Ухвала суду № 3065219, 29.10.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

К/скарга №К-27303/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01010, м.Київ, вул.Московська, 8

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2008 Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Бившевої Л.І.

Конюшка К.В.

Пилипчук Н.Г.

Степашка О.І.

при секретарі: Остапенку Д.О.

за участю представників:

позивача: Фаталієва В.А., Суханова К.М.

відповідача: Охрамовича Є.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Відкритого акціонерного товариства «Інвестиції. Технології. Організація»

на постанову Господарського суду м.Києва від 20.03.2006 та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 02.08.2006

у справі№46/69-А

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Інвестиції. Технології. Організація»

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду м.Києва від 20.03.2006, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.08.2006, у позові ВАТ «Інвестиції.Технології.Організація» про визнання недійсним рішення податкового повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі м.Києва №0000642307/1 від 15.12.2005, відмовлено повністю.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування судових рішень та прийняття нового про задоволення позову, з підстав порушення норм матеріального права.

Відповідач у запереченнях на касаційну скаргу та його представники у судовому засіданні касаційної інстанції просили в задоволенні скарги відмовити, судові рішення залишити без змін.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено виїзну планову документальну перевірку дотримання позивачем вимог податкового та валютного законодавства за результатами якої складено акт №5779/23/25292104/556 від 02.11.2005, яким встановлено порушення позивачем пп.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» у звязку з придбанням у 1 кварталі 2003 року товарів, які не використано в оподаткованих операціях звітного періоду (на кінець 1 кварталу значаться товарні залишки на складі в сумі 155079,00 грн.) та переходом з 2 кварталу 2003 року на спрощену систему оподаткування з сплатою єдиного податку за ставкою 10%. На підставі чого зроблено висновок про заниження позивачем податку на додану вартість у січні 2003 року на суму 31016,00 грн.

На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0000642307/1 від 15.12.2005, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість в сумі 47520,00 грн. у т.ч. 31680,00 грн. основний платіж та 15840,00 грн. штрафні санкції.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем на підставі податкової накладної №1.2101 від 21.01.2003, виданої ТОВ «ТД «Україна» у звязку з виконанням договору поставки №1/0401 від 04.01.2003, включено до складу податкового кредиту січня 2003 року ПДВ у сумі 31015,87 грн., а суму по договору 186095,21 грн. віднесено до складу валових витрат виробництва.

З 01.04.2003 позивач, на підставі Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва», перейшов на спрощену систему оподаткування (єдиний податок) за ставкою 10%суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

Станом на день виключення позивача з реєстру платників податку на додану вартість в податковому обліку позивача значились товарні залишки на суму 186095,21 грн., у т.ч. ПДВ 31016,00 грн., які були включені до складу податкового кредиту податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2003 року.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Валові витрати, згідно пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», - це суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно пп.7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» у разі коли платник податку здійснює операції з продажу товарів (робіт, послуг), що звільнені від оподаткування або не є об'єктом оподаткування згідно з статтями 3 та 5 цього Закону, суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації, відносяться відповідно до складу валових витрат виробництва (обігу) та на збільшення вартості основних фондів і нематеріальних активів і до податкового кредиту не включаються.

Підпунктом 7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Аналіз вищевикладених норм та пп.5.8.2 п.5.8 розділу 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість дає підстави для висновку, що позивач зобовязаний був зменшити суму податкового кредиту на суму податку на додану вартість, нарахованого при їх придбанні, у розмірі, який відповідає частці недовикористаних в оподаткованих операціях у попередніх звітних періодах товарних залишків і подати розрахунок коригування сум податку на додану вартість.

Враховуючи наведене, суди дійшли до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.

Враховуючи те, що посилання позивача в касаційній скарзі на порушення судом норм матеріального права не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, судами повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішенні, якеналежним чином мотивоване і за своїм змістом та формою відповідає вимогам матеріального та процесуального закону, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Інвестиції. Технології. Організація» залишити без задоволення, а постанову Господарського суду м.Києва від 20.03.2006 та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 02.08.2006 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Л.І.Бившева

К.В.Конюшко

Н.Г.Пилипчук

О.І.Степашко