Постанова № 30649403, 20.03.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 березня 2013 року 810/844/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Терлецької О.О., при секретарі судового засідання: Іванову Д.О.,

за участю представників сторін:

від позивача - Миргородський Б.М.,

від відповідача - Шпанюк В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Радіус Інвест»

до Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма Радіус Інвест» (надалі - позивач) з адміністративним позовом до Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Київської області (надалі - відповідач), - про визнання протиправними дії.

Ухвалами суду від 22.02.2013 було відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання з'явились представники сторін

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо визнання угод, укладених позивачем з контрагентами за період з 01.03.2012 по 31.03.2012 а Акті від 18.06.2012 №76/23-1/37517328 про результати документальної невиїзної позапланової перевірки позивача з питань достовірності визначення показників декларацій з ПДВ за період з 01.03.2012 по 31.03.2012, та за період з 01.04.2012 по 30.04.2012 в Акті від 19.06.2012 №78/23-1/37517328 про результати документальної невиїзної позапланової перевірки позивача з питань достовірності визначення показників декларацій з податку на додану вартість (надалі - ПДВ) за період з 01.04.2012 по 30.04.2012;

- визнати неправомірними дії відповідача, які полягають в зміні в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» (надалі - База даних ДПА України), показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, які задекларовані позивачем з 01.03.2012 по 30.04.2012;

- зобов'язати відповідача відобразити в електронній Базі даних ДПА України суми податкових зобов'язань та податкового кредиту задекларованих позивачем з березня 2012 по квітень 2012.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача пояснив, що, дії відповідача по проведенню перевірки позивача були незаконними у зв'язку з ненадісланням позивачу в строки передбачені чинним законодавством повідомлення про проведення такої перевірки, а також - що дії відповідача по зазначенню в актах перевірки висновків про нікчемність господарських операцій позивача з контрагентами є перевищенням повноважень, наданих відповідачу чинним законодавством.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог, надав суду письмові заперечення на позов. В обґрунтування своїх заперечень представник відповідача пояснив, що позивач згідно зібраних відповідачем в ході перевірки відомостей має ознаки «фіктивності» та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності, а тому свої дії, які оскаржує позивач у цій справі, - вважає правомірними.

Дослідивши обставини справи та заслухавши пояснення сторін, суд встановив наступне.

15.06.2012 відповідачем було видано Наказ №163 на проведення позапланової перевірки (далі - Наказ №163), відповідно до якого позапланова невиїзна перевірка мала бути проведена терміном у 2 робочих дні з 15.06.2012 по 18.06.2012. Відповідно до акта №14/23-1 від 15.06.2012 «Про неможливість вручення наказу Переяслав-Хмельницької ОДПІ від 15.06.2012 №163 про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Фірма Радіус Інвест» в зв'язку з незнаходженням посадових осіб за юридичною адресою: вул. Тітовського, 5, м. Переяслав-Хмельницький, Київська область», - Наказ №163 був не вручений позивачу у зв'язку з відсутністю за вказаною адресою посадових осіб позивача. Обставини неправомірності складення цього акта позивачем чи його представником в судовому засіданні не були спростовані.

За наслідками перевірки, проведеної на підставі Наказу №163, відповідачем було складено акт від 18.06.2012 №76/23-1/37517328 про результати документальної невиїзної позапланової перевірки позивача з питань достовірності визначення показників декларацій з ПДВ за період з 01.03.2012 по 31.03.2012 (далі - Акт перевірки від 18.06.2012).

18.06.2012 відповідачем було видано Наказ №167 на проведення позапланової перевірки (далі - Наказ №167), відповідно до якого позапланова невиїзна перевірка мала бути проведена терміном у 2 робочих дні з 18.06.2012 по 19.06.2012. Відповідно до акта №17/23-1 від 18.06.2012 «Про неможливість вручення наказу Переяслав-Хмельницької ОДПІ від 18.06.2012 року №167 про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Фірма Радіус Інвест» в зв'язку з незнаходженням посадових осіб за юридичною адресою: вул. Тітовського, 5, м. Переяслав-Хмельницький, Київська область», - Наказ №167 був не вручений позивачу у зв'язку з відсутністю за вказаною адресою посадових осіб позивача. Обставини неправомірності складення цього акта позивачем чи його представником в судовому засіданні не були спростовані.

За наслідками перевірки, проведеної на підставі Наказу №167, відповідачем було складено акт від 19.06.2012 №78/23-1/37517328 про результати документальної невиїзної позапланової перевірки позивача з питань достовірності визначення показників декларацій з ПДВ за період з 01.04.2012 по 30.04.2012 (далі - Акт перевірки від 19.06.2012).

В обох вищезазначених актах перевірки, відповідач дійшов висновку про те, що господарські операції, проведені між позивачем та його контрагентами за підзвітних період є недійсними (нікчемними) правочинами в розумінні норм Цивільного кодексу України.

Надаючи правову оцінку відносинам, які складають предмет позову в даній справі, суд зазначає наступне.

Зі змісту позовної заяви слідує, що предметом позову є винятково дії відповідача щодо визнання відповідачем нікчемними угод, укладених між позивачем та його контрагентами у підзвітних період, а також дії по внесенню відповідачем змін до електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України», що полягають в змінах показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, які задекларовані позивачем з 01.03.2012 по 30.04.2012.

Спеціальним нормативним актом, який визначає порядок визнання правочинів недійсними (нікчемними) та застосування наслідків недійсності правочинів є Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV (далі - Цивільний кодекс України).

Наслідки встановлення факту недійсності (нікчемності) правочинів визначені нормами Цивільного кодексу України, і, зокрема, статтями 216 та 228 цього Кодексу.

Так, відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Передбачені вище правові наслідки застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України, якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

В судовому засіданні було встановлено, що відповідач не застосовував наслідків недійсності (нікчемності) правочинів, а його висновки щодо недійсності (нікчемності) правочинів - не є юридичними фактами, які породжують для позивача юридичні наслідки у вигляді створення чи зміни юридичних прав та/чи обов'язків.

Внесення відповідачем змін до відомостей Бази даних ДПА України, показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, які задекларовані позивачем з 01.03.2012 по 30.04.2012 не є діями вчиненими за висновками відповідача про нікчемність правочинів в порядку передбаченому нормами Цивільного кодексу України.

Безпосередньо ж дії відповідача по внесенню змін до відомостей Бази даних ДПА України (безвідносно до висновків позивача про нікчемність правочинів) позивач не оскаржував, а тому суд, застосовуючи статтю 11 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає що дії відповідача по внесенню змін до Бази даних ДПА України безвідносно до висновків про недійсність (нікчемність) правочинів - не є предметом позову, а їх дослідження - є виходом за межі позовних вимог.

Зважаючи на зазначене, та не знайшовши підтверджень порушення прав чи законних інтересів позивача, у зв'язку з якими було заявлено позов, тобто - про відсутність об'єкту захисту щодо якого були заявлені позовні вимоги, - суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову, - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні -протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Терлецька О.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 22 березня 2013 р.