Постанова № 30663603, 04.04.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2013 року 810/693/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Тріумф 2» до Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство "Тріумф 2" з позовом до Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області державної податкової служби про визнання протиправними дій відповідача та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000012200 та № 0000022200 від 03.01.2013 року.

Позов обґрунтовано безпідставністю, незаконністю прийняття податкових повідомлень-рішень з огляду на помилковість і необґрунтованість висновків податкової перевірки про недійсність, фіктивність і нікчемність угод укладених позивачем з товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Вайліс» та про наявність порушень ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого було занижено податок на прибуток, та порушень п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого було занижено податок на додану вартість.

Приватне підприємство «Тріумф 2» не погоджується з висновками перевірки Державної податкової інспекції у Бородянському Київської області, вважає, оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Сторони в судове засідання не з'явилися. Представник позивача 04.04.2013 надав суду заяву про розгляд справи в письмовому провадженні. Представник відповідача 04.04.2013 надав суду клопотання про розгляд справи без його участі.

За таких обставин та керуючись ч. 4 ст. 122 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до акту перевірки від 19.12.2012 №539/22-33283793 ПП «Тріумф 2» зареєстровано юридичною особою 09.02.2005 року Бородянською районною державною адміністрацією Київської області. Взято на податковий облік ДПІ у Бородянському районі Київської області ДПС 18.02.2005 року за № 13597099, станом на дату написання акту перебуває на обліку в ДПІ у Бородянському районі Київської області ДПС.

Видами діяльності товариства є: будівництво будівель, інші види оптової торгівлі, діяльність автомобільного вантажного транспорту, транспортне оброблення вантажів.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу № 286 від 10.12.2012 виданого ДПІ у Бородянському районі Київської області ДПС, відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 та п.79.1 ст.79 ПК України проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ПП «Тріумф 2», щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків та ТОВ «Компанія «Вейліс» їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.05.2010 року по 30.10.2010 року.

За результатами перевірки 19.12.2012 року складено Акт перевірки № 539/22-33283793, в якому зазначено, що зміст порушень законодавства полягає у тому, що правочини між позивачем і вказаними вище контрагентом з придбання товарів, робіт, послуг не направленні на реальне настання правових наслідків, є нікчемними, оскільки вони спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, у зв'язку з чим такі правочини не створюють правових наслідків, а тому всі бухгалтерські та податкові документи щодо придбання товарів, робіт, послуг є недійсними.

Такий висновок було зроблено відповідачем посилаючись на Акт перевірки ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС «Про результати позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «Компанія «Вайліс» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 22.05.2009 року по 31.12.2011 року від 13.02.2012 року №281/23-1/36445186, в якому зазначено, що первинні та інші документи ТОВ «Компанія «Вайліс», відсутні за адресою вказаною в реєстраційних документах, а саме-07300,м. Вишгород, вул.. Ватутіна, д.69 не знаходиться. Також від ВПМ ДПІ у Вишгородському районі Київської області отримано копії матеріалів постанови від 23.01.2012 року про призначення перевірки з питань складання акту нікчемності правочину ТОВ «Компанія «Вайліс». В постанові зокрема зазначено, що в провадженні СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва знаходиться кримінальна справа №80-0263, за фактом фіктивного підприємства невстановленими особами шляхом створення суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), в т.ч. ТОВ «Компанія «Вайліс» з прикриття незаконної діяльності, що вчинено повторно та заподіяло велику матеріальну шкоду державі, за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України.

За наслідками складеного акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення форми "Р" від 03.01.2013 р. № 0000012200 та № 0000022200.

Надаючи правову оцінку господарським відносинам між ПП "Тріумф 2" та ТОВ «Компанія «Вайліс» при укладанні та виконанні договора, який на переконання відповідача є нікчемним, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу частини п'ятої статті 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, є підставою для недійсності правочину.

Якщо недійсність правочину встановлена законом, такий правочин вважається нікчемним (ч. 2 ст. 215 ЦК України).

Крім того, статтею 208 Господарського кодексу України передбачено, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Факт виконання умов договору може бути доказаний податковими, бухгалтерськими та іншими документами первинного обліку.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 19.08.1999 року № 996-XIV бухгалтерським обліком є процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

У відповідності до частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Як вбачається з акту перевірки, згідно умов договору від 01.12.2009 року між ПП «Тріумф 2» (замовник) та ТОВ «Компанія «Вайліс» (виконавець) було укладено договір №11/12-1. Згідно якого замовник доручає, а виконавець щомісячно виконує роботи по підтриманню території в належному стані: вирубці та вивезенню дерев і кущів, снігу, прибирання та вивезення будівельного та іншого сміття на території об'єкту, що належить замовнику. Замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та провести вчасну сплату винагороди , згідно встановленого рахунку-фактури виконавцю.

На виконання умов договору ПП «Тріумф 2» були отримані вищезазначені роботи, на що ТОВ «Компанія Вайліс» виписано акти виконаних робіт та податкові накладні.

Суд звертає увагу на те, що статтею 204 Цивільного кодексу України закріплена презумпція правомірності правочину, згідно якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Окрім того суд виходить із презумпції сумлінності платників податків та інших учасників правовідносин в економічній сфері, відповідно до змісту якої презумується, що дії платника податків, які мають своїм результатам одержання певної податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться в його первинних бухгалтерських документах та податковій звітності є достовірними, якщо інше не доказано у встановленому законодавством порядку належними та допустимими доказами.

Відповідно до роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, яке викладене у постанові від 6 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними " нікчемними є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Водночас, при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається у намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

У Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області Державної податкової служби, немає посилань на те, що установчі документи, свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Компанія «Вайліс» були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду на момент укладання чи виконання договору та суду не надано доказів того, що на момент складання податкових накладних контрагент позивача не був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому не мав права видавати податкові накладні на кожне повне або часткове виконання робіт.

Відповідачем також не надано суду доказів визнання правочину, укладеного між позивачем та контрагентом - ТОВ «Компанія «Вайліс» у судовому порядку нікчемним, а також визнання недійними первинних бухгалтерських документів, що підтверджують їх виконання.

Посилання ж представника відповідача на кримінальну справу суд вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

Суд вважає, що посилання відповідача на порушену кримінальну справу за фактом фіктивного підприємства невстановленими особами шляхом створення суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), в т.ч. ТОВ «Компанія «Вайліс» з прикриття незаконної діяльності, що вчинено повторно та заподіяло велику матеріальну шкоду державі, за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України, згідно з КПК України містять лише попередньо встановлену досудовим слідством інформацію. Суд зазначає, що податковим органом не надано жодних відомостей щодо винесеного у цій кримінальній справі рішення суду, яке набрало законної сили. Отже, наведені у кримінальній справі відомості не є достатнім і допустимим доказом у цій адміністративній справі, а тому не можуть братися судом до уваги.

Будь-які інші докази наявності судових рішень, які б набрали законної сили, з приводу незаконних дій посадових осіб ТОВ «Компанія «Вайліс» а також судового рішення щодо визнання договору, укладеного між позивачем та вказаним товариством недійсним, в матеріалах справи відсутні і відповідачем їх суду не надано.

Судом встановлено, що відповідач при проведенні перевірки не зміг дослідити реальність угод, у зв'язку з чим не мав права роботи висновки про нікчемність укладених угод.

Отже твердження відповідача про порушення позивачем вимог ст.203, ст.215, ст. 216, ст.228, 622, 655, 656 Цивільного кодексу України є передчасним.

За таких обставин, податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0000012200 та № 0000022200 від 03.01.2013 року підлягають скасуванню.

Крім того, відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в:

Позовні вимоги Приватного підприємства «Тріумф 2» задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 03.01.2013 №0000012200 та №0000022200, видані Державною податковою інспекцією у Бородянському районі Київської області Державної податкової служби.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язанням Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області Державної податкової служби на користь Приватного підприємства «Тріумф 2» понесені ним витрати по сплаті судового збору в сумі 314 (триста чотирнадцять) грн. 06 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Василенко Г.Ю.