Ухвала суду № 3065259, 22.10.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

                                                                                                                                     №К-22059/06                                                                                                              

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01029, м.Київ, вул.Московська, 8

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2008    Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого                Ланченко Л.В.

суддів                            Нечитайла О.М.

                                       Пилипчук Н.Г.

                                       Сергейчука О.А.

                                       Степашка О.І.                                      

при секретарі:             Остапенку Д.О.

за участю представників:

позивача: не з’явився.

відповідача:  не з’явився.

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області на постанову   Господарського суду Донецької області від 05.01.2006  та ухвалу Донецького  апеляційного господарського суду від 26.04.2006

у справі № 26/315а

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Сілур»

до  Державної податкової інспекції у м.Харцизьку

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

              Рішенням   Господарського суду Донецької області  від 05.01.2006, залишеним без змін ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 26.04.2006, позов задоволено частково. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Харцизьку від 05.09.2005 №0000152241/2, яким визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб  у сумі 11259 грн. та застосовані фінансові санкції у сумі 22518 грн. у загальній сумі 33777,30 грн. у частині визначення податкового зобов’язання у сумі 9232,30 грн. та застосування фінансових санкцій у сумі  18464,80 грн.

У задоволенні позову у частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Харцизьку від 05.09.2005 №0000152241/2 у частині визначення податкового зобов’язання  у сумі 2026,70 грн. та застосування фінансових санкцій у сумі 4053,40 грн. відмовлено.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування судових рішень та прийняття нового про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального права.

Позивач   заперечень на касаційну скаргу не надав.

Сторони  представників у судове засідання касаційної інстанції не направили, про час та місце  розгляду справи повідомлялись. Справу розглянуто відповідно до приписів ч.4 ст.221 КАС України.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем  проведено планову комплексну документальну перевірку дотримання ВАТ «Сілур» податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2004 по 31.12.2004, за результатами якої складений акт № 596-23/1-00191046 від 30.05.2005.

Актом перевірки встановлено, що у вказаний період позивач здійснював виплати нерезидентам доходів з джерелом походження з України без утримання  та сплати до бюджету податку з такого доходу  за контрактами №6 від 10.12.2002 з російською фірмою «Ассоциация стандартизации, сертификации, контроля качества продукции, услуг» (Россия)- в сумі 227,43 грн., №840-08-3-01-0708-46-1832 від18.03.2003 з американською фірмою «WILMINGTON EXPORT L.L.C.» - в сумі 7991,97 грн., всупереч п. «в» п.13.2 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.06.2005  № 0000152241/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у сумі 10246,10 грн. та застосована фінансова санкція у сумі 20492,20 грн.

За результатами адміністративного оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення прийнято  податкове повідомлення-рішення від 05.09.2005 №0000152241/2, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у сумі 11259,10 грн. та застосовані фінансові санкції у сумі 22518,20 грн., а всього на загальну суму 33777,30 грн.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про систему оподаткування» зазначено, що якщо міжнародним договором України, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що їх містять закони України про оподаткування, то застосовуються правила міжнародного договору.

Статтею 18 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору. У разі укладення договорів з нерезидентами не дозволяється включення до контракту податкових застережень, згідно з якими підприємства, що виплачують доходи, беруть на себе зобов'язання щодо сплати податків на доходи нерезидентів.

Згідно ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначений порядок оподаткування нерезидентів.

Пунктом 13.1 ст.13 цього Закону встановлено, що будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності, у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом походження з України, слід розуміти зокрема, роялті, фрахту та доходи від послуг типу «інжиніринг» (п. в).

Пунктом 13.9 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що резиденти, які надають агентські, довірчі, комісійні ті інші подібні послуги з продажу чи придбання товарів (робіт, послуг) за рахунок і на користь нерезидента (включаючи укладення договорів з іншими резидентами від імені і на користь нерезидента), утримують і перераховують до відповідного бюджету податок з доходу, одержаного таким нерезидентом із джерел в Україні, визначений в порядку, передбаченому для оподаткування прибутків нерезидентів, що здійснюють свою діяльність на території України через постійне представництво. При цьому такі резиденти не підлягають додатковій реєстрації у податкових органах як платники податку на прибуток.

Відповідно до п. 13.2. ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3 - 13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Згідно зі ст.7 Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків підписаної 08.02.1995, ратифікованої 16.10.1995, набрала чинності 03.08.1999, прибуток підприємства Договірної Держави оподатковується лише в цій Договірній Державі, якщо тільки це підприємство не здійснює підприємницьку діяльність у другій Договірній Державі через розташоване в ній постійне представництво. Якщо підприємство здійснює підприємницьку діяльність як вказано вище, прибуток підприємства оподатковується в другій Державі, але тільки в тій частині, яка стосується постійного представництва.

З аналізу норм Угоди слідує, що прибуток підприємства договірної Держави складається з доходів від підприємницької діяльності, які оподатковуються лише в цій Договірній Державі, крім тих видів доходів , які оговорені окремо в інших статтях Угоди.

Доказів того, що російська фірма «Ассоциация стандартизации, сертификации, контроля качества продукции и услуг» здійснює свою діяльність на території України через постійне представництво не надано. Надання послуг типу «інжиніринг» є одним з видів його підприємницької діяльності.

З огляду на викладене висновки судів попередніх інстанцій, що доходи отримані нерезидентом від надання послуг (робіт) типу «інжиніринг», відповідно до Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків, оподатковуються в Росії, а не в Україні, є правильними.

Згідно ст.7 Конвенції між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи та капітал від 04.03.1994, яка ратифікована 26.05.1995, набрала чинності з 05.06.2000, прибуток від комерційної діяльності резидента Договірної Держави може оподатковуватись тільки у цій Державі, якщо резидент не здійснює або не здійснював комерційну діяльність в другій Договірній Державі через розташоване в ній постійне представництво. Якщо резидент здійснює або здійснював комерційну діяльність як вказано вище, прибутки від цієї комерційної діяльності резидента можуть оподатковуватися в цій другий Державі, але тільки в тій частині, яка може бути віднесена до активів або діяльності цього постійного представництва.

Пунктом 7 ст.7 цієї Конвенції передбачено, якщо прибуток від комерційної діяльності включає види доходів, які розглядаються окремо в інших статтях цієї Конвенції, тоді положення тих статей не будуть зачіпатися положеннями цієї Статті.

Ст.21 Конвенції встановлено, що статті доходів резидента Договірної Держави, що виникають будь-де, про які не йде мова в попередніх статтях цієї Конвенції, оподатковуються тільки в цій Державі.

Положення параграфа 1 не застосовуються до доходів, якщо фактичний власник таких доходів, який є резидентом однієї Договірної Держави, здійснює або здійснював комерційну діяльність у другій Договірній Державі через розташоване в ній постійне представництво, чи надає або надавав в тій другій Державі незалежні особисті послуги через розташовану там постійну базу, і доход відноситься до цього постійного представництва або постійної бази. В такому випадку застосовуються положення Статті 7 (Прибутки від комерційної діяльності) або Статті 14 (Незалежні особисті послуги) цієї Конвенції залежно від обставин.

Докази надання фірмою «WILMINGTON EXPORT L.L.C.» позивачу інжинірингових послуг через постійне представництво відсутні.

За таких обставин, висновки судів про оподаткування  доходів отриманих нерезидентом від надання послуг (робіт) типу «інжиніринг», в США, а не в Україні, є обґрунтованими.

Доводи касаційної скарги не беруться до уваги, оскільки не спростовують фактичних обставин справи встановлених судом.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, судова колегія не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування судових рішень.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

            Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області залишити без задоволення, а постанову   Господарського суду Донецької області від 05.01.2006  та ухвалу Донецького  апеляційного господарського суду від 26.04.2006 – без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

                               Головуючий                                                      Л.В.Ланченко

                                 Судді                                                               О.М.Нечитайло

                                                                                                          Н.Г.Пилипчук

                                                                                                          О.А.Сергейчук

                                                                                               О.І.Степашко