Рішення № 30664404, 08.04.2013, Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 121/11930/12

2/119/319/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2013 року Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим в складі:

головуючого судді - Бистрякової Д.С.,

при секретарі Аніщенко О.В.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку земельної ділянки, визначення порядку користування земельною ділянкою,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_4, уточнивши позовні вимоги (а.с. 6-8, 92) звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на 12/25 часток земельної ділянки, розташованої за адресою: АР Крим, м. Феодосія, смт. Коктебель, вул. Леніна, 100-а; про визнання за ОСОБА_2 права власності на 13/25 часток зазначеної земельної ділянки; про встановлення порядку користування зазначеною земельною ділянкою; зобовязання відповідача повернути державний акт про право власності на земельну ділянку серії КМ № 061668 від 23.12.2003 року до територіального органу Держкомзему.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачка на підставі договору купівлі-продажу від 04.07.2005 року є власником 12/25 часток домоволодіння № 100-а по вул. Леніна, смт. Коктебель, м. Феодосія, АР Крим. Приміщення, яки входять до складу 12/25 часток зазначеного домоволодіння, знаходяться на другому поверху будинку. Зазначене домоволодіння знаходиться на земельної ділянки площею 0,1051 га, яка на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку від 23.12.2003 року належить відповідачу. Під час укладання договору купівлі-продажу 12/25 часток вказаного домоволодіння, договір купівлі-продажу відповідної частки земельної ділянки не укладався, оскільки позивачка вважала, що вона автоматично набула права власності на земельну ділянку, яка необхідна для обслуговування належної їй частки домоволодіння.

Ухвалою суду від 08 квітня 2013 року позовні вимоги в частині про виділення частки земельної ділянки в натурі, зобовязання відповідача повернути державний акт про право власності на земельну ділянку серії КМ № 061668 від 23.12.2003 року до територіального органу Держкомзему, залишено без розгляду.

У судовому засіданні представник позивача, який діє на підставі угоди, позовні вимоги підтримала, та пояснила, що на час укладання договору купівлі-продажу 12/25 частки домоволодіння, сторони домовились, що разом із часткою домоволодіння позивачка отримує відповідну частку земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування належної їй частки домоволодіння. Відповідач не заперечував проти того, щоб позивачка набула право власності на частку земельної ділянки, але в подальшому їх стосунки погіршилися і відповідач став перешкоджати їй у користуванні належною їй часткою домоволодіння, вона не може пройти на другий поверх будинку. Відповідач не дає їй користуватися земельною ділянкою. Для обслуговування належної позивачці частки домоволодіння їй необхідна земельна ділянка. Просить визначити порядок користування належною їй та відповідачу земельною ділянкою у відповідності до запропонованому експертом варіанту.

У судовому засіданні відповідач та його представник, який діє на підставі угоди, позовні вимоги не визнали, пояснили, що на час укладання договору купівлі-продажу 12/25 частки домоволодіння, сторони домовлялись в подальшому укласти договір оренди або договір купівлі-продажу частки земельної ділянки, але до теперішнього часу будь-який договір щодо земельної ділянки не укладено. Відповідач буде заважати позивачці користуватися належною їй часткою домоволодіння, не давати проходить на другий поверх будинку, до того часу, коли вона укладе з ним договір купівлі-продажу частки земельної ділянки або буде сплачувати грошові кошти за користування земельною ділянкою. Спір з приводу користування земельною ділянкою виник у звязку з тим, що позивачка не передала йому грошові кошти за 12/25 частки домоволодіння, після чого він заборонив позивачці користуватися земельною ділянкою на якої розташоване належне ним домоволодіння. На теперішній час відсутні правові підставі для виникнення у позивачки права власності на частку земельної ділянки. Не погоджується із запропонованим експертом варіантом користування земельною ділянкою, оскільки у позивачки відсутнє будь-яке право на земельну ділянку, він не надасть їй користуватися земельною ділянкою. Позивачка зможе користуватися належною часткою домоволодіння після того, як влаштує сходи до другого поверху, яки не будуть розташовані на його земельної ділянці.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, всебічно зясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає установленими такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 04 липня 2005 року позивачка є власником 12/25 часток домоволодіння з відповідною часткою надвірних будівель, що знаходяться за адресою: АР Крим, м. Феодосія, смт. Коктебель, вул. Леніна, будинок № 100 «А», в які входить: в житловому будинку літер «А1» 15 кімната площею 51,9 кв.м., 16 кухня - їдальня площею 50,6 кв.м.; в житловому будинку літер «А» 17-1 коридор площею 6,0 кв.м.; 17-2 кімната площею 11,4 кв.м., 17-3 кімната площею 11,7 кв.м., 17-4 комора площею 2,4 кв.м., 18-1 коридор площею 6,0 кв.м., 18-2 комора площею 2,4 кв.м., 18-3 кімната площею 12,5 кв.м., 18-4 кімната площею 12,5 кв.м., 19-1 коридор площею 5,7 кв.м., 19-2 комора площею 2,4 кв.м., 19-3 кімната площею 13,6 кв.м.,19-4 кімната площею 13,6 кв.м., 20 коридор площею 25,1 кв.м., 21-1 коридор площею 5,5 кв.м., 21-2 кімната площею 10,4 кв.м., 21-3 кімната площею 10,7 кв.м., 21-4 комора площею 6,3 кв.м., 22-1 коридор площею 6,3 кв.м., 22-2 комора площею 2,4 кв.м, 22-3 кімната площею 11,4 кв.м., 22-4 кімната площею 10,5 кв.м., 23-1 кімната площею 11,9 кв.м., 23-2 комора площею 2,4 кв.м., ІІ сходова клітка площею 12,1 кв.м., загальною площею 313,8 кв.м. (а.с. 10-12). Зазначені приміщення знаходяться на другому поверху даного будинку (а.с. 13-19)

На підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія КМ № 061668 від 23.12.2003 року ОСОБА_2 на праві власності належить земельна ділянка площею 0,1051 га, кадастровий номер 01:116:457:00:01:001:0384), яка розташована за адресою: АР Крим, м. Феодосія, смт. Коктебель, вул. Леніна, 100 «А» (а.с. 20). Відповідно до ч. 1 т. 120 ЗК країни, в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування на підставі договору оренди.

Проте ст. 4 ЦК встановлено, що основу цивільного законодавства становить Конституція. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс. Актами цивільного законодавства є також інші закони, які приймаються відповідно до Конституції та цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 377 ЦК, в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.

Законом України „Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів у звязку з прийняттям Цивільного кодексу від 27 квітня 2007 року № 997-V, зміст ст. 120 ЗК було приведено у відповідність до ст. 377 ЦК.

Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року № 7 „Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ при переході права власності на будівлі та споруди за цивільно-правовими угодами, укладеними до 01 січня 2002 року, згідно з положенням чинної до цієї дат статті 30 ЗК до набувача від відчужувача переходить належне йому право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розташовані будівлі та споруди, якщо інше не передбачалось у договорі відчуження. Після 31 грудня 2001 року в таких випадках право власності на земельну або її частини могло переходити відповідно до статті 120 ЗК 2001 року на підставі цивільно-правових угод, а право користування на підставі договору оренди, укладених відповідно відчужувачем або набувачем. До особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду після 31 грудня 2003 року, згідно зі статтею 377 ЦК, а з часу внесення змін до статті 120 ЗК Законом України від 27 квітня 2007 року № 997-V і згідно зі статтею 120 ЗК, переходило право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах встановлених договором; а якщо договором це не було визначено, до набувача переходило право власності на ту частину земельної ділянки, яка необхідна для її обслуговування.

З аналізу змісту зазначених нормативних актів слідує, що на час виникнення спірних відносин, яким є час укладання договору купівлі-продажу 12/25 часток домоволодіння від 04 липня 2005 року, право власності на земельну ділянку, яка зайнята житловим будинком та на частину, яка необхідна для його обслуговування, набувалося на підставі ст. 377 ЦК України.

Саме таку позицію висловив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних

справ у ухвалі від 20 квітня 2011 року.

Згідно п. 18-1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року № 7 „Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ при вирішенні вимог про визначення розміру земельної ділянки, необхідної для обслуговування житлового будинку, будівлі або споруди, право власності на які при їх відчуженні перейшло до набувача без визначення в договорі права на земельну ділянку, суд має зясувати, зокрема, чому це питання не було визначено в договорі, можливість укладення між відчужувачем і набувачем додатку до цього договору щодо права набувача на земельну ділянку та чи не свідчить реальна можливість використання всієї земельної ділянки за цільовим призначенням саме про той розмір земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, будівлі або споруди, якій існував до їх відчуження. Розмір земельної ділянки, необхідно для обслуговування житлового будинку, будівлі або споруди, визначається шляхом проведення за клопотанням сторін експертизи з врахуванням чинних нормативних документів у галузі будівництва, санітарних норм та правил тощо.

Частина 4 статті 120 ЗК України визначає, що при переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди.

Згідно з висновком експерту № 06/13 від 19 лютого 2013 року (а.с. 47-60) для обслуговування 12/25 частки домоволодіння № 100-а по вул. Леніна у смт. Коктебель, м. Феодосії позивачці необхідна земельна ділянка площею 504,48 кв.м., для обслуговування 13/25 частки зазначеного домоволодіння відповідачу необхідна земельна ділянка площею 546,56 кв.м..

Враховуюче наведене, зясувавши обставини, з яких питання щодо відчуження частки земельної ділянки під час укладення договору купівлі-продажу 12/25 частки домоволодіння не було вирішено, не можливість укладення додатку до цього договору щодо права набувача на земельну ділянку, суд прийшов до висновку про те, що вимоги позивача про визнання за нею права власності на 12/25 частки спірної земельної ділянки площею 504,48 кв.м., та відповідно визнання права власності на 13/25 частки спірної земельної ділянки площею 546,52 кв.м. за відповідачем, засновані на законі, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЗК України, володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюється за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди у судовому порядку.

Відповідно до висновку експертизи № 06/13 від 19 лютого 2013 року (а.с. 47-60) загальна площа земельної ділянки по вул. Леніна, 100-а у смт. Коктебель, м. Феодосії складає 1051 кв.м., площа забудови під двоповерховим будинком літер „А, А1, з врахуванням зовнішніх поверхів, крильців та балконів складає 463,6 кв.м.. Для обслуговування фасаду запропоновано залишити у загальному користуванні земельну ділянку шириною 1 м, площею 96,5 кв.м., залишити у загальному користуванні ділянки необхідні для обслуговування зовнішніх мереж і комунікацій, а також земельну ділянку зайняту вигрібною ямою, ємністю запасу води та колодязем. У загальному користуванні сторін запропоновано залишити земельну ділянку загальною площею 750 кв.м.. У користуванні ОСОБА_4 залишається земельна ділянка площею 144 кв.м., у користуванні ОСОБА_2 залишається земельна ділянка площею 157 кв.м..

У судовому засіданні представник позивача просив встановити порядок користування земельної ділянкою у відповідності до варіанту користування, запропонованому експертом, відповідач та його представник не погодилися з зазначеним варіантом, пояснивши, що не згодні з будь-яким варіантом, у звязку з тим, що позивачка не має права власності або користування на земельну ділянку. Враховуюче зазначене, суд вважає необхідним визначити наступний порядок користування земельною ділянкою загальною площею 0,1051 га, що знаходиться за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Феодосія, вул. Леніна, 100-а, кадастровий номер земельної ділянки 01:116:457:00:01:001:0384, та виділити у користування ОСОБА_4 земельну ділянку площею 144 кв.м (виділена у додатку № 1 синім кольором); виділити у користування ОСОБА_2 земельну ділянку площею 157 кв.м (виділена у додатку № 1 зеленим кольором); залишити у загальному користуванні земельну ділянку площею 750 кв.м (виділена у додатку № 1 жовтим кольором).

Розподіл судових витрат між сторонами суд проводить відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.

В судовому засіданні 08.04.2013 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення, повний текст рішення виготовлений 12.04.2013 року.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст. 120 ЗК України, ст. 355-358, 367,377 ЦК України, ст.ст.81, 86, 88, 120 ЗК України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_4 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на 12/25 частки земельної ділянки загальною площею 0,1051 га, розташовану за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Феодосія, смт. Коктебель, вул. Леніна, 100-а, кадастровий номер земельної ділянки 01:116:457:00:01:001:0384, яка складає 504,48 кв.м..

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 13/25 частки земельної ділянки загальною площею 0,1051 га, розташовану за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Феодосія, смт. Коктебель, вул. Леніна, 100-а, кадастровий номер земельної ділянки 01:116:457:00:01:001:0384, яка складає 546,52 кв.м..

Визначити наступний порядок користування земельною ділянкою загальною площею 0,1051 га, що знаходиться за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Феодосія, вул. Леніна, 100-а, кадастровий номер земельної ділянки 01:116:457:00:01:001:0384, та виділити у користування ОСОБА_4 земельну ділянку площею 144 кв.м (виділена у додатку № 1 синім кольором); виділити у користування ОСОБА_2 земельну ділянку площею 157 кв.м (виділена у додатку № 1 зеленим кольором); залишити у загальному користуванні земельну ділянку площею 750 кв.м (виділена у додатку № 1 жовтим кольором).

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) суму судового збору у розмірі 2004,80 грн., понесені витрати по оплаті експертизи в сумі 5000,00 грн., а всього 7004 (сім тисяч чотири) гривень 80 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду через Феодосійський міський суд АР Крим шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: