Рішення № 30673847, 10.04.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2013 р. Справа № 911/476/13-г

Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", м.Бориспіль

до Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Аеросвіт", с. Гора Бориспільського району

про стягнення 21554151,94 грн.

за участю представників: згідно з протоколом судового засідання.

Обставини справи:

Державним підприємством "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (надалі позивач) заявлено позов до Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Аеросвіт" (надалі відповідач) про стягнення основного боргу 21344319,28 грн., пені у розмірі 174860,54грн. та 3% річних на суму 34972,12 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не оплачено надані позивачем послуги з наземного обслуговування в грудні 2012 р. та за період з 01.01.2013 р. по 15.01.2013 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.02.2013 р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 05.03.2013 р.

28.02.2013 р. представником позивача через канцелярію господарського суду Київської області на вимогу ухвали господарського суду від 12.02.2013 р. подано витребувані судом документи.

04.03.2013 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником позивача подано заяву про збільшення розміру позовних вимог до 25075521,45 грн., з яких: 246175875,76 грн. основний борг, 379915,25 грн. пеня, 2037,39грн. інфляційні втрати та 75983,05 грн. 3 % річних.

Збільшені позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не оплачені надані позивачем послуги з наземного обслуговування за період з 16.01.2013 р. по 15.02.2013 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.03.2013 р. у зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача розгляд справи відкладено на 22.03.2013 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.03.2013 р. у зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача розгляд справи відкладено на 10.04.2013 р.

У судове засідання представник відповідача не з'явився, хоча про місце, дату та час судового засідання останній був повідомлений належним чином ухвалами господарського суду від 12.02.2013 р., 05.03.2013 р. та 22.03.2013 р. Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників учасників судового процесу, суд

встановив:

Між Державним міжнародним аеропортом "Бориспіль" (обслуговуюча компанія, позивач у справі) та Приватним акціонерним товариством "Авіакомпанія "Аеросвіт" (далі - відповідач, перевізник) укладено договір на наземне обслуговування від 01.05.2010 у формі додатку № В1.1/02.1.1-14/23.9-62 до Стандартної Угоди ІАТА про наземне обслуговування від січня 2004 року (далі - договір).

У преамбулі Додатку № В1.1/02.1.1-14/23.9-62 вказано, що він складений у відповідності до спрощеної процедури, де сторони погоджуються про те, що умови Основної угоди та Додатку А до Стандартної Угоди ІАТА про наземне обслуговування від січня 2004 року, опубліковані Міжнародною асоціацією повітряного транспорту, застосовуються так, що ніби ці умови були повністю повторені в цьому документі. Підписавши цей Додаток В, сторони підтверджують, що вони ознайомлені з зазначеною вище Основною угодою та Додатком А.

Умовами Договору сторони, зокрема, погодили послуги, що надаються за Договором та їх ціни, а також те, що аеропортові збори: за посадку-зліт повітряного судна (далі, ПС), за обслуговування пасажирів в аеровокзалі, за забезпечення авіаційної безпеки, за наднормативні стоянки повітряного судна, не входять у вартість наземного обслуговування і встановлюються відповідним наказом уповноваженого органу державної виконавчої влади.

Наказом Мінтрансзв'язку України від 26.03.2008 № 337 "Про встановлення аеропортових зборів за обслуговування повітряних суден і пасажирів у державному підприємстві "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" передбачено, що аеропортові збори стягуються за аеропортове обслуговування повітряних суден і пасажирів, пов'язане із забезпеченням: посадки-зльоту ПС, обслуговування пасажирів в аеровокзалі, наднормативні стоянки ПС, авіаційної безпеки, а також установлено розміри цих зборів у Державному підприємстві "Міжнародний аеропорт "Бориспіль".

Пунктом 4.1. договору у редакції додаткової угоди № 25 від 01.12.2012 р. визначено, що оплата послуг здійснюється відповідачем на підставі рахунків, які виставляються позивачем. Рахунки виставляються за періоди з 01-15 числа звітного місяця до 20 числа. Та за період з 16 по останнє число звітного місяця до 5 числа місяця, що настає за звітним. Рахунки за надані послуги перевізник самостійно отримує у бухгалтерії обслуговуючої компанії в наступні строки: за період з 01-15 число звітного місяця - до 25 числа звітного місяця, та за період з 16 по останнє число звітного місяця - до 10 числа місяця, що настає за звітним.

Згідно з пунктом 4.2. договору у редакції додаткової угоди № 25 від 01.12.2012 р. в будь-якому разі, незалежно від дати фактичного отримання рахунків, оплата за надані послуги здійснюється перевізником у наступні терміни:

70 % суми рахунку за період з 01-15 числа звітного місяця - до останнього дня звітного місяця; 30 % суми рахунку за період з 01-15 числа звітного місяця - до 10-го числа місяця, що настає за звітним.

70 % суми рахунку за період з 16 по останнє число звітного місяця - до 15 числа місяця, що настає за звітним; 30 % суми рахунку за період з 16 по останнє число звітного місяця - до 20 числа місяця, що настає за звітним.

Відповідно до пункту 4.4. договору у редакції додаткової угоди № 25 від 01.12.2012р. рахунки виставляться на основі складених по кожному рейсу карт на обслуговування авіарейсів в аеропорту Бориспіль та карток обліку послуг з наземного обслуговування ПС, підписаних представниками сторін (з боку перевізника - командиром повітряного судна або представником перевізника, який належним чином уповноважений на їх підписання, з боку обслуговуючої компанії - агентом з наземного обслуговування ПС/агентом з організації обслуговування рейсів авіації загального призначення або іншою належним чином уповноваженою особою) та звітів про кількість міжнародних трансферних пасажирів.

Разом з рахунком перевізник отримує складений обслуговуючою компанією акт приймання-здачі виконаних послуг (далі - акт). Підписаний акт перевізник зобов'язаний повернути в бухгалтерію обслуговуючої компанії протягом 5 робочих днів з дати його отримання. Акти підписуються керівниками сторін або призначеними ними повноважними особами. У разі підписання зазначених у цьому підпараграфі актів не керівниками, сторони надають одна одній належним чином оформлені повноваження на осіб, що підписують акти. Якщо протягом 5 робочих днів акт не буде повернено до обслуговуючої компанії, він вважається підписаним сторонами (п. 4.8 договору у редакції додаткової угоди № 25 від 01.12.2012 р.).

Пунктом 1 договору у редакції додаткової угоди № 17 від 26.04.2012 р. продовжено строк дії додатку до 01.01.2016 р.

Відповідно до умов зазначеного вище договору позивачем було надано відповідачеві послуги, з урахуванням збільшених позовних вимог, за період з 15.12.2012р. по 15.02.2013 р. на загальну суму 24617585,76 грн., що підтверджується наступними актами приймання-здачі виконаних послуг згідно договору № В1.1/02.1.1-14/23.9-62 від 01.05.2010 р.:

від 15.12.2012 р. на суми 89292,15 грн., 860757,77 грн.;

від 31.12.2012 р. на суми 46929,50 грн., 1337190,22 грн., 305712,00 грн., 9027789,67грн., 1296339,00 грн., 281577,00 грн., 4981,00 грн., 3867,60 грн., 2400,00 грн., 1282,80 грн., 1188,00 грн., 5227,20 грн., 6454,36 грн.;

від 09.01.2013 р. на суми 4400,00 грн., 322880,00 грн., 4800,00 грн., 99960,00 грн., 12414,00 грн., 8956,80 грн., 59646,24 грн., 212734,80 грн.;

від 18.01.2013 р. на суми 5431719,24 грн., 893871,00 грн., 579952,33 грн., 160419,60грн., 281577,00 грн.;

від 22.01.2013 р. на суми 12414,00 грн., 800,00 грн., 13524,00 грн., 98720,00 грн.;

від 23.01.2013 р. на суми 71218,80 грн., 8812,80 грн., 10814,40 грн., 612822,91 грн., 216777,00 грн., 203790,50 грн., 162003,60 грн.;

від 31.01.2013 р. на суми 336369,94 грн., 334342,80 грн., 476762,01 грн., 356334,00грн., 2400,00 грн., 281577,00 грн., 504,00 грн., 18960,00 грн., 712,80 грн., 1900,80 грн., 33494,40 грн., 3676,32 грн., 4262,40 грн., 4032,00 грн., 3840,00 грн.

Відповідно до п. 4.1. договору у редакції додаткової угоди № 25 від 01.12.2012 р. задля оплати відповідачем наданих позивачем послуг на загальну суму у розмірі 24617585,76 грн., що підтверджується вказаними вище актами приймання-здачі виконаних послуг, ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" було виставлено ПАТ"Авіакомпанія "Аеросвіт" відповідні рахунки, які були отримані представником відповідача, що підтверджується розпискою останнього на реєстрах вручених рахунків, копії яких долучені до матеріалів справи.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, подані позивачем акти приймання-здачі виконаних послуг згідно договору № В1.1/02.1.1-14/23.9-62 від 01.05.2010 р. не підписані представником відповідача та не скріплені відтиском печатки останнього. Проте, відповідно до змісту п. 4.8 договору про наземне обслуговування від 01.05.2010 р. вказані акти приймання-здачі виконаних послуг слід вважати підписаними.

Разом з тим, між позивачем та відповідачем було підписано та скріплено відтисками печаток юридичних осіб акт звіряння взаєморозрахунків, з якого вбачається, що станом на 21.02.2013 р. за ПАТ "Авіакомпанія "Аеросвіт" за надані ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" послуги на підставі договору № В1.1/02.1.1-14/23.9-62 від 01.05.2010 р. рахується заборгованість у розмірі 63897962,02 грн.

Станом на дату судового засідання відповідачем належних та допустимих доказів сплати зазначеного боргу чи контррозрахунку ціни позову до суду не подано.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку, що на момент розгляду спору у суді, заборгованість ПАТ "Авіакомпанія "Аеросвіт" перед ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" становить 24617585,76 грн.

Згідно з частиною першою та частиною сьомою ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з частиною першою ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина друга ст. 509 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 частини другої ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.

Приписами частини першої ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частиною першою ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини першої ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В ході розгляду справи позивачем належними та допустимими доказами доведено той факт, що заборгованість відповідача перед ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" складає 24617585,76 грн.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога про стягнення з відповідача 24617585,76 грн. боргу підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача, з урахуванням збільшених позовних вимог 379915,25 грн. пені, 2037,39 грн. інфляційних втрат та 75983,05 грн. 3% річних.

Відповідно до частини першої ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як зазначено вище, згідно з пунктом 4.2. договору у редакції додаткової угоди №25 від 01.12.2012 р. в будь-якому разі, незалежно від дати фактичного отримання рахунків, оплата за надані послуги здійснюється перевізником у наступні терміни:

70 % суми рахунку за період з 01-15 числа звітного місяця - до останнього дня звітного місяця; 30 % суми рахунку за період з 01-15 числа звітного місяця - до 10-го числа місяця, що настає за звітним.

70 % суми рахунку за період з 16 по останнє число звітного місяця - до 15 числа місяця, що настає за звітним; 30 % суми рахунку за період з 16 по останнє число звітного місяця - до 20 числа місяця, що настає за звітним.

Таким чином, боржник вважається таким що прострочив, якщо за надані позивачем послуги за період до 15 числа звітного місяця не сплатить кошти до числа 10 місяця наступного за звітним, та, якщо за надані послуги за період з 16 по останнє число звітного місяця не сплатить кошти до 20 числа місяця, що настає за звітним.

Дослідивши розрахунок пені, 3 % річних та інфляційних втрат позивача, судом встановлено, що останнім невірно визначено період нарахування штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат по заборгованості за актами приймання-здачі виконаних послу від 31.12.2012 р. на суми 4981,00 грн., 3867,60 грн.,1188,00 грн., 5227,20 грн. та 6454,36 грн. На підставі вказаних актів відповідач мав сплатити заборгованість відповідно до п. 4.1. договору у термін до 15.01.2013 р (70 %) та 20.01.2013 р. (30 %), а не як вказано у розрахунку позивача до 31.12.2012 р. (70 %) та 10.01.2013 р. (30 %).

Частиною першою ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини першої ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 4.10. договору у редакції додаткової угоди № 25 від 01.12.2012 р. при несвоєчасній сплаті рахунків за надані послуги обслуговуюча компанія нараховує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу. Пеня нараховується до моменту повного погашення заборгованості за цим додатком.

Відповідно до частини шостої ст. 232 Господарського процесуального кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Зробивши розрахунок пені, з урахуванням зазначеного вище, суд встановив, що відповідний розрахунок, виконано позивачем арифметично невірно, а тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені за несвоєчасну сплату заборгованості суд задовольняє частково, а саме у розмірі 379807,44 грн.

Відповідно до частини другої ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зробивши розрахунок 3% річних, з урахуванням зазначеного вище, суд встановив, що відповідний розрахунок, виконано позивачем арифметично невірно, а тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних за несвоєчасну сплату заборгованості суд задовольняє частково, а саме у розмірі 75958,96 грн.

Відповідно до роз'яснень, наданих Вищим господарським судом України у Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 17.07.2012 р.

№ 01-06/928/2012, сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) [див. постанову Вищого господарського суду України від 05.04.2011 № 23/466 та лист Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997 № 62-97р].

З розрахунку відповідача вбачається, що останнім не враховано індекси інфляції за місяці у який вони становили менше одиниці, тобто мала місце дефляція, що суперечить вимогам ст. 625 ЦК України, де вказано, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції має розраховуватись за весь час прострочення.

Зробивши розрахунок інфляційних втрат, врахувавши зазначені вище роз'яснення Вищого господарського суду України, суд встановив, що відповідний розрахунок виконано позивачем арифметично невірно, а тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 2037,39 грн. за несвоєчасну сплату заборгованості задоволенню не підлягають.

За таких обставин суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 24617585,76 грн. основного боргу, 75958,96 грн. 3% річних та 379807,44 грн. пені, загалом 25073352,16 грн.

Судові витрати, відповідно до частини п'ятої статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судом покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Аеросвіт" (08324, Київська обл., Бориспільський район, с. Гора; код ЄДРПО України 20048090) на користь Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (08307, Київська область, м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт "Бориспіль"; код ЄДРПО України 20572069) - 24617585 (двадцять чотири мільйони шістсот сімнадцять тисяч п'ятсот вісімдесят п'ять гривень) 76 коп. основного боргу, 379807 (триста сімдесят дев'ять тисяч вісімсот сім гривень) 44 коп. пені, 75958 (сімдесят п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят вісім гривень) 96 коп. 3 % річних та 68814 (шістдесят вісім тисяч вісімсот чотирнадцять гривень) 05 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 15.04.2013 р.

Суддя А.В. Лопатін