Ухвала суду № 30649760, 10.04.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3116/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Лиска І.Г. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

10 квітня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіПетрика І.Й.СуддівБорисюк Л.П., Собківа Я.М.,При секретарі судового засідання:Валяєвій Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом Управління пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області до Публічного акціонерного товариства «Техмашремонт» про стягнення боргу.

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області пред'явило позов до Публічного акціонерного товариства «Техмашремонт» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №1 в розмірі 124447 грн. 91коп..

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2012 року задоволено частково: стягнуто з відповідача заборгованість в сумі 2372, 26 грн., в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким позовні вимоги задовольнити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача та осіб, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ПАТ «Техмашремонт» (ВАТ «Техмашремонт») створено та зареєстровано 10.06.1993 року і відповідно до статуту (копія якого є у матеріалах справи) є правонаступником Білоцерківського орендного ремонтного підприємства, створеного та зареєстрованого згідно рішення № 401 Білоцерківської ради народних депутатів від 27.11.1990 року.

Позивачем на підставі розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення» (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників), відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», визначено розмір витрат, які підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача у зв'язку з виплатою та доставкою пенсій за лютий - червень 2012 року у сумі 124447 грн. 91 коп..

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що сума боргу в розмірі 124447, 91 грн. позивачем належним чином не обґрунтована, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 2372, 26 грн..

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів може погодитись із огляду на наступне.

Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 № 383, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 р. за № 1451/11731 ( надалі Порядок) , встановлює порядок обчислення пільгового стажу.

В п.п. 3 зазначено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 року.

Пунктом 6 зазначеного порядку передбачено, що працівникам спеціалізованих підприємств і організацій (ремонтних, ремонтно-будівельних, монтажних та ін.), зайнятим повний робочий день на роботах із шкідливими умовами праці безпосередньо у виробничих структурних підрозділах інших підприємств та організацій за професіями та на посадах, передбачених Списками, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховуються періоди роботи, відпрацьовані на цих підприємствах або в організаціях, за результатами атестації відповідних робочих місць.

Відповідно до п.п. 7 Порядку, у разі неритмічної роботи підприємства чи організації підрахунок пільгового стажу здійснюється в такому порядку: загальна кількість днів, протягом яких працівник повний робочий день був зайнятий на роботах із шкідливими умовами праці, ділиться на 25,4 - при шестиденному робочому тижні і на 21,2 - при п'ятиденному робочому тижні. Цей же порядок застосовується при обчисленні пільгового стажу працівників, зазначених у пункті 6 цього Порядку.

Всупереч вимогам цього пункту позивачем зараховано до пільгового стажу усіх, без винятку, осіб всі робочі дні від дня прийняття на роботу на робочі місця в шкідливих умовах до дня звільнення з роботи. Відповідач надав копії наказів по підприємствах, які свідчать про неритмічну роботу та значні перерви і простої. Порушивши порядок обчислення пільгового стажу позивач безпідставно збільшив стаж і, відповідно, розмір пенсії, вніс завищені показники до розрахунків та включив їх до позовних вимог.

Згідно п.п 10 Порядку, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку N 637.

Пунктом 20 Розділу «Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників»«Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637, визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників згідно додатку N 5.

Отже, держава покладає обов'язок відшкодування витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій на підприємства і організації, або їх правонаступників, які мають робочі місця з шкідливими та важкими умовами праці, стимулюючи таким чином покращення умов праці або ж ліквідацію таких робочих місць.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами у справах щодо відповідача, ПАТ «Техмашремонт» не є правонаступником підприємств, на робочих місцях з шкідливими умовами праці на яких працювали особи, внесені в розрахунки. Із копій трудових книжок, подань, уточнюючих довідок, що містяться в матеріалах справи, вбачається, що всі вони працювали на робочих місцях в цехах вулканізації та підготовчих шинних заводів №1 та №2 заводу азбесто-технічних виробів, заводу гумово-технічних виробів, Білоцерківського виробничого комбінату шин та гумово-азбестових виробів, перейменованого в Білоцерківське виробниче об'єднання шин та гумово-азбестових виробів, яке перейменоване в Білоцерківське виробниче об'єднання «Білоцерківшина», яке, в свою чергу, перетворене в 1996 році у ВАТ «РОСАВА».

ПАТ «Техмашремонт»- юридична особа, код ЄДРПОУ 05495590, створена за наказом ФДМУ № 1-АТ від 04.06.1993 року шляхом перетворення із Білоцерківського орендного ремонтного підприємства, юридичної особи, код ЄДРПОУ 05495590, та зареєстрована в відповідності з рішенням виконкому Білоцерківської міської ради №1-3-149 від 10.06.1993року. Білоцерківське орендне ремонтне підприємство не є правонаступником жодної із юридичних осіб. Зазначене підтверджується копією статуту Білоцерківського орендного ремонтного підприємства(т.2, а.с. 141-149); випискою із статуту ПАТ «Техмашремонт» (т.2, а.с.140); - рішенням №401виконкому Білоцерківської міської Ради про державну реєстрацію БОРП (т.2, а.с.150);довідкою відділу державної реєстрації № 1194/ю/04-11 від 04.11.2010 року (т.2, а.с.151).

Дана обставина досліджувалась в постанові Київського окружного адміністративного суду від 17.02.2011р. в адміністративній справі № 2а-4443/10/1070 за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві до ВАТ «Техмашремонт»про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, яка залишена без змін, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2011р. .

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що у відповідача відсутній обов'язок щодо відшкодування пільгових пенсій, оскільки останній не є правонаступником підприємств на якому працювали особи, які внесені у список.

Відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року N 58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Згідно п. 2.14 част. «в»- внесення відомостей про роботу - у графі 3 розділу «Відомості про роботу» як заголовок пишеться повне найменування підприємства. Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу. У графі 3 пишеться: Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво» із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у «Класифікаторі професій».

Як вбачається із копій трудових книжок осіб, внесених в розрахунки, вони були прийняті на роботу до Білоцерківського виробничого об'єднання шин і гумо-азбестових виробів, в цех капітальних ремонтів централізованого ремонтного виробництва, або ж працювали в Білоцерківському виробничому об'єднанні «Білоцерківшина», в цеху капітальних ремонтів централізованого ремонтного виробництва. З огляду на те, що ні цех капітальних ремонтів, ні ремонтне виробництво не могли бути і не були підприємствами, таким підприємством виступало Білоцерківське виробниче об'єднання шин і ГАВ, яке пізніше було перейменовано в виробниче об'єднання «Білоцерківшина», яке, в свою чергу, перетворене у ВАТ «Росава». Правонаступництво ВАТ «Росава» за Білоцерківським виробничим об'єднанням «Білоцерківшина»підтверджується випискою із статуту ВАТ «Росава» (т.2, а.с.153-155).

Також із матеріалів справи вбачається, що всі особи працювали на робочих місцях з особливо важкими і особливо шкідливими умовами праці безпосередньо в підрозділах (цехи підготовчий та вулканізації) ВАТ «Росава»і жодна із осіб, окрім Григор`єва О. В., не набула пільгового стажу на робочих місцях, розташованих у виробничих підрозділах ПАТ «Техмашремонт», або які б належали ПАТ «Техмашремонт».

Пенсійне законодавство України не покладає обов'язок відшкодування витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій на підприємство за наявності єдиного факту -надання уточнюючої довідки цим підприємством. Судовою практикою підтверджується, що підприємство може та зобов'язане за наявності трудової книжки або первинних документів надати уточнюючу довідку про роботу особи на інших підприємствах, а також за періоди роботи задовго до створення підприємства, яке видає уточнюючу довідку.

На підтвердження зазначеного в матеріалах справи містяться копії рішень Білоцерківського міськрайонного суду від 09 лютого 2010 року у справі 2-32 2010 р. , від 7 квітня 2009 року №2-2078 2009 рік, від 21 червня 2010 року №2-75 2010 р., що набрали законної сили, та якими зобов'язано відповідача надати позивачам уточнюючі довідки про роботу на інших підприємствах та за періоди до створення юридичної особи відповідача.

Відповідно до роз'яснення Міністерства праці і соціальної політики та Пенсійного фонду України на звернення підприємства з приводу видачі уточнюючих довідок та обов'язку відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у випадках, коли працівники спеціалізованого підприємства-підрядника (як ПАТ «Техмашремонт») виконують роботи безпосередньо в підрозділах підприємства-замовника (як ВАТ «Росава») на робочих місцях з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці (т.2, а.с.156), підписаним керівниками Мінпраці та ПФУ, визначено обов'язок підприємств-замовників надавати уточнюючі довідки та відшкодовувати витрати на виплату та доставку пільгових пенсій особам, які працювали в шкідливих умовах в їх підрозділах і на їхніх робочих місцях.

Отже, позивач необґрунтовано пов'язує обов'язок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з наявністю трудових відносин та фактом надання відповідачем уточнюючих довідок.

ВАТ «Техмашремонт» 02.07.2008 року листом № 229/14 звертався до УПФУ в м. Біла Церква з проханням прийняти до уваги нові уточнюючі довідки по 29 особах, в яких чітко розписаний стаж роботи працівників до 27.11.1990 року та після, проте позивач не взяв до уваги нові довідки.

Надаючи оцінку копіям документів із пенсійних справ, осіб зазначених у розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за лютий-червень 2012 року, суд зазначає, що згідно трудовим книжкам, де зазначено підприємства та організації, до яких приймались робітники, майже всі прийняті на в/о Білоцерківшина, окрім ОСОБА_5

Отже, враховуючи, що ПАТ «Техмашремонт» ніколи не належали робочі місця з шкідливими умовами праці, на яких працювали особи, внесені в розрахунки (окрім ОСОБА_5), відсутність обов'язку відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підприємствами та організаціями, які не мали і не мають у своїх виробничих підрозділах робочих місць із шкідливими умовами праці, що особи, які мали трудові відносини з відповідачем, працювали безпосередньо в виробничих підрозділах інших підприємств, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених 20-и особам (окрім ОСОБА_5- 2372,26 грн.) в сумі 122 070,65 грн. є необґрунтованими.

Крім того, колегія суддів зазначає, що матеріалами справи не підтверджені суми та стаж, внесені до розрахунків.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2012 року залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.Й. Петрик

Судді: Л.П. Борисюк

Я.М. Собків

.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Борисюк Л.П.

Собків Я.М.