Рішення № 30664031, 09.04.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.04.13 р. Справа № 905/788/13-г

Господарський суд Донецької області у складі судді Сажневої М.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго"

до Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго"

про стягнення 68 194,26 грн.

за участю представників:

від позивача Цацуліна Т.О. - представник за довіреністю

від відповідача Степанович А.С. - представник за довіреністю

Рішення прийняте 09.04.2013, оскільки 19.02.2013 та 27.03.2013 в судових засіданнях оголошувались перерви відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" про стягнення з Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго":

- 3% річних у розмірі 48 994,90 грн., нарахованих за прострочення виконання грошових зобов'язань по оплаті електричної енергії, поставленої у січні, березні, квітні, травні, жовтні-грудні 2010 року, січні, грудні 2011 року;

- інфляційних втрат у розмірі 19 199,36 грн. нарахованих за прострочення виконання грошових зобов'язань по оплаті електричної енергії, поставленої у січні, грудні 2010 року, січні, лютому 2011 року.

08.04.2013 позивач подав заяву, в якій зазначив, що в прохальній частині позовної заяви було допущено описку, просив стягнути 3% річних у розмірі 48 994,90 грн., нарахованих за прострочення виконання грошових зобов'язань по оплаті електричної енергії, поставленої у січні, березні, к?вітні, травні, жовтні-грудні 2010 року, січні, лютому 2011 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилає?ться на неналежне виконання відповідачем умов договору про постачання електричної енергії № 2354 від 28.11.2006 щодо своєчасної оплати в?артості спожитої електрично?ї енергії січні, березні, квітні, травні, жовтні-грудні 2010 року, січні, лютому 2011 року.

Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на важкий матеріальний стан підприємства. Зазначає, що заборгованість перед позивачем виникла через несвоєчасну оплату населенням послуг з теплопостачання. Також відповідач просив у разі задоволення позовних вимог розстрочити виконання рішення на шість місяців.

09.04.2013 відповідач надав суду доповнення о відзиву на позовну заяву, в якому просив розстрочити виконання рішення на три місяці рівними платежами.

Представники сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, госп?одарський суд Донецької обла?сті

В С Т А Н О В И В :

28.11.2006 між Відкритим акціонерним товариством "Донецькобленерго" (електропостачальна організація), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Донецькобленерго", та Обласним комунальним підприємством "Донецьктеплокомуненерго" в особі ВП "Слов'янськтепломережа" (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 2354 (далі - Договір).

Згідно з п. 1 Договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 9863,7 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до п. 9.5 Договору останній набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2006. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії цього договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або про перегляд його умов.

Оскільки в матеріалах справи відсутні відповідні заяви сторін про припинення Договору, та стороеами підтверджується, що вказані заяви не надсилались, суд приходить до висновку, що строк дії Договору неодноразово щорічно продовжувався на наступні календарні роки і на тих самих умовах, які були ним передбачені та у заявлений до стягнення період Договір був чинним.

Відповідно до п. 2.2.2 Договору постачальник електричної енергії зобов'язався постачати споживачу електроенергію. Згідно з п. 2.3.4 Договору споживач зобов'язався оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами Додатків № 5 "Порядок розрахунків" та № 3 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" до цього Договору. В свою чергу, відповідно до п. 3.1.1 Договору постачальник електричної енергії має право одержувати від споживача своєчасну плату за поставлену електричну енергію.

Пунктом 7 Додатку № 5 до Договору передбачено, що остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунку відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного на підставі показів розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом) з урахуванням сум, що надійшли від споживача.

За результатами розрахункового періоду споживачем та постачальником електричної енергії визначається фактичний обсяг поставленої споживачу електричної енергії та оформлюється "Акт прийняття-передавання товарної продукції".

Розрахунковий період встановлено споживачу з 1 числа місяця до такого ж числа наступного місяця (п. 1 Додатку №5 до Договору).

Відповідно до складених сторонами актів приймання-передавання товарної продукції за Договором, постачальник поставив споживачу електричну енергію у наступному обсязі:

- у січні 2010 року: активна електрична енергія - 1 696 138 кВт/год, реактивна електрична енергія - 337 871 кВАр/год;

- у березні 2010 року: активна електрична енергія - 1 300 794 кВт/год, реактивна електрична енергія - 216 081 кВАр/год;

- у квітні 2010 року: активна електрична енергія - 1 051 522 кВт/год, реактивна електрична енергія - 183 303 кВАр/год;

- у травні 2010 року: активна електрична енергія - 104 098 кВт/год, реактивна електрична енергія - 35 763 кВАр/год;

- у жовтні 2010 року: активна електрична енергія - 876 451 кВт/год, реактивна електрична енергія - 188 628 кВАр/год;

- у листопаді 2010 року: активна електрична енергія - 1 352 209 кВт/год, реактивна електрична енергія - 284 549 кВАр/год;

- у грудні 2010 року: активна електрична енергія - 1 463 644 кВт/год, реактивна електрична енергія - 359 660 кВАр/год;

- у січні 2011 року: активна електрична енергія - 1 545 885 кВт/год, реактивна електрична енергія - 799 776 кВАр/год;

- у лютому 2011 року: активна електрична енергія - 1 603 326 кВт/год, реактивна електрична енергія - 654 516 кВАр/год.;

Вказані акти підписано представниками позивача та відповідача і скріплено печатками без заперечень.

Відповідачем не заперечується факт споживання ним зазначеної кількості активної та реактивної електричної енергії у вказані періоди.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" та п. 1.3 Правил користування електричною енергією, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Аналогічна норма міститься і в ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, поставив відповідачу електричну енергію у січні, березні, квітні, травні, жовтні, листопаді, грудні 2010 року, а також у січні, лютому 2011 року і виставив відповідні рахунки для здійснення оплати, що підтверджується матеріалами справи, у тому числі актом приймання-передачі та рахунками за електроенергію, які було отримано представником відповідача.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з абз. 3 п. 7 Додатку № 5 до Договору для проведення остаточного розрахунку споживач у термін до 3 робочих днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РЕМ рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений споживачем протягом 5 банківських днів з дня його отримання, якщо споживач здійснює оплату самостійно, та 10 банківських днів, якщо споживач здійснює оплату через свою головну структуру. В разі неявки споживача для отримання рахунку постачальник направляє рахунок споживачу рекомендованим листом. У такому разі рахунок вважається отриманим споживачем з дня його відправлення.

Судом встановлено, що:

- рахунок за активну електроенергію №30/2354 від 29.01.2010 на суму 1 276 377,76 грн. отримано відповідачем 29.01.2010, строк оплати - до 12.02.2010;

- рахунок за реактивну електроенергію №30/2354 від 29.01.2010 на суму 7 958,62 грн. отримано відповідачем 29.01.2010, строк оплати - до 12.02.2010;

- рахунок за реактивну електроенергію №30/2354 від 30.03.2010 на суму 5 275,55 грн. отримано відповідачем 30.03.2010, строк оплати - до 13.04.2010;

- рахунок за реактивну електроенергію №30/2354 від 29.04.2010 на суму 6 845,07 грн. отримано відповідачем 29.04.2010, строк оплати - до 17.05.2010;

- рахунок за реактивну електроенергію №30/2354 від 31.05.2010 на суму 3 519,65 грн. отримано відповідачем 31.05.2010, строк оплати - до 14.06.2010;

- рахунок за активну електроенергію №30/2354 від 27.10.2010 на суму 721 494,48 грн. отримано відповідачем 27.10.2010, строк оплати - до 10.11.2010;

- рахунок за активну електроенергію №30/2354 від 26.11.2010 на суму 1 113 138,47 грн. отримано відповідачем 26.11.2010, строк оплати - до 10.12.2010;

- рахунок за активну електроенергію №30/2354 від 28.12.2010 на суму 1 204 871,76 грн. отримано відповідачем 28.12.2010, строк оплати - до 13.01.2011;

- рахунок за реактивну електроенергію №30/2354 від 03.02.2011 на суму 37 291,33 грн. надіслано позивачем 03.02.2011, отримано відповідачем 07.02.2011 строк оплати - до 17.02.2011;

- рахунок за реактивну електроенергію №30/2354 від 28.02.2011 на суму 32 094,02 грн. отримано відповідачем 28.02.2011, строк оплати - до 14.03.2011.

Отримання відповідачем вказаних рахунків підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача на рахунках, а також фіскальним чеком поштової установи та повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення - рахунку за реактивну електроенергію №30/2354 від 03.02.2011.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасної оплати електричної енергії, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 48 994,90 грн., нарахованих за період з 13.02.2010 по 31.08.2012, інфляційні втрати у розмірі 19 199,36 грн., нараховані за період з 01.02.2010 до 31.03.2012 року.

В матеріалах справи містяться копії банківських виписок, з яких вбачається факт несвоєчасної оплати відповідачем послуг з електропостачання за вказані періоди.

Відповідачем не заперечується факт прострочення оплати вартості спожитої у вищезазначені періоди електроенергії.

Рішенням господарського суду Донецької області від 11.12.2012 у справі № 24/253 стягнуто з Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" 3% річних за період з 16.03.2011 по 15.10.2011 у розмірі 564,51 грн., інфляційні втрати з 11.04.2011 по 30.06.2011 у розмірі 808,40 грн., нараховані за прострочення оплати отриманої у лютому 2011 році реактивної електроенергії.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Належних доказів на підтвердження здійснення своєчасної оплати виставлених позивачем рахунків за Договором № 2354 від 28.11.2006 відповідачем суду не надано.

Щодо посилання відповідача на важке фінансово-економічне становище, то суд відзначає, що відсутність коштів у відповідача не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання з оплати спожитої електричної енергії на користь позивача встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та втрат від інфляції визнаються судом обґрунтованими.

Вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 48 994,90 грн. підлягають задоволенню за розрахунком позивача перевіреним судом.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, суд визнає його частково невірним у зв'язку з наявністю арифметичних помилок.

За здійсненим судом перерахунком, з урахуванням вимог чинного законодавства, в межах періоду, визначеного позивачем, вимоги про стягнення інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню у розмірі 19 106,61 грн.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

У зв'язку з частковим задоволенням позову, судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідачем у відзиві на позовну заяву заявлено клопотання про розстрочення виконання рішення суду строком на 6 місяців, у зв'язку з важким фінансовим становищем відповідача.

В судовому засіданні 09.04.2013 представником відповідача подано доповнення до відзиву, в якому відповідач просить суд у разі задоволення позовних вимог надати розстрочку виконання рішення суду строком на 3 місяці.

Клопотання мотивоване тим, що тарифи на теплову енергію встановлені на рівні, нижчому за собівартість її виробництва. Систематична несплата населенням послуг з теплопостачання робить неможливим своєчасне погашення заборгованості відповідачем перед кредиторами.

На підтвердження важкого матеріального становища відповідачем надано баланс підприємства.

Представник позивача проти вказаного клопотання заперечив.

Відповідно до п. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарському суду при прийнятті рішення надано право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Враховуючи доводи відповідача, сплату відповідачем основної заборгованості за спожиту за спірний період електроенергію, значний розмір заборгованості, яка складається з суми 3% річних та інфляційних нарахувань, а також відсутність можливості у відповідача сплатити зазначену суму одразу, суд вважає за доцільне задовольнити клопотання відповідача та розстрочити виконання рішення на 3 місяці рівними платежами.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 35, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" (83086, м. Донецьк, вул. Донецька, 38, ідентифікаційний код 03337119, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" (84601, Донецька обл., м.Горлівка, проспект Леніна, 11, ідентифікаційний код 00131268) 3% річних у розмірі 48 994 (сорок вісім тисяч дев'ятсот дев'яносто чотири) грн. 90 коп., інфляційні втрати у розмірі 19 106 (дев'ятнадцять тисяч сто шість) грн. 61 коп. та 1 718 (одну тисячу сімсот вісімнадцять) грн. 09 коп. судового збору, розстрочивши виконання рішення на три місяці шляхом сплати суми заборгованості та судових витрат наступним чином:

- до 30 квітня 2013 року підлягає сплаті 23 273,20 грн.;

- до 31 травня 2013 року підлягає сплаті 23 273,20 грн.;

- до 30 червня 2013 року підлягає сплаті 23 273,20 грн.

Зобов'язання, визначені даним пунктом рішення, не обмежують Обласне комунальне підприємств "Донецьктеплокомуненерго" сплатити на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" всі присуджені до стягнення за даним рішенням суми раніше погоджених строків.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складення повного рішення 15.04.2013.

Суддя Сажнева М.В.