Постанова № 30663616, 10.04.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.2.4

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 квітня 2013 року Справа № 812/2266/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Твердохліба Р.С.,

за участю

секретаря судового засідання Андріасяна Е.А.,

та

представників сторін:

від позивача - не прибув,

від відповідача - Черевашенко М.В. (довіреність від 01.02.2013 № 441/09-15),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області про визнання протиправною та скасування вимоги від 13 лютого 2013 року № 183, -

ВСТАНОВИВ:

18 березня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області про визнання протиправною та скасування вимоги від 13 лютого 2013 року № 183.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби Новопсковського районного управління юстиції знаходиться вимога управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області від 06 квітня 2012 року про стягнення з позивача недоїмки в сумі 3030,68 грн., яка нарахована станом на 02 квітня 2012 року. Позивачем за цією вимогою частково сплачений борг в сумі 950,00 грн. згідно розрахунку по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 22 лютого 2013 року позивач повинен сплатити за 2012 рік борг в сумі 4572,42 грн., з яких 2188,28 грн. є боргом за 2011 рік. Таким чином, позивач вважає, що управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області має намір повторно стягнути з позивача борг з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік.

В судове засідання позивач не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у позові просив розгляд справи провести без його участі.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, надав письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що згідно картки особового рахунку фізична особа-підприємець ОСОБА_2 за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року має заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 2188,28 грн. та за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року має заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 4572,42 грн. Управлінням Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області сформовано вимогу від 13 лютого 2013 року № Ф-183 на всю суму боргу, який обліковується за позивачем, а саме на 6760,70 грн. та направлено рекомендованим листом фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 Позивач отримав вказану вимогу 19 лютого 2013 року, не повідомив відповідача про звернення до суду щодо оскарження вимоги, тому управлінням Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області направлено вимогу від 13 лютого 2013 року № Ф-183 на суму 4572,42 грн. до відділу державної виконавчої служби Новопсковського району Луганської області у відповідності з пунктом 6.9 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за № 994/18289.

В судовому засіданні відповідач заперечував проти задоволення адміністративного позову, надав пояснення, аналогічні викладеним в письмових запереченнях проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню повністю, з таких підстав.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

ОСОБА_2 зареєстрована фізичною особою - підприємцем Новопсковською районною державної адміністрацією Луганської області 14 березня 2007 року, номер запису про державну реєстрацію 23700010003001006, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця від 21 квітня 2011 року серії НОМЕР_1 (а.с. 20).

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Облік осіб, зазначених у частині першій статті 4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Взяття на облік платників єдиного внеску, зазначених у пунктах 2-14 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється Пенсійним фондом з внесенням відповідних відомостей до реєстру застрахованих осіб (частина 2 статті 5 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).

Частиною 3 статті 5 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», серед іншого встановлено, що платником єдиного внеску, зазначеним у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, в порядку, встановленому Пенсійним фондом, безоплатно надсилається повідомлення про взяття їх на облік.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 з огляду на положення Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» є платником єдиного внеску та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області про що свідчить повідомлення про взяття на облік платника єдиного внеску від 12 травня 2011 року № 1072 (а.с. 32).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Частиною 11 статті 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

У відповідності із пунктом 3.2 постанови правління Пенсійного фонду України від 08 жовтня 2010 року № 22-2 «Про порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, самі за себе і за членів сім'ї, які беруть участь у провадженні підприємницької діяльності; особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями, самі за себе формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для них є календарний рік.

Відповідно до частини 11 статті 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Частиною 12 статті 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Відповідно до вимог Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» фізична особа-підприємець ОСОБА_2 повинна нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі єдиний внесок.

Статтею 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», серед іншого встановлено:

- рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами;

- положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок;

- суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів;

- територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату;

- вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом;

- платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею;

- у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики;

- у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки;

- у випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Також підпунктом 2.1.3 пункту 2.1 розділу II Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за № 994/18289 (надалі по тексту Інструкція від 27 вересня 2010 року № 21-5) встановлено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Пунктом 4.6 розділу IV Інструкції від 27 вересня 2010 року № 21-5 встановлений порядок обчислення і строки сплати єдиного внеску платниками, зазначеними у підпункті 2.1.3 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, які обрали спрощену систему оподаткування. Зазначена категорія платників самостійно обчислює для себе та членів своїх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, суму єдиного внеску, яка не може бути менше мінімального страхового внеску за кожну особу на місяць. Платники сплачують єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа місяця, наступного за місяцем, за який він сплачується. Суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний рік.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 подала до управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2011 рік, відповідно до якого самостійно визначила собі до сплати суму єдиного внеску в розмірі 4010,30 грн. (а.с. 46-47).

В порушення норм Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 не сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у зв'язку з чим за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 за 2011 рік утворилася заборгованість у розмірі 3030,68 грн., що підтверджується звітом про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2011 рік (а.с. 46-47) та карткою особового рахунку платника єдиного внеску (а.с. 5; 27).

Відповідно до вимог частини 4 статті 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» позивачем фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 була надіслана вимога від 06 квітня 2012 року № Ф-35 про сплату боргу на суму 3030,68 грн. Конверт з повідомленням про вручення поштового відправлення було повернуто без вручення з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 6; 30 на звороті).

Позивач суму недоїмки не сплатив, вимогу про сплату боргу з управлінням Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області не узгодив та у судовому порядку не оскаржив, та відповідач, в порядку статті 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» надіслав зазначену вимогу до органу державної виконавчої служби.

Відділом державної виконавчої служби Новопсковського районного управління юстиції Луганської області 31 травня 2012 року відкрито виконавче провадження ВП № 32791816 про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області недоїмки в сумі 3030,68 грн. (а.с. 8).

У лютому 2013 року ОСОБА_2 подала до управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2012 рік, відповідно до якого самостійно визначила собі до сплати суму єдиного внеску в розмірі 4572,42 грн. (а.с. 44-45).

В порушення норм Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 не сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у зв'язку з чим за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 за 2012 рік утворилася заборгованість у розмірі 4572,42 грн., що підтверджується звітом про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2012 рік (а.с. 44-45) та карткою особового рахунку платника єдиного внеску (а.с. 5; 28).

Відповідно до вимог частини 4 статті 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» позивачем фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 була надіслана вимога від 13 лютого 2013 року № Ф-183 про сплату боргу на суму 6760,70 грн., яка отримана позивачем особисто 19 лютого 2013 року (а.с. 7; 31).

Щодо доводів позивача стосовно повторного стягнення суми заборгованості зі сплати боргу з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік, яка відображена у спірній вимозі суд зазначає таке.

З картки особового рахунку платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування платника єдиного внеску ОСОБА_2 вбачається, що сума заборгованості по вимозі за 2011 рік від 06 квітня 2012 року № Ф-35 про сплату боргу на суму 3030,68 грн. частково сплачена, та заборгованість, яка обліковується за позивачем за 2011 рік на час винесення спірної вимоги складає 2188,28 грн. (а.с. 28).

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», нарахування і сплати фінансових санкцій органами Пенсійного фонду України, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів визначає Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-5 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за № 994/18289.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена платниками у строки, визначені відповідно до Закону підпунктом 4.3.6 пункту 4.3, абзацом другим підпункту 4.5.2, підпунктом 4.5.3 пункту 4.5 та підпунктом 4.6.2 пункту 4.6 розділу IV цієї Інструкції, обчислена органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою (пункт 6.2 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за № 994/18289).

Відповідно до підпункту «б» пункту 6.3 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за № 994/18289 органи Пенсійного фонду надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки, серед іншого, якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску.

Вимога про сплату боргу формується на підставі актів документальних перевірок, інформації органів державної податкової служби, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з карток особових рахунків платників за формою згідно з додатком 4 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 5 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи) (пункт 6.4 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за № 994/18289).

Таким чином, управлінням Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області було сформовано вимогу від 13 лютого 2013 року № Ф-183 на суму боргу, яка обліковується за платником єдиного внеску на кінець звітного періоду, а саме станом на 13 лютого 2013 року в сумі 6760,70 грн.

Згідно пункту 6.9 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за № 994/18289 якщо протягом наступного базового звітного періоду платник наростив суми боргу, то після проходження відповідної процедури узгодження та оскарження до органу державної виконавчої служби подається вимога тільки на суму зростання боргу.

На виконання вимог пункту 6.9 вказаної Інструкції, управлінням Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області направлено до відділу державної виконавчої служби Новопсковського районного управління юстиції вимогу від 13 лютого 2013 року № Ф-183 про стягнення суми боргу в розмірі 4572,42 грн., тобто виключно на суму єдиного внеску, самостійно визначеного ОСОБА_2 за 2012 рік.

Зазначені обставини підтверджуються карткою особового рахунку платника єдиного внеску та постановою державної виконавчої служби Новопсковського районного управління юстиції від 12 березня 2013 року ВП № 36930530 (а.с. 33).

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що в ході судового розгляду не знайшли свого підтвердження доводи позивача про повторне стягнення відповідачем сум заборгованості з єдиного внеску за 2011 рік.

Позивач, з урахуванням приписів частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не довів суду правомірності заявлених позовних вимог, натомість відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, довів суду правомірність винесення спірної вимоги, у зв'язку з чим, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог.

Судові витрати покласти на позивача.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 10 квітня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 15 квітня 2013 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області про визнання протиправною та скасування вимоги від 13 лютого 2013 року № 183, - відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 15 квітня 2013 року.

Суддя Р.С. Твердохліб