Рішення № 30659346, 06.03.2013, Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №0903/873/2012 Номер провадження № 2/340/4/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2013 року селище Верховина

Верховинський районний суд Івано-Франківської області

в складі:головуючого - судді Данилюк М.П.

з участю: секретаря Фурманюк В.М.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Верховина справу за позовом ОСОБА_2 до ПАТ КБ "Приватбанк" про захист прав споживача, визнання незаконною підвищення процентної ставки та недійсною умов кредитного договору, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовними вимогами до відповідача ПАТ КБ "Приватбанк" про захист прав споживача, визнання незаконною підвищення процентної ставки та недійсною умов кредитного договору.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, суду пояснила, що 18.02.2008 року вона уклала кредитний договір із відповідачем № IFVWGA00000129 в розмірі 100000 грн. для придбання житла та 18009.00 грн на сплату страхових платежів на період з 18.02.2008 р. по 18.02.2018 р.. Вище зазначена сума була у вигляді не поновлювальної кредитної лінії на ремонт житла, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,34% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди у розмірі 2% за надання фінансового інструменту щомісяця в період сплати, винагороди у розмірі 0,48% річних від суми зарезервованих ресурсів, винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно п.7.2 даного договору.

При внесенні коштів на погашення кредиту позивача усно повідомили про підвищення в односторонньому порядку відсоткової ставки за зазначеним вище кредитним договором. Вважає підвищення відповідачем в односторонньому порядку відсоткової ставки по кредитному договору незаконним, а умова Кредитного Договору в частині права відповідача в односторонньому порядку розірвати Кредитний договір -недійсною.

Згідно графіка погашення кредиту який виданий йому на руки при отриманні кредиту йому встановлений щомісячний платіж по 1724,69 грн.

На його адрес із банківської установи не поступали повідомлення про підняття процентної ставки, оле при оплаті місячного кредиту ним виявлено, що банк ннараховує заборгованість, хоча ним і сплачувався кредит навіть у більшій сумі ніж передбачено графіком погашення кредиту.

29.09.2012 р. на його звернення до банку про причину нарахування заборгованості по кредитному договору та надати йому розшифровку із чого ця заборгованість складається, отримав відповідь, в якій банк повідомив, що це є банківська таємниця, і не може банк розкрити цю таємницю, тобто надана відписка. Пізніше із банку його повідомили, телефонним дзвінком, про підвищення в односторонньому порядку відсоткової ставки за зазначеним вище кредитним договором з 01.02.2009 року. із 16.08% спочатку до 18,12% а після до 29.52%. Вважає, що підвищення відповідачем в односторонньому порядку відсоткової ставки по кредитному договору є незаконним, а умова Кредитного Договору в частині права відповідача в односторонньому порядку розірвати Кредитний договір недійсною, при цьому посилається на ч.2,3 ст. 1056, ст. 203,215,217 ЦК України, ст. 21 Закону України "Про захист прав споживачів".

Постанова Національного банку № 319 за 2008 рік взагалі забороняє комерційним банкам підвищувати відсотки, якщо облікова ставка не змінюється. Ст. 1212 Цивільного кодексу України передбачає повернення коштів, отриманих без достатніх правових підстав.

Просить визнати незаконним з 01.02.2009 року збільшення Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" процентної ставки за користування кредитним договором № IFVWGA00000129 від 18.02.2008 року;

визнати недійсною з 01.02.2009 року умову пункту 2.3.3 Кредитного Договору № IFVWGA00000129 від 18.02.2008 року в частині щодо такої події як право Банка при виникненні кожної з наступних подій зокрема відмови Позичальника в оформленні (переоформленні) якого-небудь із договорів, договорів іпотеки, поруки, договорів страхування;

визнати недійсним положення п.п. 2.33,2.2.7,3.4,3.6,4.2,4.3,8.1,7.1.8-а, та додаток № 1 до кредитного договору № IFVWGA00000129 від 18.02..2008р.,укладеного між ПАТ КБ "Приватбанк" та позивачем.

відновити становище, яке існувало до порушення та зобовязати ПАТ КБ "Приватбанк" провести перерахунок зайво сплачених процентів позивачем ОСОБА_2 відповідно до умов кредитного договору зарахувавши їх в рахунок погашення заборгованості по основній сумі кредиту;

стягнути з ПАТ КБ "Приватбанк" на його користь 1000 грн. за надання правової допомоги.

Представник відповідача ОСОБА_3 в попередніх судових засіданнях позовні вимоги позивачки не визнав, суду пояснив, що в межах закону банком було піднято процентну ставку на погашення отриманого кредиту позивачем, будь-яких порушень банком не було допущено, так як позивачу своєчасно повідомлено про підняття процентної ставки. Так як позивач має певні сімейні труднощі із тим, що згоріла квартира, та важко хвора дружина, то необхідно звернутися до комісії банку, яка має право прийняти уступки по утвореній заборгованості і частково списати заборгованість по кредитному договору, яка утворилася, а тому підстав для задоволення позову немає і просить в задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають до часткового задоволення із таких міркувань.

Згідно ч.3 ст. 653 ЦК України у разі зміни договору зобовязання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо сторони досягли домовленості згідно з положеннями ст.ст. 207,640 ЦК та уклали кредитний договір, в якому передбачили умови підвищення процентної ставки, то вони мають виконуватись, а момент досягнення домовленості вважається таким, що настав.

У розясненнях, що містяться в п. 28 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" № 5 від 30 березня 2012 року, передбачено, що при вирішенні питання щодо правомірності підвищення банком чи іншою фінансовою установою процентної ставки суди також повинні розрізняти умови кредитного договору, які встановлюють односторонню зміну умов договору шляхом прийняття позичальником пропозиції кредитора про зміну умов договору відповідно до вимог ст.ст. 641-642 ЦК України або в порядку , визначеною ч.6 ст. 1056-1 ЦК України. При підвищенні процентної ставки зясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки (лише повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди, тощо). дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо.

З матеріалів справи вбачається, що 18.02.2008 року між ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №IFVWGA00000129 за умовами якого відповідач надав кредитні кошти в розмірі 100000 грн. для придбання житла та 18009.00 грн на сплату страхових платежів на період з 18.02.2008 р. по 18.02.2018 р.. Вище зазначена сума була у вигляді не поновлювальної кредитної лінії на ремонт житла, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,34% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди у розмірі 2% за надання фінансового інструменту щомісяця в період сплати, винагороди у розмірі 0,48% річних від суми зарезервованих ресурсів, винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно п.7.2 даного договору.

Згідно додатку № 1 до кредитного договору кредит погашається щомісячно рівними платежами (в Банк необхідно приносити для погашення кредиту однакові суми на протязі усього строку дії кредиту) щомісячний платіж 1724,69 грн.; реальна процентна ставка 16,08%, термін кредиту 10 років. (а.с. 11-13).

Відповідно до умов кредитного договору позичальник зобовязувався здійснювати погашення кредиту щомісячним платежем у сумі 1724,69 грн. який складається із заборгованості по кредиту, нарахована плата за резервування, нараховані %, погашення тіла кредиту.

Згідно пунктів 2.3.1 договору кредиту , укладеному сторонами, Банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом, при зміні конюктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме: зміни курсу долара США до гривні більше ніж на 10% у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленому НБУ на момент укладення даного договору; зміні облікової ставки НБУ, зміні розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміні середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті. При цьому банк надсилає позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки протягом 7 календарних днів з дати вступу в чинність зміненої процентної ставки.

Відповідно до п. 3.5 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 25 травня 2007 року за № 541/13808 ( надалі -Правила), банки мають право змінювати процентну ставку за кредитом лише у разі настання події, незалежної від волі сторін договору, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку. Однією з таких підстав є підвищення облікової ставки Національного банку України та нестабільність курсової політики.

Згідно ч.1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони помякшують або скасовують відповідальність особи.

Статтею 1056-1 ЦК України, яка відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банком змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку" від 12 грудня 2008 року, набрала чинності з 10 січня 2009 року, передбаченого, що встановлений кредитним договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку, а також, що умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.

До 25.12.2008 року відповідач не направив в адрес позивача документ, на підставі якого розпорядження та коли таке розпорядження приймалося про підвищення відсоткової ставки за кредитним договором.

Таким чином, рішення про підвищення відсоткової ставки за кредитним договором було прийнято відповідачем до набрання чинності закону, яким передбачено, що встановлений кредитним договором розмір відсотків не може бути збільшений банком в односторонньому порядку.

В той же час абзацем 4 ч.4 ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів" (на момент укладення договору) передбачено, що про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач має бути повідомлений кредитодавцем письмово протягом семи календарних днів з дати її зміни. Без такого повідомлення будь-яка зміна відсоткової ставки є недійсною. Саме повідомлення про зміну відсоткової ставки не є підставою такої зміни.

В той же час, направлення повідомлення позичальнику набуває правового значення відповідно до абз 4 ч.4 ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів".

Таким чином, зміна умов договору в частині підвищення розміру процентної ставки набирає чинності з часу отримання позичальником повідомлення про підвищення процентної ставки.

В повідомленні банку повинно бути наведено правило відповідно до якого процентна ставка має бути підвищена з 16,08% до 29,52%, тобто більше ніж на 4 пунктів. З цього вбачається, що підвищення є необгрунтованим, а тому довільним, що суперечить п.п. 3.1., 3.3. Правил.

Також, така зміна умов договору не відповідає вимогам постанови НБУ № 319 від 11 жовтня 2008 року "Про додаткові заходи щодо діяльності банків" та є порушенням ст. 49 Закону України "Про банки та банківську діяльність", адже кредитор не навів обгрунтувань підвищення процентної ставки, які б свідчили про те, що зміна процентної ставки є адекватною змінам облікової ставки НБУ.

Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 215, ч.1 ст. 216 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом. Недійсним правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю.

Із вище наведеного випливає, що фактичне порушення банком процедури підвищення процентної ставки не впливає на його домовленості з позичальником щодо умов договору про підвищення процентної ставки.

На підставі ст. 88 ЦК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 229,40 грн.

На підставі ст..ст. 207,640-642, ч.3 ст. 653,1056, ч.1 ст. 58 Конституції України, п. 3.5 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 25 травня 2007 року за № 541/13808 , ст.. 11 Закону України Про захист прав споживачів, постанови НБУ № 319 від 11 жовтня 2008 року №Про додаткові заходи щодо діяльності банків, ст.. 49 Закону України Про банки та банківську діяльність керуючись ст.ст. 10,11, 57-60,88,209,212-215, 218 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку Приватбанк про визнання дій щодо підвищення процентної ставки за кредитним договором неправомірними та зобовязання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії щодо підвищення процентної ставки з 01 лютого 2009 року до 29,52% річних за кредитним договором № IFVWGA00000129 від 18.02.2008 року.

Зобовязати Публічне акціонерне товариство комерційний банк Приватбанк перерахувати кошти, які надійшли на погашення щомісячної заборгованості після 01.02.2009 року відповідно до процентної ставки, яка діяла до 01.02.2009 року, тобто 16,08% на місяць, зарахувавши зайво сплачені кошти в рахунок основного кредитного зобовязання.

Стягнути із Публічного акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк на користь ОСОБА_2 1000 (одна тисяча грн..) за надання юридичної допомоги.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд шляхом подачі протягом 10-ти днів апеляції з моменту його проголошення. Особи які не були присутні при оголошенні рішення суду, в цей же термін з моменту отримання копії рішення суду.

Головуючий: М.П.Данилюк

Повний текст рішення виготовлено 11.03.2013р.