Ухвала суду № 30649768, 09.04.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/198/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Мишенко В.В. Суддя-доповідач: Троян Н.М.

У Х В А Л А

Іменем України

09 квітня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Троян Н.М.,

суддів Бужак Н.П., Костюк Л.О..,

при секретарі - Синициній К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в м. Сміла та Смілянському районі Черкаської області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом Управління пенсійного фонду України в м. Сміла та Смілянському районі Черкаської області до Публічного акціонерного товариства "Смілянське автотранспортне підприємство 17128" про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИЛА:

Управління пенсійного фонду України в м. Сміла та Смілянському районі Черкаської області звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства "Смілянське автотранспортне підприємство 17128" про стягнення заборгованості в сумі 46 323,35грн. З урахуванням уточнень позовних вимог позивач зменшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача заборгованість з відшкодуванням фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій на загальну суму 24 195,60 грн.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2013 року у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2013 року, прийняти нову постанову, якою у позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Смілянське автотранспортне підприємство 17128» зареєстроване як юридична особа 14.11.1995 року виконавчим комітетом Смілянської міської ради, ідентифікаційний код 03115436.

На обліку в управліннях Пенсійного фонду перебуває дев'ять осіб: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 які отримують пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», як колишні працівники відповідача.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач поніс витрати на виплату та доставку пільгових пенсій колишнім працівникам відповідача за липень 2012 р. у сумі 15863 грн. 00 коп., за серпень 2012 р. у сумі 16273 грн. 11 коп. та за вересень 2012 р. у сумі 14186 грн. 60 коп. Понесені витрати підтверджуються розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за відповідні місяці 2012 року, які були направлені та отримані відповідачем.

Одночасно із розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій позивач, направив відповідачеві і повідомлення про сплату коштів в рахунок такого відшкодування. Дані повідомлення отримані уповноваженою особою відповідача.

ПАТ «Смілянське автотранспортне підприємство 17128» на виконання вимог УПФУ в м. Смілі та Смілянському районі Черкаської області платіжними дорученнями: № 709 від 20.07.2012 року на суму 14443 грн. 58 коп., № 816 від 16.08.2012 року на суму 16273грн. 11 коп. та № 915 від 19.09.2012 року на суму 14186 грн. 60 коп., сплатило позивачеві із призначенням платежу відшкодування пільгової пенсії за ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10

Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991р. № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. Зокрема, відповідно до пункту «а» цієї статті на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць. Пунктами «б» та «з» зазначеної статті Закону визначено, що до цих категорій також належать: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.

За правилами пункту 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 р. №400/97-ВР (далі - «Закон № 400/97-ВР») платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до абзацу 4 п.1 ст. 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених п. 1 та 2 ст. 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду у порядку, визначеному законодавством України (ст. 3 Закону № 400/97-ВР).

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - «Закон № 1058-IV») передбачено,що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абз. 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

За правилами пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій. Підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Як встановлено судом першої інстанції, сума відшкодування по кожному вказаному пенсіонеру у зазначених платіжних дорученнях відповідає сумі місячного розміру по фактичним витратам на виплату та доставку пільгових пенсій вказаним особам за вказаний період.

Твердження позивача, що зазначені кошти були зараховані в рахунок погашення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в порядку календарної черговості її виникнення, тобто без урахування призначення платежу у вищевказаних платіжних дорученнях є необґрунтованим та спростовується наступним.

За змістом статті 17 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», реквізити електронних та паперових документів на переказ, особливості їх оформлення, обробки та захисту встановлюються Національним банком України.

Загальні правила, види і стандарти розрахунків юридичних і фізичних осіб та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків встановлені Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року №22.

Пунктом 3.8 глави 3 названої Інструкції від 21.01.2004р. №22 реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. При цьому, повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

Таким чином, право визначати призначення платежу належить виключно платнику.

Крім того, відповідно до положення як Закону України від 09.07.2003р. №1058-IV так і Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. №2464-VI право спрямовувати суми на погашення заборгованості в порядку календарної черговості її виникнення надано органу Пенсійного фонду лише щодо недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Оскільки суми, що підлягають сплаті страхувальниками в рахунок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій не є страховими внесками, штрафними санкціями чи пенею, тому посилання позивача є таким, що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Враховуючи наведені правові норми, суд зазначає, що самостійне зарахування позивачем сум у рахунок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за інший період, ніж зазначений платником у призначенні платежу в платіжних дорученнях, є неправомірним.

Крім цього,колегія суддів звертає увагу на ті обставини ,що позивач в судове засідання апеляційної інстанції не з»явився та не спростував пояснення представника відповідача про наявність будь-якої заборгованості у позивача.

На підставі викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за цей період та вважає їх такими, що задоволенню не підлягають.

Згідно з ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволені позовних вимог, тому підстави для скасування рішення відсутні. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в м. Сміла та Смілянському районі Черкаської області - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Троян Н.М.

Судді: Бужак Н.П.

Костюк Л.О.

.

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Бужак Н.П.