Постанова № 30673548, 11.04.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2013 року Справа № 5004/1194/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Савченко Г.І. , суддя Крейбух О.Г.

при секретарі Мулявка М.П.

за участю представників сторін:

позивача: представник Нерубайлов В.Д.

відповідача: представник не з'явився

зацікавлена особа: представник не з'явився

Орган ДВС: представник не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Волинь" на ухвалу господарського суду Волинської області від 25.02.13р. у справі № 5004/1194/12 (суддя Черняк Любов Олександрівна)

за позовом Приватного підприємство "Айслаг"

до відповідача Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Волинь"

про стягнення заборгованості в сумі 128551,31 грн.

Зацікавлені особи: Відділ державної виконавчої служби Турійського районного управління юстиції Волинської області; Товариство з обмеженою відповідальністю "ВВ Агро"

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням в.о. голови Рівненського апеляційного господарського суду від 10.04.13 р. у зв'язку із неможливістю прийняти участь в судовому засіданні зі справи №5004/1194/12 судді Демидюк О.О. через участь в судових засіданнях в складі колегій суддів по інших справах та відповідно до затверджених складів колегій, внесено зміни до складу колегії суддів, окрім зміни головуючого судді. У справі №5004/1194/12 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Савченко Г.І., суддя Крейбух О.Г..

Ухвалою господарського суду Волинської області у справі №5004/1194/12 від 25.02.13р. скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Волинь" на рішення та дії Відділу державної виконавчої служби Турійського районного управління юстиції Волинської області у справі №5004/1194/12 залишено без змін.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що СВК "Волинь" на підставі належних та допустимих доказів в обраний ним спосіб захисту, не довів суду про неналежність йому арештованого державним виконавцем майна (транспортних засобів). Отже, державний виконавець, застосовуючи, арешт на майно боржника - СВК "Волинь" (транспортні засоби) для забезпечення реального виконання рішення діяв в межах Закону України «Про виконавче провадження».

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою суду першої інстанції, Сільськогосподарський виробничий кооператив "Волинь" звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 25.02.13р. у справі 5004/1194/12 та прийняти нове рішення, яким визнати протиправними дії та рішення відділу державної виконавчої служби Турійського районного управління юстиції Волинської області щодо проведення 23 січня 2013 р. опису та арешту майна..

Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Крім того, апелянт, як на підставу скасування рішення суду першої інстанції, посилається на те, що у відповідності до ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешту та опису підлягає саме майно боржника, а описане майно не є власністю боржника СВК "Волинь".

Представником Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ Агро" подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого він просить апеляційну скаргу задоволити, а оскаржувану ухвалу - скасувати, з підстав викладених у відзиві.

Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого він просить суд ухвалу господарського суду Волинської області від 25.02.13р. залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з підстав, викладених у відзиві.

Відповідач та зацікавлені особи - Відділ державної виконавчої служби Турійського районного управління юстиції Волинської області та Товариство з обмеженою відповідальністю "ВВ Агро" в судове засідання не з'явилися, причин неявки до суду не повідомили

Колегію суддів зазначене процесуальне питання винесено на обговорення.

Представник позивача висловився за розгляд апеляційної скарги за відсутністю апелянта та зацікавлених сторін.

Оскільки явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, про час і місце розгляду апеляційної скарги сторони, в тому числі і апелянт, були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень (а.с. 138-139) та копія реєстру на відправку рекомендованої кореспонденції від 05.04.2013 р. Рівненського апеляційного господарського суду, враховуючи строки розгляду апеляційної скарги, визначені статтею 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе розглядати апеляційну скаргу без участі апелянта та представників зацікавлених осіб за наявними матеріалами справи.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача заперечив доводи апеляційної скарги. Просить її відхилити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Рівненський апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представника позивача у судовому засіданні, розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що ухвалу господарського суду Волинської області від 25.02.13р. у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу скаржника - без задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Волинської області 23.10.2012 року у даній справі стягнуто з СВК «Волинь» на користь ПП «Айслаг» 128551,31 грн. заборгованості за відсотками за користування товарним кредитом, а також 2571,04грн. витрат по оплаті судового збору.

На виконання даного рішення видано наказ №5004/1194/12-1 від 27.11.2012 року.

Приписами ст. 1 Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)» (надалі Закону України «Про виконавче провадження») встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Постановою від 04.12.2012 року головним державним виконавцем ВДВС Турійського районного управління юстиції відкрито виконавче провадження з виконання наказу №5004/1194/12-1 від 27.11.2012 року. Даною постановою зобов'язано боржника добровільно сплатити борг до 11.12.2012 року.

Згідно п. 1, 2 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Для забезпечення примусового виконання наказу №5004/1194/12-1 державним виконавцем 12.12.2012 року накладено арешт на майно боржника в межах суми боргу і виконавчого збору 144285,58 грн. та оголошено заборону на його відчуження.

На запит державного виконавця від 13.12.2012 року Інспекція державного технічного нагляду за технічним станом машин і обладнання (Держтехнагляд) повідомила, що колісний трактор ХТЗ 17221, 2005р. випуску, державний номерний знак 05393 ВК від 23.12.2005 року зареєстровано за СВК «Волинь».

Ковельський МРЕВ в листі від 14.01.2013 року повідомив, що за божником - СВК «Волинь» зареєстровано 28 транспортних засобів і відповідно до постанови від 12.12.2012 року на ці транспортні засоби накладено арешт.

Приписами ст.34 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних з перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків.

Державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів.

Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів всіх типів, марок та моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюється підрозділами Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України. Для автоматизованого обліку зареєстрованих транспортних засобів та відомостей про їх власників ведеться Єдиний державний реєстр, держателем якого є Державтоінспекція Міністерства внутрішніх справ України.

Відповідно до п.7 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Строк державної реєстрації продовжується у разі подання документів, які підтверджують відсутність можливості своєчасного її проведення власниками транспортних засобів (хвороба, відрядження або інші поважні причини).

Наведені докази у справі: лист №15/4 від 22.01.2013 року Держтехнагляду, повідомлення Ковельського МРЕВ від 02.01.2013 року №5/12 свідчать, що транспортні засоби зареєстровано за СВК «Волинь», тобто за власником транспортних засобів.

Відповідно до ст. 55 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на зазначене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду, який вважає, що СВК "Волинь" на підставі належних та допустимих доказів в обраний ним спосіб захисту, не довів факту неналежності йому арештованого державним виконавцем майна (транспортних засобів).

Отже, державний виконавець, застосовуючи, арешт на майно боржника - СВК "Волинь" (транспортні засоби) для забезпечення реального виконання рішення діяв в межах та спосіб, що визначені нормами Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У подальшому, в силу ст. 387 ЦК України, власник вправі захистити належне йому право власності шляхом витребування майна з чужого незаконного володіння.

На думку суду апеляційної інстанції, місцевий господарський суд Волинської області прийшов до обґрунтованого висновку про безпідставність вимог СВК «Волинь» та правомірно залишив без задоволення скаргу відповідача.

З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону.

Враховуючи наведене, Рівненський апеляційний господарський суд вважає, що ухвала господарського суду першої інстанції прийнята з врахуванням всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для її зміни чи скасування.

Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 - 105 , 106 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Волинь" від 11.03.13р. залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Волинської області від 25 лютого 2013 року у справі №5004/1194/12 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу №5004/1194/12 повернути господарському суду Волинської області.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Савченко Г.І.

Суддя Крейбух О.Г.