Ухвала суду № 30660313, 08.04.2013, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

08.04.2013

Справа № 203/1611/13-ц

2/0203/1180/2013

У Х В А Л А

08 квітня 2013 року суддя Кіровського районного суду м. Дніпропетровська Маймур Ф.Ф., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної ради, Генерального директора Обласного комунального закладу культури Дніпропетровський академічний театр Опери та балету, треті особи Дніпропетровська міська рада, Управління культури та туризму Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Дніпропетровська обласна профспілкова організація профспілки працівників культури, про визнання нерухомого майна таким, що не підлягає відчуженню, визнання правочину таким, що порушує публічний порядок, спрямований на порушення конституційних прав та свобод людини і громадянина, незаконне заволодіння власністю громади, визнання правочину вчиненим внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з іншою, визнання правочину фіктивним, удаваним, заборону відчуження нерухомого майна, -

В С Т А Н О В И В:

01 березня 2013 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська надійшла вищезазначена позовна заява ОСОБА_1, яку Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 11 березня 2013 року було залишено без руху, оскільки вона не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України, та позивачу було надано строк до 05 квітня 2013 року для усунення зазначених в ухвалі суду недоліків.

08 квітня 2013 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від позивача надійшла заява в якій ним було викладено причини невиконання ухвали Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 11 березня 2013 року з проханням виправити помилки в даній ухвалі та скасувати її у звязку з неправомірністю винесення.

Виходячи з наступного суд прийшов до висновку, що позивач відповідно до ухвали суду в зазначений судом строк не виконав вимоги, визначені ст. 119 ЦПК України.

Позивачем так і не було сплачено судовий збір за кожну із заявлених ним позовних вимог майнового і немайнового характеру та за подання заяви про забезпечення доказів у справі за вірними платіжними реквізитами та в розмірі, що відповідає ставкам, визначеним нормою ст.4 Закону України Про судовий збір в контексті Закону України Про державний бюджет України на 2013 рік, враховуючи що вірними платiжними реквiзитами для перерахування судового збору є: Отримувач коштів - УДКСУ у Кіровському району м. Дніпропетровська (Кіровський район), 22030001; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989316 ; Банк отримувача - ГУДКСУ у Дніпропетровській обл. м. Дніпропетровськ ; Код банку отримувача (МФО) 805012 ; Рахунок отримувача 31217206700007; Код класифікації доходів бюджету 22030001; Призначення платежу - Судовий збір, код 37989316, а позивачем додано до позовної заяви квитанції № 9724.153.3 та 9724.153.1 від 15.02.2013 року де рахунок отримувача зазначено невірно, а саме: 31414537700007. Зважаючи на це суд не приймає до уваги позицію позивача у його заяві від 08.04.2013 року, щодо правильності сплати ним судового збору.

Необхідно зазначити, що згідно ст.. 4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі, що також суперечить позиції позивача про підвищення ставки судового збору з 01.03.2013 року.

Крім того, суд критично оцінює посилання позивача на те, що ним не були заявлені позовні вимоги майнового характеру, а судовий збір за подання позовної вимога немайнового характеру сплачено вірно, оскільки позовна заява ОСОБА_1 містить декілька самостійних немайнових вимог та позовні вимоги щодо обмеження прав осіб на розпорядження нерухомим майном, що є складовою частиною права власності осіб, а тому являється позовною вимогою майнового характеру в розумінні п.9 ч. 1 ст. 80 ЦПК України. При цьому кожна вимог повинна бути забезпечена оплатою судового збору.

Також, позовна заява містить не застережені виправлення в розділі Додатки, які позивачем так і не були завірені його підписом та не були виправлені в строк для усунення зазначених в ухвалі суду недоліків.

Позивачем не було надано до суду належним чином завірену копію постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду за результатами розгляду справи №2а/0470/1023/12, посилання на судові засідання у якій наводить позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, враховуючи, що всі позовні вимоги обґрунтовані саме розглядом зазначеної справи.

Незважаючи на викладені в ухвалі суду недоліки, позивач так і не зазначив в повному обсязі посилання на докази, що підтверджують кожну з обставин, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог. Зокрема, позивач не послався на докази, що підтверджують твердження про недійсність правочину з моменту його вчинення внаслідок того, що спірний обєкт нерухомості не підлягає відчуженню (сторінка 3 позовної заяви пункти 3 та 4). Крім того, в позовній заяві відсутні посилання на докази тверджень позивача про вчинення спірного правочину внаслідок обману, не вказано в чому саме полягає такий обман і відносно кого вчинений; відсутні посилання на докази вчинення спірного правочину внаслідок зловмисної домовленості представників сторін правочину, та в чому полягала така домовленість, між ким здійснена; відсутні посилання на докази тверджень позивача про фіктивність та удаваність спірного правочину, спрямованість на незаконне заволодіння власністю громади.

Позивачем не було належним чином обґрунтовано в чому полягає порушення саме його прав, свобод та інтересів спірним правочином в контексті положень ст.3 ч.1 ЦПК України, ст.ст.15, 16 ч.1 ЦК України, оскільки позивач ставить питання про порушення прав громади, повноважень щодо представлення інтересів якої не надав. Щодо посилань позивача до приналежності до громади за правом проживання, то дані обставини мають бути доведені позивачем у відповідності до ст.10 ч.3 ЦПК України, посиланням на докази цієї обставини та наданням їх суду.

Позивач так і не уточнив формулювання всіх позовних вимог в контексті положень ст.16 ч.2, 3 ЦПК України, враховуючи, що за змістом ст.ст.234, 235 ЦК України вони тягнуть різні правові наслідки, які суперечать один одному, не уточнив та не обґрунтував необхідність позовної вимоги №3 в контексті норми ст.216 ч.1 ЦК України, оскільки положення ст.236 ЦК України, на яку посилається позивач, не передбачає сформульованого позивачем способу захисту, а лише констатує наслідки та визначає момент недійсності правочину у випадку його нікчемності або визнання правочину судом недійсним. Натомість позивач лише виклав у своїй заяві від 08.04.2013 року своє критичне відношення до зазначених судом недоліків.

Також, позивачем так і не було наведено повні реквізити та дату укладення оспорюваного ним правочину, який він просить суд визнати фіктивним, удаваним тощо.

Суд вважає субєктивним твердження позивача про допущення судом помилок в ухвалі Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 11 березня 2013 року, враховуючи, що воно є необґрунтованим, не підтвердженим доказами та не передбачено цивільно-процесуальним законодавством, оскільки відповідно до ст..219 ЦПК України судом можливе лише виправлення допущених описок чи арифметичних помилок у судовому рішенні. Крім того, ОСОБА_2 просить скасувати зазначену ухвалу незважаючи на той факт, що дане право належить лише апеляційній інстанції, при цьому він не скористався своїм правом на оскарження до Апеляційного суду Дніпропетровської області ухвали, хоча це право йому було розяснено.

Враховуючи вищезазначені обставини, та приймаючи до уваги, що заявником вимоги суду щодо оформлення позовної заяви викладені в ухвалі суду від 11 березня 2013 року не виконано, вважаю необхідним на підставі ч. 2 ст. 121 ЦПК України позов ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної ради, Генерального директора Обласного комунального закладу культури Дніпропетровський академічний театр Опери та балету, треті особи Дніпропетровська міська рада, Управління культури та туризму Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Дніпропетровська обласна профспілкова організація профспілки працівників культури, про визнання нерухомого майна таким, що не підлягає відчуженню, визнання правочину таким, що порушує публічний порядок, спрямований на порушення конституційних прав та свобод людини і громадянина, незаконне заволодіння власністю громади, визнання правочину вчиненим внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з іншою, визнання правочину фіктивним, удаваним, заборону відчуження нерухомого майна вважати неподаним та повернути позивачу, розяснивши при цьому йому, що у разі оформлення позовної заяви відповідно до вимог ст. ст. 119, 120 ЦПК України вона може бути подана повторно до суду.

На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 121 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 у задоволені заяви про виправлення помилок в ухвалі Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 11 березня 2013 року про залишення без руху позовної заяви по цивільній справі № 203/1611/13-ц та її скасування відмовити.

Позов ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної ради, Генерального директора Обласного комунального закладу культури Дніпропетровський академічний театр Опери та балету, треті особи Дніпропетровська міська рада, Управління культури та туризму Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Дніпропетровська обласна профспілкова організація профспілки працівників культури, про визнання нерухомого майна таким, що не підлягає відчуженню, визнання правочину таким, що порушує публічний порядок, спрямований на порушення конституційних прав та свобод людини і громадянина, незаконне заволодіння власністю громади, визнання правочину вчиненим внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з іншою, визнання правочину фіктивним, удаваним, заборону відчуження нерухомого майна вважати неподаним та повернути заявнику.

Ухвалу суду в частині повернення позовної заяви позивачу може бути оскаржено у Апеляційний суд Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її проголошення, у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: Ф.Ф. Маймур