Рішення № 30658333, 08.04.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2013 р.Справа № 922/538/13-г

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання Луніній О.В.

розглянувши справу

за позовом Харківського національного медичного університету, м. Харків до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Харків про стягнення 101603,50 грн. за участю представників сторін:

позивача - Ніколаєвої О.В., довіреність № 1 від 10 січня 2013 року;

відповідача - не з"явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Харківський національний медичний університет, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором оренди № 36 від 31.12.2003 р. та договором уступки майнових прав орендатора № 10/012 від 01.10.2005 р. у вигляді неустойки за користуванням майном в сумі 100671,96 грн. та відшкодування комунальних послуг в сумі 931,54 грн.; судові витрати по сплаті судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.03.2013 р. розгляд справи відкладено на 08.04.2013р.

Представник позивача в судовому засіданні 08.04.2013 р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить суд позов задовольнити, підтримав також пояснення, надані до суду 03.04.2013 р. на підтвердження позовних вимог з відшкодування комунальних послуг, разом з доказами для долучення до матеріалів справи.

Відповідач в судове засідання 08.04.2013 р. не з'явився, витребуваних судом документів не надав, 26.03.2013р. до суду повернулась копія ухвали від 20.02.2013 р. про відкладення розгляду справи, із поміткою поштової установи: "за закінченням терміну зберігання". Докази вручення відповідачу ухвали суду від 20.03.2013 р. в матеріалах справи відсутні, хоча ухвала суду про відкладення розгляду справи від 20.03.2013 р. направлялася відповідачеві за адресою відповідача, вказану у позовній заяві: 61023, м. Харків, АДРЕСА_1 що співпадає з адресою відповідача у витягу з ЄДР (а.с.98),

Разом з цим, за змістом статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку „Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду (абз. 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р.).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення учасників судового процесу про час та місце розгляду справи, тому суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами, як передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

31.12.2003 р. між Державним підприємством Харківський науково-дослідний інститут гігієни праці та професійних захворювань та Дочірнім підприємством "Укртек" було укладено Договір оренди №36 про тимчасове, платне користування (оренду) нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою м. Харків, АДРЕСА_2, загальною площею 109,17 кв.м. Договір укладений строком на 7 років і діє до 31.12.10р.

Відповідно до п 4.1-4.3 договору, річна орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України № 786 від 04.10.95 р. зі змінами, і становить без ПДВ 22.000,00 грн. Орендна плата за перший базовий місяць оренди - січень 2004 року розраховується відповідно до додатку "Розрахунок місячної орендної плати за перший місяць до даного договору і складає - 1833,30 грн. (без індексу інфляції за грудень 2003 року, січень 2004 року та ПДВ). Орендна плата перераховується відповідачем щомісяця не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним у співвідношенні: 30 % до державного бюджету України; 70 % та 100% ПДВ- орендодавцю.

Відповідно до Договору уступки майнових прав орендатора від 01.10.2005 р. № 10/012, ДП "Укртек" передало свої права та обов'язки орендатора Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (відповідачу у справі).

У зв'язку з реорганізацією Державного підприємства Харківський науково-дослідний інститут гігієни праці та професійних захворювань, шляхом приєднання його як структурного підрозділу до Харківського державного медичного університету, який є правонаступником всіх майнових прав та обов'язків Орендодавця, було укладено додаткову угоду № 2 від 20.01.2007 р. до договору оренди № 36 від 31.12.2003 р., відповідно якої ФОП ОСОБА_1 зобов'язалась оплатити оренду в порядку та строки, які вказані в Договорі.

Відповідно до Указу Президента України від 22.11.2007 р. № 1135/2007 та наказу МОЗ України від 05.12.2007 р. № 784, Харківському державному медичному університету було надано статус національного та перейменовано на Харківський національний медичний університет, з визнанням правонаступником останнього.

01.03.08 р. між Харківським національним медичним університетом та ФОП ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду до договору оренди № 36 від 31.12.03 р., відповідно до якої, п.4.3. виклали в наступні редакції: "Орендна плата перераховується відповідачем щомісяця до 10 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до вимог діючої Методики, у наступному порядку: безпосередньо до Державного бюджету України на рахунки визначені фінансовими органами - у розмірі-50%; на рахунок визначений Балансоутримувачем - у розмірі - 50%.".

Внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору, позивач неодноразово звертався до суду за захистом своїх порушених прав.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Харківської області від 23.09.2009 р., частково зміненим постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.02.2010 р. та Постановою Вищого господарського суду України від 02.08.2010 р. по справі № 62/107-09 (а.с. 53-55), з відповідача на користь університету було стягнуто заборгованість у сумі 46751,36 грн., за період з жовтня 2008 року по червень 2009 року, Рішенням Господарського суду Харківської області від 18.08.2010 р., залишеним без змін, постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.10.2010 року та Постановою Вищого господарського суду України від 13.01.2011 р. по справі № 53/07-10 (а.с. 56-63), з відповідача на користь університету було стягнуто заборгованість у сумі 57759,97 грн., за період з липня 2009 року по лютий 2010 року, Рішенням господарського суду Харківської області від 03.08.2011 р. у справі № 5023/4927/11 (а.с. 64-69), яке було залишено в силі Постановою ХАГС від 20.10.2011 р., з відповідача на користь університету було присуджено до стягнення 75219,98 грн., Рішенням господарського суду Харківської області від 16.11.2011 р. у справі № 5023/7821/11 з відповідача на користь позивача стягнуто 116769,96 грн. неустойки за користування майном, 7257,19 грн. відшкодування комунальних послуг, 210,91 грн. відшкодування експлуатаційних витрат, 1242,38 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу (а.с. 70-72), а також Рішенням господарського суду Харківської області від 04.09.2012 р. у справі № 5023/2980/12 стягнуто з відповідача на користь позивача 151297,00 грн. неустойки за користування майном, збитки у сумі 11004,19 грн. по відшкодуванню комунальних послуг, збитки по відшкодуванню експлуатаційних витрат в сумі 742,77 грн. та 3260,87 грн. судового збору (а.с. 119-121).

При цьому, судом було встановлено, що договір оренди № 36 від 31.12.2003 р., з ініціативи позивача, був розірваний 07.04.2010 року, що підтверджується також рішенням господарського суду Харківської області по справі № 59/134-10 від 17.06.2010 року (а.с. 73-76).

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже, Рішенням господарського суду Харківської області від 17.06.2010 року по справі № 59/134-10 було зобов'язано ФОП ОСОБА_1 звільнити та повернути Харківському національному медичному університету по акту приймання-передачі державне майно, що передане йому по договору оренди № 36 від 31.12.2003 р.

30.06.2010р., на виконання рішення суду у справі № 59/134-10 були видані відповідні накази.

Таким чином, позивач звернувся до Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції для виконання рішення суду у справі № 59/134-10 із наказом від 30.06.2010 р. про зобов'язання ФОП ОСОБА_1 звільнити та повернути позивачу державне майно, що передано йому по договору оренди № 36 від 31.12.2003 р.

Матеріали справи свідчать про те, що рішення суду у справі № 59/134-10 не виконано, відповідач не повернув приміщення позивачу та продовжує ним користуватись.

Крім того, Рішенням господарського суду Харківської області від 22.05.2012 року у справі № 5023/1339/12 витребувано у відповідача спірне нежиле приміщення, розташоване за адресою: м. Харків, АДРЕСА_2, загальною площею 109,17 кв.м., з незаконного володіння та повернуто його Харківському національному медичному університету. Виселено ФОП ОСОБА_1 з нежилого приміщення, розташованого за адресою: м. Харків, АДРЕСА_2, загальною площею 109,17 кв.м. (а.с.82-85), залишеним без змін Харківським апеляційним господарським судом постановою від 25.07.2012 р., але станом на момент розгляду даної справи докази виконання цього рішення в матеріалах справи відсутні.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч. 4 ст. 291 Господарського кодексу України, у разі припинення договору оренди, орендар зобов'язаний негайно повернути орендодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана з урахуванням нормального зносу, або у стані котрий було обумовлено договором.

Відповідно до ст. 265 Цивільного кодексу України, наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського суду України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ст. 766 Цивільного кодексу України, якщо наймодавець не передає наймачеві майно, наймач має право за своїм вибором: 1) вимагати від наймодавця передання майна і відшкодування збитків, завданих затримкою; 2) відмовитися від договору найму і вимагати відшкодування завданих йому збитків.

Згідно ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

У разі невиконання зобов'язання щодо повернення речі, відповідно до ч.2 ст. 785 Цивільного кодексу України, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки в розмірі подвійної оплати за користування річчю за час прострочення.

Як вже зазначалося вище, відповідач свого обов'язку з повернення позивачеві орендованого приміщення не виконав, та продовжує займати його. Комунальні та експлуатаційні витрати за займане відповідачем приміщення сплачував позивач, що підтверджується матеріалами справи (акт звіряння відпуска-отримання теплової енергії та розрахунків за її використання між позивачем та КП "Харківські теплові мережі" та ХНМУ; акт звіряння між КП "Харківводоканал" та позивачем; акти здачі-приймання наданих послуг водопостачання та водовідведення зі штампом ГУДКСУ в Харківській області про оплату).

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ст.1166 ЦК України).

Відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Положеннями статті 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Під шкодою розуміють зменшення або втрату певного особистого чи майнового блага.

Протиправною є поведінка, яка не відповідає вимогам закону, тягне за собою порушення (зменшення, обмеження) майнових прав (благ) і законних інтересів іншої особи.

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою полягає в тому, що: 1) протиправна поведінка завжди передує в часі шкідливому результату, що настав; 2) шкідливий результат є наслідком саме цієї протиправної поведінки.

Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною шкоди, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.

Реальні збитки - це втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Таким чином, сплата позивачем комунальних та експлуатаційних витрат за займане відповідачем приміщення є збитками, які позивачем понесено внаслідок порушення відповідачем зобов'язання з повернення орендованого приміщення позивачеві.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як вже було зазначено вище, відповідач рішення суду у справі № 59/134-10 не виконав, доказів повернення приміщення Харківському національному медичному університету по акту приймання-передачі державного майна за договором оренди № 36 від 31.12.2003 р. не надав, не міститься таких доказів і в матеріалах справи.

Враховуючи вищевикладене, та беручи до уваги те, що відповідач належних доказів повернення приміщення та на спростування нарахованої неустойки або на підтвердження її сплати суду не надав, сума неустойки, у період з 01.05.2012 р. по 31.10.2012 р., за користування майном у розмірі 100671,96 грн. заявлена правомірно, підтверджується матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 р.(редакція з 02.09.2011 р.), плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Враховуючи той факт, що відповідач не сплачував комунальні послуги та те, що позивачем були оплачені вказані комунальні послуги (підтверджується матеріалами справи - акти виконаних робіт та платіжні доручення), позовні вимоги в частині заявлених до стягнення 931,54грн. відшкодування комунальних послуг, у період з 01.05.2012 р. по 31.10.2012 р., - обґрунтовані, правомірні, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України, в зв'язку з чим судові витрати у даній справі зі сплати судового збору у розмірі 2032,10 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 11,15, 16, 20, 598, 599, 785 Цивільного кодексу України, статтями 20, 291 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 42, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, 61023, АДРЕСА_1 (в тому числі з р/р № НОМЕР_2 в АКБ "Золоті ворота" м. Харків, МФО 351931, інд. № НОМЕР_1) на користь Харківського національного медичного університету, 61023, м. Харків, проспект Леніна, буд. 6 (код ЄДРПОУ 01896866, р/р № 35229008004615 в ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011) 100671,96 грн. неустойки за користування майном; 931,54 грн. відшкодування комунальних послуг та 2032,10 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 15.04.2013 р.

Суддя Калініченко Н.В.

справа № 922/538/13-г