Постанова № 30651967, 10.04.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 квітня 2013 року Справа № 812/2858/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Пляшкової К.О.,

при секретарі: Колесніковій Я.А.,

за участю представників

позивача: Пропльоткіної Н.В. (довіреність № 05-10-6 від 02.01.2013),

відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до фермерського господарства «Гарант» про стягнення заборгованості у сумі 11427,19 грн., -

ВСТАНОВИВ:

26 березня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до фермерського господарства «Гарант» про стягнення заборгованості у сумі 11427,19 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що відповідач є юридичною особою та зареєстрований платником збору на обов'язкове державне соціальне страхування, що має найману робочу силу, в Біловодській міжрайонній виконавчій дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за № 440420000522.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.27 Закону України від 18.01.2001 № 2240-ІІІ «Про загальнообов'язкове соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» роботодавець як страхувальник зобов'язаний нарахувати та сплачувати страхові внески в установлені строки та в повному обсязі страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Згідно ст.1 Закону України від 11.01.2001 № 2213 «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування» та п.п.3.1.1 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26.06.2001 року № 16, відповідач як суб'єкт підприємницької діяльності, що має найману робочу силу, повинен нарахувати 1,4% суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників та 0,5% - 1,0% від суми оплати праці найманих працівників.

Відповідно до ч.1 ст.23 Закону України від 18.01.2001 № 2240-ІІІ «Про загальнообов'язкове соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць - у день встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період.

У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальником або неповної їх сплати страхувальник сплачує суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню, що встановлено ч.1 ст.30 Закону України від 18.01.2001 № 2240-ІІІ «Про загальнообов'язкове соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

Згідно звіту ф4-ФСС з ТВП станом на 01.01.2013 за відповідачем рахується заборгованість зі сплати штрафної (фінансової) санкції у сумі 11427,19 грн.

На підставі викладеного позивач просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 28 березня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі за вказаним позовом та справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час, місце та дату судового засідання повідомлявся належним чином, причини не явки суду не відомі (а.с.35). Правом подати заперечення на адміністративний позов не скористався.

З огляду на положення ст.128 КАС України, суд ухвалив розглядати адміністративну справу за відсутності представників сторін.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до такого.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України від 18.01.2001 № 2240-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд) є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів.

Згідно ч.5 ст.10 Закону України від 18.01.2001 № 2240-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», робочими органами виконавчої дирекції Фонду та його відділень є виконавчі дирекції відділень в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі. Статутом Фонду може бути передбачено створення виконавчих дирекцій або уповноважених представників відділень у районах та містах республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.20 Закону України від 18.01.2001 № 2240-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, спрямовуються на фінансування санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованих осіб і членів їх сімей, позашкільне обслуговування, у тому числі придбання дитячих новорічних подарунків.

Для забезпечення відновлення здоров'я застрахована особа та члени її сім'ї (а також особа, яка навчається у вищому навчальному закладі) мають право на отримання санаторно-курортного лікування, оздоровлення в спеціалізованих оздоровчих закладах (у тому числі дитячих) у межах асигнувань, установлених бюджетом Фонду на зазначені цілі, та в порядку і на умовах, визначених правлінням Фонду (ч.1 ст.47 Закону України від 18.01.2001 № 2240-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»).

Частиною 1 статті 22 Закону України від 18.01.2001 № 2240-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» встановлено, що часткова плата за путівки на санаторно-курортне лікування перераховується страхувальниками до органу Фонду, який надав путівку, в порядку, встановленому правлінням Фонду.

Відповідно до статей 11 та 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25.02.2009 № 12 затверджено Порядок отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Порядок № 12). Вказаний порядок зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.04.2009 за № 339/16355.

Згідно п.4.10 Порядку № 12, видача страхувальником путівок особам, які не працюють на цьому підприємстві, крім випадків, передбачених пунктами 4.8 та 4.9 цього Порядку, забороняється.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.28 Закону України від 18.01.2001 № 2240-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», страховик має право накладати фінансові санкції та адміністративні штрафи, передбачені цим Законом та іншими актами законодавства.

Частиною 1 статті 30 Закону України від 18.01.2001 № 2240-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» передбачено, що страхувальники та інші отримувачі страхових коштів у разі порушення порядку використання страхових коштів відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.

За несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі страхових коштів відповідно до частини першої статті 21 та статті 22 цього Закону на страхувальників та інших отримувачів коштів Фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів.

Одночасно на суми несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів і штрафних санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Під час розгляду адміністративної справи судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ФГ «Гарант» зареєстровано як юридичну особу Біловодською районною державною адміністрацією 06.08.1998, що підтверджено довідкою про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.27).

Відповідач зареєстрований як платник збору на обов'язкове державне соціальне страхування, що має найману робочу силу, в Біловодській міжрайонній виконавчій дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за № 440420000522 (а.с.26).

Дослідженням звіту по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням за 2012 рік (а.с.6-7), рішення про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності від 23.10.2012 № 54/04-02/01-10/303 (а.с.8), рішення про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне повернення не в повному обсязі коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 15.11.2012 № 57/04-02/4/01-10/315 (а.с.10) встановлено таке.

19 жовтня 2012 року, згідно наказу Біловодської міжрайонної виконавчої дирекції Луганського обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 19.10.2012 № 122 та на підставі направлення від 19.10.2012 № 04-03/184 проведено позапланову документальну перевірку ФГ «Гарант» за період з 01.04.2007 по 01.01.2010, за результатами якої складено акт № 04-03/184 від 19.10.2012 (а.с.14-15).

З висновків перевірки вбачається, що проведеною перевіркою встановлено неправомірне витрачання коштів Фонду на санаторно-курортне лікування у сумі 6888,00 грн.

З п.3 акта № 04-03/184 від 19.10.2012 вбачається, що за ревізує мий період за рахунок коштів Фонду ФГ «Гарант» отримано 5 санаторно-курортних путівок, в тому числі: санаторій «Роща» № 387575 з 12.10.2077 за ціною 2436,00 грн.; ДП «Клінічний санаторій «Роща» № 173093 з 29.02.2008 за ціною 3129,00 грн.; санаторій «Полтава» № 427256 з 29.11.2008 за ціною 3024,00 грн.; ВАТ «Санаторій «Полтава-Крим» № 005373 з 17.11.2009 за ціною 4305,00 грн.; ВАТ «Санаторій «Полтава-Крим» № 005374 з 17.11.2009 за ціною 4305,00 грн.

Згідно зворотного талону ВАТ «Санаторій «Полтава-Крим» до путівки № 005374 на термін заїзду з 01.12.2009 по 21.12.2009 вказано ПІБ - ОСОБА_2 та зворотного талону до путівки № 005373 на термін заїзду з 01.12.2009 по 21.12.2009 вказано ПІБ - ОСОБА_3, які за поясненням головного бухгалтера та голови ФГ «Гарант» не являлися працівниками фермерського господарства, що також підтверджується відомостями на видачу заробітної плати за листопад-грудень 2009 року.

Таким чином, в порушення п.4.10 Порядку № 12, санаторно-курортні путівки ВАТ «Санаторій «Полтава-Крим» за № 005373 та № 005374 видані стороннім особам, які не є застрахованими особами (працівниками) ФГ «Гарант».

Рішенням про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності від 23.10.2012 № 54/04-02/01-10/303 визначено, що підлягають поверненню до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 6888,00 грн. - неправомірно витрачені кошти Фонду. На підставі п.6 ч.1 ст.28, п.1 ст.30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» вирішено застосувати до ФГ «Гарант» фінансові санкції в таких розмірах: штрафна санкція - 3444,00 грн. (50% від неправомірно витрачених страхових коштів - 6888,00 грн.). Загальна сума страхових коштів, які в десятиденний термін від дня отримання рішення підлягають перерахуванню до Біловодської міжрайонної виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності становить 10332,00 грн. (а.с.8).

Вказане рішення направлено ФГ «Гарант» рекомендованою кореспонденцією з повідомленням та отримано останнім 30.10.2012, що підтверджено підписом уповноваженої особи на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.9).

Рішенням про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне повернення не в повному обсязі коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 15.11.2012 № 57/04-02/4/01-10/315 за несвоєчасне повернення коштів згідно рішення № 54/04-02/01-10/303 від 23.10.2012 до ФГ «Гарант» застосовано штрафні санкції в таких розмірах: 1033,20 грн. - 10% від суми несвоєчасно повернутих коштів Фонду; 61,99 грн. - пеня у розмірі 0,1% від суми несвоєчасно повернутих коштів Фонду за кожен день простроченого платежу (а.с.10).

Вказане рішення також направлено ФГ «Гарант» рекомендованою кореспонденцією з повідомленням.

На час розгляду адміністративної справи суду не надано доказів оскарження відповідачем вказаних рішень, а отже вони є чинними та підлягають виконанню.

Оскільки на час розгляду справи відповідачем суми штрафних санкцій не сплачено, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати відповідно до ст.5 Закону України «Про судовий збір», а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 9, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до фермерського господарства «Гарант» про стягнення заборгованості у сумі 11427,19 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути з фермерського господарства «Гарант» (місцезнаходження: 92811, Луганська область, Біловодський район, с. Гармашівка, вул. Молодіжна, 2, ідентифікаційний код 30053659) на користь виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на р/р 37172500100001 в ГУДКСУ в Луганській області, МФО 804013, код ЄДРПОУ 21785643 заборгованість у сумі 11427,19 грн. (одинадцять тисяч чотириста двадцять сім гривень дев'ятнадцять копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 15 квітня 2013 року.

Суддя К.О. Пляшкова