Ухвала суду № 30649857, 09.04.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-8771/12/0170/26

09.04.13 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мунтян О.І.,

суддів Шереніна Ю.Л. ,

Дугаренко О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Петренко В.В.) від 06.12.12 у справі № 2а-8771/12/0170/26

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сімферопольський завод сільськогосподарського машинобудування" (вул. Вузлова 8/5, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95047)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.12.2012 року, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Сімферопольський завод сільськогосподарського машинобудування" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено.

Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 21.05.2012 року, №0002741504 та №0002731504, які прийняті Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.

Стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства "Сімферопольський завод сільськогосподарського машинобудування" судовий збір, у розмірі 117,62 грн. з Державного бюджету України, шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.12.2012 року, та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 09.04.2013 року сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи сповіщені належно.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що на підставі наказу від 17.05.2012 року №798, було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ "Сімферопольський завод сільськогосподарського машинобудування" з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість особи яка мала правові відносини з платниками податків: КП «Альянс» (ЄДРПОУ 32468182), ПП «Севелітстрой» (ЄДРПОУ 35096833) за листопад 2011 року; ТОВ «Бренд Строй» (ЄДРПОУ 36165567), ПП «Севелітстрой» (ЄДРПОУ 35096833), БВП «Строитель-Плюс» (ЄДРПОУ 31263808), КП «Альянс» (ЄДРПОУ 32468182) за грудень 2011 року, та бюджетного відшкодування за січень 2012 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 18.05.2012 року №1879/15-4/05786117, яким встановлені порушення позивачем (а.с.29):

-п. 200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2012 року на 1511,00грн.;

-п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого зменшено від'ємне значення з ПДВ у сумі 9556,00грн., а саме: у листопаді 2011 року у сумі ПДВ 5293,00грн., у грудні 2011 року у сумі ПДВ 4263,00грн.

На підставі виявлених порушень, ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС було винесено податкове повідомлення-рішення від 21.05.2012 року №0002741504 та від 21.05.2012 року №0002731504 (а.с.6,7).

Висновки ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС обґрунтовані тим, що відповідачем встановлені ознаки фіктивності, враховуючи даний факт, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема у випадках коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру (платник не знаходиться за місцезнаходженням) тому наведені обставини свідчать про відсутність факту реального здійснення господарських операцій з контрагентами-покупцями та постачальниками. Вказані факти свідчать про укладення договорів без мети настання реальних наслідків.

Відповідачем, станом на 17.05.2012р. встановлені розбіжності між сумами податкового кредиту, відображеного позивачем, та сумами податкових зобов'язань, відображених зазначеними постачальниками, а саме: податковий кредит позивача більше податкових зобов'язань постачальників на загальну суму 9556,13грн., у тому числі за листопад 2011 року на 5293,32грн. та за грудень 2011 року на 4262,81 грн. (а.с.13).

Відповідач також вважає, що оскільки постачальники ТОВ «Бренд Строй», КП Альянс» та ПП «Севелітстрой» мають стан « 8» («До ЄДР внесений запис про відсутність за місцезнаходженням»), а БВП «Строитель-Плюс» має стан « 9» («Направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням»), то податкові накладні, що виписані такими постачальниками, не можуть розглядатися в якості належного підтвердження податкових зобов'язань, оскільки вони не мають статусу юридично значимих (а.с.17).

Зазначено, що податковий кредит отриманий від контрагентів-постачальників фактично не було використано у власній господарській діяльності, а було спрямовано на ухилення від сплати податкових зобов'язань інших суб'єктів господарювання.

Отже, на думку відповідача, податковий кредит позивача за листопад 2011 року на суму ПДВ 5293грн. та за грудень 2011 року на суму ПДВ 4263 грн., який проведено на підставі нікчемних правочинів, у відповідності до пп.14.1.191 п.14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового Кодексу України, підлягає зменшенню (а.с.21).

Вирішуючи питання про правомірність винесеного оскаржуваного податкового повідомлення - рішення та перевіряючи обґрунтованість висновків, викладених в акті перевірки, зазначає наступне.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно п.1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до положень ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Абзацом 4 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до пп. 14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше - або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів (послуг), або дата отримання платником податку товарів (послуг), що підтверджено податковою накладною.

Згідно з з п.198.3. ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог, чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до з п.201.1. ст.201 цього Кодексу платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, із зазначенням обов'язкових реквізитів в окремих рядках, які визначені даним пунктом.

Пунктом 201.4. ст.201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Згідно з п.201.6. ст.201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.8. ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до 201.10. ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, вищевказані норми Податкового кодексу України обумовлюють право платника податку на податковий кредит тільки двома законодавчими вимогами: придбання або виготовлення товарів (послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку та наявність належно оформлених податкових накладних постачальника.

При цьому право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 183 Податкового кодексу України.

Відповідно до договору № 34/10/318 від 03.05.2010р. та Специфікації №3 від 29.11.2011р. встановлено, що ПП «Севелітстрой» зобов'язується продати, а позивач оплатити товар - рукавиці комбіновані в кількості 1000 пар на суму 9000грн., у т.ч. ПДВ 1500 грн. (а.с.110-111,113).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на підставі рахунку № 1475 від 29.11.2011р. платіжним дорученням №2808 від 30.11.2011р. перерахував гроші в безготівковому порядку за рукавиці в сумі 9000,00 грн., у т.ч. ПДВ 1500 грн., що відображене за даними журналів-ордерів позивача за дебетом рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" у кореспонденції з кредитом рахунку 311 "Поточні рахунки в національній валюті" у листопаді 2011 р (а.с.103).

Також на підставі рахунку №1520 від 30.11.2011р. платіжним дорученням №2976 від 19.12.2011р. перерахував гроші в безготівковому порядку в сумі 2448,00 грн., у т.ч. ПДВ 408,00 грн., що відображене за даними журналів-ордерів за дебетом рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" у кореспонденції з кредитом рахунку 311 "Поточні рахунки в національній валюті" у грудні 2011 р.

Видаткові накладні постачальників, прибуткові ордери по формі №М-4 свідчать про те, що ПП «Севелітстрой» у грудні 2011р. поставив товар (рукавиці комбіновані в кількості 1000 пар та дрантя в кількості 300 кг) позивачу на загальну суму 11448грн. (у т.ч. сума без ПДВ 9540грн., ПДВ 1908грн.), що відображене за даними журналів-ордерів за кредитом рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" в кореспонденції з дебетом рахунків 201 "Сировина й матеріали" та 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети".

Згідно копії Журналу реєстрації довіреностей рукавиці комбіновані в кількості 1000 пар були отримані представником позивача Осетинською Я.Я. на підставі довіреності №1279 від 07.12.2011р., дрантя в кількості 300 кг буле отримане представником позивача Осетинською Я.Я. на підставі довіреності №1312 від 21.12.2011р.

Позивачем відображена у рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" оплата постачальнику ПП «Севелітстрой» за отримані товари у листопаді-грудні 2011р. на загальну суму 11448грн., заборгованість позивача перед ПП «Севелітстрой» станом на 31.12.2012р. відсутня.

Як свідчать копії договорів №1362 від 25.10.2011р. та №1214 від 09.10.2011р. КП «Альянс» зобов'язується на свій ризик виконати по завданню замовника роботи з ремонту, випробуванню та наладці високовольтних ячійок №1,2,6,7,11,14 РП на суму 33022,50грн. та роботи з ремонту та наладці високовольтної ячійці компресора №3 на суму 6248,00грн. відповідно, усього на суму 39 271,20 грн (а.с.122-129).

Згідно копій первинних документів по сплаті грошових коштів позивач на підставі рахунків №2576 від 25.10.11р., №2676 від 28.10.11р. та №2574 від 10.10.11р. платіжними дорученнями №2775 від 29.11.2011р. на суму 10000грн., №2723 від 21.11.2011р. на суму 6511,25грн., №3069 від 28.12.2011р. на суму 16511,25грн. та №2724 від 21.11.2011р. на суму 6 248,70 грн. перерахував гроші в безготівковому порядку за виконання робіт згідно вказаних договорів в загальній сумі 39 271,20 грн. (у т.ч. ПДВ 6 545,20 грн.), що відображене за даними журналів-ордерів за дебетом рахунку 377 "Розрахунки з іншими дебіторами" у кореспонденції з кредитом рахунку 311 "Поточні рахунки в національній валюті" у листопаді-грудні 2011 р.

Копії документів з виконання робіт (акти по формі N КБ-2в "Акт приймання виконаних будівельних робіт") свідчать про те, що КП «Альянс» у листопаді - грудні 2011р. виконав роботи позивачу у загальній сумі 39 271,20 грн., (у т.ч. сума без ПДВ 32 726,00 грн., ПДВ 6545 грн.), що відображене за даними журналів-ордерів за кредитом рахунку 377 "Розрахунки з іншими дебіторами" в кореспонденції з дебетом рахунків 911 "Загальновиробничі витрати" у грудні 2011-квітні 2012р.

Згідно даних журналу-ордеру по бухгалтерському рахунку 377 "Розрахунки з іншими дебіторами" позивач повністю розрахувався з постачальником КП «Альянс» за виконані роботи у листопаді-грудні 2011р. на загальну суму 39 271,20 грн., станом на 30.04.2012р. заборгованість по розрахункам із КП «Альянс» відсутня.

З наданих доказів, а саме копії договору №35/528 від 14.04.2011р. встановлено, що ТОВ «Бренд Строй» зобов'язується продати, а позивач оплатити товар відповідно до специфікації, що є невід'ємною частиною договору, загальна сума договору складає 150000грн (а.с.144).

Згідно копій первинних документів по сплаті грошових коштів позивач на підставі рахунку №774 від 21.09.2011р. платіжним дорученням №2914 від 13.12.2011р. перерахував гроші в безготівковому порядку за запчастини в сумі 5117,64 грн. (у т.ч. ПДВ 852,94 грн.), що відображене за даними журналів-ордерів за дебетом рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" у кореспонденції з кредитом рахунку 311 "Поточні рахунки в національній валюті" у грудні 2011 р.

Копії первинних документів з отримання ТМЦ (видаткові накладні постачальників, прибуткові ордери по формі №М-4) свідчать, що ТОВ «Бренд Строй» у грудні 2011р. поставив товар - запчастини до обладнання позивачу на загальну суму 5117,64 грн. (у т.ч. сума без ПДВ 4264,70грн., ПДВ 852,94 грн.), що відображене за даними журналів-ордерів за кредитом рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" в кореспонденції з дебетом рахунків 207 "Запасні частини".

З копії журналу реєстрації довіреностей встановлено, що запчастини до обладнання на загальну суму 5117,64 грн. були отримані представником позивача Кравченко А.С. на підставі довіреності №1288 від 14.12.2011р.

Згідно даних журналу-ордеру по бухгалтерському рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" позивач повністю розрахувався з постачальником ТОВ «Бренд Строй» за отримані запчастини у грудні 2011р. на загальну суму 5117,64 грн., заборгованість по розрахункам із ТОВ «Бренд Строй» станом на 31.12.2012р. відсутня.

Копії договору надання транспортних послуг №775 від 01.07.2011р. свідчать про те, що БВП «Строитель-Плюс» зобов'язується своїми силами та транспортом надати транспортні послуги з перевезення по заявці замовника (а.с.163-164).

Згідно копій первинних документів по сплаті грошових коштів позивач на підставі рахунку №2073 від 29.11.11р. платіжним дорученням №2840 від 05.12.2011р. на суму 1500грн. (у т.ч. ПДВ 250 грн.) перерахував гроші в безготівковому порядку за перевезення вантажу, що відображене за даними журналів-ордерів за дебетом рахунку 377 "Розрахунки з іншими дебіторами" у кореспонденції з кредитом рахунку 311 "Поточні рахунки в національній валюті" у грудні 2011 р.

З копії акту виконаних робіт вбачається, що БВП «Строитель-Плюс» у грудні 2011р. надав позивачу послуги з перевезення вантажу за маршрутом м.Одеса - м.Сімферополь на суму 1500,00 грн. (у т.ч. сума без ПДВ 1250 грн., ПДВ 250 грн.), що відображене за даними журналів-ордерів за кредитом рахунку 377 "Розрахунки з іншими дебіторами" в кореспонденції з дебетом рахунків 911 "Загальновиробничі витрати" у грудні 2011р. Згідно даних журналу-ордеру по бухгалтерському рахунку 377 "Розрахунки з іншими дебіторами" позивач повністю розрахувався з постачальником БВП «Строитель-Плюс» за надані послуги перевезення у грудні 2011р. на суму 1500 грн., заборгованість по розрахункам із БВП «Строитель-Плюс» станом на 31.12.2012р. відсутня.

За даними бухгалтерського та податкового обліку позивача відображене придбання товарів (робіт, послуг) від постачальників та їх оплата ПП «Севелітстрой», ТОВ «Бренд Строй», КП «Альянс», БВП «Строитель-Плюс» у загальній сумі 57 336,84грн. (у т.ч. сума без ПДВ 47780,70 грн., ПДВ 9556,14 грн.) за період листопад - грудень 2011р., що підтверджується первинними документами (видатковими накладними постачальників, актами по формі N КБ-2в "Акт приймання виконаних будівельних робіт", актами виконаних робіт, прибутковими ордерами по формі N М-4) та зведеними обліковими документами бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

З матеріалів справи вбачається, а саме з первинних документів бухгалтерського обліку (лімітно-забірні картки по ф.М-8, вимоги по ф.М-10, вимоги по ф.М-11, картки складського обліку матеріалів, акти по формі N КБ-2в "Акт приймання виконаних будівельних робіт", акти виконаних робіт, що позивач використав придбані товари (роботи, послуги) у своїй господарській діяльності на загальну суму 47780,70 грн. (57336,84грн. - ПДВ 9556,14 грн.) у періоді грудень 2011р. - квітень 2012р.

Відповідно до журналів-ордерів бухгалтерського обліку використання придбаних товарів (робіт, послуг) у господарській діяльності позивача відображене в бухгалтерському обліку за період з грудня 2011р. по квітень 2012р. на суму 47780,70 грн.

Усі первинні документі по придбанню, сплаті та використанню товарів (робіт, послуг) та зведені облікові документи по обліку сировини та матеріалів містять підписи матеріально-відповідальних осіб, комірників, завідуючих складом, начальників структурних підрозділів та бухгалтерів позивача, та мають інші необхідні обов'язкові реквізити, отже дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні та підтверджують її здійснення.

Таким чином, за даними бухгалтерського та податкового обліку позивача відображене використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності на суму 47780,70 грн. (57336,84грн. - ПДВ 9556,14 грн.), що підтверджується первинними документами (лімітно-забірними картками по ф.М-8, вимогами по ф.М-10, вимогами по ф.М-11, картками складського обліку матеріалів по ф.№м-17, актами по формі N КБ-2в "Акт приймання виконаних будівельних робіт", актами виконаних робіт) та зведеними обліковими документами бухгалтерського обліку.

Судом першої інстанції встановлено, що номенклатура постачання товарів/послуг від вказаних постачальників узгоджується із господарською діяльністю позивача, що підтверджується Довідкою ЄДРПОУ № 462404 від 27.05.2011 р. (а.с. 31).

Податкові накладні, отримані позивачем від постачальників ПП «Севелітстрой», ТОВ «Бренд Строй», КП «Альянс», БВП «Строитель-Плюс», свідчать про те, що загальна сума ПДВ по ним склала 9556,15 грн., у тому числі: за листопад 2011р. на 5293,33 грн. та за грудень 2011р. на 4262,82 грн. та вказані податкові накладні є оформленими відповідно до вимог п.201.1. ст.201 Податкового кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з декларацій з ПДВ, розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ в розрізі контрагентів та реєстрів виданих та отриманих податкових накладних встановлено, що позивач на підставі отриманих податкових накладних від постачальників ПП «Севелітстрой», ТОВ «Бренд Строй», КП «Альянс», БВП «Строитель-Плюс» відобразив податковий кредит з ПДВ на загальну суму 9556,13 грн., у тому числі: за листопад 2011р. на 5293,32 грн. та за грудень 2011р. на 4262,81 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що на дати здійснення операцій з постачання товарів (послуг) ПП «Севелітстрой» (ЄДРПОУ 35096833), ТОВ «Бренд Строй» (ЄДРПОУ 36165567), КП «Альянс» (ЄДРПОУ 32468182), БВП «Строитель-Плюс» (ЄДРПОУ 31263808) були зареєстровані як платники податку на додану вартість у порядку, передбаченому статтею 183 Податкового кодексу України, та, відповідно, мали право на нарахування податку та складання податкових накладних.

Отже, податкові накладні, які отримані позивачем від постачальників ПП «Севелітстрой», ТОВ «Бренд Строй», КП «Альянс», БВП «Строитель-Плюс», були виписані зареєстрованими платниками ПДВ, оформлені належним чином, містять усі обов'язкові реквізити та відповідають усім законодавчим вимогам до первинного документу податкового обліку і складені у зв'язку із придбанням товарів (послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, тому є підставою для включення до складу податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 9556 грн., у тому числі: за листопад 2011р. на 5293 грн. та за грудень 2011р. на 4263 грн.

Первині документи, які містять відомості про господарські операції із постачальниками ПП «Севелітстрой», ТОВ «Бренд Строй», КП «Альянс», БВП «Строитель-Плюс», підтверджують придбання і сплату позивачем товарів (робіт, послуг), а також їх подальше використання в господарський діяльності позивача, що спричинило реальні зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі позивача, тому на їх підставі можуть ґрунтуватися дані податкового обліку підприємства.

Висновки відповідача про те, що податкові накладні постачальників ТОВ «Бренд Строй», КП Альянс» та ПП «Севелітстрой» не мають статусу юридично значимих, оскільки ці постачальники мають стан « 8» («До ЄДР внесений запис про відсутність за місцезнаходженням»), а БВП «Строитель-Плюс» має стан « 9» («Направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням»), не підтверджені, оскільки відповідач не врахував, що Свідоцтва платників ПДВ вказаних постачальників були анульовані в квітні - травні 2012 року, а податкові накладні ці постачальники виписали у листопаді - грудні 2011 року, тобто коли вони були зареєстрованими платниками ПДВ та мали право на нарахування податку та складання податкових накладних відповідно до п. 201.8. ст.201 Податкового кодексу України.

Посилання відповідача в акті перевірки на порушення позивачем п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України проведеним дослідженням також не підтверджені, оскільки вказаними нормами встановлений порядок визначення об'єкта оподаткування ПДВ, дати виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг та порядок визначення бази оподаткування в разі постачання товарів/послуг, тобто вказані норми стосуються постачальників, а не покупців товарів/послуг. Також жодною нормою законодавства не передбачено залежність права покупця на податковий кредит з ПДВ від суми податкових зобов'язань з ПДВ продавця, що були відображені ним у його Деклараціях.

Висновки відповідача, що сумнівний податковий кредит, отриманий від вказаних контрагентів-постачальників фактично не був використаний у власній господарський діяльності, не підтверджуються первинними та зведеними обліковими документами бухгалтерського та податкового обліку позивача.

Матеріали справи свідчать про те, що крім прийняття податкового повідомлення-рішення від 21.05.2012р. №0002741504 про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ за грудень 2011 року на суму 4263,00 грн., також прийняв податкове повідомлення-рішення від 21.05.2012р. №0002731504 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 1511,00грн. за січень 2012 року.

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.3 ст.200 Податкового кодексу України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, від'ємна різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду підлягає бюджетному відшкодуванню у тієї частині, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України.

З копії Акту перевірки від 18.05.2012р. №1879/15-4/05786117 вбачається, що до розрахунку бюджетного відшкодування за січень 2012р. позивач включив від'ємне значення з ПДВ за грудень 2011р. в частині ПДВ, що була фактично оплачена ним у попередніх податкових періодах (грудні 2011р.) по постачальникам ПП «Севелітстрой» у сумі ПДВ 408 грн., ТОВ «Бренд Строй» у сумі ПДВ 852,94 грн., БВП «Строитель-Плюс» у сумі ПДВ 250грн., усього на суму 1511 грн.

Відповідач в акті перевірки встановив, що фактично за результатами звірки даних, зазначених у розрахунку бюджетного відшкодування податку на додану вартість із даними первинних документів, які підтверджують факт оплати платником товарів/послуг, загальна сума ПДВ за січень 2012р. складає 391553 грн., у тому числі по постачальникам ПП «Севелітстрой», ТОВ «Бренд Строй», БВП «Строитель-Плюс» сума ПДВ складає 1510,94грн. (а.с. 26)

Отже, відповідач в акті перевірки встановив, що позивач включив до податкової декларації за січень 2012р. від'ємне значення з ПДВ за грудень 2011р. в частині ПДВ, що була фактично оплачена ним у попередніх податкових періодах (грудні 2011р.) по постачальникам ПП «Севелітстрой», ТОВ «Бренд Строй» та БВП «Строитель-Плюс» на загальну суму 1511 грн. і факт оплати позивача вказаним постачальникам відповідач не спростовує (а.с.28).

В акті перевірки відповідач зазначив, що сума від'ємного значення з ПДВ за грудень 2011р. по постачальникам ПП «Севелітстрой», ТОВ «Бренд Строй» та БВП «Строитель-Плюс» у загальному розмірі 1511 грн., яка відображена позивачем у податкової декларації за січень 2012р., є завищеною у зв'язку із порушенням п.201.1, п.204.4 ст.201 Податкового кодексу України.

У відповідності з п.201.1. ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються обов'язкові реквізити в окремих рядках, які визначені цим пунктом.

Відповідно до п.201.4. ст.201 цього Кодексу податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Судом першої інстанції встановлено, що податкові накладні, які отримані позивачем від постачальників ПП «Севелітстрой», ТОВ «Бренд Строй», БВП «Строитель-Плюс» були виписані зареєстрованими платниками ПДВ, оформлені належним чином, містять усі обов'язкові реквізити та відповідають усім законодавчим вимогам до первинного документу податкового обліку і складені у зв'язку із придбанням товарів (послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Первині документи, які містять відомості про господарські операції із постачальниками ПП «Севелітстрой», ТОВ «Бренд Строй», БВП «Строитель-Плюс», підтверджують придбання товарів (робіт, послуг) та їх подальше використання в господарський діяльності позивача і на їх підставі можуть ґрунтуватися дані податкового обліку підприємства.

Висновки відповідача, що сумнівний податковий кредит, отриманий від вказаних контрагентів-постачальників на загальну суму 9556 грн., у тому числі: за листопад 2011р. на 5293 грн. та за грудень 2011р. на 4263 грн., фактично не був використаний у власній господарський діяльності, дослідженням первинних та зведених облікових документів бухгалтерського та податкового обліку позивача не підтвердилися.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 21.05.2012 року №0002731504, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування у сумі 1511,00грн та податкове повідомлення-рішення від 21.05.2012 року №0002741504, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість не може бути визнано таким, що прийнято на підставі та відповідно до діючого законодавства, тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Як вбачається з висновку судової економічної експертизи №3/12 від 23.11.12р. (а.с.212-229), висновки, викладені в акті №1879/15-4/05786117 від 18.05.2012р., щодо зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 9556,00грн., а саме: у листопаді 2011 року у сумі 5293,00грн., у грудні 2011 року у сумі 4263,00 грн. даними податкового та бухгалтерського обліку, а також первинними документами публічного акціонерного товариства "Сімферопольський завод сільськогосподарського машинобудування" не підтверджуються; висновки, викладені в акті №1879/15-4/05786117 від 18.05.2012р., щодо завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2012 року на 1511,00 грн. даними податкового та бухгалтерського обліку, а також первинними документами публічного акціонерного товариства "Сімферопольський завод сільськогосподарського машинобудування" не підтверджуються.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з правильним висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись частиною третьою статті 24, частиною першою статті 195, статтями 196,197, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Петренко В.В.) від 06.12.12 у справі № 2а-8771/12/0170/26 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Петренко В.В.) від 06.12.12 у справі № 2а-8771/12/0170/26 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис О.І. Мунтян

Судді підпис Ю.Л.Шеренін

підпис О.В.Дугаренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.І. Мунтян