті 6 Кодексу про надра та постанови КМУ від 12 грудня 1994 р. N 827 «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення» пісок є корисною копалиною місцевого значення та надається суб'єктам господарювання лише в користування в порядку , встановленому цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання.

Відповідно до статті 9-1 Кодексу України "Про надра" до компетенції обласних рад у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законодавчими актами, належить, зокрема, надання надр у користування для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення.

Стаття 19 Кодексу про надра визначає, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

За змістом ч.3 цієї статті користування надрами, у випадках, передбачених цим Кодексом, може здійснюватися і без надання гірничого відводу чи спеціального дозволу. Зокрема, згідно статті 23 цього Кодексу право видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення ( наприклад, пісок) без спеціальних дозволів та гірничого відводу мають землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок.

Відповідно до ч.3 ст. 17 цього Кодексу гірничі відводи для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення надаються обласними радами і підлягають реєстрації в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

У ч.5 ст. 17 цього Кодексу зазначено, що порядок надання гірничих відводів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У п.22 чинній на дати звернення відповідача до Житомирської обласної ради 17.02.10 р. та 14.02.11р., гірничі відводи для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення надаються, зокрема, обласною радою.

Зазначеними вище приписами чинного законодавства визначаються повноваження Житомирської обласної ради у правовідносинах стосовно надання надр в користування юридичним особам, яку визначено позивачем за цим позовом.

Згідно п. 25 цього Положення до прийняття рішення про надання гірничого відводу розглядається і перевіряється, серед іншого, відповідність проекту гірничого відводу вимогам цього Положення та наявність документів, які додаються до проекту. Так, вимоги до проекту гірничого відводу встановлені у додатку N 2 до цього Положення

У п. 6 цього додатку було визначено, що з урахуванням мети використання надр до проекту гірничого відводу додаються:

- документ про згоду землевласника або землекористувача з рішенням про надання гірничого відводу;

- документ, що засвідчує погодження відповідною Радою народних депутатів клопотань про надання надр у користування у випадках, передбачених Кодексом України про надра.

Аналогічні вимоги до переліку документів, що є обов'язковими у складі проекту гірничого відводу затверджені рішенням 8 сесії 5 скликання Житомирської обласної ради від 05.04.07р. № 233 , на яке посилався позивач , повертаючи матеріали проекту відповідачу у справі у 2010 та 2011 роках.

Однак відповідач не навів причин неподання Житомирській обласній раді зазначених документів для отримання гірничого відводу.

Як зазначено у п. 11. Положення земельні ділянки для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, якщо інше не передбачено актами законодавства, виділяються після надання гірничого відводу в порядку, передбаченому чинним земельним законодавством.

З врахуванням встановлених судом обставин, відповідач статусу землекористувача так і не набув, а відтак не набув прав на видобування корисних копалин за умовами ст. 23 Кодексу про надра.

Відповідно до статті 26 зазначеного Кодексу право користування надрами припиняється у разі, якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу 180 календарних днів не приступив до користування надрами (п.6).

Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, у судовому порядку.

Відповідно до статті 16 цього Кодексу спеціальні дозволи на користування надрами у межах конкретних ділянок надаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр ( стаття чинній в редакції).

Таким органом, станом на 10.12.2009року (дата видачі ТОВ "Сілі-Кор" спеціального дозволу на користування надрами ) згідно з Положенням про Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2006 р. N 1524 було Мінприроди.

В подальшому, Указом Президента України від 6 квітня 2011 року N 391/2011 затверджено Положення про Державну службу геології та надр України, яка на сьогодні є центральним органом виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 р. № 615 в редакції, чинній на день подання позову, затверджено Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами, який поширюється на всі види користування надрами ( далі - Порядок № 615 ).

У п. 23 Порядку №615 зазначено, що право користування надрами припиняється органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням органів державного гірничого та санітарно-епідеміологічного нагляду, державного геологічного і екологічного контролю, органів місцевого самоврядування, органів державної податкової служби у разі, зокрема, коли суб'єкт господарської діяльності протягом двох років, а щодо нафтогазоперспективних площ, родовищ нафти і газу - 180 календарних днів та газу (метану) вугільних родовищ - одного року з початку дії дозволу без поважної причини не розпочав користування надрами.

Припинення права користування надрами здійснюється шляхом прийняття Держгеонадрами наказу, який може бути оскаржено надрокористувачем в судовому порядку.

Відповідно до ч. 2. ст. 38 Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд України переглядає справи з підстав неоднакового застосування судами (судом) касаційної інстанції однієї і тієї ж норми матеріального права у подібних правовідносинах у порядку, передбаченому процесуальним законом.

У статті 111-28 ГПК України зазначено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Так, у постановах Верховного Суду України від 25 червня 2011 року ( позивач ДП "Виробничий підрозділ "Шадурський кар'єр "Карат" ЗАТ "Гірничодобувний і каменеобробний комбінат "Біличі" до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України про визнання протиправним та скасування наказу) та від 19 вересня 2011 року ( позивач ТОВ "Торговий дім "ТГК" до до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України про визнання протиправним та скасування наказу про анулювання спеціального дозволу), прийнятих з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції (ВАСУ) ст. 26 Кодексу України "Про надра" зазначено, що Мінприроди має право у випадках, передбачених пунктами 1,2,3, та 7 частини першої статті 26 Кодексу , самостійно припиняти право користування надрами. У випадках, передбачених пунктами 4, 5,6 цієї статті, за умови незгоди користувачів, це право припиняється у судовому порядку.

Об'єднуючою ознакою цих випадків, як робить висновки Верховний Суд України , є неналежне використання права, зокрема, невикористання надр суб'єктом господарської діяльності протягом двох років з початку дії спеціального дозволу.

Вище наведеним підтверджується, що право на позов з підстав, визначених прокурором у позовній заяві станом на дату його подання має Державна служба геології та надр України, яку визначено другим позивачем за цим позовом.

Судом встановлено, що положення п. 23 Порядку № 615 не були передумовою звернення прокурора з цим позовом до суду, а останній ініційовано ним самостійно в інтересах держави в особі Державної служби геології та надр України з тих підстав, що останню на нормативному рівні визначено органом , уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах.

У зв'язку з цим, заслуговує на увагу правовий висновок Конституційного Суду України, викладений в абз. 3 п.4 Рішення від 8 квітня 1999 року у справі № 1-1/99 про те, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів.

Однак в кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає, з посиланням на законодавство, підстави подання позову, вказує в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У п. 3 Рішення Конституційного Суду України від 12 жовтня 2011 року N 11-рп/2011 у справі N 1-20/20 (щодо офіційного тлумачення положення частини четвертої статті 21 Закону України "Про прокуратуру" ) додатково наголошено на тому, що здійснюючи нагляд за додержанням і застосуванням законів, прокурор має право звертатися до суду з заявами про захист прав і законних інтересів, зокрема, держави (пункт 6 частини другої статті 20, частина четверта статті 21 Закону).

Вказаний висновок узгоджується також з Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року N 15-рп/2002 , у якому зазначено, що зі змісту частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, які виникають у державі, випливає, що кожен із суб'єктів правовідносин у разі виникнення спору може звернутися до суду за його вирішенням і таке право не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами (абзаци третій, восьмий пункту 3 мотивувальної частини, перше речення пункту 1 резолютивної частини).

З врахуванням вище викладеного, бездіяльність Державної служби геології та надр України в ініціюванні питання припинення у відповідача права користування надрами з підстав його неналежного використання протягом двох років з початку дії спеціального дозволу в судовому порядку не перешкоджає прокурору реалізувати зазначене конституційне право безпосередньо на підставі Конституції України (частина третя статті 8, частина друга статті 55)(абзаци другий, третій пункту 5 мотивувальної частини рішення КСУ від 16 квітня 2009 року N 7-рп/2009 ) в обраний ним спосіб захисту порушеного права ( рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року N 15-рп/2002 у справі N 1-2/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) - шляхом припинення права користування надрами, що відповідає ч. 2 ст. 16 ЦК України , ч.2 ст.20 ГК України та ст. 26 Кодексу про надра.

У ч. 3 ст. 24 Кодексу про надра визначено, що права та обов'язки користувача надр виникають з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами.

Користувач надр, який отримав спеціальний дозвіл на користування надрами та гірничий відвід має виключне право здійснювати в його межах користування надрами відповідно до цього спеціального дозволу .

Окрім спеціального дозволу, орган, з питань його надання, обумовлює з надрокористувачем умови користування надрами шляхом укладення відповідної угоди, з метою їх раціонального та ефективного використання (п. 9 Порядку надання у 2009 році спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2009 р. N 608 ).

Згідно п. 14 Порядку № 608 надрокористувач, якому надано дозвіл повинен приступити до користування ділянкою надр протягом двох років починаючи з дати його надання.

За правилом ч. 2 ст. 12 Цивільного кодексу України нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом, зокрема, п. 6 ст. 26 Кодексу про надра.

Припинення права користування надрами в судовому порядку здійснюється за таких встановлених обставин: проти припинення такого права заперечує надрокористувач, який допустив неналежне його використання протягом двох років з початку дії спеціального дозволу без поважних причин.

У Кодексі про надра України чи в іншому нормативно - правовому акті, що регулює правовідносини користування надрами відсутній перелік поважних причин, з якими право користування надрами може не припинятися, а також не визначені критерії віднесення причин до поважних.

Однак судом враховується, що в ході вирішення цього спору відповідач не навів жодного обгрунтованого доводу згідно з яким неотримання гірничого відводу та прав оренди на земельну ділянку можна було би розцінити як об'єктивну поважну причину нездійснення права користування надрами більше двох років підряд. Більше того, за весь час дії спеціального дозволу відповідач навіть не звертався до Харитонівської сільської ради з питання погодження надання гірничого відводу, тоді як достеменно знав, що таке погодження є обов'язковим. Зазначений обов'язок припинився лише 16.08.12 р. у зв'язку із виключенням абзацу сьомого пункту 6 додатку № 2 до Положення про порядок надання гірничих відводів постановою КМ N 730 від 08.08.2012 р.

Як встановлено судом відповідач не виконав і вимоги припису № 362-14/03 від 11.07.12року у строк до 06. 09.12 року , а вжиті ним дії щодо звернення з листом від 02.08.12р. № 2/12 до казенного підприємства "Кіровгеологія" з метою подовження дії спеціального дозволу на користування надрами не були необхідними для виконання вимог цього припису. Оскільки строк дії спеціального дозволу на користування надрами від 10.12.2009 року визначено у 20 років , тому незрозумілими є такі дії відповідача у 2012 році.

Насправді, обов'язок надати висновок геологічної експертизи був встановлений відповідачу наказом Державної служби геології та надр України від 14.06.11р. № 23 "Про проведення геологічної експертизи" , до виконання якого він приступив лише 02.08.12р., тобто з пропуском річного терміну.

Вчинені дії щодо укладення Угоди № 5066 від 22 січня 2013 року, господарський суд розцінює як зловживання правами, а стосовно позивача - Державної служби геології та надр України - як порушення вимог ст. 19 Конституції України. Одночасно господарський суд констатує, що нові строки виконання робіт , визначені у додатку № 2 до цієї Угоди, відповідачем , знову-таки, порушено.

За наведених обставин, коли йдеться про наявність оціночних понять ( поважні причини) у нормативно-правовому акті, який підлягає застосуванню, можливість приймати рішення з урахуванням загальних засад цивільного законодавства: добросовісності, розумності та справедливості ( ст. 3 ЦК України) дозволяє правова позиція Конституційного Суду України, викладена у рішенні від 1 грудня 2004 року N 18-рп/2004 у справі N 1-10/004 (справа про охоронюваний законом інтерес) про те , що пріоритетом національних інтересів України є, серед іншого, раціональне використання природних ресурсів, а також рішення Європейського суду з прав людини , згідно якого стверджується право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів (рішення від 6 листопада 2008 р. у справі «Ісмаїлов проти Росії» ) та припиняти право користування ним задля захисту таких інтересів ( рішення у справі "Маатшап Смітс та інші проти Нідерландів" від 3 травня 2001 року, рішення у справі " Аллан Якобсон проти Швеції" від 25.10.1989 року, рішення у справі "Пайн Велі Девелопмент ЛТД"та інші проти Ірландії" від 29.11.1991р.)

Зазначене узгоджується також із прецедентною практикою Європейського суду з прав людини про те, що видані державою "дозволи» є власністю за змістом статті 1 Протоколу № 1 ( рішення у справі "Тре Тракторер Актіболаг» проти Швеції від 07 липня 1989 року) , але держава надає дозвіл на певних умовах, і якщо власник "дозволу" порушує ці умови, то держава може не надати новий або анулювати вже виданий дозвіл.

Оскільки надра (корисні копалини) є власністю Українського народу та надаються суб'єктам господарювання лише в користування, припинення відповідного права відповідачу, яке він не здійснює більше двох років підряд без поважних причин, відповідає національним інтересам щодо раціонального використання природних ресурсів, на необхідності судового захисту яких наполягав у позові прокурор.

З врахуванням вимог ст. 33 ГПК України прокурором доведено право вимоги, натомість відповідачем останнє не спростовано.

Додатково суд звертає увагу, що підставою припинення права користування надрами, як це передбачено ст.ст. 11 та 16 ЦК України, вважатиметься рішення суду, а не наказ Держгеонадрами про анулювання спеціального дозволу, як це передбачено п. 23 Порядку № 615.

За приписами ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст.4-3, 4- 7, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Припинити право користування надрами, що надане Товариству з обмеженою відповідальністю "Сілі-кор"" ( 112501, Житомирська область, м. Коростишів, вул. Пролетарська, буд. 2 , ідентифікаційний код 35006692 ) спеціальним дозволом на користування надрами №5006 від 10.12.2009 р.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілі-кор"" ( 112501, Житомирська область, м. Коростишів, вул. Пролетарська, буд. 2 , ідентифікаційний код 35006692 ) в дохід Державного бюджету України:

- 1147,00 грн. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 15 квітня 2013 року

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати: 1 - у справу,

2- прокурору Коростишівського району ( рек.), 3 - прокурору м. Житомира ( нарочним),

4 - позивачу Житомирській обласній раді (нарочним)

5 - позивачу Державній службі геології та надр України ( 03680, м.Київ, вул. Ежена Потьє, 16 ) - рек. ,

6 - відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Сілі-Кор" ( 12501, м. Коростишів, вул. Пролетарська, буд. 2 ) - рек.