ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
08 квітня 2013 рокуСправа № 912/257/13-г Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Шевчук О.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/257/13-г
за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
до відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз", м. Кіровоград
про стягнення 13635717,60 грн.
Представники сторін:
від позивача - головний юрисконсульт відділу претензійно-позовної роботи Данилевський О.М., довіреність №14-460 від 02.10.2012 р.;
від відповідача - юрисконсульт відділу по роботі з юридичними особами Богушевич Є.А., довіреність № 07/01-106 від 19.12.2012 р., Олійник Д.С., довіреність № 07/01-138 від 19.12.2012 р.
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" заборгованості в сумі 13635717,60 грн., з яких: основний борг в сумі 11880576,45 грн., пеня в сумі 1283175,06 грн., сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів в розмірі 154562,95 грн., 3% річних в сумі 317403,14 грн., з покладенням на відповідача судового збору.
У судовому засіданні 02.04.2013 р. та 08.04.2013 р. представники позивача повідомили про погашення відповідачем основної суми заборгованості, проте заяви про зменшення суми позову не подали. В частині стягнення інфляційних втрат, 3% річних та пені позивач свої вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач у відзиві на позовну заяву позов не визнав та виклав прохання зменшити розмір пені до 50000,00 грн., а в решті позовних вимог відмовити. На думку відповідача, останнім не було порушено зобов'язань в частині оплати отриманого від позивача для виробничо-технологічних та нормативних втрат природного газу, оскільки невиконання зобов'язань обумовлено об'єктивними причинами (виконанням інвестиційної програми, заборгованістю усіх категорій споживачів перед ВАТ "Кіровоградгаз") та є наслідком подій не залежних від волі відповідача. Обґрунтовуючи свої доводи щодо відмови в задоволенні позову в частині стягнення суми основного боргу, відповідач послався на те, що заявлена до стягнення сума сплачена останнім в повному обсязі.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Між публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (надалі - Постачальник) та відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" (надалі - Покупець) 31.01.2011р. укладено договір купівлі-продажу природного газу №14/163/11(надалі - Договір).
За умовами даного Договору Постачальник зобов'язався передати Покупцеві в 2011 році імпортований природний газ для виробничо-технологічних витрат та нормованих витрат Покупця, а Покупець, в свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 2.1 цього Договору.
У третьому розділі Договору сторони узгодили порядок та умови передачі, приймання та обліку газу, а саме: строк поставки газу з 1 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року включно; газ передається Покупцеві на газорозподільних станціях; право власності на газ переходить від Постачальника до покупця в пунктах приймання-передачі. Приймання-передача газу, поставленого Постачальником Покупцеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актами приймання-передачі газу. Не пізніше 10 числа місяця наступного за місяцем поставки газу, Покупець зобов'язується надати Постачальнику два примірники Акту приймання-передачі газу, підписані та скріплені печаткою Покупця, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу. Акти є підставою для остаточних розрахунків.
Відповідно до пункту 5.1 Договору оплата за газ, з урахуванням вартості його транспортування, здійснюється Покупцем грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 15 числа, наступного за місяцем поставки газу.
Договір, згідно пункту 9.1, набирає чинності з дати підписання та скріплення печатками сторін та поширює дію на відносини, що склались між сторонами з 01.01.2011р. і діє у частині поставки газу до 31.12.2011р. включно, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення.
Договір підписано та скріплено печатками сторін.
До даного Договору сторонами підписано додаткові угоди № 1 від 28.02.2011р., № 2 від 05.04.2011р., №3 від 27.07.2011р., №4 від 31.08.2011р., №5 від 30.09.2011р., №6 від 30.09.2011р., №7 від 11.10.2011р., №8 від 31.01.2012р., №9 від 31.05.2012р., №10 від 06.07.2012р. (а. с. 16-24), згідно яких вносились зміни до розділу 4 договору стосовно ціни газу та ціни договору.
В зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором по оплаті поставленого природного газу, за останнім, на думку позивача, утворилась заборгованість в сумі 13635717,60 грн., що стало підставою для звернення публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" з даним позовом до господарського суду.
При вирішенні даного спору господарським судом враховано наступне.
Відповідно до положень статті 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Частина 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачає, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
За змістом статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Господарський суд враховує, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Так, за змістом статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов договору, протягом січня 2011р. по листопад 2012р. передав відповідачу природний газ на загальну суму 69940561,88 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу: №05/11-17-ВТВ від 31.05.2011р., на суму 1513513,73 грн., №06/11-17-ВТВ від 30.06.2011р. на суму 1717758,78 грн., №06/11-17-ВТВ від 31.07.2011р. на суму 155176,44 грн., №06/11-17-ВТВ від 29.07.2011р. на суму 1448308,39 грн., №08/11-17-ВТВ від 31.08.2011р. на суму 1823327,26 грн., №09/11-17-ВТВ від 30.09.2011р. на суму 2237315,22 грн., №б/н від 31.10.2011р. на суму 1762323,74 грн., №б/н від 31.10.2011р. на суму 3096486,82 грн., №б/н від 29.02.2012р. на суму 16204861,15 грн., №б/н від 31.03.2012р. на суму 11894843,66 грн., №б/н від 30.04.2012р. на суму 4083161,82 грн., №б/н від 31.05.2012р. на суму 427096,31 грн., №б/н від 30.06.2012р. на суму 433870,48 грн., №б/н від 31.07.2012р. на суму 521429,64 грн., №б/н від 31.08.2012р. на суму 3010810,46 грн., №б/н від 30.09.2012р. на суму 3632764,36 грн., №б/н від 31.10.2012р. на суму 6388939,76 грн., №б/н від 30.11.2012р. на суму 9588573,86 грн. (а. с. 25-42).
Відповідач свої зобов'язання за договором виконав частково та сплатив позивачу 79099609,93 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками з рахунку №37122220077720 (а. с. 99-122) та реєстрами прийнятих платежів на користь НАК "Нафтогаз України" (а. с. 123-135).
Враховуючи сплату відповідачем 79099609,93 грн. суми основного боргу, за останнім залишилась непогашена заборгованість в розмірі 11880576,45 грн.
В подальшому, основний борг в сумі 11880576,45 грн. було погашено відповідачем в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.161-165). При цьому, господарським судом встановлено, що частина заборгованості в розмірі 8386459,59 грн. погашена відповідачем до звернення позивача з даним позовом до господарського суду, а частина - в сумі 3494116,86 грн. - погашена 06.03.2013 р. (платіжне доручення №4 від 21.02.2013 р., а.с.165), тобто після звернення позивача до господарського суду.
Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджено факт сплати відповідачем 3494116,86 грн. суми основного боргу, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України в зв'язку з відсутністю предмета спору.
Відповідно до ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у випадку припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.
В частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 8386459,59 грн. в задоволенні позову слід відмовити.
Оскільки відповідачем заборгованість за поставлений природний газ сплачена несвоєчасно, позивач просить суд стягнути з відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" пеню в сумі 1283175,06 грн. за період з 15.08.2012р. по 14.01.2013р., суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів в розмірі 154562,95 грн. за період з травня 2011р. по грудень 2012р. та 3% річних в сумі 317403,14 грн. за період з травня 2011р. по грудень 2012р.
Відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Господарський суд враховує, що позивач індекс інфляції, 3% річних та пеню нараховує за період з травня 2011 р. станом на 14.01.2013 р., при цьому при обрахуванні суми інфляційних втрат останнім безпідставно не було враховано дефляцію в цей період.
Поряд з цим, слід зазначити, що відповідачем в своєму розрахунку враховано дефляцію, але невірно розраховано суму інфляційних втрат. Так, відповідач не врахував, що інфляційні втрати підлягають нарахуванню, починаючи з червня 2011 р. В червні інфляційні збитки складають 6054,05 грн. В період з листопада 2011 р. по лютий 2012 р. сума інфляційних втрат складає 96257,32 грн. Крім того, сума інфляційних втрат за грудень 2012 р. складає 36276,94 грн. виходячи із суми заборгованості 18138387,46 грн. В іншій частині розрахунок інфляційних втрат відповідача є правильним (а.с.186).
Таким чином, сума інфляційних втрат, яка підлягає стягненню з відповідача за період з червня 2011р. по грудень 2012р., становить 108878,94 грн.
За викладених обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 154562,95 грн. інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню на суму 108878,94 грн.
Розглядаючи позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 317403,14 грн. господарський суд враховує, що позивачем правомірно визначено період для нарахування та суму 3 % річних, що підтверджується розрахунком відповідача, а тому, позовні вимоги в цій частині заявлені правомірно і підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача пені в сумі 1283175,06 грн. за період з 15.04.2012р. по 14.01.2013р., господарський суд враховує, що згідно п. 6.2. договору за несвоєчасну оплату газу у строки, зазначені в п. 5.1. цього договору, Покупець сплачує на користь Постачальника, крім суми заборгованості, пеню в розмірі не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу. Пеня нараховується з наступного дня після закінчення строку остаточного розрахунку за звітний місяць.
За розрахунком відповідача сума нарахованої пені, яка може бути стягнена з останнього складає - 709287,25 грн.
В той же час відповідач просить суд зменшити суму пені, яка підлягає стягненню, до 50000,00 грн., посилаючись, зокрема, на ті обставини, що невиконання зобов'язань перед позивачем обумовлено об'єктивними, незалежними від відповідача, причинами, зокрема, виконанням інвестиційної програми, заборгованістю усіх категорій споживачів перед ВАТ "Кіровоградгаз", тощо.
Статтею 83 Господарського процесуального кодексу України господарському суду надано право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Суд також враховує положення підпункту 3.17.4. пункту 3.17 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18.
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені господарський суд враховує: ступінь виконання боржником зобов'язань за договором, а також те, що причиною неналежного виконання зобов'язання відповідачем є, зокрема, несвоєчасність оплати поставленого газу теплогенеруючими організаціями. Враховується також, що прострочення виконання зобов'язання є незначним, та вжиття відповідачем всіх можливих заходів для погашення заборгованості перед позивачем (добросовісна поведінка відповідача).
Господарський суд вважає даний випадок винятковим та зменшує розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача до 50000,00 грн.
Таким чином, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" підлягають частковому задоволенню на суму 476282,08 грн., з яких 50000,00 грн. пені, 108878,94 грн. інфляційних втрат та 317403,14 грн. 3% річних.
Провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 3494116,86 грн. підлягає припиненню. В іншій частині в задоволенні позову слід відмовити.
Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на останнього покладаються витрати по сплаті судового збору в сумі 68820,00 грн. на підставі ч.2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України .
Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" (м. Кіровоград, вул. Володарського, 67, ідентифікаційний код 03365222) на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720) - 476282,08 грн. заборгованості, з них: 50000,00 грн. пені, 108878,94 грн. інфляційних втрат, 317403,14 грн. 3% річних, а також 68820,00 грн. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 3494116,86 грн. припинити.
В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Повне рішення складено 15.04.2013 року.
Суддя О.Б. Шевчук
Судове рішення № 30673879, Господарський суд Кіровоградської області було прийнято 08.04.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 912/257/13-г. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: