Постанова № 30652013, 10.04.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 квітня 2013 року Справа № 812/2988/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Пляшкової К.О.,

при секретарі: Колесніковій Я.А.,

за участю представників

позивача: Лисенко Є.В. (довіреність № 305/09-09 від 23.01.2013),

відповідача: Зіночкіна С.П. (керівник),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Біловодському районі Луганської області до відкритого акціонерного товариства «Сільгосптехніка» про стягнення витрат на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах за списком № 2 у сумі 37215,14 грн., -

ВСТАНОВИВ:

28 березня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Біловодському районі Луганської області до відкритого акціонерного товариства «Сільгосптехніка» про стягнення витрат на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах за списком № 2 у сумі 37215,14 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що ВАТ «Сільгосптехніка» зареєстровано в УПФУ в Біловодському районі Луганської області з 18.04.1995. Відповідач має заборгованість перед позивачем по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за 2012 рік у розмірі 37239,12 грн.

Всі списки з розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених відповідно п.п.«б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» відповідачем отримані.

На підставі вищевикладеного позивач просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 01 квітня 2013 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом та справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі. Повідомив суду, що за відповідачем дійсно існує заборгованість перед позивачем у сумі 37239,12 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до такого.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що відкрите акціонерне товариство «Сільгосптехніка» (далі - ВАТ «Сільгосптехніка») зареєстровано в УПФУ в Біловодському районі Луганської області з 18.04.1995. З 2004 року підприємство було платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 2011 року - платником єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування.

На підприємстві відповідача працювали та працюють громадяни, які були зайняті на роботах, що дають їм право на призначення пенсій на пільгових умовах, відповідно до пунктів «б»-«з» ст.13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення».

Позивачем їм відповідно до вказаного Закону було призначено та виплачено пенсію.

За 2012 рік заборгованість ВАТ «Сільгосптехніка» по фактичним витратам на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 2 до УПФУ в Біловодському районі Луганської області складає 37239,12 грн., що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій (а.с.13-14, 16, 66, 68, 70, 72, 74, 76), призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій (а.с.9-11).

Відповідно до частини 2 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:

1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення».

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Пунктом 2 Прикінцевих положень вказаного Закону передбачено, що підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

З вищевикладеного суд робить висновок, що необхідність відшкодування відповідачем позивачу фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2, передбачена діючим законодавством.

Порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій встановлено Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» затвердженої Постановою Правлінням Пенсійного Фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663.

Згідно із п.6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій в таких розмірах:

- для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до п. 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій (Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (п. 6.5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону (1058-15), сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Виходячи зі змісту вказаних норм законодавства, підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного Фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Таким чином, платіж підприємства за виплачену та доставлену пенсію є помісячним платежем.

Право на звернення до суду з позовом про стягнення суми заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 виникає у позивача з 25-го числа кожного місяця, за який позивач просить стягнути заборгованість.

Судом встановлено, що позивачем на адресу ВАТ «Сільгосптехніка» було надіслано розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (а.с.12, 15, 65, 67, 69, 71, 73, 75).

Отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», не надавши на них до позивача заперечень та не оскарживши розрахунки в суді, відповідач фактично узгодив такі розрахунки.

Відтак, визначена в розрахунках сума до відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підлягає сплаті відповідачем.

Враховуючи, що позовні вимоги документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідають чинному законодавству, суд вважає за необхідне стягнути з ВАТ «Сільгосптехніка» на користь УПФУ в Біловодському районі Луганської області заборгованість по відшкодуванню виплачених пільгових пенсій за списком № 2 за 2012 рік у розмірі 37239,12 грн.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати в силу ст.5 Закону України «Про судовий збір», а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 10 квітня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 15 квітня 2013 року, про що згідно вимог ч.2 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.17, 18, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Біловодському районі Луганської області до відкритого акціонерного товариства «Сільгосптехніка» про стягнення витрат на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах за списком № 2 у сумі 37215,14 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Сільгосптехніка» (місцезнаходження: Луганська область, Біловодський район, смт. Біловодськ, вул. Гуньяна, 51, ідентифікаційний код 03562997) на користь управління Пенсійного фонду України в Біловодському районі Луганської області (місцезнаходження: 92800, Луганська область, Біловодський район, смт. Біловодськ, вул. Леніна, 77, р/р 25603301741 ЛОУ Ощадбанк, МФО 304665, ідентифікаційний код 21792488) заборгованість по витратам на виплату і доставку пільгових пенсій за віком на пільгових умовах за списком № 2 за 2012 рік у сумі 37215,14 грн. (тридцять сім тисяч двісті п'ятнадцять гривень чотирнадцять копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 15 квітня 2013 року.

Суддя К.О. Пляшкова