Ухвала суду № 3065294, 08.10.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

                                                                                                                             К/скарга №К-24128/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01010, м.Київ, вул.Московська, 8

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.10.2008  Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого                 Ланченко Л.В.

суддів                             Конюшка К.В.

                                        Пилипчук Н.Г.

                                        Сергейчука О.А.

                                        Степашка О.І.

при секретарі:             Остапенку Д.О.

за участю представників:

позивача: Стрілець О.І.

відповідача: Білоноженко  М.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків

на рішення  Господарського суду м.Києва від 05.10.2004  та ухвалу  Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2006

у справі№29/367

за позовом Акціонерної енергетичної компанії «Київенерго»

до  Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

                                                                   ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 05.10.2004,  залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2006, позов  АЕК «Київенерго» задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення СДПІ у м.Києві по роботі з ВПП №0000351604/0 від 14.07.2004 та стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування судових рішень та прийняття нового про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального права.

Позивач   у запереченнях на касаційну скаргу та його представник у судовому засіданні касаційної інстанції просив в задоволенні касаційної скарги відмовити.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено планову комплексну документальну перевірку дотримання позивачем вимог податкового та валютного законодавства України  за період з 01.04.2001  по 31.12.2002 за результатами якої складено акт від 12.07.2004 № 460/16-4/00131305.

Перевіркою встановлено, що по декларації з податку на додану вартість за листопад 2001р. нараховано суму податку 1705930,00 грн., граничний строк сплати якого 31.12.200. Станом на 31.12.2001 у АЕК «Київенерго» після проведення нарахування платежу утворився податковий борг в сумі 1705930,00 грн., фактичне погашення якого здійснено 08.02.2002, шляхом розстрочення податкових зобов'язань зподатку на додану вартість за договором №18/5 від 25.02.2002 на суму 10074400,00 грн.

Відповідно до довідки про зміну задекларованих сум податку на додану вартість за серпень 2001 №243551 донараховано суму податку в розмірі 2694,00 грн. Граничний строк сплати узгодженого податкового зобов'язання - 04.01.2002. Станом на 04.01.2002 у АЕК «Київенерго» по особовому рахунку переплати з ПДВ не існувало. Таким чином, станом на 05.01.2002 у позивача утворився податковий боргв сумі 2694,00 грн. Фактичне погашення податкового боргу здійснено 08.02.2002 шляхом розстрочення податкового боргу з податку на додану вартість за договором №18/5 від 25.02.2002.

Відповідно до декларації з ПДВ за грудень 2001 №275402 від 21.01.2002 нараховано суму податку на додану вартість у розмірі 4799305,00 грн. Граничний строк сплати узгодженого податкового зобов'язання 30.01.2002р. Станом на 30.01.2002  у АЕК «Київенерго» утворився податковий борг в сумі 4799305,00 грн. Фактичне погашення податкового боргу здійснено 08.02.2002, шляхом розстрочення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за договором №18/5 від 25.05.2002 на суму 10074400,00 грн.

Відповідно до довідки про зміну задекларованих сум податку на додану вартість за травень 2001 №228775  донараховано суму податку 50,0 грн. Відповідно до довідки про зміну задекларованих сум податку на додану вартість за жовтень 2001 р. №228775 донараховано суму податку 1075886,00 грн., загальна сума донарахованого податку на додану вартість становить 1075936,00 грн. Граничний строк сплати узгодженого податкового зобов'язання - 04.02.2002. Станом на 04.02.2002. у АЕК «Київенерго» по особовому рахунку переплати з ПДВ не існувало. В порушення п.п.5.3.1. п.5.3. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджене податкове зобов'язання не сплачено. Таким чином, станом на 05.02.2002 у АЕК «Київенерго» після проведення нарахування платежу по Довідкам про зміну задекларованих сум ПДВ до уточнених декларацій № 228775 та № 228777 утворився податковий борг в сумі 1075936,00 грн.

Фактичне погашення податкового боргу здійснено: в сумі 692086,70 грн. - 08.02.2002 надано розстрочення податкового боргу з податку на додану вартість за договором №18/5 від 25.02.2002 на суму 10074400,00 грн.; в сумі 275000, 00 грн.-22.02.2002 платіжним дорученням №1270 (порушення граничного терміну сплати на строк до 30 днів).

Відповідно до пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» АЕК «Київенерго» нараховано штрафні санкції на загальну суму 38384,93 грн.

На підставі акта прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.07.2004 №0000351604/0,яким позивача зобов'язано сплатити штраф за затримку на 21 календарний день граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 275000,00 грн., за затримку на 22 календарні дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 108849,30 грн., а всього на суму 383849,30 грн.

Судами попередніх інстанційвстановлено, що у позивачастаном на 20.12.2001  існувала переплата з податку на додану вартість у сумі 4882391,70 грн.

Згідно декларації з податку на додану вартість за листопад 2001 року нараховано суму податку у розмірі 1705930,00 грн., на підставі уточнених декларацій за січень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2001 року податкові зобов'язання з податку на додану вартість зменшено на суму 137418 грн. та збільшено на 2694 грн. На збільшену суму податкових зобов'язань нараховано штраф у розмірі 10% (269,40 грн.), всього до сплати підлягало 1571479,40 грн.

Виходячи з наявної переплати з  податку на додану вартість, її розмір зменшився і станом на 21.12.2001склав 3310912,30 грн.

Відповідно до декларації з податку на додану вартість за грудень 2001року сума

податку на додану вартість, яка підлягала сплаті складала 4799304,00 грн. за даними уточнених декларацій від 24.01.2002  за січень, травень, липень, вересень, жовтень, листопад 2001 року, донараховано податку за травень та жовтень 2001року у сумі 1075936,00 грн., штраф у розмірі 10% - 107594, 00 грн., зменшено податкові зобов'язання за січень, липень, вересень та листопад 2001 року на суму 473735,00 грн.

Дане податкове зобов'язання сплачено позивачем 21.01.2002 - 30.01.2002 шляхом перерахування відповідних коштів, що підтверджується платіжними дорученнями на загальну суму 4800000,00 грн. Несплачена сума податку на додану вартість за грудень 2001 року склала 709099,00 грн.

Враховуючи існуючу переплату із сплати податку на додану вартість у сумі 3310912,30 грн., її розмір зменшився на 709099,00 грн. та склав 2601813,30 грн.

05.03.2001  позивачем з ДПІ у Старокиївському районі м. Києва укладено кредитну угоду №1/01 на розстрочення сплати податку на додану вартість у сумі 36520629,00 грн. строком на 10 місяців з 05.03.2001  по 26.12.2001,  за умовами якої місячний платіж складає 3652000 грн., а платіж 26.12.2001 - 3652629 грн.

25.02.2002  позивачем з ДПІ у Печерському районі м. Києва укладено договір №18/5 на розстрочення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 10074400 грн. строком на 10 місяців з 08.02.2002 по 25.12.2002, за умовами якого місячний платіж складає 1007440 грн.

Листом від 09.10.2001 року №Д13-Ф/9648 позивач звернувся до Кабінету Міністрів України з проханням визначити термін погашення залишку розстроченого податкового зобов'язання з податку на додану вартість до 01.07.2002.

Листом від 23.01.2002 (вх. в ДПІ № 2607/10 від 24.01.2002)  позивач звертався до ДПІ у Печерському районі м.Києва з проханням прийняти уточнені декларації та донарахувати податкове зобов'язання податку на додану вартість з врахуванням існуючої переплати та уточнених деклараціях, які зменшують податкове зобов'язання по цьому податку. В січні 24.01.2002 позивачем подано уточнюючі декларації, згідно яких податок на додану вартість збільшувався на 1075936,00 грн. та зменшувався на 473735,00 грн. Самостійне виправлення податку у сторону збільшення тягне за собою нарахування штрафу у розміру 10%, тобто 107594 грн. Загальна сума податку на додану вартість та штрафу, що підлягали сплаті складали 709795,00 грн.

Відповідачем зміни задекларованих сум податку на додану вартість за 2001 рік проведенов картці обліку платника податку: за січень 2001року - 26.02.2002, за липень 2001 року - 18.02.2002, за вересень 2001року - 18.02.2002, за листопад 2001 року - 18.02.2002, за травень 2001 року - 26.02.2002, за жовтень 2001 року -26.02.2002, у зв’язку з чим граничний строк сплати сум, які збільшують податкове зобов'язання позивача за травень та жовтень 2001 р. на суму 1075936,00 грн. настав 04.02.2002.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки в показниках раніше поданої декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Форма уточнюючих розрахунків визначається в порядку, встановленому для податкових декларацій. З дати подання уточнюючої декларації сума податкового зобов'язання є узгодженою за конкретний період, сплаті до бюджету підлягає саме сума, зазначена в уточнюючій декларації.

Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків та зборів (обов'язкових платежів), що надходять до бюджетів та до державних цільових фондів, затвердженої наказом головної державної податкової інспекції України від 12.05.1994 р. №37, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.10.2001 року за № 887/6078 (абз.5 п.4.5), передбачено, що при поданні нової податкової декларації, що збільшує або зменшує податкові зобов'язання платника, нарахування в особовому рахунку платника проводиться датою її подання із зазначенням терміну сплати.

Таким чином, судами встановлено, що  всупереч положенням згаданої вище Інструкції суми податку на додану вартість за 2001 рік було фактично проведено 18.02.2002  та 26.02.2002, а не датою подання уточнюючої декларації (24.01.2002).

Щодо висновків акту перевірки, що 26.12.2001 позивачу з бюджету повернуто суму податку на додану вартість у розмірі 2211300 грн., то ця сума не є сумою узгодженого податкового зобов'язання, а тому у відповідача були відсутні підстави додавати цю суму до суми розстроченого податкового боргу, що підлягав сплаті 26.12.2001 та  здійснення розрахунку своєчасності сплати сум податкових зобов'язань  з її врахуванням.

Зазначені висновки судів попередніх інстанцій, крім іншого, підтверджуються висновком додаткової судово-бухгалтерської експертизи №1860.

Виходячи з викладеного, судова колегія вважає рішення судів, що визначена відповідачем сума узгодженого податкового зобов'язання  (10956629 + 2211300) 13167929,00 грн. є необґрунтованою, та про відсутність підстав для застосування до позивача штрафних санкцій відповідно до пп.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», правильним.

Доводи касаційної скарги не беруться до уваги, оскільки не спростовують фактичних обставин справи,  встановлених судом.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд першої та апеляційної інстанції повно та всебічно оцінивши обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права прийняв правильне рішення, підстав для задоволення касаційної скарги та скасування судових рішень немає.

           Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

 УХВАЛИВ:

           Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а рішення  Господарського суду м.Києва від 05.10.2004  та ухвалу  Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2006 – без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

                               Головуючий                                                   Л.В.Ланченко

                                 Судді                                                            К.В.Конюшко

                                                                                                        Н.Г.Пилипчук                                                                                                                                            О.А.Сергейчук

                                                                                                        О.І.Степашко