Рішення № 30656666, 15.04.2013, Гребінківський районний суд Полтавської області

Гребінківський районний суд Полтавської області

_________________

Справа №: 528/174/13

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

м. Гребінка 18 березня 2013 року Гребінківський районний суд Полтавської області у складі: головуючого судді Радзівона О.І., секретаря Кузуб В.В., з участю представника позивача ОСОБА_1, відповідача та її представника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Гребінка цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа: державна нотаріальна контора Гребінківського району Полтавської області, про визнання права власності на ? частину житлового будинку з допоміжними господарськими побудовами в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В :

05.02.2013 року ОСОБА_3 (далі по тексту - позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 (далі по тексту - відповідач), третя особа: ДНК Гребінківського району Полтавської області, про визнання права власності на ? частину житлового будинку з допоміжними господарськими побудовами в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування позову вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_4 року в м. Гребінка Полтавської області померла мати позивача, ОСОБА_7, яка перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5. За час шлюбу ОСОБА_5 побудував житловий будинок з допоміжними господарськими побудовами, що розташований в АДРЕСА_1.

Вважає, що за час свого життя ОСОБА_7 та ОСОБА_5 мали право кожний на ? частину спірного житлового будинку, відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України.

Зазначає, що з невідомих їй причин, правовстановлюючі документи були виготовлені на ім'я ОСОБА_5 (чоловіка матері позивача). На випадок смерті ОСОБА_7 заповіту не склала. Таким чином, після смерті матері позивача відкрилася спадщина та спадкування відбулося по закону.

Після смерті ОСОБА_7 спадкоємцями по закону першої черги являлися чоловік померлої, ОСОБА_5 та дочка померлої, тобто позивач, які успадкували по ? частині спірного житлового будинку з допоміжними господарчими побудовами: чоловік померлої шляхом постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а дочка (позивач) - шляхом подання до державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини.

ІНФОРМАЦІЯ_5 року в м. Гребінка Полтавської області помер вітчим позивача, ОСОБА_5. Відповідач у справі являється спадкоємцем на майно померлого ОСОБА_5, оскільки є його рідною дочкою.

Позивач зазначає, що відповідач заволоділа правовстановлюючими документами на спірний житловий будинок та не визнає її права на частину майна у вищевказаному житловому будинку, що належить їй в порядку спадкування по закону. З даного приводу позивач зверталася до правоохоронних органів у серпні 2012 року, але їй було відмовлено в порушенні кримінальної справи.

Вважає, що оскільки вона прийняла спадщину, то в порядку спадкування за законом вона набула право власності на ? частину спірного будинку, а тому, просить суд визнати це право власності за нею.

В ході розгляду справи, позивач в порядку ст. 31 ЦПК подала заяву, якою збільшила розмір позовних вимог та вказала, що після смерті її матері спадщину прийняла тільки вона, так як звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, чоловік померлої заяви до нотаріальної контори не подавав та свідоцтва про право на спадщину не отримував, а тому, вважає, що він вважається таким, що не прийняв спадщину.

На підставі вище викладеного, позивач просить визнати за нею в порядку спадкування по закону право власності на ? частину житлового будинку з допоміжними господарськими побудовами, що розташований в АДРЕСА_1, та складається з «А-1» - житлового будинку, «Б» - сараю, «В» - сараю, «Г» - вбиральні, «Д» - погребу, «Е» - сараю, «№ 1-3» - огорожі, «№ 4» - колодязя.

В судовому засіданні позивач та її представник свої позовні вимоги підтримали повністю, просять суд їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнала, вказала, що правовстановлюючі документи на спірний будинок видані на ім'я її батька, ОСОБА_5, який ІНФОРМАЦІЯ_5 року помер та на випадок своєї смерті склав заповіт, згідно з яким, все своє майно заповів своїй дочці, ОСОБА_4, тобто їй, а тому, вона являється єдиним спадкоємцем.

Представник відповідача в судовому засіданні просив застосувати строк позовної давності до вказаних правовідносин та відмовити у задоволенні позову через те, що позивач після смерті своєї матері ІНФОРМАЦІЯ_6 року звернулася до нотаріальної контори із заявою про отримання спадщини за законом та їй було відомо, що вона проживала з ОСОБА_5, і що її право заперечувалося останнім та нею самою. Проте, з того часу вона не звернулася до суду.

На підставі викладеного, просить суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_3 про визнання права власності на ? частину житлового будинку з допоміжними господарськими побудовами в порядку спадкування за законом.

Представник третьої особи - завідувач Гребінківської ДНК, ОСОБА_8 в судове засідання не з'явилася, надіславши заяву, в якій вказала, що про час і місце розгляду справи належним чином повідомлена, проти позову не заперечує (а.с. 23, 53).

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

11.11.1975 року відділом реєстрації актів цивільного стану Гребінківського районного управління юстиції Полтавської області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, про що свідчить запис акту про укладення шлюбу № 122 від 11.11.1975 року (а.с. 62).

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Кодексу про шлюб та сім'ю України (який був чинним на момент виникнення правовідносин), майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.

Згідно з ч. 1 ст. 28 Кодексу про шлюб та сім'ю України, в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними. В окремих випадках суд може відступити від начала рівності часток подружжя, враховуючи інтереси неповнолітніх дітей або інтереси одного з подружжя, що заслуговують на увагу.

25.07.1974 року виконавчим комітетом Гребінківської міської Ради депутатів трудящих УРСР було прийнято рішення № 268 про надання ОСОБА_5 дозволу на побудову житлового будинку по АДРЕСА_1 на земельній ділянці виділеній колгоспом «Дружба», та видано дозвіл на проведення робіт дійсний до липня 1977 року (а.с. 38, 39).

Таким чином, за час шлюбу ОСОБА_5 та ОСОБА_7 було збудовано житловий будинок з допоміжними господарчими побудовами, що знаходиться в АДРЕСА_1, що належав дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності в рівних долях, але був оформлений на ім'я голови сім'ї, ОСОБА_5.

ІНФОРМАЦІЯ_4 року в м. Гребінка Полтавської області померла мати позивача, ОСОБА_7, про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1, видане 14.04.2009 року відділом реєстрації актів цивільного стану Гребінківського районного управління юстиції Полтавської області, актовий запис № 46 (а.с. 9).

На час смерті ОСОБА_7 мала у власності ? частину житлового будинку з допоміжними господарчими побудовами, що знаходиться в АДРЕСА_1, що був набутий нею за час шлюбу та належав на праві спільної сумісної власності подружжя.

За час свого життя ОСОБА_7 заповіту не склала.

У відповідності до ч. 2 ст. 1223 ЦК, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно з ст. 1261 ЦК, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

У відповідності до ч. 1 ст. 1269 ЦК, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Після смерті ОСОБА_7 спадщину в рівних долях, по ? частині спірного будинку, прийняли чоловік померлої, ОСОБА_5 шляхом постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та дочка померлої, ОСОБА_3 шляхом подання до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини у встановлений законом шестимісячний строк заяви про прийняття спадщини (а.с. 10).

З метою переоформлення спадщини, позивач звернулася до Гребінківської державної нотаріальної контори, втім у видачі свідоцтва про право на спадщину по закону їй було відмовлено (постанова державного нотаріуса від 12.03.2013 року) у зв'язку з тим, що свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з них видається нотаріусом на підставі письмової заяви другого з подружжя за місцем відкриття спадщини; заява про видачу свідоцтва про право власності подається особисто в письмовій формі до нотаріальної контори, а оскільки переживший чоловік ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 року свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя видати немає можливості, крім того, між спадкоємцями виник спір щодо розподілу спадкового майна (а.с. 68).

Твердження відповідача про те, що спірний житловий будинок належав на праві власності тільки її батьку, ОСОБА_5, про що свідчать правовстановлюючі документи, зокрема, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 25933135 від 22.04.2010 року (а.с. 24) та свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії САЕ № 000138 від 22.04.2010 року (а.с. 25), суд приймає до уваги, проте, вважає, що у справі достатньо доказів і того факту, що спірний житловий будинок був збудований за час шлюбу ОСОБА_5 (вітчим позивача) та ОСОБА_7 (мати позивача), а тому, на підставі ст. 22 Кодексу про шлюб та сім'ю України, належав подружжю на праві спільної сумісної власності подружжя, незалежно від того, на чиє ім'я були виготовлені правовстановлюючі документи.

Стосовно застосування строку позовної давності, передбаченого ст. 257 ЦК, до вказаних правовідносин, про який було заявлено представником відповідача, суд не вбачає підстав для задоволення такого з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач вчасно звернулася до державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Строку для звернення до державної нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину цивільним законодавством України не визначено. А тому, позивач у зручний для неї час звернулася до нотконтори для оформлення свідоцтва про право на спадщину та отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 12.03.2013 року, а тому, суд вважає, що строк позовної давності необхідно відраховувати саме з цієї дати, 12.03.2013 року, коли позивач дізналася про порушення свого права на спадщину.

Згідно з ст. 1218 ЦК, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

У відповідності до ст. 392 ЦК, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

На підставі викладеного, відповідно до ст. 392, ст. 1218, ч. 2 ст. 1223, ст. 1261, ч. 3, ч. 5 ст. 1268, ч. 1 ст. 1269 ЦК; ч. 1 ст. 22, ч. 1 ст. 28 КпШС України, керуючись ст. ст. 8; 10; 60; 88; 212-215, ч. 1 ст. 223 ЦПК, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 в порядку спадкування за законом право власності на ? частину житлового будинку з допоміжними господарськими побудовами, що розташований в АДРЕСА_1, та складається з «А-1» - житлового будинку, «Б» - сараю, «В» - сараю, «Г» - вбиральні, «Д» - погребу, «Е» - сараю, «№ 1-3» - огорожі, «№ 4» - колодязя.

Судові витрати віднести на рахунок відповідача.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області через Гребінківський районний суд Полтавської області протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Гребінківського районного суду Полтавської області О. І. Радзівон