Рішення № 30668246, 09.04.2013, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" квітня 2013 р.Справа № 16/34/5022-571/2012 (15/72-1140)

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Хоми С.О. , за участю секретаря судового засідання Цимбалюк І.В.

розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропарк" вул. Пушкіна, 11, смт. Гусятин, Тернопільська область

до відповідача(1): Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк "Хрещатик", вул. Хрещатик, 8А, м. Київ ,

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (1) - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_2.

до відповідача(2): громадянка Російської Федерації фізичну особу ОСОБА_3, АДРЕСА_1

до відповідача(3): Товариство з обмеженою відповідальністю "Арман", код ЄДРПОУ 32715251, вул. Пушкіна. 11, смт. Гусятин, Тернопільська область

За участю представників сторін:

-позивача: ОСОБА_4, - директор, довідка № 071615 від 23.07.2012 року.

-відповідача(1): з'явився Кітчак Ю.М. - начальник відділу правового забезпечення та кадрів, довіреність №2893 від 06.02.2012 р.

-третя особа: не з'явився

-відповідача(2): не з'явився

-відповідача(3): не з'явився

Суть справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропарк" вул. Пушкіна, 11, смт. Гусятин, Тернопільська область, звернулось до суду з позовом до відповідача (1)-Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк "Хрещатик", вул. Хрещатик, 8А, м. Київ, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (1) - Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк "Хрещатик" ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_2, відповідача (2)- громадянки Російської Федерації фізичної особи ОСОБА_3, АДРЕСА_1, відповідача (3)-Товариства з обмеженою відповідальністю "Арман", код ЄДРПОУ 32715251, вул. Пушкіна. 11, смт. Гусятин, Тернопільська область про:

- визнання Кредитного договору №14-419-КЛ від 09 серпня 2007 року на отримання кредиту в розмірі 148500 доларів США, укладеного між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк "ХРЕЩАТИК", в особі директора Тернопільської філії ВАТ КБ "Хрещатик" Крутія Миколи Михайловича та колишнім директором ТзОВ "Агропарк" ОСОБА_1 - удаваним та таким, що був укладений між ВАТ КБ "Хрещатик" в особі директора Тернопільської філії ВАТ КБ "Хрещатик" Крутія М.М. та ОСОБА_1;

- визнання недійсним Договору застави майнових прав на грошові кошти №14-419-МП/1 від 31 січня 2008 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк "ХРЕЩАТИК", в особі керуючого Чортківським відділенням ВАТ КБ "ХРЕЩАТИК" Хорощака Ярослава Володимировича та ТОВ "АГРОПАРК" в особі директора ОСОБА_1, з моменту його заключення, як такого, що укладений в порушення чинного законодавства України;

- визнання недійсним Договору застави корпоративних прав №14-419-КЛ-МП від 19 грудня 2008 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк "ХРЕЩАТИК", в особі директора Тернопільської філії ВАТ КБ "ХРЕЩАТИК" Крутія Миколи Михайловича та громадянкою Російської Федерації фізичною особою ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, паспорт НОМЕР_4 виданий ОПВС ОВД Адлерського району м. Сочі, Краснодарського краю, від 01.11.2001 року код підрозділу 232-007), з моменту його заключення, як такого, що укладений в порушення чинного законодавства України;

- визнання недійсною «Додаткову угоду № 1/1 до кредитного договору № 14-419-КЛ від 09 серпня 2007 року» від 31 січня 2008 року;

- визнання недійсною «Додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 14-419-КЛ від 09 серпня 2007 року» від 18 квітня 2008 року;

- визнання недійсним «Правочину № 3 до кредитного договору № 14-419-КЛ від 09 серпня 2007 року» від 03 листопада 2008 року;

- визнання недійсною «Додаткову угоду № 1-4 до іпотечного договору 14-419-КЛ від 22 серпня 2007 року» від 31 грудня 2008 року;

- визнання недійсною «Додаткову угоду № 4 до кредитного договору № 14-419-КЛ від 09 серпня 2007 року» від 31 грудня 2008 року.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 10.11.2010 року (суддя Бучинська Г.Б.) провадження у справі № 15/72-1140 зупинено у зв'язку із направленням матеріалів справи у слідчі органи.

05 липня 2012 року справа № 15/72-1140 повернулась із Прокуратури м. Тернополя після проведення слідчих дій.

Суддя Бучинська Г.Б., яка розглядала справу № 15/72-1140, з 20.01.2012 року звільнена з посади судді господарського суду Тернопільської області в зв'язку із обранням на посаду судді Рівненського апеляційного господарського суду.

Відповідно до п. 3.1.11 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи № 15/72-1140, за результатами якого справа № 15/72-1140 передана на розгляд судді Хомі Світлані Омелянівні.

Ухвалою суду від 9 липня 2012 року приймаючи до уваги те, що обставини, які зумовили зупинення провадження у справі № 15/72-1140 усунені, керуючись ст. 64, ч. 3 ст. 79 ГПК України, було поновлено провадження у справі № 15/72-1140, прийнято дану справу до провадження суддею Хома С.О., присвоївши їй номер 16/34/5022-571/2012 (15/72-1140) та розгляд справи призначено на 23 липня 2012 року на 10 год. 30 хв.

Ухвалою суду від 23.07.2012 року, від 10 вересня 2012 року, від 24 вересня 2012 року, від 25 березня 2013 року розгляд справи відкладався відповідно на 10.09.2012 року на 10 год 00 хв., на 24 вересня 2012 року на 10 год 00 хв, на 25 березня 2013 року на 11год.00хв., на 02 квітня 2013 року на 10 год 00 хв., на 09 квітня 2013 року на 11 год 00 хв.

В судовому засіданні 25 березня 2013 року оголошувалась перерва до 25 березня 2013 року до 15 год 00 хв. з метою надання можливості представнику позивача подати додаткові докази.

В судовому засіданні 02 квітня 2013 року оголошувалась перерва до 02 квітня 2013 року до 17 год 30 хв. з метою надання можливості представнику відповідача (1) подати письмові докази на підтвердження надання кредиту ТзОВ "Агропарк".

В судовому засіданні 09 квітня 2013 року оголошувалась перерва до 09 квітня 2013 року до 11 год 45 хв. для виготовлення вступної та резолютивної частини рішення.

Ухвалою суду від 25 березня 2013 року беручи до уваги заяву позивача, складність справи (велика кількість позовних вимог до різних відповідачів) та зважаючи на необхідність надання сторонами доказів по даній справі та те, що вирішення даного спору у більш тривалий термін буде сприяти об'єктивному, повному та всебічному з'ясуванню обставин справи, судом в порядку ч.3 ст.69 ГПК України було продовжено строк вирішення спору на 15 днів, після закінчення двомісячного строку від дня одержання позовної заяви.

Представник позивача в судове засідання з'явився, надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повній мірі.

Представник відповідача(1)- Відкритого акціонерного товариства Комерційного банку "Хрещатик» в особі Тернопільської філії ВАТ КБ "Хрещатик" в судове засідання з'явився, надав пояснення по суті спору, просив суд в позові відмовити.

Відповідачем до матеріалів справи поданий письмовий відзив № 92/07-845 від 21.09.2012 року на позовну заяву, в якому просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідач (2)- громадянка Російської Федерації фізична особа ОСОБА_3, а також її представник в судове засідання не з'явилися.

Фізична особа ОСОБА_3 по даній справі є одним із відповідачів, адреса якого зазначена: АДРЕСА_1.

За змістом ст. 15 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, якщо документ про виклик до суду або аналогічний документ підлягав передачі за кордон з метою вручення відповідно до положень цієї Конвенції, і якщо відповідач не з'явився, то судове рішення не може бути винесено, поки не буде встановлено, що:

а) документ був вручений у спосіб, передбачений внутрішнім правом запитуваної Держави для вручення документів, складених у цій країні, особам, які перебувають на її території;

б) документ був дійсно доставлений особисто відповідачеві або за його місцем проживання в інший спосіб, передбачений цією Конвенцією, і що в кожному з цим випадків, вручення або безпосередня доставка були здійснені в належний строк, достатній для здійснення відповідачем захисту.

Кожна Договірна Сторона може заявити, що суддя, незалежно від положень частини першої цієї статті, може постановити рішення, навіть, якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, уразі, якщо виконані всі наступні умови:

а) документ було передано одним із способів, передбачених цією Конвенцією;

б) з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців.

с) не було отримано будь-якого підтвердження, незважаючи на всі розумні зусилля для отримання його через компетентні органи запитуваної Держави.

До вказаної Конвенції приєдналась: Російська Федерація - 1 травня 2001 року, Україна - 19 жовтня 2000 року.

У відповідності до п. 8 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій" № 04-5/608 від 31.05.2002 року з наступними змінами доручення щодо вручення документів за кордоном надсилаються безпосередньо до Центрального органу іноземної держави, визначеного запитуваною державою згідно зі статтею 2 Конвенції або через Міністерство юстиції України.

Відтак, суд звернувся з проханням про вручення за кордоном судового документа до Міністерства юстиції Російської Федерації, 11991, м. Москва. вул. Житная, 14 (ухвала від 24 вересня 2012 року). Відповідно, розгляд справи було відкладено на 25 березня 2013 року на 11год.00хв.

Міністерство юстиції Російської Федерації 07.11.2012 року отримало Прохання про вручення за кордоном судового документа, про що свідчить Повідомлення про вручення/одержання/оплату/запис, що знаходиться в матеріалах справи. Разом з тим, Підтвердження про вручення ОСОБА_3 ухвали суду від 24 вересня 2012 року до суду не поступило.

Також судом направлялась ОСОБА_3 ухвала від 23.07.2012 року про відкладення розгляду справи на 10.09.2012 року та якою її було залучено в якості відповідача по справі за адресою вказаною в спірному договорі, про що свідчить фіскальний чек №7840 від 27.07.2012 року. Разом з тим, конверт з кореспонденцією повернувся на адресу господарського суду з відміткою відділення зв'язку м.Москви про повернення по причині дослівно -"за невостребованием".

Відповідач (2) обґрунтований нормативно та документально підтверджений відзив на позов не подав.

Представник відповідача(3)- Товариства з обмеженою відповідальністю "Арман" в судове засідання не з'явився. Відповідачу (3) надіслана ухвала від 23.07.2012 року про відкладення розгляду справи на 10.09.2012 року та якою його було залучено в якості відповідача по справі за адресою вказаною в спірному договорі, про що свідчить повідомлення про вручення 2.08.2012 року відповідачу (3)поштового відправлення відправленого 27.07.2012 року.

Відповідач (3) обґрунтований нормативно та документально підтверджений відзив на позов не подав.

Третя особа в судове засідання не з'явилась, будь-яких письмових пояснень не подала. Також представник третьої соби не з'явився.

У відповідності до п. 11 Листа Вищого господарського суду України № n0006645-06 від 15.03.2007 року "Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місце проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій; тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Таким чином, суд вважає, що відповідачі, третя особа повідомлені про час і місце розгляду справи господарським судом Тернопільської області.

Крім того, відповідач(2) та відповідач (3), третя особа будь-яких додаткових документів суду не надали, а тому згідно ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В ході розгляду справи представникам позивача, відповідача(1) роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки згідно ст.ст.20,22,81-1 ГПК України; наслідки відмови позивача від позову та укладення мирової угоди.

Технічна фіксація судового процесу у відповідності до ст.81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідних клопотань представника позивача, відповідача(1).

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача(1), суд встановив наступне.

Позивач звернувся до суду з позовом з підстав викладених в позовній заяві (т.1, а.с.4-8). Також позивач надав більш конкретніше деталізовані Пояснення №123/19 від 19 вересня 2012 року(т.4, а.с. 29-34).

Також підстави для визнання спірних додаткових угод викладені в заяві про збільшення позовних вимог №123/6 від 7 жовтня 2010 року (т.1, а.с.164-165), та більш конкретніше деталізовані в Поясненні №123/18 від 17 вересня 2012 року (т.4, а.с. 23-28).

1.Позивач просить суд визнати Кредитний договір №14-419-КЛ від 09 серпня 2007 року на отримання кредиту в розмірі 148500 доларів США, укладеного між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк "ХРЕЩАТИК", в особі директора Тернопільської філії ВАТ КБ "Хрещатик" Крутія Миколи Михайловича та колишнім директором ТзОВ "Агропарк" ОСОБА_1 -удаваним та таким, що був укладений між ВАТ КБ "Хрещатик" в особі директора Тернопільської філії ВАТ КБ "Хрещатик" Крутія М.М. та ОСОБА_1.

Як вбачається із матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк "Хрещатик" є правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик»

09 серпня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк «Хрещатик», яке знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Хрещатик, 8-А, в особі директора Тернопільської філії ВАТ КБ «Хрещатик» Крутія Миколи Михайловича, що діє на підставі довіреності від 09 листопада 2005 року, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 та зареєстрованої в реєстрі за №13049, у подальшому іменується «Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агропарк», надалі іменується «Позичальник», що знаходиться за адресою: Тернопільська область, смт.Гусятин, вул.Пушкіна,11, в особі директора ОСОБА_1, який діє на підставі Статуту, з другої сторони, був укладений кредитний договір №14-419-КЛ.

Згідно умов кредитного договору №14-419-КЛ, а саме:

- п.1.1.р.1 - «Банк» надає «Позичальнику» кредит у формі відновлюваної лінії з лімітом 148500,00 дол.США терміном повернення 06 серпня 2008 року;

- п.1.2. р.1 - «Позичальник» зобов'язується використати кредит на цілі, передбачені цим договором, сплатити "Банку» відсотки за користування кредитом і комісії у розмірі та порядку, передбачених цим договором, та повернути «Банку» суму кредиту в порядку і строки, передбачені цим договором;

-п.1.3.р.1 - Кредит надається «Позичальнику» на поповнення обігових коштів для здійснення виробничої діяльності;

-п.п.2.1.1. п.2.1. р.2. - видача кредиту здійснюється «Банком» при виконанні «Позичальником», зокрема, наступної умови: надання «Банку» нотаріально посвідчених копій своїх установчих документів, чинних на момент укладення цього договору, а також будь-яких інших документів, які повинні бути оформлені і зареєстровані згідно з вимогами чинного законодавства України для підтвердження правового статусу «Позичальника» та повноважень посадових осіб на укладення цього договору та інших, пов'язаних з ним договорів;

-п.4.1. р.4 - за користування кредитом «Позичальник» сплачує «Банку» відсотки у розмірі 12,5% річних;

- п.9.1.р.9 -цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання ними прийнятих на себе зобов'язань.

Обставини, на які посилається позивач, звертаючись до господарського суду з позовом про визнання кредитного договору №14-419-КЛ від 09 серпня 2007 року удаваним, не свідчать про наявність підстав та умов для визнання укладеного між сторонами договору удаваним. Зокрема, позивачем не доведено, що спірний правочин вчинявся з метою приховання інших правовідносин.

Відповідно до вимог ст.235 Цивільного кодексу України, удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Частина 2 цієї статті передбачає правовий наслідок удаваного правочину, а саме вказує, що якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили. Тобто, кваліфікація судом договору, як удаваного правочину, не тягне за собою ніяких правових наслідків, крім визначених в частині 2 статті 235 даного Кодексу,в тому числі і щодо його недійсності. Відтак, позовна вимога про визнання договору удаваним не веде до поновлення порушеного права (не належний спосіб захисту), а тому не підлягає задоволенню.

Згідно п.25 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" № 9 від 06.11.2009 року за удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини.За удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним.

5 лютого 2007 року Правлінням Відкритого акціонерного банку "Хрещатик" винесена Постанова №125 (том 4, а.с. 44-45), якою постановлено, зокрема, згідно п.11 якої надати повноваження Тернопільській філії ВАТ КБ "Хрещатик" щодо граничних обсягів заборгованості за кредитом в національній та іноземній валютах на одного позичальника за рішенням кредитного комітету філії в сумі 750000 грн. Постанова Правління банку підписана, зокрема, членами Правління.

07 серпня 2007 року відбулось засідання Кредитного комітету Тернопільської філії ВАТ КБ "Хрещатик" з порядком денним: 1.Про надання Тернопільською філією Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк "Хрещатик" кредиту ТзОВ "Агропарк" у формі відкличної відновлюваної кредитної лінії з лімітом у сумі 148500 доларів США строком користування до 1 року зі сплатою 12,5% річних для поповнення обігових коштів для здійснення статутної діяльності, яке оформлено протоколом №407 (том 4, а.с.120). Кредитний комітет вирішив надати кредит ТзОВ "Агропарк" у формі відкличної відновлюваної кредитної лінії з лімітом у сумі 148500 доларів США строком користування до 1 року зі сплатою 12,5 % річних для поповнення обігових коштів для здійснення виробничої діяльності; погашення кредиту здійснювати у наступні терміни: серпень 2008 року-148,5 тис.дол.США.

Як вбачається із матеріалів справи, Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк «Хрещатик», в особі Тернопільської філії ВАТ КБ "Хрещатик" був наданий кредит в сумі 148500,00 дол.США саме Товариству з обмеженою відповідальністю «Агропарк», що підтверджується наступним. Так, згідно п.п.2.2.1. п.2.1. р.2 кредитного договору №14-419-КЛ від 09 серпня 2007 року надання кредиту відбувається шляхом оплати платіжних документів із позичкового рахунку "Позичальника" №2062215010715, відкритого в "Банку". Як вбачається із матеріалів справи, 14 серпня 2007 року (S040) було прийнято Розпорядження по Чортківському відділенню ВАТ КБ "Хрещатик" надати кредит в сумі 148500 дол.США терміном до 06.08.2008 року відповідно умов кредитного договору №14-419-КЛ від 09.08.2007 року; вид кредиту - поповнення обігових коштів; поточний рахунок №2600.7.15.01.7115; позичковий рахунок №2062.2.15.01.07115; банк Позичальника - Тернопільська філія ВАТ КБ "Хрещатик".

В матеріалах справи знаходиться Валютний Меморіальний ордер №1 від 23.08.2007 року (копія), в якому зазначено, зокрема, призначення платежу: видача позики зг.кредитного договору перераховано на поточний рахунок зг.розпорядження від 23.08.2007 р.; сума інвалюти: 148500,00; сума гривень:749925,00; курс: 505,0000; од.курса: 100; дебет 20522150107115 -ТОВ "Агропарк"; кредит 26002150107115: ТОВ "Агропарк".

Згідно Валютного Меморіального ордеру №1 від 23.08.2007 року кошти в сумі 148500 дол.США були перераховані "Банком" з позичкового рахунку №20622150107115 на поточний рахунок №26002150107115.

В матеріалах справи знаходиться копія Заяви №1 на продаж іноземної валюти від 23 серпня 2007 року товариства з обмеженою відповідальністю "Агропарк", в якій доручається від імені та за рахунок товариства з обмеженою відповідальністю "Агропарк" укласти угоду на продаж вільних коштів в іноземній валюті на слідуючих умовах: назва і код валюти-долари США 840, сума в інвалюті до продажу (цифрами та прописом) 148500,00(сто сорок вісім тисяч п'ятсот доларів США); мінімальний курс продажу, або за "курсом уповноваженого банку" - за курсом уповноваженого банку; гривневий еквівалент інвалюти відповідно до курсу, що визначений в заявці - 500,5/100 USD,741012,77 грн (сімсот сорок одна тисяча дванадцять грн. 77 коп); доручається перерахувати суму іноземної валюти, що підлягає продажу, з рахунку товариства в іноземній валюті на рахунок банку. Також в заяві зазначено, що у разі виконання угоди товариство доручає: 1) отримати комісійну винагороду Тернопільській філії ВАТ КБ "Хрещатик" згідно з тарифами суми гривневого еквіваленту після продажу; 2) перерахувати гривневий еквівалент від продажу (за мінусом комісійних) на поточний рахунок товариства №2600715017115 в банку ВАТ КБ "Хрещатик", МФО 338653.

В матеріалах справи знаходиться Меморіальний ордер №144 від 23 серпня 2007 року (копія), в якому зазначено, зокрема, платник: кошти від купівлі-продажу іноземної валюти; банк платника: Тернопільська філія ПАТ КБ "Хрещатик"; банк отримувача: Тернопільська філія ПАТ КБ "Хрещатик"; отримувач: ТОВ "Агропарк"; рахунок отримувача: 2600715017115; сума - 741012,77; сума словами: сімсот сорок одна тисяча дванадцять грн.77 коп; призначення платежу: кошти від продажі 148500 дол.США (курс 5,005, комісія 2229,73).

Згідно Заяви №1 на продаж іноземної валюти від 23 серпня 2007 року кошти в сумі 148500 дол.США були продані на міжбанківському валютному ринку та зараховані на поточний рахунок згідно Меморіального ордеру №144 в сумі 741012 грн 77 коп (курсом 5,005 гривень за 1 дол.США.).

Також зарахування 23 серпня 2007 року коштів в сумі 741012 грн 77 коп від продажі 148500 дол.США підтверджується Випискою по особовому рахунку за період з 23.08.2007 року по 27.08.2007 року ТзОВ "Агропарк", яка виготовлена оператором 02.04.2013 року, та яка надана представником відповідача (1) до матеріалів справи 02 квітня 2013 року.

Також відповідачем (1) до матеріалів справи надана Довідка №15/02-__ від 02.04.2013 року, яка видана Чортківським відділенням ПАТ КБ "Хрещатик" про те, що відповідно до умов кредитного договору №14-419-КЛ від 09.08.2007 року ТОВ "Агропарк" платіжним дорученням №1 від 06 серпня 2008 року було частково погашено кредит на суму 10500 дол.США.

А відтак, має місце факт оплати, що свідчить про те, що сторони, а саме: Відкрите акціонерне товариство Комерційний банк «Хрещатик» -"Банк" в особі Тернопільської філії ВАТ КБ «Хрещатик» та Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропарк"-"Позичальник" прийняли до виконання умови кредитного договору №14-419-КЛ від 09.08.2007 року.

Таким чином, матеріалами справи не підтверджується наявність умислу «Банку» в оформленні кредитного договору №14-419-КЛ від 09.08.2007 року для приховання іншого правочину, стороною якого є «Банк» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропарк» (з врахуванням норм частини 1 ст.235 Цивільного кодексу України).

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає, зокрема, що нехтуючи інтересами, як ВАТ КБ «Хрещатик», так і ТОВ «Агропарк», чи ТОВ «Арман», прописаними у кредитному договорі №14-419-КЛ від 09.08.2007 року,але всіляко сприяючи особисто ОСОБА_1, як у наданні 148500 дол.США, так і в його отриманні останнім через установи банку для використання на власні потреби, Тернопільська філія ВАТ КБ «Хрещатик» умисно не контролювала, чим порушила вимоги: п.1.1., п.1.2., п.1.3.,п.2.1.4., п.5.2.1., п.5.2.2., п.5.3.1.,п.5.3.5., п.5.3.7., п.5.3.8., п.5.3.9.,п.5.3.12., п.6.2.3., п.7.1.,п.7.2.,п.7.3.

Разом з тим, розділом 6 кредитного договору передбачено відповідальність сторін. Так, «Банк» несе відповідальність згідно:

-п.п.6.1.1. п.6.1 р.6 даного договору - у випадку прострочення видачі кредиту (при умові виконання «Позичальником» вимог п.2.2 цього договору) «Банк» сплачує «Позичальнику пеню в розмірі 0,3 % від суми прострочення за кожен день прострочення;

-п.п.6.1.2. п.6.1. р.6 даного договору - відшкодовує «Позичальнику» збитки. Завдані невиконанням чи неналежним виконанням зобов'язань за цим договором, у розмірах і порядку, передбачених чинним законодавством.

Крім того, пункти п.1.1., п.1.2., п.1.3.,п.2.1.4., п.5.2.2., п.5.3.1.,п.5.3.5., п.5.3.7., п.5.3.8., п.5.3.9.,п.5.3.12., п.6.2.3., п.7.1.,п.7.2.,п.7.3. кредитного договору, на які посилається позивач, передбачають обов'язки саме "Позичальника», які він повинен був дотримуватись.

Матеріали справи не містять доказів притягнення службових осіб Тернопільської філії ВАТ КБ «Хрещатик» до кримінальної відповідальності з приводу будь-яких порушень при наданні кредиту в сумі 148500 дол США та видачі кредиту в цій сумі на виконання умов кредитного договору №14-419-КЛ від 09.08.2007 року

Також позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, посилається на невиконання Тернопільською філією п.5.2.1., згідно якої, як зазначає позивач, «Банк» мав проводити перевірку цільового використання кредиту та дотримання умов його забезпечення.

Разом з тим, згідно п.п.5.2.1.п.5.2. р.5 кредитного договору "Банк" має право проводити перевірку цільового використання кредиту та дотримання умов його забезпечення.

А відтак, доводи позивача про те, що «Банк» умисно сприяв в наданні кредитних коштів саме фізичній особі ОСОБА_1 для власних потреб, не доведено матеріалами справи.

Як зазначалось вище, ВАТ КБ «Хрещатик» в особі Тернопільської філії надав кредит товариству з обмеженою відповідальністю «Агропарк». У випадку подальшого використання отриманих на поточний рахунок товариства з обмеженою відповідальністю «Агропарк» кредитних коштів ОСОБА_1 як службовою особою товариства на власні потреби, то виникають правовідносини безпосередньо між товариством та такою службовою особою. Крім того, така особа несе кримінальну відповідальність за вчинені нею дії, якщо її вина буде доказана. В такому випадку повинен бути вирок суду з кримінальної справи, який набрав законної сили. Також в межах кримінальної справи може бути вирішено цивільний позов товариства до такої службової особи.

В матеріалах справи знаходиться обвинувальний висновок по кримінальній справі № 1672768, затверджений прокурором міста Тернополя, старшим радником юстиції С.Банах 09.07.2012 року, по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 222, ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України.

Із обвинувального висновку вбачається, що дії ОСОБА_1 як службової особи товариства кваліфікуються як умисні дії, які виразились у шахрайстві з фінансовими ресурсами, тобто у наданні завідомо неправдивої інформації банку з метою отримання кредиту, що завдало великої матеріальної шкоди (ч.2 ст.222 КК України); умисні дії, які виразились у службовому підробленні, тобто у складанні та видачі завідомо неправдивих офіційних документів, що спричинило тяжкі наслідки (ч.2 ст.366 КК України); умисні дії, які виразились в привласненні та розтраті грошових коштів шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах (ч.5 ст.191 КК України). Як зазначено в обвинувальному висновку, зокрема, що ОСОБА_1 працюючи директором ТОВ «Агропарк», будучи службовою особою, з метою укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів надав у Тернопільську філію ВАТ КБ «Хрещатик» завідомо неправдиву інформацію та неправдиві офіційні документи, а саме звіт про фінансові результати ТОВ «Агропарк» станом на 01 серпня 2007 року форми №2, баланс того ж товариства станом на 01 серпня 2007 року форми №1, в яких містилась недостовірна інформація про обсяги активів та пасивів балансу ТОВ «Агропарк», величини його чистого прибутку. 09 серпня 2007 року уклав з ВАТ КБ «Хрещатик» кредитний договір №14-419-КЛ на поповнення обігових коштів для здійснення виробничої діяльності на суму 148500 дол.США, що еквівалентно 749925 грн. Після укладення кредитного договору у директора товариства «Агропарк» ОСОБА_1 виник злочинний умисел , спрямований на привласнення отриманих кредитних коштів. Після перерахування Тернопільською філією ВАТ КБ «Хрещатик» на розрахунковий рахунок ТОВ «Агропарк» кредитних коштів в сумі 148500 доларів США, що еквівалентно 749925 грн, директор ТОВ «Агропарк» ОСОБА_1, реалізуючи свій злочинний умисел, з метою створення видимості перед банком цільового використання кредитних коштів, 22 серпня 2007 року уклав з ПАП «Росохацьке» договір купівлі зерна, заздалегідь знаючи, що підписання договору не призведе до настання юридичних наслідків по даному договору.На підставі укладеного договору ТОВ «Агропарк» згідно платіжних доручень №25 від 23 серпня 2007 року та №26 від 27 серпня 2007 року перерахувало на розрахунковий рахунок ПАП «Росохацьке» 541000 гри за зерно.28 серпня 2007 року службові особи ПАП «Росохацьке» перерахували на розрахунковий рахунок ТОВ «Агропарк» грошові кошти в сумі 541000 грн за поставку насіння озимої пшениці. Цього ж дня, тобто 28 серпня 2007 року директор ТОВ «Агропарк» ОСОБА_1 зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, з корисливих мотивів, зняв з розрахункового рахунку ТОВ «Агропарк» по грошовому чеку КЖ 4694319 грошові кошти в сумі 445000 грн, які згідно чеку призначались для закупівлі сільськогосподарської продукції. В дійсності ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 445000 грн, що станом на 2007 рік в шістсот і більше разів перевищували неоподатковуваний мінімум доходів громадян та становили особливо великий розмір, на господарські потреби ТОВ «Агропарк» не використав, а привласнив їх шляхом зловживання своїм службовим становищем та обернув на свою користь.

На запит суду №474/2013 від 25 березня 2013 року до матеріалів справи надійшла відповідь №1915/11246/2012 від 27.03.2013 р., де зазначено, зокрема, що кримінальна справа №1915/11246/2012 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.222, ч.2 ст.366 КК України, станом на сьогодні, перебуває в провадженні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області та вирок у даній кримінальній справі не постановлений.

ТзОВ "Агропарк" має процесуальний статус цивільного позивача на суму 1188000 грн у кримінальній справі.

Позивач просить суд лише визнати спірний договір удаваним, натомість, не доведено який саме правочин фактично вчинено між сторонами та до яких спірних правовідносин застосувати норми, що регулюють фактично вчинений правочин.

Також позивач просить суд визнати Кредитний договір №14-419-КЛ від 09 серпня 2007 року таким, що був укладений між ВАТ КБ "Хрещатик" в особі директора Тернопільської філії ВАТ КБ "Хрещатик" Крутія М.М. та ОСОБА_1. Фактично позивач просить суд визнати кредитний договір таким, що був укладений з "Позичальником"-фізичною особою ОСОБА_1. Разом з тим, нормами чинного законодавства, зокрема, в сфері кредитних правовідносин, не передбачена заміна в кредитному договорі сторони -позичальника на іншу особу, яка не була стороною угоди. Також стаття 520 Цивільного кодексу України передбачає заміну боржника у зобов'язанні, однак, згідно даної статті боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом. Такої згоди на заміну боржника-Товариства з обмеженою відповідальністю"Агропарк" на нового боржника- фізичну особу ОСОБА_1 Відкрите акціонерне товариство «Комерційний банк «Хрещатик» не давав. Крім того, перевід прав і обов'язків з однієї сторони на третіх є спеціальним способом захисту цивільних прав, який може застосовуватись лише у випадках прямо передбачених законом, як це передбачено у ст.362 ЦК України. А відтак, позивачем невірно обраний спосіб захисту в судовому порядку.

За таких обставин, позовні вимоги в частині визнання Кредитного договору №14-419-КЛ від 09 серпня 2007 року удаваним та таким, що був укладений між ВАТ КБ "Хрещатик" в особі директора Тернопільської філії ВАТ КБ "Хрещатик" Крутія М.М. та ОСОБА_1 є безпідставними, а відтак не підлягають до задоволення.

Згідно ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого зокрема немайнового права та інтересу. В частині 2 вказаної статті визначено певні способи захисту цивільних прав та інтересів, серед яких є і визнання правочину недійсним.

До договорів застосовуються положення глави 16. "Правочини" розділу ІУ."Правочини. Представництво" Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 204 Цивільного кодексу України передбачає презумпцію правомірності правочину: правочин є правомірними, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ч.3 ст.215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" № 9 від 06.11.2009 року визначено, що відповідно до статтей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Виходячи зі змісту ст.ст.6 та 627 Цивільного кодексу України сторони при укладенні договору є вільними в укладенні такого договору та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Таким чином в договорі можуть бути обумовлені умови, які визначені на розсуд сторін, з врахуванням ст.ст.6 та 627 Цивільного кодексу України.

Однак поряд з зазначеними диспозитивними положеннями законодавства, наявні імперативні положення, дотримання яких спричиняє законність укладеного договору. Так, згідно ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно статті 203 Цивільного кодексу України, а саме:

- частини 1 - зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (редакція до 01.01.2011 року). Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України" №51/411 від 02.12.2010 року (Закон набрав чинності з 01.01.2011 року) внесено зміни до Цивільного кодексу України, зокрема, частину першу статті 203 викладено в такій редакції: "1.Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам";

- частини 2 - особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- частини 3 -волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

-частини 5 -правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

-частини 6 -правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (стосується фізичних осіб).

2.Позивач просить суд визнати недійсним Договір застави майнових прав на грошові кошти №14-419-МП/1 від 31 січня 2008 року з моменту його заключення, як такого, що укладений в порушення чинного законодавства України.

Як вбачається із матеріалів справи, 31 січня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк "ХРЕЩАТИК", в особі керуючого Чортківським відділенням ВАТ КБ "ХРЕЩАТИК" Хорощака Ярослава Володимировича, з однієї сторони, в подальшому «Заставодержатель» та ТОВ "АГРОПАРК" в особі директора ОСОБА_1, з другої сторони, в подальшому «Заставодавець», був укладений договір застави майнових прав на грошові кошти №14-419-МП/1, згідно п.1.1.р.1 якого даний договір забезпечує вимогу «Заставодержателя», що випливає з умов кредитного договору №14-419-КЛ від 09 серпня 2007 року, укладеного між «Заставодержателем» та «Заставодавцем», за умовами якого останній зобов'язується повернути «Заставодержателю» до 06 серпня 2008 року кредит в розмірі 148500 дол.США, сплатити 12,5 % річних відсотків річних за користування кредитом, а також можливу пеню та штрафи, що передбачені кредитним договором.

Згідно п.1.2. р.1 Договору у відповідності з законом України «Про заставу» «Заставодавець надає в заставу майнові права на грошові кошти, які будуть надходити на поточний рахунок «Заставодавця» №2600115017089, відкритий в Тернопільській філії ВАТ КБ «Хрещатик».

Згідно п.1.3. Договору майнові права на грошові кошти, які є предметом застави за цим договором, належать «Заставодавцю» на підставі договору (купівлі-продажу зерна пшениці за №14 від 04 січня 2008 року, укладеного між «Заставодавцем» та ТзОВ «Торгівельно-сервісне підприємство Агро-Союз» (м.Чортків, вул.Заводська,2).

Згідно п.1.4. р.1 Договору Заставна вартість предмета застави становить 1500000 грн.

Згідно п.3.2.р.3 Договору при виникненні простроченої заборгованості за кредитом або процентах за користування кредитом , Банк має право звернути стягнення на заставлені майнові права.

Згідно п.4.1.р.4 Договору №14-419-МП/1 від 31 січня 2008 року цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання зобов'язань по кредитному договору №14-419-КЛ від 09 серпня 2007 року.

Як вбачається із матеріалів справи, 4 січня 2008 року між Філією Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-сервісне підприємство «Агро-Союз» в м.Чорткові , далі «Постачальник, в особі директора ОСОБА_11, з однієї сторони, та ТзОВ «Агропарк», далі «Покупець», в особі директора ОСОБА_1, з іншої сторони, був укладений договір №14, згідно п.1.1. р.1 якого «Постачальник» зобов'язується поставити "Покупцю», а «Покупець» прийняти та оплатити товар в асортименті, кількості та по цінах, що зазначені у рахунках і/або накладних, які є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно п.2.1.р.2 договору поставка товару здійснюється у відповідності до правил «ІНКОТЕРМС-2000» на умовах EXW-склад "Постачальника», м. Тернопіль, вул.Гріга,1.

Згідно п.2.2.р.2 договору поставка товару здійснюється партіями; на кожну партію товару «Постачальник» надає «Покупцю» рахунок, у якому вказується найменування, асортимент, кількість, ціна та вартість партії товару.

Згідно п.2.3. р.2 договору поставка кожної партії товару здійснюється протягом трьох робочих днів з моменту зарахування на рахунок «Постачальника» передоплати в розмірі 100% вартості партії товару; оплатою товару в сумі, що вказана у рахунку «Постачальника», «Покупець» погоджує вказані в рахунку найменування, асортимент, кількість та ціну товару, який постачається; датою поставки є дата виписки товарної накладної.

Згідно п.3.1.р.3 договору «Покупець» здійснює попередню оплату кожної партії товару протягом трьох днів з моменту отримання рахунку.

Згідно п.3.3. р.3 договору оплата проводиться шляхом перерахунку коштів на поточний рахунок «Продавця».

Згідно п.3.4.р.3 договору датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок «Постачальника».

У відповідності до ч.1 ст.1 Закону України «Про заставу» в редакції, яка діяла на момент укладення договору застави майнових прав на грошові кошти №14-419-МП/1 від 31 січня 2008 року, застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом.

У відповідності до ч.2 ст.1 Закону України «Про заставу» в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

У відповідності до ч.1 ст.4 Закону України «Про заставу» предметом застави можуть бути майно та майнові права.

Статтею 12 Закону України «Про заставу» передбачено зміст договору застави. Згідно частини 1 даної статті у договорі застави визначаються суть, розмір та строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, опис предмета застави, а також інші умови, відносно яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода. Згідно частини 2 статті 12 цього Закону опис предмета застави в договорі застави може бути поданий у загальній формі (вказівка на вид заставленного майна тощо).

Згідно умов договору застави №14-419-МП/1 від 31 січня 2008 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропарк»-«Заставодавець» надає в заставу майнові права на грошові кошти, які будуть надходити на поточний рахунок «Заставодавця». Як зазначено в договорі, майнові права на грошові кошти, які є предметом застави за цим договором, належать «Заставодавцю» на підставі договору (купівлі-продажу зерна пшениці за №14 від 04 січня 2008 року, укладеного між «Заставодавцем» та ТзОВ «Торгівельно-сервісне підприємство Агро-Союз» (м.Чортків, вул.Заводська,2). Разом з тим, як вбачається із умов договору №14 від 04 січня 2008 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропарк» є саме «Покупцем», який зобов'язується прийняти та оплатити товар в асортименті, кількості та по цінах, що зазначені у рахунках і/або накладних,шляхом здійснення попередньої оплати кожної партії товару протягом трьох днів з моменту отримання рахунку на поточний рахунок «Продавця» - ТзОВ «Торгівельно-сервісне підприємство Агро-Союз». А відтак, жодних надходжень грошових коштів на поточний рахунок «Заставодавця» №2600115017089, який відкритий в Тернопільській філії ВАТ КБ «Хрещатик», на виконання умов договору №14 від 04 січня 2008 року не могло бути. Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропарк» надало «Банку» в заставу майнові права на грошові кошти, які не могли поступати на рахунок «Заставодавця» на підставі договору №14 від 04 січня 2008 року. Таким чином, слід вважати, що в договорі застави №14-419-МП/1 від 31 січня 2008 року відсутній предмет застави, а відтак всупереч ч.1 ст.12 Закону України «Про заставу» в договорі застави відсутній опис предмета застави.

Згідно ч.3 ст.1 Закону України «Про заставу» застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду. В даному випадку, застава не виникла.

Таким чином, сторонами при укладенні договору застави майнових прав на грошові кошти не дотримано ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України, оскільки даний договір суперечить вищезазначеним нормам Закону України «Про заставу».

Крім того, даний спірний договір не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а саме при виникненні простроченої заборгованості за кредитом або процентах за користування кредитом звернення «Банком» стягнення на заставлені майнові права.

Таким чином, сторонами при укладенні договору застави майнових прав на грошові кошти не дотримано ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Крім того, суд важає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ч.2 ст. 203 Цивільного кодексу України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно ч.1 ст.92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Договір застави майнових прав на грошові кошти №14-419-МП/1 укладений 31 січня 2008 року. Зі сторони «Заставодавця» - ТзОВ «Агропарк» договір підписаний директором ОСОБА_1 Разом з тим, з 12 квітня 2007 року генеральним директором ТзОВ «Агропарк» була ОСОБА_4, яка була учасником даного товариства із 100% часткою в статутному фонді товариства. ОСОБА_1 з 12 квітня 2007 року не мав повноважень директора, що підтверджується наступним.

У відповідності до ч.1,ч.2, ч.4 ст.99 Цивільного кодексу України відповідно загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад; виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб; назвою виконавчого органу товариства відповідно до установчих документів або закону може бути «правління», «дирекція» тощо.

Згідно п.9.2., 9.3. р.9 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропарк» (нова редакція), затвердженого загальними зборами учасників товариства (протокол №10 від 27 грудня 2005 року), із зареєстрованими 16.01.2006 року змінами, відповідно виконавчим органом Товариства є директор, який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам його учасників; компетенція виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю, порядок ухвалення ним рішень і порядок вчинення дій від імені Товариства встановлюються Цивільним кодексом України, іншим законом і Статутом Товариства.

В матеріалах справи знаходиться протокол №10 від 27 грудня 2005 року (том 4, а.с. 138) загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Агропарк", який додано 25 березня 2013 року до матеріалів справи позивачем. З даного протоколу вбачається, що рішенням зборів учасників ТзОВ «Агропарк» з порядком денним:

1.Про вихід ОСОБА_1 зі складу учасників ТОВ "Агропарк" та передачу належної йому частки у розмірі 82,91% статутного фонду товариства.

2.Про вихід ТзОВ "Фірма"Весна ЛТД" зі складу учасників ТзОВ "Агропарк" та передачу належної йому частки у розмірі 17,09 % статутного фонду товариства.

3.Про прийняття до складу учасників товариства ОСОБА_13 та передачу їй частки в розмірі 100 % статутного фонду товариства.

4.Про внесення змін та нову редакцію Статуту ТзОВ "Агропарк",

заслухавши по першому питанню порядку денного ОСОБА_1 з заявою про вихід зі складу учасників товариства та надання згоди на передачу належної йому частки, що складає 82,91% статутного фонду товариства, було виключено зі складу учасників товариства ОСОБА_1 та надано згоду на передачу належної ОСОБА_1 частки, яка складає 82,91% статутного фонду Товариства. По третьому питанню рішенням зборів учасників товариства вирішено прийняти до складу учасників товариства ОСОБА_13, громадянку Російської Федерації та передати ОСОБА_13 частку у розмірі 100% статутного фонду Товариства.

В матеріалах справи знаходиться Заява від 28 грудня 2005 року (том 4, а.с. 139),яка адресована Загальним зборам товариства з обмеженою відповідальністю "Агропарк", в якій ОСОБА_1 просить вивести його з числа учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропарк" та передати належну йому частку в статутному фонді товариства ОСОБА_13 та в якій зазначає про те, що після виведення його з числа учасників та передачу належної йому частки статутного фонду ОСОБА_13 претензій до товариства "Агропарк" майнового та будь-якого характеру мати не буде. Приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_14 28 грудня 2005 року було засвідчено справжність підпису ОСОБА_1, який зроблено в присутності нотаріуса та встановлено особу ОСОБА_1, який підписав цей документ. Нотаріальна дія зареєстрована в реєстрі за №4183.

28 грудня 2005 року рішенням зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Агропарк», оформлених протоколом №11 від 28 грудня 2005 року (копія протоколу знаходиться в матеріалах справи), з порядком денним «Усунення від виконання своїх обов'язків директора ТзОВ «Агропарк» ОСОБА_1», заслухавши по першому питанню: ОСОБА_4, яка зазначила, що у зв'язку зі зміною складу учасників ТзОВ "Агропарк» необхідно усунути від виконання своїх обов'язків директора ТзОВ «Агропарк» ОСОБА_1, було вирішено усунути від виконання своїх обов'язків директора ТзОВ "Агропарк» ОСОБА_1. Рішення прийнято одноголосно: ОСОБА_4 -90% голосів «за», ОСОБА_4 -10% голосів «за».

Рішенням зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Агропарк», оформлених протоколом №1/07 від 12 квітня 2007 року (копія протоколу знаходиться в матеріалах справи), з порядком денним:

« 1.Затвердження нової редакції статуту товариства.

2. Про призначення Генерального директора товариства»,

Заслухавши, зокрема, по другому питанню: ОСОБА_13, яка запропонувала призначити генарльним директором товариства ОСОБА_4, було вирішено призначити генарльним директором ТОВ «Агропарк» ОСОБА_4. Рішення прийнято одноголосно: ОСОБА_4 -90% голосів «за», ОСОБА_4 -10% голосів «за».

За довіреністю від ОСОБА_13 від 01.12.2005 року №8Д-2-7541 діяла ОСОБА_4 (копія довіреності знаходиться в матеріалах справи).

12 квітня 2007 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Агропарк» було видано наказ №1-к «Про призначення генерального директора Товариства», яким на підставі вищезазначеного протоколу загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропарк» від 12 квітня 2007 року було наказано звільнити з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропарк» ОСОБА_1 (п.1 Наказу); призначити на посаду генерального директора (директора) Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропарк» ОСОБА_4 (п.2 Наказу); звільненому з посади директора ТзОВ «Агропарк» ОСОБА_1 передати призначеній на посаду генерального директора (директора) ТзОВ «Агропарк» ОСОБА_4 установчі документи, бухгалтерські документи, документи фінансово-господарської діяльності, кутовий штамп і печатку ТзОВ «Агропарк» (п.3 Наказу).

Рішення зборів учасників від 12 квітня 2007 року не було визнано недійсним в судовому порядку, не було скасовано учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропарк», а відтак є чинним. В подальшому зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропарк» будь-які рішення щодо зміни виконавчого органу товариства не приймались.

А відтак, суд дійшов до висновку, що генаральним директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропарк» по даний час є ОСОБА_4. Відповідачем (1), третьою особою не подано, а судом не здобуто будь-яких доказів на підтвердження протилежного.

Господарським судом Тернопільської області розглядались справи зі спорів за участю Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропарк», його учасників, в тому числі корпоративних спорів, спорів про визнання угод недійсними (копії рішень долучені позивачем до матеріалів справи).

В ході розгляду даної справи судом було ознайомлено з рядом таких справ та прийнятих по них рішень, зокрема, справа № 15/37-521, №14/104-1792,3/284-5151. Рішеннями по даних справах, що набрали законної сили, неодноразово встановлювався факт виходу 27.12.2005 року із складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропарк» ОСОБА_1, усунення 28.12.2005 року ОСОБА_1 від виконання обов'язків директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропарк», призначення з 12.04.2007 року генеральним директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропарк» ОСОБА_4.

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою (ч.2 ст.207 Цивільного кодексу України).

Таким чином, Товариством з обмеженою відповідальністю «Агропарк» при укладенні 31 січня 2008 року договору застави майнових прав на грошові кошти №14-419-МП/1 не було дотримано ч.2 ст.203 Цивільного кодексу України, а саме ОСОБА_1 при підписанні даного договору не мав повноважень директора такого товариства, а отже, не міг вчиняти будь-які угоди від його імені.

А відтак, при укладенні договору застави майнових прав на грошові кошти №14-419-МП/1 від 31 січня 2008 року не було дотримано ч.1,2,5 ст.203 Цивільного кодексу України, що є згідно ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою для недійсності даного правочину.

Доводи позивача про те, що даний правочин є недійсним, оскільки не був нотаріально завірений, не приймається судом до уваги, з огляду на відсутність норм чинного законодавства, що регулюють обов'язковість нотаріального посвідчення правочинів щодо застави майнових прав.

Отже, суд вважає за необхідне позовні вимоги в цій частині задовольнити та визнати недійсним Договір застави майнових прав на грошові кошти №14-419-МП/1 від 31 січня 2008 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк "ХРЕЩАТИК", в особі керуючого Чортківським відділенням ВАТ КБ "ХРЕЩАТИК" Хорощака Ярослава Володимировича та ТОВ "АГРОПАРК" в особі директора ОСОБА_1, з моменту його укладення.

3.Позивач просить суд визнати недійсним Договір застави корпоративних прав №14-419-КЛ-МП від 19 грудня 2008 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк "ХРЕЩАТИК", в особі директора Тернопільської філії ВАТ КБ "ХРЕЩАТИК" Крутія Миколи Михайловича та громадянкою Російської Федерації фізичною особою ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, паспорт НОМЕР_4 виданий ОПВС ОВД Адлерського району м. Сочі, Краснодарського краю, від 01.11.2001 року код підрозділу 232-007) з моменту його заключення, як такого, що укладений в порушення чинного законодавства України.

Ухвалою суду від 23.07.2012 року в порядку ч.1 ст.24 ГПК України судом було залучено до участі в справі в якості відповідача (2): громадянку Російської Федерації фізичну особу ОСОБА_3, АДРЕСА_1.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.12.2008 року між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк "Хрещатик", яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 8-А, в особі директора Тернопільської філії ВАТ КБ "Хрещатик" Крутія М.М. (в подальшому - "Заставодержатель"), з однієї сторони та громадянкою Російської Федерації фізичною особою ОСОБА_3 (в подальшому - "Заставодавець"), що проживає в АДРЕСА_1, паспорт НОМЕР_4, виданий ОПВС ОВД Адлерського району м. Сочі Краснодарського краю, 01.11.2001 р., код підрозділу 232-007 був укладний Договір застави корпоративних прав №14-419-КЛ - МП.

Згідно п.1.1 розділу 1 договору "Заставодавець", з метою забезпечення виконання зобов"язань, що випливають з кредитного договору №14-419-КЛ від 09.08.2007 року, укладеного між "Заставодержателем" та ТОВ "Агропарк" (надалі - "Позичальник") надає в заставу "Заставодержателю" корпоративні права в Статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропарк".

Згідно п.1.2 розділу 1 договору корпоративні права, що передаються в заставу, належать "Заставодавцю" на підставі Статуту зареєстрованого Державним реєстратором Гусятинської районної державної адміністрації Ковдрою Світланою Олегівною 15.12.2008 року (нова редакція), про що у Єдиному Державному реєстрі здійснено запис за №16481050012000136, згідно з якими "Заставодавець" має право: приймати участь в управлінні товариством, брати участь в розподілі прибутку, отримувати частину прибутку (дивіденди) пропорційно частці кожного з учасників, а також має право на отримання майна у випадку виходу з товариства чи ліквідації товариства.

Згідно п.1.3 розділу 1 договору згідно Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропарк" частка "Заставодавця" у Статутному фонді товариства складає 1242235 (один мільйон двісті сорок дві тисячі двісті тридцять п"ять гривень 00 коп.), що становить 100% Статутного фонду товариства. Загальна сума Статутного фонду товариства становить 1242235 (один мільйон двісті сорок дві тисячі двісті тридцять п"ять гривень 00 коп.).

Згідно п.1.4 розділу 1 договору за домовленістю сторін загальна вартість заставлених корпоративних прав становить 1000 грн.

Згідно п.6.1 розділу 6 договору цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання ними зобов'язань за кредитним договором №14-419-КЛ від 09.08.2007 року.

Як вбачається із Договору застави корпоративних прав №14-419-КЛ - МП від 19.12.2008 року «Заставодавцем» є ОСОБА_3, по паспортних даних - ОСОБА_3. Таким чином суд вважає, що в зазначеному договорі сторонами помилково вказано «по-батькові»-ОСОБА_3, замість «ОСОБА_3», оскільки в договорі зазначені паспортні дані ОСОБА_3

З Інформації №219 від 23.08.12 року Відділу з питань державної реєстрації Гусятинської районної державної адміністрації, наданої на запит господарського суду по даній справі, вбачається, зокрема, що:

1) 03.11.2008 року було проведено державну реєстрацію змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропарк», а саме зміна складу засновників ТОВ:

-ОСОБА_3 - (НОМЕР_3), громадянка Російської Федерації Краснодарський край, Адлерівський район м.Сочі - 1242235,00 грн;

-ТОВ «Фірма Весна» ЛТД - (21132131) - смт.Гусятин, вул..Пушкіна,11 - 256000,00 грн.;

-Статутний фонд складає - 149823,00 грн.

Також зазначено, що копія Статуту ТОВ «Агропарк», зареєстрованого 03.11.2008 р. №16481050011000136 додається на 10 аркушах в 1-прим.

2)15.12.2008 року проведено державну реєстрацію змін до установчих документів, а саме зміна складу засновників ТОВ:

-ОСОБА_3 -(НОМЕР_3), громадянка Російської Федерації Краснодарський край, Адлерівський район м.Сочі - 1242235,00 грн;

-Статутний фонд складає - 1242235,00 грн.

Також зазначено, що копія Статуту ТОВ «Агропарк», зареєстрованого 15.12.2008 р. №16481050012000136 додається на 10 аркушах в 1-прим.

3) 23.01.2009 року згідно Рішення господарського суду Тернопільської області від 14.08.2008 року справа №3/284-5151 та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 25.12.2008 року проведено скасування реєстраційної дії за судовим рішенням.

Таким чином, ОСОБА_3 станом на момент розгляду даної справи в суді не являється ні учасником, а ні бувшим учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропарк».

У відповідності до ч.1 ст.167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

У відповідності до ч.3 ст.167 Господарського кодексу України під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

У відповідності до розділу 1. «Підвідомчість і підсудність справ» Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин» від 28.12.2007 року з наступними змінами у вирішенні питання про те, чи є спір таким, що виник з корпоративних правовідносин, та чи підлягає він вирішенню господарським судом, слід виходити з вимог пункту 4 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до п.4 ч.1 ст.12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Разом з тим, переданий Товариством з обмеженою відповідальністю «Агропарк на вирішення господарського суду даний спір не пов'язаний із корпоративними правами. Підставою виникнення корпоративного спору є порушення або оспорювання корпоративних прав учасників (акціонерів) господарських товариств. Однак, як вбачається із спірного договору, між сторонами не виникли корпоративні відносини, тобто відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав. Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропарк» є заінтересованою особою, права та законні інтереси якого, як вважає дане товариство, порушено вчиненням спірного договору, оскільки ОСОБА_3 передала в заставу свою частку у Статутному фонді товариства, яка складає 1242235, що становить 100% Статутного фонду товариства. Спірний договір підлягає оцінці судом на предмет дотримання сторонами при укладенні такого договору вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України, які необхідні для чинності правочину.

Таким чином, даний спір не є таким, що виникає з корпоративних відносин, і, оскільки в данному випадку відповідачем є фізична особа, розглядається загальним судом. Так, згідно ч.1, ч.2 ст.21 ГПК України відповідно сторонами в судовому процесі -позивачами і відповідачами -можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу; відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу. Право на звернення до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених Господарським процесуальним кодексом України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням, мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності; а також у випадках, передбачених законодавчими актами України державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності (стаття 1 Господарського процесуального кодексу України).

А відтак, суд вважає за необхідне керуючись п.1 ч.1 ст.80 ГПК України припинити провадження у справі щодо позовних вимоги про визнання недійсним Договору застави корпоративних прав №14-419-КЛ-МП від 19 грудня 2008 року, який укладений між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк "ХРЕЩАТИК та громадянкою Російської Федерації фізичною особою ОСОБА_3, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

4.Позивач просить суд визнати недійсною «Додаткову угоду № 1/1 до кредитного договору № 14-419-КЛ від 09 серпня 2007 року» від 31 січня 2008 року.

Спірна Додаткова угода укладена між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк "Хрещатик", в подальшому -"Банк" в особі директора Тернопільської філії ВАТ КБ "Хрещатик" Крутія М.М., та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропарк", в подальшому -"Позичальник", в особі директора ОСОБА_1

Згідно п.1 даної угоди сторони домовились внести зміни до пункту 2.1.2. кредитного договору 14-419-КЛ від 09 серпня 2007 року, доповнивши його другим абзацом, і викласти його в слідуючій редакції: "2.1.2.Укладення з Банком наступних договорів, що будуть забезпечувати виконання зобов'язань за цим договором:

-договору майнової поруки з ТзОВ "Арман" власним майном заставною вартістю 1500000 грн (Один мільйон п'ятсот тисяч гривень 00 коп) -будівля млина №2, загальною площею 2189,1 м.кв., котра знаходиться за адресою АДРЕСА_2 і належить ТзОВ "Арман" на основі Свідоцтва на право власності на нерухоме майно виданого на підставі рішення виконкому Чортківської міської ради за №735 від 15 грудня 2004 року та зареєстрованого в Чортківському обласному комунальному міжрайонному бюро технічної інвентаризації на праві колективної власності в реєстровій книзі №2 за реєстровим №249 22 грудня 2004 року та в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 22 грудня 2004 року.

-договору застави майнових прав на грошові кошти, які будуть надходити на поточний рахунок №2600715017115 відкритий Позичальнику в Тернопільській філії ВАТ КБ "Хрещатик", по договору №14 від 04 січня 2008 року, який укладений між Позичальником та ТзОВ "Торгівельносервісне підприємство "Агро-Союз" (м.Чортків, вул.Заводська,2) заставною вартістю 1500000 грн (Один мільйон п'ятсот тисяч гривень 00 коп)".

Згідно п.2 даної додаткової угоди сторони домовились внести зміни до пункту 3.1. кредитного договору 14-419-КЛ від 09 серпня 2007 року, доповнивши його другим абзацом, і викласти його в слідуючій редакції:

"3.1.Виконання зобов'язань Позичальника за цим договором забезпечується:

-договором майнової поруки з ТзОВ "Арман" власним майном заставною вартістю 1500000 грн (Один мільйон п'ятсот тисяч гривень 00 коп) -будівля млина №2, загальною площею 2189,1 м.кв., котра знаходиться за адресою АДРЕСА_2 і належить ТзОВ "Арман" на основі Свідоцтва на право власності на нерухоме майно виданого на підставі рішення виконкому Чортківської міської ради за №735 від 15 грудня 2004 року та зареєстрованого в Чортківському обласному комунальному міжрайонному бюро технічної інвентаризації на праві колективної власності в реєстровій книзі №2 за реєстровим №249 22 грудня 2004 року та в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 22 грудня 2004 року.

-договору застави майнових прав на грошові кошти, які будуть надходити на поточний рахунок №2600715017115 відкритий Позичальнику в Тернопільській філії ВАТ КБ "Хрещатик", по договору №14 від 04 січня 2008 року, який укладений між Позичальником та ТзОВ "Торгівельносервісне підприємство "Агро-Союз" (м.Чортків, вул.Заводська,2) заставною вартістю 1500000 грн (Один мільйон п'ятсот тисяч гривень 00 коп)".

Згідно п.3 додаткової угоди дана угода вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання зобов'язань за кредитним договором №14-419-КЛ від 09 серпня 2007 року.

Також позивач просить суд визнати недійсною «Додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 14-419-КЛ від 09 серпня 2007 року» від 18 квітня 2008 року.

Спірна Додаткова угода укладена між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк "Хрещатик", в подальшому -"Банк" в особі директора Тернопільської філії ВАТ КБ "Хрещатик" Крутія М.М., та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропарк", в подальшому -"Позичальник", в особі директора ОСОБА_1

Згідно п.1 даної Додаткової угоди сторони домовились внести зміни до пункту 1.1. кредитного договору 14-419-КЛ від 09.08.2007 року і викласти його в слідуючій редакції: "1.1. Банк пролонговує Позичальнику в порядку, передбаченому цим договором, кредит у формі не відновлюваної кредитної лінії в сумі 148500,00 дол.США (Сто сорок вісім тисяч п'ятсот доларів США 00 центів) строком до 180 днів терміном повернення до "01 лютого 2009 року (Першого лютого дві тисячі дев'ятого року)".

Згідно п.2 спірної Додаткової угоди сторони домовились внести зміни до пункту 4.1. кредитного договору №14-419-КЛ від 09.08.2007 року і викласти його в слідуючій редакції:"4.1.За користування пролонгованим кредитом Позичальник сплачує Банку відсотки у розмірі 24 (Двадцять чотири) % річних з 06 серпня 2008 р.(Шостого серпня дві тисячі восьмого року)".

Згідно п.3 Додаткової угоди сторони домовились пункт 5.1.1. кредитного договору викласти в слідуючій редакції: "5.1.1. Пролонгувати Позичальнику кредит у формі не відновлювальної кредитної лінії в сумі 148500,00 дол.США (Сто сорок вісім тисяч п'ятсот доларів США 00 центів) строком до 180 днів терміном повернення до 01 лютого 2009 року в порядку і при виконанні ним умов, передбачених п.2 цього договору".

Згідно п.4 Додаткової угоди даний правочин вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання зобов'язань за договором кредитної лінії №14-419-КЛ від 09 серпня 2007 року.

Також позивач просить суд визнати недійсним «Правочин № 3 до кредитного договору № 14-419-КЛ від 09 серпня 2007 року» від 03 листопада 2008 року.

Спірний Правочин укладений між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк "Хрещатик", в подальшому -"Банк" в особі директора Тернопільської філії ВАТ КБ "Хрещатик" Крутія М.М., та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропарк", в подальшому -"Позичальник", в особі директора ОСОБА_1

Згідно п.1 даної угоди сторони домовились внести зміни до пункту 4.1. кредитного договору 14-419-КЛ від 09 серпня 2007 року і викласти їх в слідуючій редакції: "4.1. За користування кредитом Позичальник сплачує Банку відсотки у розмірі 15% річних з 01 листопада 2008 р.".

Згідно п.3 Правочину №3 даний правочин вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання зобов'язань за договором кредитної лінії №14-419-КЛ від 09 серпня 2007 року.

Також позивач просить суд визнати недійсною «Додаткову угоду № 4 до кредитного договору № 14-419-КЛ від 09 серпня 2007 року» від 31 грудня 2008 року.

Спірна Додаткова угода укладена між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк "Хрещатик", в подальшому -"Банк" в особі директора Тернопільської філії ВАТ КБ "Хрещатик" Крутія М.М., та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропарк", в подальшому -"Позичальник", в особі директора ОСОБА_1

Згідно п.1 даної угоди сторони домовились внести зміни до пункту 2.1.2. кредитного договору 14-419-КЛ від 09 серпня 2007 року, і викласти його в слідуючій редакції: "2.1.2.Укладення з Банком наступних договорів, що будуть забезпечувати виконання зобов'язань за цим договором:

-договору майнової поруки з ТзОВ "Арман" власним майном заставною вартістю 297029,00 (двіста дев'яносто сім тисяч двадцять дев'ять доларів США), що за офіційним курсом НБУ станом на дату підписання кредитного договору 505 грн (п'ятсот п'ять гривень) за 100 (сто) долів США становить 1500000,00 грн (Один мільйон п'ятсот тисяч гривень 00 коп)-будівля млина №2, загальною площею 2189,1 м.кв., котра знаходиться за адресою АДРЕСА_2 і належить ТзОВ "Арман" на основі Свідоцтва на право власності на нерухоме майно виданого на підставі рішення виконкому Чортківської міської ради за №735 від 15 грудня 2004 року та зареєстрованого в Чортківському обласному комунальному міжрайонному бюро технічної інвентаризації на праві колективної власності в реєстровій книзі №2 за реєстровим №249 22 грудня 2004 року та в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 22 грудня 2004 року".

Згідно п.2 даної додаткової угоди сторони домовились внести зміни до пункту 3.1. кредитного договору 14-419-КЛ від 09 серпня 2007 року, і викласти його в слідуючій редакції:

"3.1.Виконання зобов'язань Позичальника за цим договором забезпечується:

-договором майнової поруки з ТзОВ "Арман" власним майном заставною вартістю 297029,00 (двіста дев'яносто сім тисяч двадцять дев'ять доларів США), що за офіційним курсом НБУ станом на дату підписання кредитного договору 505 грн (п'ятсот п'ять гривень) за 100 (сто) долів США становить 1500000,00 грн (Один мільйон п'ятсот тисяч гривень 00 коп)-будівля млина №2, загальною площею 2189,1 м.кв., котра знаходиться за адресою АДРЕСА_2 і належить ТзОВ "Арман" на основі Свідоцтва на право власності на нерухоме майно виданого на підставі рішення виконкому Чортківської міської ради за №735 від 15 грудня 2004 року та зареєстрованого в Чортківському обласному комунальному міжрайонному бюро технічної інвентаризації на праві колективної власності в реєстровій книзі №2 за реєстровим №249 22 грудня 2004 року та в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 22 грудня 2004 року".

Згідно п.3 Додаткової угоди №4 даний правочин вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання зобов'язань за договором кредитної лінії №14-419-КЛ від 09 серпня 2007 року.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач не ставить вимоги щодо визнання кредитного договору № 14-419-КЛ від 09 серпня 2007 року недійсним в судовому порядку.

Згідно п.1 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Разом з тим, згідно п.2 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Стаття 204 Цивільного кодексу України передбачає презумпцію правомірності правочину. Так, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином, кредитний договір № 14-419-КЛ від 09 серпня 2007 року є правомірним.

Як вбачається із матеріалів справи:

- Додаткова угода № 1/1 до кредитного договору № 14-419-КЛ від 09 серпня 2007 року» була укладена 31 січня 2008 року;

-Додаткова угода № 1 до кредитного договору № 14-419-КЛ від 09 серпня 2007 року була укладена 18 квітня 2008 року;

-Правочин № 3 до кредитного договору № 14-419-КЛ від 09 серпня 2007 року був укладений 03 листопада 2008 року;

-Додаткова угода № 4 до кредитного договору № 14-419-КЛ від 09 серпня 2007 року була укладена 31 грудня 2008 року.

Як зазначалось вище, з 12 квітня 2007 року генеральним директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропарк» була призначена ОСОБА_4, яка являється ним по даний час. А отже, підписуючи вказані вище додаткові угоди до кредитного договору № 14-419-КЛ від 09 серпня 2007 року ОСОБА_1 не був наділений повноваженнями щодо укладення будь-яких правочинів від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропарк». А відтак, при укладенні зазначених додаткових угод до кредитного договору не було дотримано ч.2 ст.203 Цивільного кодексу України, що є згідно ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою для недійсності даних правочинів.

Крім того, 24 грудня 2007 року по справі № 3/284-5151, яка розглядалась господарським судом Тернопільської області, була винесена ухвала (том 1, а.с. 57), якою судом було накладено арешт на майно фірми ТОВ «Агропарк» (код 25346107) місце реєстрації смт.Гусятин, вул.Пушкіна,1, фірми ТОВ «Арман» (код 32715251) місце реєстрації смт.Гусятин, вул.Пушкіна,11 та фірми ТОВ «Самал» (код 31274668) місце реєстрації АДРЕСА_2.

А відтак, Додаткова угода № 4 від 31 грудня 2008 року та Додаткова угода № 1/1 від 31 січня 2008 року були укладені до кредитного договору № 14-419-КЛ від 09 серпня 2007 року під час дії ухвали суду, якою накладено арешт на майно фірми ТОВ «Арман», що суперечить статті 115 ГПК України, щодо обов'язковості виконання судових рішень. Так, згідно даної статті цього Кодексу рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". На виконання даної ухвали державним виконавцем була винесена постанова про накладення арешту на майно вищезазначених товариств. Таким чином, дані додаткові угоди не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, а саме забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за кредитним договором договором майнової поруки з ТзОВ "Арман" власним майном.

Отже, при укладенні Додаткової угоди № 4 від 31 грудня 2008 року та Додаткової угоди № 1/1 від 31 січня 2008 року сторонами не було дотримано вимог, які встановлені, зокрема, частиною 5 статті 203 Цивільного кодексу України, що є підставою для визнання їх недійсними.

Доводи позивача про те, що всі спірні додаткові угоди до кредитного договору є недійсними, оскільки не були нотаріально завірені, не приймається судом до уваги, з огляду на відсутність норм чинного законодавства, що регулюють обов'язковість нотаріального посвідчення кредитних договорів, а відтак і додаткових угод до таких договорів.

Таким чином, позовні вимоги в частині визнання додаткових угод до кредитного договору недійсними підлягають до задоволення. А відтак, суд вважає за необхідне визнати недійсними:

-Додаткову угоду № 1/1 від 31 січня 2008 року;

-Додаткову угоду № 1 від 18 квітня 2008 року;

- Правочин № 3 від 03 листопада 2008 року;

-Додаткову угоду № 4 від 31 грудня 2008 року,

до кредитного договору № 14-419-КЛ від 09 серпня 2007 року, з моменту їх укладення.

5.Позивач просить суд визнати недійсною «Додаткову угоду № 1-4 до іпотечного договору 14-419-КЛ від 22 серпня 2007 року» від 31 грудня 2008 року.

Ухвалою суду від 23.07.2012 року в порядку ч.1 ст.24 ГПК України судом було залучено до участі в справі в якості відповідача (3): Товариство з обмеженою відповідальністю "Арман", код ЄДРПОУ 32715251, вул. Пушкіна. 11, смт. Гусятин, Тернопільська область.

По акту приймання- передачі №1 від 14 травня 2004 року передано в статутний фонд Товариства з обмеженою відповідальністю "Арман" внесок від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропарк" як співзасновника, у вигляді майна ( т.1, а.с. 140).

Згідно п.6.2. р.6 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Арман" затвердженого загальними зборами учасників ТзОВ "Арман" протокол №5 від 20 травня 2005 року (державну реєстрацію змін до установчих документів державним реєстратором зареєстровано 25.05.2005 року), частка в статутному фонді Товариства ТзОВ "Агропарк" становить 94,5 % або 600000 грн; свій внесок ТзОВ "Агропарк" вносить майновим комплексом, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропарк" являється співзасновником Товариства з обмеженою відповідальністю "Арман" відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 11.08.2009 року за № 3908694, з розміром внеску до статутного фонду 600000 грн, що складає 50% всього статутного фонду (т.1, а.с.141).

07 червня 2005 року товариством з обмеженою відповідальністю "Арман" видано наказ №5 "Про призначення директора", в якому наказано призначити директором ТзОВ "Арман" з 08 червня 2005 року ОСОБА_1.

В ході розгляду справи судом встановлено, що 22 серпня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк «Хрещатик», в подальшому «Іпотекодержатель», від імені якого діє керуючий Чортківським відділенням ВАТ КБ «Хрещатик» Хорощак Я.В., та Товариством з обмеженою відповідальністю «Арман», в подальшому «Іпотекодавець», був укладений іпотечний договір, згідно п.1.1.р.1 якого даний договір забезпечує вимоги «Іпотекодержателя», що випливають з Кредитного Договору №14-419-КЛ від 09 серпня 2007 року, що укладений між «Іпотекодержателем» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агропарк»-«Боржник», відносно якого «Іпотекодавець» виступає як майновий поручитель; у відповідності до даного Договору «Іпотекодержатель» має право у випадку невиконання «Боржником» своїх зобов'язань за Кредитним договором отримати задоволення за рахунок заставленого майна.

Згідно п.1.2.р.1 іпотечного договору предмет іпотеки: нерухоме майно-нежитлова будівля, а саме будівля млина №2, цегляна, загальною площею 2189,10 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2; предмет іпотеки належить «Іпотекодавцю» на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Чортківською міською радою 21 грудня 2004 року, право власності на яке зареєстровано Чортківським обласним комунальним міжрайонним бюро технічної інвентаризації 22 грудня 2004 року в реєстрову книгу №2 за реєстровим № 249 та в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за №9219381.

Згідно п.1.3. р.1 іпотечного договору ринкова вартість предмета іпотеки, визначена експертним шляхом, становить 1539510 грн; заставна вартість предмета іпотеки визначається сторонами в сумі 1500000 грн.

Іпотечний договір від 22 серпня 2007 року посвідчений нотаріально, про що приватним нотаріусом Чортківського районного нотаріального округу ОСОБА_12 здійснено відповідний запис у реєстрі за №5120, а також накладено заборону відчуження зазначеної в договорі нежитлової будівлі, про що зроблено відповідний запис у реєстрі за №5121/169.

Згідно п.8.4.р.8 іпотечного договору від 22 серпня 2007 року зміни і доповнення до цього договору підлягають нотаріальному посвідченню.

31 грудня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк «Хрещатик», надалі «Іпотекодержатель», від імені якого діяв керуючий Чортківським відділенням ВАТ КБ «Хрещатик» Хорощак Я.В. та Товариством з обмеженою відповідальністю «Арман» , надалі -«Іпотекодавець», в особі директора ОСОБА_1, була укладена Додаткова угода № 1-4 до іпотечного договору від 22 серпня 2007 року, згідно п.1 якої сторони домовились внести зміни до пункту 1.3. іпотечного договору за реєстр.№5120 від 22.08.2007 року і викласти його в наступній редакції: « 1.3.Ринкова вартість предмету іпотеки, визначена експертним шляхом становить 1539510,00 грн. (один мільйон п'ятсот тридцять дев'ять тисяч п'ятсот десять гривень), що за офіційним курсом НБУ на день підписання кредитного договору 505 гривень за 100 доларів США становить 304853,46 доларів США (триста чотири тисячі вісімсот п'ятдесят три долари США 46 центыв). Звыт про експертну оцынку станом на 20 липня 2007 року надано суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_17 (сертифікат суб'экта оцыночноъ дыяльносты №2861/04, виданий Фондом державного майна України 11 листопада 2004 року).

Також згідно п.2 Додаткової угоди сторони домовились внести зміни до пункту 1.4. іпотечного договору за реєстр. №5120 від 22.08.2007 року і викласти його в слідуючій редакції: « 1.4.Заставна вартість предмету іпотеки визначається сторонами в сумі 1500000,00 грн (один мільйон п'ятсот тисяч гривень), що за офіційним курсом НБУ на день підписання кредитного договору 505 гривень за 100 доларів США становить 297029 доларів США (Двісті дев'яносто сім тисяч двадцять дев'ять доларів США).

Згідно п.3 Додаткової угоди даний правочин вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання зобов'язань за договором кредитної лінії №14-419-КЛ від 09 серпня 2007 року.

Як вбачається із Додаткової угоди № 1-4, така угода датована 31 грудня 2008 року, однак в ній зазначається про Статут Товариства з обмеженою відповідальністю «Арман», що зареєстрований в новій редакції Гусятинською районною державною адміністрацією 29 червня 2009 року за №16481050001000137.

У відповідності до ч.1 ст.577 Цивільного кодексу України якщо предметом застави є нерухоме майно, а також в інших випадках, встановлених законом, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню.

Статтею 575 Цивільного кодексу України передбачені окремі види застав. Так, у відповідності до ч.1 ст.575 Цивільного кодексу України іпотека є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

У відповідності до ч.1 ст.18 Закону України «Про іпотеку» №50/220 від 5 червня 2003 року з наступними змінами іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Стаття 19 Закону України «Про іпотеку» передбачає порядок внесення змін і доповнень до іпотечного договору. Так, згідно частини 1 даної статті зміни і доповнення до іпотечного договору підлягають нотаріальному посвідченню.

У відповідності до статті 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту. Тобто, законодавцем закріплено імперативне положення, за яким правочин на зміну або розірвання основного договору належить вчиняти у тій самій формі, у якій договір укладався.

Таким чином, оскільки сторонами у іпотечному договорі від 22 серпня 2007 року не передбачено іншого порядку внесення змін до нього, ніж встановлено зазначеними вище положеннями цивільного законодавства, спірна Додаткова угода № 1-4 від 31 грудня 2008 року, яка є невід'ємною частиною договору, повинна вчинятись у тій самій формі, що і договір -тобто бути нотаріально посвідченою.

Разом з тим, спірна Додаткова угода № 1-4 від 31 грудня 2008 року не є нотаріально посвідченою.

Згідно ч.1 ст.220 Цивільного кодексу України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Згідно п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» з підстав недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину нікчемними є тільки правочини, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню.

Згідно ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин); у цьому разі визнання правочину недійсним судом не вимагається. Разом з тим, така потреба може виникнути у разі, коли, зокрема, він порушує права третіх осіб (Узагальнення Верховного суду України від 24.11.2008 року «Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними», розділ «Застосування правових наслідків недійсності правочину»).

Таким чином, з огляду на наведене, суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання недійсною «Додаткової угоди № 1-4 до іпотечного договору від 22 серпня 2007 року» від 31 грудня 2008 року, підлягають до задоволення.

Як вбачається із матеріалів справи, 4 вересня 2009 року заступником начальника відділення ГВПМ Тернопільської ОДПІ майором податкової міліції Шенціс А.Ю. в присутності понятих, була проведена виїмка в Тернопільській філії ВАТ КБ «Хрещатик» оригіналів документів кредитної справи «Агропарк», із них: клопотання ТОВ «Агропарк» про видачу кредиту на 1 арк., іпотечний договір від 22.08.2007 року пронумерований, прошнурований та скріплений печаткою приватного нотаріуса ОСОБА_17 на 8 арк., кредитний договір, заява про відкриття рахунку ТОВ «Агропарк» на 1 арк., виписка по особовому рахунку №20622150107115 на 3 арк., про що складено протокол виїмки (копія протоколу виїмки від 4 вересня 2009 року знаходиться в матеріалах справи, том 1, а.с. 70). В переліку вилучених в Тернопільській філії ВАТ КБ «Хрещатик» оригіналів документів кредитної справи Додаткова угода № 1/1 від 31 січня 2008 року, Додаткова угода № 1 від 18 квітня 2008 року, Правочин № 3 від 03 листопада 2008 року, Додаткова угода № 4 від 31 грудня 2008 року до кредитного договору № 14-419-КЛ від 09 серпня 2007 року, Додаткова угода № 1-4 від 31 грудня 2008 року до іпотечного договору 14-419-КЛ від 22 серпня 2007 року, договір застави майнових прав на грошові кошти №14-419-МП/1 від 31 січня 2008 року не зазначені.

У відповідності до ч.1 ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

У відповідності до ч.1 та ч.2 ст.33 ГПК України відповідно кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

У відповідності до ч.1 та ч.2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом; ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

У відповідності до ч.2 ст.20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів; права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Судові витрати розподіляються у відповідності до ст.49 ГПК України. По позовній вимозі про:

1)визнання Кредитного договору №14-419-КЛ від 09 серпня 2007 року на отримання кредиту в розмірі 148500 доларів США, укладеного між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк "ХРЕЩАТИК", в особі директора Тернопільської філії ВАТ КБ "Хрещатик" Крутія Миколи Михайловича та колишнім директором ТзОВ "Агропарк" ОСОБА_1 -удаваним та таким, що був укладений між ВАТ КБ "Хрещатик" в особі директора Тернопільської філії ВАТ КБ "Хрещатик" Крутія М.М. та ОСОБА_1, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача;

2) визнання недійсним Договору застави майнових прав на грошові кошти №14-419-МП/1 від 31 січня 2008 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк "ХРЕЩАТИК", в особі керуючого Чортківським відділенням ВАТ КБ "ХРЕЩАТИК" Хорощака Ярослава Володимировича та ТОВ "АГРОПАРК" в особі директора ОСОБА_1, з моменту його заключення, як такого, що укладений в порушення чинного законодавства України, державне мито в сумі 5 грн 31 коп та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 14 грн 75 коп підлягають стягненню з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк "ХРЕЩАТИК" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропарк» в повернення сплачених судових витрат;

3) визнання недійсним Договору застави корпоративних прав №14-419-КЛ-МП від 19 грудня 2008 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк "ХРЕЩАТИК", в особі директора Тернопільської філії ВАТ КБ "ХРЕЩАТИК" Крутія Миколи Михайловича та громадянкою Російської Федерації фізичною особою ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, паспорт НОМЕР_4 виданий ОПВС ОВД Адлерського району м. Сочі, Краснодарського краю, від 01.11.2001 року код підрозділу 232-007), з моменту його заключення, як такого, що укладений в порушення чинного законодавства України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача;

4) визнання недійсною «Додаткову угоду № 1/1 до кредитного договору № 14-419-КЛ від 09 серпня 2007 року» від 31 січня 2008 року, підлягають стягненню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропарк» в повернення сплачених судових витрат: з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк "ХРЕЩАТИК" - державне мито в сумі 5 грн 31 коп та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 14 грн 75 коп;

5)визнання недійсною «Додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 14-419-КЛ від 09 серпня 2007 року» від 18 квітня 2008 року, підлягають стягненню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропарк» в повернення сплачених судових витрат: з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк "ХРЕЩАТИК" - державне мито в сумі 5 грн 31 коп та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 14 грн 75 коп;

6)визнання недійсним «Правочину № 3 до кредитного договору № 14-419-КЛ від 09 серпня 2007 року» від 03 листопада 2008 року, підлягають стягненню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропарк» в повернення сплачених судових витрат: з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк "ХРЕЩАТИК" - державне мито в сумі 5 грн 31 коп та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 14 грн 75 коп;

7)визнання недійсною «Додаткову угоду № 1-4 до іпотечного договору 14-419-КЛ від 22 серпня 2007 року» від 31 грудня 2008 року, підлягають стягненню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропарк» в повернення сплачених судових витрат: з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк "ХРЕЩАТИК" - державне мито в сумі 5 грн 31 коп та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 14 грн 75 коп; з Товариства з обмеженою відповідальністю «Арман» - державне мито в сумі 5 грн 31 коп та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 14 грн 75 коп

8)визнання недійсною «Додаткову угоду № 4 до кредитного договору № 14-419-КЛ від 09 серпня 2007 року» від 31 грудня 2008 року, підлягають стягненню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропарк» в повернення сплачених судових витрат: з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк "ХРЕЩАТИК" - державне мито в сумі 5 грн 31 коп та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 14 грн 75 коп.

Загалом, підлягає стягненню з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк "ХРЕЩАТИК" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропарк» 31 грн 86 коп державного мита та 88 грн 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в повернення сплачених судових витрат.

Керуючись ст.ст. 43,49, п.1 ч.1 ст.80, 82,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2. В частині позовних вимог щодо визнання Кредитного договору №14-419-КЛ від 09 серпня 2007 року на отримання кредиту в розмірі 148500 доларів США, укладеного між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк "ХРЕЩАТИК", в особі директора Тернопільської філії ВАТ КБ "Хрещатик" Крутія Миколи Михайловича та колишнім директором ТзОВ "Агропарк" ОСОБА_1 -удаваним та таким, що був укладений між ВАТ КБ "Хрещатик" в особі директора Тернопільської філії ВАТ КБ "Хрещатик" Крутія М.М. та ОСОБА_1 в позові відмовити.

3. Визнати недійсним Договір застави майнових прав на грошові кошти №14-419-МП/1 від 31 січня 2008 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк "ХРЕЩАТИК", в особі керуючого Чортківським відділенням ВАТ КБ "ХРЕЩАТИК" Хорощака Ярослава Володимировича та ТОВ "АГРОПАРК" в особі директора ОСОБА_1, з моменту його укладення.

4. В частині позовних вимог щодо визнання недійсним Договору застави корпоративних прав №14-419-КЛ-МП від 19 грудня 2008 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк "ХРЕЩАТИК", в особі директора Тернопільської філії ВАТ КБ "ХРЕЩАТИК" Крутія Миколи Михайловича та громадянкою Російської Федерації фізичною особою ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, паспорт НОМЕР_4 виданий ОПВС ОВД Адлерського району м. Сочі, Краснодарського краю, від 01.11.2001 року код підрозділу 232-007), з моменту його заключення, як такого, що укладений в порушення чинного законодавства України, провадження у справі припинити.

5. Визнати недійсною Додаткову угоду № 1-4 від 31 грудня 2008 року до іпотечного договору від 22 серпня 2007 року, з моменту її укладення.

6. Визнати недійсними:

-Додаткову угоду № 1/1 від 31 січня 2008 року;

-Додаткову угоду № 1 від 18 квітня 2008 року;

- Правочин № 3 від 03 листопада 2008 року;

-Додаткову угоду № 4 від 31 грудня 2008 року,

до кредитного договору № 14-419-КЛ від 09 серпня 2007 року, з моменту їх укладення.

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Арман», , вул. Пушкіна. 11, смт. Гусятин, Тернопільська область, ідентифікаційний код 32715251, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропарк», вул. Пушкіна, 11, смт. Гусятин, Тернопільська область, ідентифікаційний код 25346107: - 5 грн 31 коп державного мита та 14 грн 75 коп витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в повернення сплачених судових витрат.

8. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк "Хрещатик", вул. Хрещатик, 8А, м. Київ , ідентифікаційний код 19364259, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропарк», вул. Пушкіна, 11, смт. Гусятин, Тернопільська область, ідентифікаційний код 25346107: - 31 грн 86 коп державного мита та 88 грн 50 коп витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в повернення сплачених судових витрат.

9. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України, через місцевий господарський суд.

Рішення підписано: 15 квітня 2013 року

Суддя С.О. Хома