Ухвала суду № 30652275, 10.04.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-14186/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П.

Суддя-доповідач: Гром Л.М.

У Х В А Л А

Іменем України

10 квітня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді - Гром Л.М.;

суддів - Бєлової Л.В.,

Міщука М.С.,

при секретарі судового засідання - Мотилю В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інгул-Плюс» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 листопада 2012 року за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інгул-Плюс» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання відсутності компетенції,

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 листопада 2012 року в задоволенні позову ТОВ «Інгул-Плюс» відмовлено повністю.

Не погоджуючись з постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 листопада 2012 року позивач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позов, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з`явились у судове засідання, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби на підставі направлення № 553/23-50П від 11.04.2012 та наказу № 365 від 11.04.2012 було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Інгул-Плюс» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Т ЕНД Т УКР» за період з 01.08.2011 по 31.08.2011 та з 01.10.2011 по31.10.2011.

За результатами зазначеної перевірки складено акт № 123/22-60/32919595 від 23.04.2012.

Зі змісту зазначеного акту перевірки вбачається, що посадовими особами було зроблено висновки щодо нікчемності правочинів, укладених між позивачем та ТОВ «Т ЕНД Т УКР».

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується колегія суддів.

Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за № 34/18772 акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Таким чином, суд першої інстанції вірно вказав, що податковий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов'язань, що приймаються на підставі такого акту, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень, а оцінка акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.

Крім того саме по собі змістовне наповнення акту перевірки не може породжувати для платника податків, оскільки акт не рішенням суб'єкта владних повноважень, він є виключно носієм доказової інформації про виявлені податковим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, обов'язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Твердження апелянта колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що суперечать вимогам зазначеного Закону.

Отже, судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.

Керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інгул-Плюс» - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 листопада 2012 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Ухвала складена у повному обсязі 15.04.2013 року.

.

Головуючий суддя Гром Л.М.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.