Рішення № 30666857, 09.04.2013, Судацький міський суд Автономної Республіки Крим

СУДАЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа 118/218/13-ц року

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2013 року Судацький міський суд Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого, судді Сича М.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Демяненко Г.В.,

позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Судаку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Судацький міський сектор Головного управління Державної міграційної служби в Автономній Республіці Крим, про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення, зняття з реєстрації,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся у лютому 2013 року до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа Судацький міський сектор ГУ ДМС в Автономній Республіці Крим, в якому просив усунути йому перешкоди у користуванні власністю шляхом виселення без надання іншого жилого приміщення та зняття з реєстрації відповідачки з квартири № 2, розташованої за адресою: вул. Бірюзова, 2а, м. Судак, Автономна Республіка Крим.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 є власником вказаної квартири на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Судацькою державною нотаріальною конторою 13 липня 2012 року та зареєстрованого в реєстрі за № 1148. Відповідачка зареєструвалася у вказаному житловому приміщенні та проживає у ньому як минулий власник квартири, проте після її продажу в продовжує проживати в ньому, чим перешкоджає позивачу користуватися своєю власністю.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на задоволенні позову.

Відповідачка у судове засідання не зявилася, була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи під розписку, про причини неявки суд не повідомила.

З урахуванням заяви позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши позивача, проаналізувавши і оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 57 ЦПК України встановлює, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, показань свідків, письмових доказів і т.д.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених ст. 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частина 1 ст. 61 ЦПК України передбачає, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири № 2, розташованої за адресою: вул. Бірюзова, 2а, м. Судак, Автономна Республіка Крим, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Судацькою державною нотаріальною конторою 13 липня 2012 року та зареєстрованого в реєстрі за № 1148(арк. справи 5).

Умовами вказаного договору, зокрема, пунктом 9 передбачено, що Продавець (ОСОБА_2М.) зобовязалася знятися з реєстрації у відчужуваній квартирі і звільнити її для користування Покупцем (ОСОБА_1С.) у строк до 13 жовтня 2012 року.

Згідно з адресною довідкою від 14 березня 2013 року (арк. справи 26) та даними будинкової книги (арк. справи 37-39) ОСОБА_2 зареєстрований з 21 січня 1986 року у спірній квартирі.

Відповідно до частини 2 статті 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Власник майна, як зазначено у статті 391 ЦК України, має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

При такому положенні з урахуванням приписів закону, який регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині усунення перешкод позивачці у користуванні її власністю шляхом виселення відповідачки підлягають задоволенню.

Разом з тим, позовні вимоги в частині зняття з реєстрації відповідача не підлягають задоволенню, оскільки сама по собі наявність рішення суду про виселення без надання іншого жилого приміщення, відповідно до статті 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», є підставою для зняття з реєстрації.

Суд не вирішує питання щодо повернення позивачу суми судових витрат, сплачених за подачу позову, оскільки такі вимоги не заявлялись.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 321, 391 ЦК України, ст.ст. 8, 10, 60, 88, 208, 212, 213, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Судацький міський сектор Головного управління Державної міграційної служби в Автономній Республіці Крим, про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення, зняття з реєстрації задовольнити частково.

Усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні квартирою № 2, розташованою за адресою: вул. Бірюзова, 2а, м. Судак, Автономна Республіка Крим, шляхом виселення без надання іншого жилого приміщення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії через Судацький міський суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя