Постанова № 30663456, 04.04.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

вступна та резолютивна частини

м. Миколаїв.

10:35 год.

04 квітня 2013 року справа № 2а-4220/12/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., за участю секретаря судового засідання Крикливенко І.С.,

представника позивача: Шушняєва Р.М.,

представника відповідача: Іващенко А.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТОВ "Бандурський олійноекстракційний завод", вул. Центральна, 40, с. Бандурка, Первомайський район, Миколаївська область, 55247

доПервомайської ОДПІ Миколаївської області Державної податкової служби, вул. Дзержинського, 18, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55213

проскасування податкового повідомлення-рішення від 20.04.11 р. № 0000232301 керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 94, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Податкове повідомлення-рішення № 0000232301, прийняте 20 квітня 2011 р. Первомайською ОДПІ Миколаївської області Державної податкової служби, скасувати.

3. Відшкодувати ТОВ "Бандурський олійноекстракційний завод" судовий збір в сумі 2146,0 грн. з Державного бюджету України, шляхом його безспірного списання з рахунку Первомайської ОДПІ Миколаївської області Державної податкової служби.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства Україні, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства Україні, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя А. О. Мороз

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

10:35 год.

04 квітня 2013 року справа № 2а-4220/12/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., за участю секретаря судового засідання Крикливенко І.С.,

представника позивача: Шушняєва Р.М.,

представника відповідача: Іващенко А.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТОВ "Бандурський олійноекстракційний завод", вул. Центральна, 40, с. Бандурка, Первомайський район, Миколаївська область, 55247

доПервомайської ОДПІ Миколаївської області Державної податкової служби, вул. Дзержинського, 18, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55213

проскасування податкового повідомлення-рішення від 20.04.11 р. № 0000232301 В С Т А Н О В И В:

До суду з адміністративним позовом звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Бандурський олійноекстракційний завод" (далі - позивач, Товариство) до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ОДПІ).

Позивач просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 20 квітня 2011 р. № 0000232301, яким йому зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - ПДВ) в розмірі 8558746,60 грн., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ним виконані всі вимоги податкового законодавства для нарахування податкового кредиту і подальшого бюджетного відшкодування ПДВ, а заперечення відповідача щодо необхідності мати акти виконаних будівельних робіт не ґрунтуються на вимогах законодавства, яке не пов'язує право на нарахування податкового кредиту із наявністю актів виконаних робіт.

Відповідач позов не визнав, подав заперечення, в яких послався на те, що перевірками генерального підрядника ТОВ "Будівельне управління-77", а також його субпідрядників встановлено, що виконання деяких будівельних робіт не підтверджено актами виконаних робіт і відсутність цих актів позбавляє позивача права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ (т. 3 а. с. 134-137).

Оскільки відповідач, який у спірних правовідносинах виступає суб'єктом владних повноважень, заперечує проти адміністративного позову, відповідно до ст. 71 ч. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) на нього покладається обов'язок доказування правомірності свого рішення.

Вирішуючи спір між сторонами, суд виходить з наступного.

В квітні 2011 р. ОДПІ провела документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 жовтня 2009 р. до 30 квітня 2010 р., результати якої оформлені актом від 20 квітня 2011 р. № 598/07/32390305 (далі - акт перевірки) (т. 1 а. с. 8-32).

Як зазначено у висновку акту перевірки, позивачем порушено ст. 7 п. 7.7. пп. 7.7.2. Закону України "Про податок на додану вартість", який регулював спірні правовідносини в охопленому перевіркою періоді, в результаті чого Товариством завищено ПДВ, який підлягає бюджетному відшкодуванню на суму 8558746,60 грн.

На підставі акту перевірки 20 квітня 2011 р. ОДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000232301, яким Товариству зменшено бюджетне відшкодування ПДВ на суму 8558746,60 грн. (т. 1 а. с. 33-34).

Не погодившись із правомірністю зазначеного рішення, позивач оскаржив його в адміністративному порядку, передбаченому ст. 56 Податкового кодексу України (далі - ПК України). За наслідками розгляду скарг, Державна податкова адміністрація у Миколаївській області та Державна податкова адміністрація України прийняли рішення, якими відмовили в задоволенні скарг Товариства, а податкове повідомлення-рішення залишили без змін (т. 1 а. с. 36-55).

Як слідує з акту перевірки, на формування податкового кредиту Товариства в перевіряємому періоді мали вплив господарські взаємовідносини з наступними контрагентами:

- ТОВ "Будівельне управління-77", яке на підставі договору генерального підряду № 77 від 29 липня 2009 р. виконувало роботи з будівництва цілісного майнового комплексу Бандурського олійноекстракційного заводу (т. 1 а. с. 149-160);

- ТОВ "Інфоком ЛТД", у якого позивач згідно договору № 409/137 від 23 листопада 2009 р. придбав електрообладнання для автоматизації заводу (т. 4 а. с. 44-50);

- ТОВ "Торговий дім Одеського кабельного заводу "Одескабель", яке на умовах договору № 468 про закупівлю та поставку товарів від 30 листопада 2009 р., поставило Товариству кабель (т. 4 а. с. 73-75).

Досліджуючи правовідносини позивача із ТОВ "Будівельне управління-77", відповідач зробив висновок про те, що позивач протиправно сформував податковий кредит на підставі податкових накладних виданих цим підприємством, оскільки перевірками субпідрядників, які залучались останнім для виконання окремих робіт, а саме ТОВ МФ "Спеценергопроммонтаж", АТЗТ "Миколаївське спеціалізоване управління-139", ВП "Хімтяжмонтаж", ТОВ "Хай-Рейз Констракшнз", ТОВ НВП "Агроюгкооперація", ПП "Теплосила", ТОВ "Консорціум "Енергомашінжинірінг", ТОВ "Енергетик", ТОВ фірма "Скорпіон-РП" встановлено, що ТОВ "Будівельне управління-77" має кредиторську заборгованість перед ними за виконані роботи, а також виконання окремих робіт не підтверджено актами виконаних робіт, тобто фактично відповідач позбавив Товариство права на бюджетне відшкодування ПДВ тільки на підставі того, що його контрагент - ТОВ "Будівельне управління-77" має заборгованість перед своїми субпідрядниками та у зв'язку із відсутністю актів виконаних робіт.

Суд знаходить такі висновки ОДПІ безпідставними, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Так, за змістом ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а також ст. 200 ПК України, для бюджетного відшкодування ПДВ правове значення має сукупна послідовність таких обставин: сплата позивачем в ціні товару (робіт, послуг) ПДВ, виникнення від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту цього періоду, наявність у позивача податкових накладних. Інших вимог для отримання бюджетного відшкодування податкове законодавство не містить. В той же час відповідач штучно доповнює законодавчо встановлені вимоги такими обставинами, як відсутність кредиторської заборгованості контрагента позивача - ТОВ "Будівельне управління-77" перед субпідрядниками, а також необхідністю мати акти виконаних робіт. З цього приводу варто зауважити, що навіть якщо і брати до уваги наявність заборгованості ТОВ "Будівельне управління-77" перед своїми контрагентами, то ця обставина може впливати виключно на визначення податкових зобов'язань цього платника податків, а не позивача.

Як свідчать надані ОДПІ довідки, складені за наслідками перевірок господарських взаємовідносин позивача і ТОВ "Будівельне управління-77", відхилень між податковими даними цих двох суб'єктів господарювання не встановлено (т. 3 а. с. 186-219, 222-228).

В матеріалах справи маються ліцензія на право провадження діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, видана ТОВ "Будівельне управління-77"; дозволи і сертифікати відповідності, видані останньому Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області; архітектурно-технічні паспорти на окремі об'єкти, які входять до складу цілісного майнового комплексу Бандурського олійноекстракційного заводу, а також акт готовності об'єкта до експлуатації від 14 жовтня 2010 р., згідно якого об'єкт закінчений будівництвом. Крім того, 27 жовтня 2010 р. виконавчим комітетом Софіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області позивачу видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а Первомайським міжміським бюро технічної інвентаризації того ж дня прийнято рішення про державну реєстрацію прав позивача на це майно (т. 1 а. с. 101-104, 131-133, 161-249, т. 2 а. с. 1-239).

Наявність у позивача документів, які засвідчують здачу окремих об'єктів та всього комплексу заводу до експлуатації та реєстрацію права власності на нього, спростовує доводи відповідача про необхідність складання окремих актів виконаних робіт, які взагалі не відносяться до документів податкової чи бухгалтерської звітності на підставі яких нараховується податковий кредит.

Також суд враховує і те, що податковими органами були перевірені всі субпідрядники ТОВ "Будівельне управління-77" - ТОВ МФ "Спеценергопроммонтаж", АТЗТ "Миколаївське спеціалізоване управління-139", ВП "Хімтяжмонтаж", ТОВ "Хай-Рейз Констракшнз", ТОВ НВП "Агроюгкооперація", ПП "Теплосила", ТОВ "Консорціум "Енергомашінжинірінг", ТОВ "Енергетик", ТОВ фірма "Скорпіон-РП", щодо яких відповідачем зроблено висновок про наявність кредиторської заборгованості і в цих довідках зазначено, що всі субпідрядники відобразили в податковому обліку взаємовідносини із ТОВ "Будівельне управління-77" (т. 3 а. с. 178-185, 229-250, т. 4 а. с. 1-5, 13-41).

Підсумовуючи вищезазначене, суд відзначає, що протягом всього ланцюгу суб'єктів господарювання, які приймали участь у виконанні будівельних робіт: перелічені вище субпідрядники - генеральний підрядник ТОВ "Будівельне управління-77" - позивач, перевірками податкових органів підтверджено включення всіма суб'єктами до складу податкових зобов'язань ПДВ та відображення в податковому обліку цих господарських операцій.

Позбавляючи позивача бюджетного відшкодування ПДВ, сформованого за рахунок податкових накладних виданих ТОВ "Інфоком ЛТД" і ТОВ "Торговий дім Одеського кабельного заводу "Одескабель", відповідач в акті перевірки зазначив, що позивач неправомірно включив до складу податкового кредиту грудня 2009 р. суми ПДВ за товар від названих постачальників, який не був фактично поставлений на час формування податкового кредиту, тобто ОДПІ вважає, що для того, щоб мати право на формування податкового кредиту, платник податків повинен отримати товар (роботи, послуги) в тому самому податковому періоді, коли ним такий податковий кредит нараховується, а якщо маються розбіжності в часі між періодом формування кредиту і отримання товару (робіт, послуг), то такий податковий кредит сформовано неправомірно.

Суд не може погодитись із таким мотивуванням прийнятого відповідачем рішення, оскільки вищенаведені міркування ОДПІ не містять жодного посилання на норми податкового законодавства - відповідач тільки наводить ці доводи, але не зазначає, які норми Закону України "Про податок на додану вартість" чи ПК України дозволяють зробити висновок про можливість формування податкового кредиту тільки після фактичного надходження товару (робіт, послуг). В свою чергу суд має зазначити, що названі нормативні акти не містять такого обмеження, навпаки ст. 198 п. 198.3. абз. 4 ПК України визначає, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду, тобто з наведеної норми слідує, що податковий кредит формується незалежно від отримання/використання товарів/послуг, а тому заперечення відповідача суперечать нормам ПК України.

В судовому засіданні представник відповідача доповнив заперечення посиланням на безтоварний характер правочинів позивача із ТОВ "Будівельне управління-77", у зв'язку із даними перевірок субпідрядників, але суд такі заперечення до уваги не приймає, оскільки акт перевірки позивача взагалі не містить посилань на ці обставини - в ньому маються посилання тільки на наявність кредиторської заборгованості субпідрядників перед ТОВ "Будівельне управління-77", відсутність актів виконаних робіт, а по ТОВ "Інфоком ЛТД" і ТОВ "Торговий дім Одеського кабельного заводу "Одескабель" - формування податкового кредиту до отримання товару.

Встановлені обставини справи дають підстави для висновку про необґрунтованість доводів ОДПІ про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо формування податкового кредиту і бюджетного відшкодування ПДВ, заперечення відповідача суд знаходить безпідставними, а тому спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Згідно ст. 94 ч. 1 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивач, надавши платіжне доручення № 001521 від 31 липня 2012 р. (т. 1 а. с. 3), документально підтвердив судові витрати у виді судового збору в розмірі 2146,0 грн., який підлягає відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України, шляхом його безспірного списання з рахунку відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 94, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Податкове повідомлення-рішення № 0000232301, прийняте 20 квітня 2011 р. Первомайською ОДПІ Миколаївської області Державної податкової служби, скасувати.

3. Відшкодувати ТОВ "Бандурський олійноекстракційний завод" судовий збір в сумі 2146,0 грн. з Державного бюджету України, шляхом його безспірного списання з рахунку Первомайської ОДПІ Миколаївської області Державної податкової служби.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства Україні, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства Україні, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Постанова у повному обсязі складена

8 квітня 2013 р.

Суддя А. О. Мороз